Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції мають схожі цілі - це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні. У них однотипний порядок формування пасивів, однакова форма правління, ідентичні об'єкти кредитування - переважно інфраструктура, сільське господарство, добувна промисловість. Усі вони видають кредити лише країнам-членам.
Поява цих інституцій пов'язана із прискоренням у 60-ті роки розпаду світової колоніальної системи, з поширенням регіонального співробітництва та економічної інтеграції країн, що розвиваються. До найвідоміших регіональних міжнародних кредитно-фінансових установ передусім відносять Міжамериканський банк розвитку, Африканський банк розвитку та Азіатський банк розвитку.
Існують також інші регіональні й субрегіональні банки та фонди розвитку. Найвідоміші з них Центральноамериканський банк економічної інтеграції (Гондурас), Карибський Банк Розвитку (Барбадос), Ісламський Банк Розвитку (Саудівська Аравія), Арабський Банк Економічного Розвитку Африки (Судан).
У Європі в рамках ЄС функціонують Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютної співпраці і Європейський банк реконструкції і розвитку.
Задачею Європейського інвестиційного банку,який був створений в 1958 р., є фінансування проектів, які мають регіональне, галузеве і загальноєвропейське значення. Кредити надаються терміном від 20 до 25 років. У галузевому плані пріоритетними є такі області інфраструктури, як енергетика, транспорт, телекомунікації, а також проекти, які пов'язані з охороною навколишнього природного середовища. Кредити банку видаються на ринкових умовах. Пільги встановлюються лише в тих випадках, коли передбачається бонифікація за рахунок бюджету ЄС.
Європейський банк валютної співпраці,який створений в 1973 р. в рамках Європейської валютної систем і, виконує функції, аналогічний МВФ - надає кредити на покриття дефіциту платіжного балансу.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є регіональним міжнародним банком, що розпочав свою діяльність у 1991 р. Банк було створено зі спеціальною метою - сприяти переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, та розвитку приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Європи та країнах-колишніх республіках СРСР. Відповідно до Угоди про створення ЄБРР він діє тільки в тих країнах, які дотримуються принципів багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки і запроваджують їх у життя. Дотримання цих принципів ретельно контролюється Банком.
Банк розташований у Лондоні, має статус міжнародної фінансової установи, до складу якої входять 60 членів: 58 держав, включаючи всі європейські країни, країни інших регіонів світу (США, Мексика, Австралія, Єгипет, Японія та ін.), Європейський союз (ЄС) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Статутний капітал банку становить 20 млрд євро. Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку. В Україні ЄБРР має дипломатичний статус і статус привілейованого кредитора.
Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших банків розвитку, є підтримка ним саме приватної підприємницької ініціативи. У цьому положенні виявляється сутність діяльності ЄБРР, яка проголошує, що не менше 60% загального обсягу фінансування Банку повинно спрямовуватися до приватного сектора.
Усі повноваження щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома заступниками. Вона складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від ЄС і ЄІБ. Рада керуючих делегує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.
До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори. Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої територіальної групи.
Збори акціонерів проводяться щорічно у квітні-травні почергово у Лондоні (у непарні роки) та в одній із країн-членів банку (у парні роки). Сьомі щорічні збори (1998 р.) відбулися у Києві.
Фінансування ЄБРР залежить від конкретності проектів і надається як на зміцнення фінансових інституцій або структурну реорганізацію великих компаній, так і у вигляді дрібних кредитів компаніям, що мають навіть кілька працівників.
Залежно від порядку фінансування ЄБРР використовує різноманітні фінансові інструменти.
До інструментів прямого фінансування ЄБРР належать:
1. Кредити. Надаються на конкретні потреби з урахуванням кредито- і платоспроможності позичальника. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково синдиціюється. Кредит може бути забезпечений майном позичальника або пов'язаний з акціонерним капіталом.
2. Інвестиції в акціонерний капітал. Банк купує субконтрольні пакети акцій, а також гарантує розміщення випуску акцій. При прямому вкладанні в акціонерний капітал Банк дуже часто назначає свого представника у спостережний комітет для забезпечення прозорості внутрішнього управління, підзвітності керівництва і розробляє чітку стратегію реалізації свого пакета акцій.
3. Гарантії ЄБРР допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування і розподілу ризиків відповідно до побажань ЄБРР і його партнерів з фінансування. Гарантії на експортні кредити і роздрібні банківські послуги він не надає.
Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, становить 5 млн. євро, хоча за певних умов сума може бути скоригована - зменшена або збільшена. Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн. євро, строк кредитів - у середньому 5-10 років, у виняткових випадках - 15 років. Процент за кредитами може бути фіксований або плаваючий, установлюється він з маржою до ставки LIBOR.
Опосередковане фінансування застосовується для надання незначних за обсягом кредитів. Інструментами його є:
1. Кредитні лінії ЄБРР середньо- і довгострокового характеру фінансовим посередникам, якими є місцеві банки, для задоволення внутрішнього попиту на кредити на умовах ЄБРР.
2. Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються банком шляхом підписки на звичайні і привілейовані акції, або в інших формах. Об'єктом вкладень є, як правило, капітали інвестиційних фондів, які надалі самі вкладають ці кошти у приватні середні компанії, або в капітали банків з метою підтримки і розвитку фінансового сектора.
3. Програми розвитку банків. ЄБРР намагається допомогти місцевим банкам набути надійної репутації, яка б допомогла їм працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів. ЄБРР може виступати у ролі гаранта. Здійснює програму різноманітної технічної допомоги банкам.
4. Співфінансування. Частка інвестицій ЄБРР у проектах приватного сектора, як правило, обмежується 35%. Саме тому Банк виступає у ролі каталізатора залучення інших інвесторів.
Україна вступила до ЄБРР 13 серпня 1992р. Мале та середнє підприємництво в нашій країні поки що розвинуте недостатньо, і міжнародне співробітництво з Банком максимально спрямоване на сприяння розвитку цього перспективного сектора економіки. Після вступу України до ЄБРР їй було відкрито кредитну лінію ЄС на суму 130 млн. екю, яку практично відразу було використано.
Ще одним напрямом роботи ЄБРР з Україною є фінансування через венчурні фонди. У межах цієї програми у 1992р. було підписано угоду з Фондом "Україна", за якою було профінансовано понад 30 компаній на суму більше як 10 млн. дол.
Найстарішою кредитною інституцією регіонального типу є Банк міжнародних розрахунків (БМР). Банк було засновано у ході реалізації плану Юнга після Першої світової війни 20 січня 1930 р. відповідно до міжурядових угод. Основна мета його створення полягала у врегулюванні проблем платежів Німеччини. Засновниками БМР стали група із шести центральних банків (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та Японії) і група банків США на чолі з Банкірським домом Моргана. За згодою сторін Банк був розташований у Швейцарії, яка надала йому Установчу хартію, але його діяльність регулюється міжнародним правом. Нова міжнародна організація повинна була сприяти співробітництву центральних банків країн-учасниць і надавати додаткові можливості щодо здійснення міжнародних фінансових операцій (стаття 3 першого Статуту). БМР розпочав свою діяльність 17 травня 1930 р. у Базелі. До 1932 р. його учасниками стали ще 19 країн Європи.
Одна з основних цілей міжнародної діяльності Банку полягає в зміцненні міжнародної фінансової стабільності. Особливої актуальності така діяльність набуває в сучасних умовах інтеграції світових фінансових ринків. Це визначає місце і роль банку в системі міжнародних відносин: БМР є місцем зустрічі представників центральних банків; є банком центральних банків - зберігає їх депозити, які становлять значну частку світових валютних резервів, здійснює розрахунки між ними на кліринговій основі; є агентом або довіреною особою з різноманітних міжнародних фінансових домовленостей.
Членами БМР нині є 41 центральний банк країн Європи, Азії, Африки та США, ряд країн очікують рішення щодо включення їх до БМР. США представлені у Банку City Bank Corp, а не Федеральною Резервною Системою (ФРС). Однак остання тісно співпрацює з Банком: на щомісячних нарадах у Базелі (Базельський клуб) і загальних зборах засновників БМР завжди присутній член Ради керуючих ФРС. Пріоритет в управлінні діяльністю БМР належить країнам Західної Європи.
Україна не є учасником БМР, але Національний банк України розглядає можливості щодо організації співробітництва з БМР. Адже Банк міжнародних розрахунків є великою світовою організацією, яка сприяє міжнародному валютно-кредитному співробітництву, є банком центральних банків.
ГЛОСАРІЙ
1.
Авальний кредит
згода банку гарантувати платіж свого клієнта за векселем.
2.
Акредитив
являє собою форму організації розрахунків, за якої банк платника (банк емітент) за дорученням свого клієнта зобов’язаний перерахувати гроші в банк замовника (виконуючий банк), який здійснить платіж відповідно до складеної акредитивної угоди.
3.
Активи банку
розміщені і використані кошти банку, згруповані за їх економічним значенням у процесі відтворення, які відображаються у лівій частині бухгалтерського балансу банку — активі. До них відносять готівку в касах банку, кошти на кореспондентських рахунках, депозити в інших банках та кредити, надані цим банкам, інвестиції у цінні папери та паї, нематеріальні та матеріальні активи, кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам, та інші активи.
4.
Активи банку високоліквідні.
кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані в готівку.
5.
Активні операції центрального банку
операції з розміщення банківських ресурсів. Включають операції, пов’язані з вкладами в грошові та матеріальні активи, із золотовалютними резервами, з державними цінними паперами та кредитами, наданими комерційним банкам та уряду.
6.
Акцепт
рішення про укладення договору.
7.
Акцептант
особа, що приймає пропозицію про укладення договору.
8.
Акціонер
член акціонерного товариства, власник його акцій.
9.
Акціонерний банк
банк, заснований у формі відкритого або закритого акціонерного товариства. Він повинен мати статутний фонд, поділений на певну кількість іменних акційрівноїномінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном.Статутний фонд акціонерного банку формується за рахунок емісії (випуску) та продажу акцій, які повинні мати однакову номінальну вартість.
10.
Акціонерний капітал банку
кошти, iнвестованi власниками акціонерного банку в його акцiї, та сума нерозподiленого прибутку. Мінімальний розмір цього капіталу регулюється нормативними актами Національного банку України.
11.
Акціонування
залучення коштів шляхом випуску цінних паперів.
12.
Акція
цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує часткову участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає власнику право на одержання частини прибутку – дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.
13.
Акція іменна
акція, на якій вказане ім’я власника. Передання такої А. іншому власнику супроводжується написанням індосаменту.
14.
Акція конвертована привілейована
акція, що надає своєму власнику право конвертувати її у звичайну акцію компанії у визначений день у майбутньому (або в період між двома обговореними датами в майбутньому) і по визначеній ставці конвертування.
15.
Акція кумулятивна привілейована
акція, що дає своєму власнику право на фіксовані дивіденди.
16.
Акція участі привілейована
акція, яка надає її власнику право на одержання додаткових дивідендів у вигляді відсотку від дивідендів, що виплачуються по звичайних акціях.
17.
Андерайтер
на ринку цінних паперів сторона, що гарантує емітенту виручку від продажу випуску цінних паперів. Фактично А. придбає цінні папери у емітента і перепродає їх інвесторам.
18.
Андеррайтинг
1) посередницька операція щодо придбання цінних паперів нових випусків для подальшого розміщення (продажу) на первинному ринку; 2) договір між емітентом і гарантом щодо розміщення цінних паперів на первинному ринку.
19.
Антиінфляційна політика
комплекс заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією.
20.
Антимонопольне регулювання
один з видів державного регулювання, який передбачає застосування комплексу антимонопольних заходів з метою недопущення надлишкової монополізації ринку.
21.
Базова процентна ставка
найнижча процентна ставка, яку використовують банки при визначенні ціни на кредит. Базовою ставкою можуть бути офіційна ставка рефінансування, ставка за короткостроковими державними зобов’язаннями.
22.
Банк
кредитна установа, яка виконує перелік операцій, віднесених до базових банківських: мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами.
23.
Банківська система
законодавчо визначена, чітко структурована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально пов’язані у самостійну економічну структуру.
24.
Банківська ліквідність
здатність банку швидко і без втрат перетворити свої активи в пасиви.
25.
Банківська операція
конкретна дія банку, пов’язана з його основною діяльністю у певний момент, стосовно певного клієнта.
26.
Банківський депозит
грошові кошти економічних суб’єктів або цінні папери, які передані на зберігання банку за відповідну плату.
27.
Банківський кредит
вид кредиту, що надається банками підприємствам, домашнім господарствам і державам.
28.
Банківський процент
процент, установлений як плата за здійснювані банком операції.
29.
Банківські інвестиції
інвестиції банків у цінні папери чи паї інших юридичних осіб.
30.
Банківські операції
операції, які може здійснювати банк відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на основі ліцензії чи письмового дозволу Національного банку України.
31.
Банківські ресурси
сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій.
32.
Банківські ризики
загроза втрат, що зумовлена специфікою банківської діяльності. Підрозділяються на кредитні, процентні, валютні ризики, ризики від операцій з цінними паперами, ризики зловживань тощо.
33.
Банк міжнародних розрахунків (БМР)
перший міждержавний банк, який був створений у 1930 р. як міжнародний банк центральних банків.
34.
Банківські білети (банкноти)
емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур (є простим векселем емісійного банку).
35.
Бартер
обмін одного товару на інший без допомоги грошей.
36.
Безготівковий грошовий обіг
являє собою таку організацію розрахунків між учасниками суспільного виробництва, яка здійснюється без використання готівки шляхом перерахування коштів з одного розрахункового рахунку на іншій.
37.
Безризикова процентна ставка
ставка доходу за активами, вільними від ризику. Звичайно безризиковою ставкою є ставка за короткостроковими державними зобов’язаннями.
38.
Білет казначейський
паперові гроші, які випускає казначейство.
39.
Білонна монета
розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.
40.
Біметалізм
грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали — золото та срібло; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на ці два метали.
41.
Біржовий курс
продажна, ринкова ціна цінного паперу, що встановлюється на біржі в результаті торгів.
42.
Бланковий кредит
кредит, який видається без забезпечення — лише під зобов’язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів.
43.
Бреттон-Вудська валютна система
форма організації грошових відносин, розрахунків, встановлена Бреттон-Вудською конференцією у 1944 р., згідно з якою роль світових грошей поряд з золотом відіграє долар США.
44.
Брокер
офіційний посередник в укладанні угод між зацікавленими сторонами на біржі. Б. є посередником у торгівлі товарами та послугами, виконанні операцій на фондовій, товарній і валютній біржах. Зазвичай, укладає угоди від імені, за дорученням і за рахунок клієнтів. За посередницькі операції одержує комісійну винагороду (куртаж, брокредж або брокераж) - певний відсоток від суми проведеної біржової операції (звичайно 0,25-3 % від вартості угоди).
45.
Бюджет
офіційно визнаний відповідними органами державної влади затверджений збалансований кошторис грошових прибутків та витрат на певний строк (рік, півріччя, квартал).
46.
Валюта
грошові кошти, які обслуговують зовнішньоекономічні відносини.
47.
Валютна інтервенція
втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти через операції купівлі-продажу іноземної валюти. З метою підвищення курсу національної валюти центральний банк продає іноземну валюту, а маючи на меті знизити курс національної валюти, навпаки, скуповує іноземну.
48.
Валютна система
організаційно-правова форма реалізації валютних (грошових) відносин у межах певного економічного простору.
49.
Валютне регулювання
це діяльність держави (або МВФ) та уповноважених ними органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб’єктів та їх діяльності на валютному ринку.
50.
Валютний курс
співвідношення між грошовими одиницями (валютами) різних країн. Представляє собою своєрідну "ціну" валюти однієї країни, виражену у валютах інших країн.
51.
Валютний ризик
це втрати, що можуть мати місце тоді, коли курс валюти платежу зміниться на момент здійснення платежу.
52.
Валютний ринок
сектор грошового ринку, на якому врівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.
53.
Валютний СВОП
форма страхування, яка полягає в тому, що сторони домовляються про обмін еквівалентної суми.
54.
Валютні кліринги
система розрахунків між країнами на основі заліку взаємних вимог у відповідності з міжнародними платіжним угодами, які передбачали клірингові рахунки, валюту, порядок вирівнювання платежів.
55.
Валютні операції
будь-які платежі, пов’язані з переміщенням (рухом) валютних цінностей (об’єктів ринку) між різними суб’єктами.
56.
Варант
цінний папір, що надає його власнику право на придбання деякої кількості акцій на певну майбутню дату по визначеній ціні. Звичайно варанти використовуються при повній емісії цінних паперів.
57.
Варант акції
сертифікат, що дає його власнику право придбати за фіксованою ціною визначену кількість акцій компанії.
58.
Вексель
це письмове боргове зобов’язання, яке дає його власнику (векселедержателю) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця акцептанта) вказану в ньому суму платежу після закінчення встановленого строку.
59.
Венчурна фірма
відносно невелика фірма, що займається прикладною, науково-дослідною і проектно-конструкторською діяльністю, впровадженням технічних нововведень з невизначеним заздалегідь доходом.
60.
Венчурне кредитування
кредитування ризикованих проектів, як правило інноваційного характеру
61.
Венчурне підприємництво
діяльність, спрямована на здійснення ризикованих проектів, як правило інноваційного характеру, з метою одержання прибутків.
62.
Венчурний капітал
капітал, вкладений в цінні папери або підприємства з високим або відносно високим ступенем ризику.
63.
Відкрита інфляція
інфляція, яка проявляється у збільшенні цін.
64.
Відстрочений (пролонгований) кредит
кредит, за яким досягнуто домовленості між кредитором та позичальником щодо продовження терміну його погашення.
65.
Вільний резерв
це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.
66.
Гарантія (поручительство)
це зобов'язання третьої особи сплатити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності; оформлюється як самостійне зобов'язання гаранта, чи поручителя, за допомогою передатного напису на вимозі (індосаменту).
67.
Гроші
специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом.
68.
Грошова база
це запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також сума резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.
69.
Грошова одиниця
установлений у законодавчому порядку грошовий знак, який служить для вимірювання та відбиття цін усіх товарів.
70.
Грошова система
форма організації грошового обороту в країні, що визначена загальнодержавнимизаконами.
71.
Грошове правило М.Фрідмена
грошова пропозиція повинна бути обмеженою і коливатися в межах 3 – 5 % на рік.
72.
Грошовий агрегат
це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.
73.
Грошовий оборот
сукупність усіх грошових потоків в економіці за певний період.
74.
Грошовий потік
це рух грошей, який має певний напрямок, пов'язаний з обслуговуванням руху відповідного потоку товарів та послуг і характеризується певними особливостями.
75.
Грошовий ринок
сукупність грошових інституцій, що спрямовують потоки грошових коштів від власників (продавців) до позичальників (покупців). Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку слугують короткострокові боргові зобов’язання.
76.
Грошові реформи
представляють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу відповідно до нових соціально-економічних умов.
77.
Грошові реформи конфіскаційного типу
це реформи, що мають за мету безеквівалентне вилучення у населення і суб’єктів господарювання частини грошової маси (такі реформи здійснюють в короткі періоди часу, а їх підготовка здійснюється таємно). Проведення таких реформ обґрунтовується необхідністю вилучення незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості тощо.
78.
Грошові реформи неконфіскаційного типу
відбуваються колиза єдиним співвідношенням здійснюється уцінка запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів однаково, тобто незалежно від тих чи інших критеріїв (кількості поданих до обміну грошей, їх форми (готівкові, безготівкові) тощо).
79.
Грошово-кредитне регулювання
Різновид державного регулювання, що визначає умови грошового обігу і роботи банківської системи, яка репродукує збільшення коштів в економічній системі.
80.
Грошово-кредитний мультиплікатор
це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.
81.
Дворівнева банківська система
банківська система, у якій емісійно-організаційні функції відокремлені від інших банківських, і виключне право на їх здійснення надане центральному банку — банку першого рівня.
82.
Девальвація
здійснюване державою у законодавчому порядку зниження обмінного курсу власної грошової одиниці щодо валюти іншої країни.
83.
Демонетизація золота
процес витіснення золота і срібла з обігу; втрата золотом грошової функції.
84.
Деномінація
обмін усіх старих грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахунком у цій пропорції цін, тарифів, заробітної плати, пенсій, стипендій, балансової вартості фондів, платіжних зобов’язань тощо.
85.
Депозитарій
професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює депозитарну діяльність
86.
Депозитарій інвестиційного фонду
юридична особа, яка здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду та облік руху активів на підставі депозитного договору.
87.
Депозитні гроші
неповноцінні знаки вартості, які не мають речового виразу й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.
88.
Депозитні зобов'язання
за якими продавці передають гроші у повне розпорядження покупцям за умови їх повернення (з визначенням чи без визначення його терміну) і сплати (чи без сплати) процентного доходу. Вони мають форму угод на відкриття поточних та строкових рахунків, угод депозитних та ощадних вкладів (сертифікатів), трастових вкладів тощо.
89.
Дефляція
зменшення грошової маси, вилучення з обігу частини грошових коштів, випущених у період інфляції.
90.
Дефляційна політика
базується на методах обмеження грошового попиту через грошово-кредитний та податковий механізми шляхом зниження державних видатків, підвищення відсоткової ставки за кредит, посилення податкового пресу, обмеження грошової маси тощо.
91.
Диверсифікація
один зі способів зниження ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо.
92.
Дивіденд
платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
93.
Дивіденд річний
фіксована сума, що розраховується як відсоток від номінальної вартості акцій.
94.
Дилер
особа, фірма, що здійснює біржове або небіржове посередництво за свій рахунок і від свого імені
95.
Дисконтна ставка
ставка віддачі (доходності), яка використовується для конверсії грошової суми, що підлягає виплаті або отриманню у майбутньому, в теперішню вартість.
96.
Державний кредит
вид кредиту, за якого одним із суб’єктів кредитних відносин (як правило, позичальником) є держава.
97.
Довгостроковий кредит
кредит, що охоплює позики, які надаються на строк понад три роки і призначені для формування основних фондів.
98.
Договір купівлі-продажу
договір, за яким одна сторона (продавець) зобов’язується передати річ (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну).
99.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)
регіональний міжнародний банк, створений у 1990 р. з метою сприяння здійсненню реформ у країнах, які обрали ринковий шлях розвитку економіки.
100.
Експансіоністська грошово-кредитна політика (політика дешевих грошей)
це політика, яка спрямована на розширення обсягів кредитування, зниження рівня процентних ставок, загальне зростання пропозиції грошей. Дана політика використовується з метою подолання спаду виробництва, пожвавлення інвестиційної активності, збільшення платоспроможного попиту.
101.
Експорт
вивезення за межі території держави товарів, проданих іноземним споживачам, призначених для продажу на іноземних ринках або для переробки в іншій державі.
102.
Електронні гроші
різновид депозитних грошей, які означають, що переказування грошових сум за рахунками в банках здійснюється автоматично з допомогою ЕОМ за безпосереднім розпорядженням власників поточних рахунків.
103.
Емісія грошей
випуск в обіг грошей у готівковій (банкнотна емісія) та безготівковій (кредитна емісія) формах.
104.
Емітент
особа, що випускає (емітує) цінні папери.
105.
«Ефект Фішера»
визнана в монетарній теорії взаємозалежність ринкового рівня процента та інфляції, згідно з якою процентні ставки реагують на зміну товарних цін (інфляцію) за співвідношенням один до одного.
106.
Забезпечення кредиту
матеріальні і нематеріальні активи, які в разі неповернення кредиту кредитор може використати для компенсації своїх збитків.
107.
Загальний еквівалент
товар, на який можна обміняти будь-який товар.
108.
Законні платіжні засоби
грошові знаки, які випущені від імені держави і які держава законодавчо зобов’язала всіх економічних суб’єктів приймати у всі види платежів. Можуть існувати у вигляді банківських білетів та казначейських білетів.
109.
Засіб нагромадження
функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі.
110.
Засіб обігу
функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
111.
Засіб платежу
функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних стосунків.
112.
Застава
майнові та інші активи, що використовуються як забезпечення наданого кредиту.
113.
Золотий паритет
відношення вагової кількості чистого золота, що містилося в двох грошових одиницях, які обмінювалися одна на одну.
114.
Золотовалютний резерв
офіційний запас золота (у злитках та монетах) і валютний запас, що зберігаються в центральному банку держави з метою проведення валютних інтервенцій на внутрішньому та зовнішньому валютних ринках і отримання іноземних кредитів під забезпечення цим резервом.
115.
Імпорт
ввезення на територію держави із-за її меж іноземних товарів, технології, капіталів, послуг
116.
Інвестиції
усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької й інших видів діяльності, у результаті чого створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект.
117.
Інвестиційний посередник
суб’єкт посередницької діяльності, що на договірних підставах отримує від інвестора майно, майнові права та інші цінності для подальшого інвестування, яке здійснюється на професійних засадах.
118.
Інвестиційні фонди
це фінансові посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення. Вони спочатку акумулюють грошові кошти дрібних приватних інвесторів шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в акції інших корпорацій та в державні цінні папери.
119.
Інвестор
суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.
120.
Інновація
1) новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. 2) нове досягнення у галузі технології або управління, призначене для використання в інвестиційній або фінансовій діяльності підприємства.
121.
Інструменти власності
свідчення про частку у власності компанії.
122.
Інструменти позики
цінні папери, що оформлюють відносини позики і являють собою зобов'язання емітента цінного паперу (позичальника) виплатити її власнику (кредитору) фіксовану суму грошей у визначений умовами випуску момент часу.
123.
Інфляція витрат
інфляція, що характеризується підвищенням рівня цін за зниження обсягів сукупного виробництва (сукупної продукції) або зростання грошових витрат на придбання факторів виробництва.
124.
Інфляція заощаджень
знецінення грошей, яке виражається у зростанні вимушених заощаджень за зафіксованих державою цін та доходів.
125.
Інфляція імпортована
спричинена зовнішніми факторами: підвищенням цін на імпортні товари, надмірним напливом іноземної валюти тощо.
126.
Інфляція попиту
характеризується зростанням рівня сукупних ринкових цін унаслідок зростання грошового попиту на товари та послуги сукупного споживача і його відповідного «відриву» від обсягів сукупної пропозиції.
127.
Інфляція цінова
проявляється у формі зростання цін.
128.
Іпотечне кредитування
довгострокове кредитування під заставу нерухомості.
129.
Іпотечний ринок
ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу виступають нерухомість, ділянки під забудову.
130.
Казначейське зобов’язання
державний цінний папір, що випускається в обіг казначейством або іншою уповноваженою на те фінансовою установою і надає право її власнику отримувати фіксований доход протягом всього строку володіння цими паперами.
131.
Казначейські білети
емітуються казначейством міністерства фінансів, і їх емісія безпосередньо спрямована на покриття бюджетного дефіциту.
132.
Касове виконання державного бюджету
включає операції з ведення рахунків урядових установ, акумулювання податків, що надходять на ці рахунки, і здійснення платежів з цих рахунків. Існують різні системи касового виконання державного бюджету: банківська (усі перелічені операції здійснюють банківські установи), казначейська (усі операції здійснюють підрозділи спеціально створеного органу в системі Міністерства фінансів) та змішана (операції розподілені між банківськими установами і органами Мінфіну).
133.
Квазігроші
це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятних, стандартних форм.
134.
Кворум
кількість присутніх на зібранні, необхідна для визнання його правомочним.
135.
Кількісна теорія грошей
це загальнометодологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв'язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором).
136.
Клірингово-розрахункова установа
спеціалізована фінансово-кредитна установа, що здійснює розрахунки на основі клірингу.
137.
Комерційний банк
фінансово-кредитна установа (фінансовий посередник), що здійснює акумуляцію тимчасово вільних фінансових ресурсів та виконує функцію розрахунково-касового обслуговування та кредитування юридичних і фізичних осіб.
138.
Комерційний кредит
товарна форма кредиту, що надається продавцем покупцеві у вигляді відстрочення платежу за реалізовані товари та послуги. Заборгованість позичальника оформляється борговим зобов’язанням (векселем) або у вигляді запису на відкритому рахунку.
139.
Комісія
у банківській практиці плата банку за здійснення операцій, що виконуються в інтересах клієнта, а часто — і за його рахунок. Визначається у вигляді фіксованого процента від суми угоди або певної суми і стягується у момент укладення угоди.
140.
Конвертованість валюти
здатність національної валюти вільно, без будь-яких обмежень обмінюватися на іноземну валюту за певним курсом, що можуть здійснювати як резиденти, так і нерезиденти, та можливість використання іноземної валюти в угодах з реальними і фінансовими активами.
141.
Кореспондентський рахунок
рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору.
142.
Короткостроковий кредит
кредит, що надається для задоволення короткострокових (до одного року) потреб позичальника, які виникають у зв’язку з витратами виробництва й обігу та не забезпечуються надходженням коштів у відповідному періоді.
143.
Котирування валюти
установлення валютного курсу.
144.
Кредит
суспільні відносини, які виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею від одного іншому в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на основах поверненості, платності і добровільності.
145.
Кредити до запитання
це кредити, що видаються на невизначений строк і які на вимогу кредитора повинні бути повернуті у визначений ним час. Якщо кредитор не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений ним самостійно.
146.
Кредитна експансія
комплекс заходів, спрямованих на розширення банківського кредитування (збільшення грошової пропозиції). Спрямована на прискорення економічного зростання і застосовується за антициклічного регулювання економіки.
147.
Кредитна картка
іменний грошовий документ, що видається банком власникові поточного рахунка і дає йому можливість оплатити через ЕОМ свої покупки і погасити борги переказом грошей за рахунком без використання готівки.
148.
Кредитна операція
угода про надання кредиту, що супроводжується відповідними записами в балансах кредитора і позичальника.
149.
Кредитна політика банку
система заходів з управління кредитним процесом у комерційному банку, який охоплює основні етапи грошово-кредитних відносин на мікрорівні щодо залучення кредитних ресурсів та вибору орієнтовних напрямів їх розміщення відповідно до цілей, які ставить перед собою банк.
150.
Кредитна рестрикція
комплекс заходів, спрямованих на скорочення банківського кредитування (зниження пропозиції грошей). Використовується для обмеження платоспроможного попиту і скорочення інфляції.
151.
Кредитна система
це сукупність кредитних відносин, що складаються в процесі акумуляції тимчасово вільних коштів держави, господарюючих суб’єктів і населення, та їхнього використання на умовах терміновості, повернення і платності.
152.
Кредитна спілка
установа, яка акумулює кошти фізичних та юридичних осіб і відповідно до їх статуту видає за рахунок пайового фонду позички своїм членам, в тому числі під заставу, а також іншим кредитним спілкам, а отримані внаслідок кредитної діяльності кошти спрямовує на інвестиційні цілі.
153.
Кредитний рейтинг
модель, що використовується для ранжирування потенційних і діючих позичальників за ступенем їх кредитоспроможності.
154.
Кредитний ризик
ризик несплати позичальником кредитору основного боргу і відсотків за користування кредитом.
155.
Кредитні гроші
неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують у обігу на основі кредитних стосунків.
156.
Кредитно-інвестиційний портфель
сукупність усіх наданих банком позичок та придбаних ним цінних паперів.
157.
Кредитоспроможність
наявність у юридичної чи фізичної особи умов для отримання кредиту та здатність його повернути. Визначається особистими якостями позичальника та його фінансовим станом, здатністю в разі потреби мобілізувати кошти для погашення кредиту з різних джерел.
158.
Кредитор
один з учасників кредитних стосунків, який надає кредит і має право вимагати від боржника сплати боргу.
159.
Крива Філліпса
виражає обернено пропорційну залежність динаміки безробіття та номінальної заробітної плати.
160.
Купівельна спроможність валюти
це сума товарів та послуг за їх цінами, які можна придбати за національну грошову одиницю.
161.
Лізинг фінансовий
господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з наступним їх передаванням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації основних фондів з обов’язковим подальшим переданням права власності на такі основні фонди орендарю.
162.
Лізингова компанія
спеціалізована фінансово-кредитна установа, яка за власні або залучені кошти придбаває предмети тривалого користування (машини, обладнання, устаткування, споруди) з метою передання їх у лізинг (довгострокову оренду або оренду з викупом, як правило, на тривалий час — 5—10 років і більше) іншим економічним суб’єктам для використання ними у виробничій сфері.
163.
Ліквідність банку
здатність банку швидко і без втрат перетворювати свої активи в пасиви.
164.
Ліквідація банку
процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність».
165.
Ломбард
спеціалізована небанківська фінансово-кредитна установа, що надає позики під заставу рухомого майна.
166.
Ломбардний кредит
короткостроковий кредит під заставу майна, яке швидко реалізується. Що ж до вітчизняних комерційних банків, то це кредити, що їх надає НБУ під заставу облігацій внутрішньої державної позики.
167.
Маса грошей
сукупність грошових коштів у будь-якій їх формі, яка є в розпорядженні економічних суб’єктів у даний момент.
168.
Масштаб цін
вагова кількість дорогоцінного металу, прийнятого за грошову одиницю.
169.
Маржа банківська
дохід банку, який він одержує в результаті різниці між курсами продажу і купівлі іноземної валюти, цінних паперів, процентними ставками за виданими й отриманими кредитами.
170.
Міжбанківські розрахунки
система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які мають місце між банківськими установами в процесі їхньої діяльності. В Україні міжбанківські розрахунки можуть здійснюватись через систему електронних платежів НБУ; внутрішньобанківську платіжну систему комерційного банку; прямі кореспондентські відносини.
171.
Міжгосподарський кредит
це кредитні відносини, що виникають між окремими підприємствами, організаціями, господарськими товариствами у процесі їх розрахункових взаємовідносин, а також між підприємствами, організаціями і господарськими товариствами, з одного боку, і органами галузевого управління, з іншого, в процесі їх фінансових взаємовідносин.
172.
Міжнародна валютна система
це закріплена угодами організація міжнародних валютних відносин. Вона включає міжнародні кредитно-фінансові інститути та комплекс міжнародних договірних та державно-правових норм, що забезпечують функціонування валютних інструментів.
173.
Міжнародний (міждержавний) кредит
це позика, яку надає одна країна іншій, або коли держава отримує позику в міжнародній фінансово-кредитній установі (наприклад, у Світовому банку, МВФ) чи якомусь об'єднанні кредиторів (наприклад у Паризькому клубі).
174.
Міжнародні валютно-кредитні установи
інституції, які створені на основі міждержавних угод з метою регулювання валютно-кредитних та фінансових відносин.
175.
Міжнародний валютний фонд
міжнародна валютно-кредитна організація, яка має статус спеціалізованої установи ООН, створений у 1944 р. з метою регулювання валютно-кредитних відносин між державами—членами і надання їм фінансової допомоги у разі дефіциту платіжного балансу з допомогою короткострокового кредитування.
176.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку
міжнародний інвестиційний інститут, створений одночасно з МВФ з метою сприяння країнам-членам в економічному розвитку, надаючи їм середньо- та довгострокові кредити, гарантуючи приватні інвестиції.
177.
Мінова вартість
певне кількісне співвідношення, в якому один товар обмінюється на інші.
178.
Міра вартості
функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.
179.
Монета
установленої форми зливки металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.
180.
Монетаризм
школа в економічній науці, яка ставить гроші у центр макроекономічної політики. Базується на кількісній теорії грошей, що пов’язує рівень цін з кількістю грошей у народному господарстві країни. М. стверджує, що грошові фактори мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.
181.
Монометалізм
грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал (золото або срібло); обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на грошовий метал.
182.
Небанківська фінансово-кредитна установа
фінансовий посередник, діяльність якого не пов’язана з обов’язковим виконанням базових банківських операцій.
183.
Неповноцінні гроші
гроші (знаки вартості), які виготовлені не з дорогоцінного металу (гроші, в яких номінальна вартість перевищує реальну).
184.
Номіналістична теорія грошей
передбачає, що гроші не мають товарної природи, а являють собою умовний знак, вартість якого визначається найменуванням і встановлюється державою.
185.
Норма обов’язкових резервів
установлене юридичним актом (законом чи рішенням центрального банку) процентне співвідношення суми обов’язкових резервів, що утворюються за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями.
186.
Облігація
цінний папір, що свідчить про внесення її власником коштів і підтверджує обов'язок емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в зазначений у ній термін з виплатою фіксованого відсотка
187.
Обов’язкові банківські резерви
сума грошових коштів, яку комерційні банки повинні постійно зберігати на своїх рахунках у центральному банку. Визначаються у вигляді норми у процентному відношенні до пасивів банку.
188.
Овердрафт
короткостроковий кредит, що надається банком надiйному клiєнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегiдь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
189.
Овертайм
наданi та отриманi кредити i депозити строком не бiльше одного операцiйного дня без урахування неробочих днiв банку.
190.
Одномоментна грошова реформа
введення нових грошей в обіг; здійснюється за короткий строк (5—17 днів), протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові.
191.
Операційний лізинг
вид орендних операцій, за якого лізингова угода укладається на термін, менший ніж період амортизації орендованого майна, після чого майно повертається власнику або викуповується орендарем за договірною ціною
192.
Операції на відкритому ринку
інструмент монетарної політики, дія якого полягає в змінах обсягів купівлі та продажу цінних паперів центральним банком. У результаті цих операцій відповідно збільшуються чи зменшуються резерви комерційних банків, пропозиція грошей в обороті, що згодом впливає на кон’юнктуру товарних ринків.
193.
Операція СПОТ
являє собою касову операцію і здійснюється на короткостроковій основі. Термін реалізації такої угоди не перевищує 48 годин. Цей час необхідний суб’єктам угоди, щоб звірити документи і здійснити поставку валюти. Курс, за яким здійснюється ця операція, має назву СПОТ-курсу.
194.
Опосередковане фінансування
переміщення грошей між суб’єктами грошового ринку через фінансових посередників.
195.
Опціон
стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець О. (емітент) бере на себе безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного контракту. Будь-який покупець О. має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
196.
Опціон акцій
контракт, що дає власнику право купити чи продати визначену кількість акцій компанії за обговореною ціною протягом деякого періоду до визначеної дати включно.
197.
Ощадний сертифікат
письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозитів і процентів з нього.
198.
Паперові гроші
нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казначейством) для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом (визначаються обов’язковими до приймання в усі види платежів).
199.
Пасивні операції центральних банків
операції із залучення ресурсів. Включають операції з формування банківського капіталу, емісійні операції та зобов’язання центрального банку щодо комерційних банків, уряду, кредиторів і вкладників.
200.
Пенсійний фонд
спеціалізований фінансовий посередник, який здійснює пенсійні виплати громадянам після досягнення ними певного віку, за рахунок коштів, акумульованих раніше на договірних засадах у цільові фонди.
201.
Плаваючий валютний курс
це такий режим валютного курсу, за якого він змінюється під впливом попиту і пропозиції.
202.
Платіжна вимога-доручення
це такий комбінований документ, що складається з двох частин : верхню частину після виконання своїх зобов’язань перед замовником заповнює постачальник (це вимога постачальника щодо оплати вартості наданих замовнику послуг, виконаних робіт або поставлених товарів), платник, упевнившись у відповідності документів договірним зобов’язанням, заповнює нижню частину, і здає у свій банк. Банк платника списує з розрахункового рахунка покупця суму платежу і пересилає платіжні документи банку постачальника для зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
203.
Платіжна система
це, по-перше, сукупність кредитних установ, які здійснюють розрахунки; по-друге, система взаємовідносин між учасниками, яка необхідна для виконання зобов'язань щодо розрахунків за допомогою карток; по-третє, сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-технічних засобів, що регламентують порядок використання банківських платіжних карток.
204.
Платіжне доручення
це письмове розпорядження власника рахунка банку про перерахування з його рахунка на рахунок зазначеної в дорученні особи вказаної суми.
205.
Платоспроможність
здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов’язання.
206.
Повноцінні гроші
гроші, вартість яких визначається вартістю матеріалу, з якого вони виготовлені.
207.
Подавлена інфляція
проявляється у виникненні дефіциту товарів та погіршенні їх якості.
208.
Позичальник
юридична чи фізична особа, яка отримує кошти в тимчасове користування з умовою повернення, платності, строковості і, як правило, зі сплатою відсотків.
209.
Позичкові зобов'язання
за якими продавці, передаючи гроші покупцям, вносять певні обмеження в права останніх розпоряджатися цими грошима: визначають, на які цілі вони можуть бути використані, вимагають особливих гарантій їх повернення, визначають ступінь ефективності (окупності) витрат чи проектів, що фінансуються за рахунок позичених коштів. Такі зобов'язання мають форму кредитних угод, облігацій, бондів, векселів тощо.
210.
Політика доходів
передбачає паралельний контроль над цінами та заробітною платою шляхом повного їх заморожування або встановлення меж їх росту.
211.
Політика обов’язкових резервів
інструмент грошово-кредитної політики, який передбачає можливість зміни норми обов’язкового резервування для комерційних банків з метою впливу на обсяг грошової маси в обігу.
212.
Попит на гроші
потреба суб’єктів економіки в певній сумі грошових коштів.
213.
Прибуток
перевищення сукупних доходів над сукупними витратами.
214.
Принципи кредитування
основні правила, за якими здійснюється кредитування. До них відносять: цільовий, строковий і платний характер кредиту: забезпеченість умов його повернення, кредитоспроможність позичальника. Часто до принципів кредитування відносять видачу кредиту на засадах повернення, але це суттєва ознака (атрибут) кредиту, без якої кредит перестає бути кредитом.
215.
Пропозиція грошей
загальний обсяг монет, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів у економіці.
216.
Процентна політика
інструмент грошово-кредитної політики, який передбачає можливість маніпулювання відсотковими ставками, що їх установлює центральний банк за кредитами, з метою впливу на обсяг грошової маси в обігу.
217.
Проміжні цілі монетарної політики
пожвавлення чи стримання ринкової кон’юнктури задля досягнення стратегічних цілей.
218.
Прострочені кредити
це кредити, строк погашення яких, встановлений кредитним договором, минув.
219.
Процентна політика
інструмент монетарної політики, дія якого полягає в тому, що ЦБ визначає рівень процентної ставки за позичками, які він надає комерційним банкам у порядку їх рефінансування.
220.
Пряме фінансування
переміщення грошей на грошовому ринку безпосередньо від власників-кредиторів до позичальників.
