Оскарження незаконних дій посадових осіб і порядок розгляду скарг у військових формуваннях

Стаття 55 Конституції України гарантує право на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоуправління, посадових і службових осіб. Громадянам України надається право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Військовослужбовці мають рівні з усіма права.

Правова регламентація щодо порядку розгляду та вирішення скарг, заяв та пропозицій в Збройних Силах та інших військових формуваннях України найшла своє відображення в Дисциплінарному Статуті Збройних Сил України, розділі 5,ст.ст.110-123.

Усі військовослужбовці мають право направляти письмові звертання або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, та інших державних органів у разі :

- незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

- незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості.

Права військовослужбовців, що подали скаргу:

· особисто викладати свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звертатися за допомогою до свідків;

· подавати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

· бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

· одержувати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

· оскаржувати прийняте за їх заявою чи скаргою рішення в суді;

· вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу.

Подання скарги військовослужбовцями не звільняє їх від виконання своїх службових обов’язків і наказів командирів.

Заборонено подавати скаргу під час бойового чергування, перебування в строю (за винятком скарг поданих під час опитування військовослужбовців), на варті, а також у добовому наряді, під час занять.

Якщо військовослужбовець виявить факт розкрадання чи псування військового майна, незаконного витрачання коштів, зловживання у постачанні військ, недоліки у стані озброєння та бойової техніки чи інші факти, які завдають шкоди Збройним Силам України, він повинен доповісти про це безпосередньому командирові, а також може надіслати заяву старшому командирові, до Міністра Оборони включно, або до органів військового управління, органів, які проводять попереднє слідство, прокуратури та інших державних органів.

Пропозиція, заява чи скарга, подані в письмовій формі, мають бути підписаними, анонімні не підлягають розгляду.

Пропозиція, заява чи скарга, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в пропозиції, заяві чи скарзі, не входять до компетенції командира, органу військового управління вони в строк не більше 5 днів пересилаються ним за належністю відповідній посадовій особі, чи органу, про що сповіщається військовослужбовець. Якщо пропозиція, заява чи скарга, не містять даних необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, вони в той же строк повертаються військовослужбовцю з відповідним роз’ясненням.

Забороняється надсилати заяви чи скарги військовослужбовцем тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відмова в задоволені питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на закон або військові статути і зазначенням мотивів відмови та роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Усі пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк не більше 1 місяця з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового вивчення й перевірки, - невідкладно, але не пізніше 15 діб з часу їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити порушенні у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається відповідний військовослужбовець. При цьому загальний строк розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати 45 діб.

Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

Командир, який допустив несправедливість або незаконні дії щодо підлеглих за подання пропозиції, заяви чи скарги, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Командири військових частин зобов’язані проводити особистий прийом військовослужбовців, членів їх сімей, а також інших громадян з питань, що стосуються їх діяльності.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години. Усі звернення на особистому прийомі реєструються, і якщо вирішити їх безпосередньо на особистому прийомі неможливо, вони розглядаються у такому ж порядку, що й письмові звернення.

Усі пропозиції, заяви та скарги в день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян, який ведеться і зберігається у кожній військовій частині, закладі та установі.

Командири військових частин, закладів та установ зобов’язані не рідше одного разу на квартал проводити перевірку стану роботи щодо розгляду та прийняття рішень з приводу пропозицій, заяв і скарг.

У журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян робиться запис про рішення прийняте з приводу кожної пропозиції, заяви чи скарги.

Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян подається для перевірки правильності виконання прийнятих рішень: командирові – щомісяця, а тому що проводить інспектування, - на його вимогу.

Висновки:

1. Військове право – частина правової системи держави, що відноситься до області будівництва і діяльності Збройних Сил. Військове законодавство – сукупність законів і інших нормативно-правових актів, регулюючих відносини у сфері будівництва, життя і діяльності Збройних Сил.

2. Процес будівництва та життєдіяльності ЗС України відбувається у системному правовому полі, в основі якого покрадено військове законодавство. Оволодіння основами змісту військового законодавства є дуже важливим для майбутнього офіцера запасу. Це дасть можливість розвивати правову культуру офіцера, сформує теоретичні та методичні навички проведення правової роботи у військах, правового виховання та навчання підлеглих.

3. Законність – це дотримання законів, інших нормативно – правових актів всіма громадянами України і в тому числі військовослужбовцями в усіх галузях (не тільки у військовій) суспільного життя.

Старший викладач кафедри

військової підготовки офіцерів запасу

пр. ЗСУ І.В. ВНУКОВ

Викладач кафедри

військової підготовки офіцерів запасу

пр. ЗСУ І.В. ПРИЛЕПСЬКИЙ

Поиск по сайту: