Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ. ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ



ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

(Увага. Зважаючи на реформаційні процеси що відбуваються в Україні, плинність законодавства викладачі, які ведуть практичні заняття, в межах теми заняття можуть корегувати питання для обговорення та умови завдань.

Зважаючи на більшу кількість годин практичних занять у порівнянні з лекційними, що виділяються для опанування курсу, низка тем «розбита» на підтеми що мають власну назву. В посібнику вони означені як: (Заняття 1 (або 2) за темою № ___).

 

Тема 1. Предмет, метод і система адміністративного права

(перше практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Адміністративне право як галузь права, його предмет і метод.

2. Система адміністративного права.

3. Поняття і система джерел адміністративного права.

4. Систематизація адміністративного права.

5. Роль адміністративного права у становленні й розвитку держави.

З а в д а н н я

1. Мешканець Харківської обл. Д. звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Харкова із заявою, у якій просив видати йому посвідчення мисливця. Державний адміністратор Центру запропонував Д. заповнити анкету мисливця та додати до заяви дві фотокартки, а також копії паспорту і довідки про присвоєння ідентифікаційного коду. Адміністратор повідомив, що через 30 днів від дати подання заяви Д. має відвідати Центр з тим, щоб з’ясувати вирішення питання щодо видачі йому посвідчення мисливця. У разі задоволення прохання у той же день Д. зможе отримати відповідний документ.

Чи належать відносини, які виникли в даному випадку, до таких, що становлять предмет адміністративного права? Обґрунтуйте свою відповідь, визначивши ознаки цих відносин.

2. Керуючись Положенням про дозвільну систему, керівник управління поліції анулював виданий А. дозвіл на придбання, зберігання і носіння мисливської гладкоствольної зброї. Рішення про анулювання дозволу прийнято на підставі акта, складеного працівниками поліції. У зазначеному акті зафіксовано, що А. зловживає спиртними напоями, внаслідок чого знаходиться на обліку у наркологічному диспансері за місцем реєстрації постійного місця проживання.

Назвіть учасників відносин, які виникли у даному випадку. Чи належать ці відносини до таких, що становлять предмет адміністративного права? Охарактеризуйте метод правового регулювання, переважно використаний при побудові норм, що регламентують дані відносини?

 

3. Комісією, утвореною за рішенням міністра екології та природних ресурсів України, проведена позапланова перевірка дотримання приватним підприємством “Утильсировина” Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Голова комісії на вимогу директора приватного підприємства до початку перевірки надав йому роз’яснення щодо підстав та порядку її проведення. Обґрунтовуючи законність даного заходу, посадовець посилався на приписи Законів України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а також на нормативні положення, об’єднані у Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Ознайомтесь із переліченими вище актами. Визначте, до якої з частин системи адміністративного права – Загальної чи Особливої – належать адміністративно-правові норми, розміщені у кожному з цих документів. Відповідь обґрунтуйте.

 

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

 

Положення про дозвільну систему: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами: затв. наказом Міністерства екології і природних ресурсів України від 04.11.2011 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 2. – Ст. 59.

Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2013. – № 32. – Ст. 409 (з наст. змін. та допов.).

Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2015. – № 23. – Ст. 158 (з наст. змін. та допов.).

Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 01.09.2015 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2015. – № 29. – Ст. 389 (з наст. змін. та допов.).

Авер’янов В. Значення адміністративних процедур у реформуванні адміністративного права / В. Авер’янов // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2009. – № 3. – С. 8-14.

Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. – 2006. – № 5. – С. 11-17.

Мельник Р. Система вітчизняного адміністративного права та євроінтеграція України: до питання пошуку взаємозв’язку / Р. Мельник // Право України. – 2010. – № 8. – С. 116-122.

Фіночко Ф. Д. Предмет адміністративного права: дискусійна проблематика / Ф. Д. Фіночко // Вісн. АПрН України. – 2005. – № 3. – С. 113-119.

Шевелін Д. А. Диспозитивність в адміністративному праві – нові ознаки методу правового регулювання [Електрон. ресурс] / Д. А. Шевелін // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 453-458. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/ 2008-1/08sdampr.pdf

Курило В. І. Про систему джерел адміністративного права України [Електрон. ресурс] / В. І. Курило // Юрид. вісн. – 2009. – № 2. – С. 30-33. – Режим доступу: http://www.nbuv. v.ua/portal/natural/Npnau/Yur/2009_2/index.html

 

Тема 2. Державне управління і виконавча влада

(друге практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Управління як соціальне явище.

2. Поняття та ознаки державного управління.

3. Сутність виконавчої влади.

4. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.

 

Список літератури

 

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02.2014 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2014. – № 13. – Ст. 222 (з наст. змін. та допов.).

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наст. змін. та допов.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наст. змін. та допов.).

Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314 (з наст. змін. та допов.).

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256 (з наст. змін. та допов.).

Демократичні засади державного управління та адміністративне право: моногр. / Ю. С. Шемшученко, В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко та ін.; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юрид. думка, 2010. – Гл. 1. Демократія та державне управління: питання взаємозв’язку. – С. 11-31.

Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право: [моногр.] / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, А. М. Школик та ін.; за ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юстиніан, 2007. – Гл. 1. Сучасні європейські концепції державного управління. – С. 9-32.

Ославський М. І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: [навч. посіб.] / М. І. Ославський. – К.: Знання, 2009. – Розд. 1. Виконавча влада як гілка влади в Україні. – С. 12-23.

 

Тема 3. Адміністративно-правові норми та відносини

(трете практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття адміністративно-правових норм, їх структура та особливості.

2. Види адміністративно-правових норм.

3. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин.

4. Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин.

5. Підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин.

З а в д а н н я

 

4. П., знаходячись на борту повітряного судна, який виконував рейс Донецьк-Львів, гучно співав. Інші пасажири неодноразово зверталися до П. із проханням припинити спів, однак П. не реагував на їх звернення. Бортпровідниця повідомила П., що він порушує правила поведінки на повітряному судні, чим заважає екіпажу та пасажирам, а тому відносно нього можуть бути застосовані примусові заходи.

Зверніться до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу та приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення й, використовуючи їх, сформулюйте 2 – 3 норми права за класичною структурою. Які ознаки притаманні сформульованим нормам? З огляду на ці ознаки, чи можна вважати дані норми адміністративно-правовими?

 

5. Студент 4 курсу юридичного вищого навчального закладу Ц. працював над науковою роботою з адміністративного права, яку він мав намір представити на конкурс. З метою отримання інформації, необхідної для виконання роботи, Ц. вирішив звернутися до Міністерства юстиції України із запитом, у якому просив повідомити його, які постанови Кабінету Міністрів України були оскаржені фізичними та/чи юридичними особами до суду впродовж 2011-2012 рр. через їх невідповідність законові. Перш ніж надіслати такий запит, Ц. дослідив положення Закону України “Про доступ до публічної інформації” і дійшов висновку, що Закон складається переважно із адміністративно-правових норм.

Чи згодні Ви з Ц.? Які ознаки притаманні адміністративно-правовим нормам? Наведіть приклади приписів, що включені до тексту Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Серед наведених прикладів знайдіть норми: а) регулятивні та охоронні; б) зобов’язуючі, забороняючі та уповноважуючі; в) матеріальні та процесуальні.

 

6. Назвіть адміністративно-правові відносини:

1) Міністерство освіти і науки України і приватний вищий навчальний заклад щодо перевірки діяльності останнього; 2) студентський профспілковий комітет і студент з приводу надання матеріальної допомоги студенту; 3) громадянин України і особа без громадянства щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомості; 4) Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство освіти і науки України щодо видання спільного акта; 5) орган внутрішніх справ і громадянин з приводу складання іспиту на право керувати транспортним засобом; 6) адміністрація підприємства і робітник щодо надання відпустки; 7) громадянин та представник громадського формування з охорони громадського порядку щодо складання останнім протоколу про адміністративне правопорушення.

7.В. вирішив придбати у А. автомобіль. Останній зняв з обліку автомобіль у ДАІ, після чого було укладено договір купівлі-продажу. В. звернувся до ДАІ з проханням поставити автомобіль на облік і додав до заяви всі необхідні документи. Прохання В. було задоволено.

Які правові відносини виникли в даному випадку? Чи належать вони до відносин, що становлять предмет адміністративного права? Обґрунтуйте свою відповідь, визначивши ознаки цих відносин.

 

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Повітряний кодекс України: Закон України від 19.05.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 48-49. – Ст. 2024 (з наст. змін. та допов.).

Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу: затв. наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28.12.2012 р. // Офіц. вісн. України. – 2013. – № 4. – Ст. 136.

Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314 (з наст. змін. та допов.).

Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263 (з наст. змін. та допов.).

Константий О. В. Поняття “правового акта державного управління” та його співвідношення з поняттям “джерела адміністративного права” / О. В. Константий // Держ. буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2002. – № 4. – С. 94-103.

Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 р. // Там же. – 1993. – № 31. – Ст. 338 (з наст. змін. та допов.).

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. // Там же. – 2015. – № 23. – Ст. 158 (з наст. змін. та допов.).

Афанасьєв К. Сучасний формат адміністративних правовідносин // К. Афанасьєв // Право України. – 2008. – № 11. – С. 20-26.

Курінний Є. В. Проблематика класифікації адміністративно-правових відносин за їх видами / Є. В. Курінний // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – № 2. – С. 112-119.

 

Т е м а4. Громадяни – суб’єкти адміністративного права

(четверте практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття та складові адміністративно-правового статусу громадянина.

2. Адміністративна правосуб’єктність громадянина.

3. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

 

З а в д а н н я

8. Громадянин Республіки Білорусь А. 22 січня 2015 р. прибув в Україну строком на 3 місяці до свого сина, який мешкає в м. Чернігів, а 10 травня 2015 р. А. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП. Через місяць Головне управління Державної міграційної служби України у Чернігівськиій обл. винесло рішення про примусове повернення А. до батьківщини впродовж 30 днів. Однак А. не виконав дане рішення, мотивуючи це відсутністю коштів для придбання квитка.

Які примусові заходи можуть бути застосовані до А.? Посилаючись на нормативні приписи, визначте порядок їх застосування.

9. П’ятнадцятирічний М. проживав з батьками у приватному будинку. Згодом його батьки придбали за договором купівлі-продажу квартиру. Тоді М. звернувся до районного відділу міграційної служби із заявою про реєстрацію його місця проживання за адресою знаходження цієї квартири. У реєстрації М. було відмовлено із посиланням на те, що квартира належить батькам М., а не йому, проте, М. вважав, що такою відмовою порушено його право на вільний вибір місця проживання.

Чи порушено у даній ситуації право М.? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

10. Т. 1 березня 2014 р. звернувся до головного управління містобудування та архітектури районної державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про земельні ділянки комунальної форми власності у межах району не надані у користування, що можуть бути використані під забудову. 25 березня 2014 р. він отримав відповідь, у якій зазначалося, що така інформація обмежена в доступі і не може бути надана.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. З’ясуйте відмінності у порядку надання відповідей на інформаційні запити від порядку розгляду звернень громадян.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

 

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314 (з наст. змін. та допов.).

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // Там же. – 1996. – № 47. – Ст. 256 (з наст. змін. та допов.).

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Там же. – 1992. – № 48. – Ст. 650 (з наст. змін. та допов.)

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 83. – Ст. 3014 (з наст. змін. та допов.).

Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання: Закон України від 11.12.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232 (з наст. змін. та допов.)

Бойко І. В. Роль адміністративного права у формуванні правового статусу людини і громадянина / І. В. Бойко // Вісн. АПрН України. – 2013. – № 2 (73). – С. 157-165.

Бойко І. В. Охорона й захист персональних даних адміністративно-правовими засобами / І. В. Бойко // Вісн. НАПрН України. – 2011. – № 4 (67). – С. 144-152.

Червякова О. Б. Щодо складників адміністративно-правового статусу громадян як учасників інформаційних відносин / О. Б. Червякова // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. ім. Ярослава Мудрого, 2011. – Вип. 114. – С. 134-142.

 

Тема 5. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання та політичні партії

(Заняття 1 за темою № 5)

Тема.Органи виконавчої влади

(п’яте практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади.

2. Система та види органів виконавчої влади.

3. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів

виконавчої влади.

4. Центральні органи виконавчої влади, їх види.

З а в д а н н я

 

11.Наукою адміністративного права вироблено різні критерії класифікації органів виконавчої влади за: рівнем знаходження органу в системі виконавчої влади, територіальним масштабом його діяльності, характером компетенції, порядком вирішення підвідомчих питань, предметом спрямованості компетенції органу виконавчої влади.

На основі аналізу чинного законодавства України дайте характеристику за вищевказаними критеріями органам виконавчої влади: Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки України, Національне агентство України з питань державної служби, Міністерство охорони здоров’я України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна фінансова інспекція України, обласна державна адміністрація, Головне управління Національної поліції в Харківській області.

 

12. На засіданні уряду розглядався проект акта, яким визначався порядок пропуску через кордон України транспортних засобів перевізників. У процесі обговорення документа з’ясувалося, що для запровадження зазначеного порядку необхідно вирішити питання про кількість підрозділів митних органів, які здійснюватимуть контроль у даній сфері. У результаті було прийнято два документи: одним затверджено порядок здійснення контролю, а другим – доручено Державній фіскальній службі України забезпечити встановлення оптимальної
кількості відповідних підрозділів.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Які акти можуть бути прийняті урядом у даному випадку?

 

13. Складіть схеми підпорядкування вказаних нижче органів виконавчої влади:

1) Кабінет Міністрів України, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, відділ цивільного захисту у Балаклійському районі Харківської області, Міністерство оборони України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, райвійськкомат, облвійськкомат, Генеральний штаб Збройних сил України;

2) Міністерство фінансів України, Державна фінансова інспекція України (Держфініспекція), Кабінет Міністрів України, Держфінінспекція в Харківській області;

3) Харківська обласна державна адміністрація, Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції у місті обласного значення, районне управління юстиції, Державна реєстраційна служба України.

 

14. Наказом міністра юстиції України були створені територіальні органи Міністерства юстиції України, визначено їх перелік, а також затверджено Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в областях та місті Києві. У цьому Положенні встановлено підпорядкованість цих органів безпосередньо Кабінету Міністрів України.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Визначте порядок створення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

 

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій: затв. Указом Президента України від 16.01.2013 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2013. – № 5. – Ст. 154.

Положення про Державну фінансову інспекцію України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 64. – Ст. 1764.

Положення про Міністерство юстиції України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 54. – Ст. 1455.

Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 41. – Ст. 1677.

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02. 2014 р. // Голос України. – 2014. – № 39. – Спецвипуск.

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наст. змін. та допов.)

Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 74. – Ст. 2105.

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011р. // Там же. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наст. змін. та допов.)

Авер’янов В. Б. Удосконалення організації та діяльності системи органів виконавчої влади з урахуванням європейських принципів і стандартів / В. Б. Авер’янов, А. А. Пухтецька // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2010. – № 4. – С. 110-117.

Демкова М. Електронне урядування – запорука прозорості та ефективності влади [Електронний ресурс] / М. Демкова. – Режим доступу: http: www. Justinian.com. ua/ article.php?id=2614.

Права громадян у сфері виконавчої влади : адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту : монографія / кол. авт. ; за заг. ред. В. Б. Аверянова. – Д. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ; Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2008.

Стеценко С. Г. Виконавча влада в Україні: особливості формування та повноваження у світлі конституційної реформи / С. Г. Стеценко // Административное право и процесс. – 2011. – № 2. – С. 45-48.

 

Тема 5. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання та політичні партії

(Заняття 2 за темою № 5)

Тема.Органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання та політичні партії

(шосте практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття, ознаки та правове становище органів місцевого самоврядування в Україні.

2. Громадські об’єднання в Україні.

3. Політичні партії в Україні.

 

З а в д а н н я

 

15. Громадянин С. звернувся до міськради міста А. з вимогою зареєструвати утворене ним особисто громадське об’єднання, яке мало за мету контроль якості пального на АЗС. В Статуті об’єднання передбачалося, що гр. С. особисто має право звертатися «…до відповідних державних органів контролю…», які обов’язково «…мусять надавати йому офіційні висновки щодо якості пального». Міськрада відмовила С. в реєстрації громадського об’єднання.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтований висновок щодо правомірності (неправомірності) відмови С. в реєстрації громадського об’єднання.

 

16. Військовослужбовці однієї з військових частин України спрямували листа до Мін’юсту України, в якому вони повідомляли, що ними утворена нова політична партія «Військова партія України», що має на меті реформувати політичну систему України та, зважаючи на політичну ситуацію в країні, посилити централізоване управління. В листі вони також вимагали внести їхню нову партію до списків партій, «…які йдуть на найближчі вибори».

Проаналізуйте ситуацію. Як має діяти Мінюст?

17. К. звернувся до голови районної державної адміністрації зі скаргою на бездіяльність селищного голови. У скарзі К. зазначав, що він три місяці тому подав до селищного голови заяву про організацію регулярного безкоштовного підвезення до навчального закладу і додому школярів, які мешкають у селі. Від селищного голови К. відповіді не отримав. Голова районної державної адміністрації повідомив К., що селищна рада та її голова не підпорядковуються районній державній адміністрації, а тому він не має повноважень розглядати такі скарги.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь на скаргу К.

 

 

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

 

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. − 1997. −№ 24. − Ст. 170 (з наст. змін. та допов.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Там же. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наст. змін. та допов.).

Про громадські об'єднання: Закон України від 22.03.2012 р // Відом. Верхов. Ради України. ­-- 2013.-- № 1. – 0Ст.1(з наст. змін. та допов.).

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // Там же. − 1996. − № 47. − Ст. 256 (з наст. змін. та допов.).

Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. − 2001. −№ 23. − Ст. 118 (з наст. змін. та допов.)

Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283 (з наст. змін. та допов.).

Віхляєв М. Ю. Співвідношення понять “суб’єкти адміністративного права” та “суб’єкти адміністративних правовідносин” у контексті розгляду громадських об’єднань як суб’єктів адміністративного права / М. Ю. Віхляєв // Право і суспільство. – 2013. – № 3. – С. 50-57.

Соловйова О. М. Організаційно-правові засади формування і діяльності відділів та управлінь місцевої державної адміністрації: моногр. / О. М. Соловйова. – Х.: Право, 2006. – С. 7-51.

Коломоєць Т. Органи місцевого самоврядування як особливий різновид колективних суб’єктів адміністративного права / Т. Коломоєць, П. Лютіков // Право України. – 2012. – № 6. – С.

Петришина М. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування: сутність та особливості / М. Петришина // Вісн. Нац. акад. прав. наук України. – 2012. – № 1 (68). – С. 66-75.

Трачук П. А. Поняття місцевої публічної влади: сутність, зміст та форма / П. А. Трачук // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2011. – № 1. – С. 94-98.

Юрковська Л. Г. Основні етапи становлення та розвитку
органів самоорганізації населення в незалежній Україні / Л. Г. Юрковська // Право і суспільство. – 2011. – № 1. – С. 99-105.

 

Т е м а 6. Державна служба в Україні

(сьоме практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Державна служба: поняття, принципи та види.

2. Правове регулювання державної служби.

3. Державні службовці: поняття та види.

4. Правовий статус державних службовців.

5. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.

З а в д а н н я

18.З’ясуйте, виокремивши статусні ознаки державних службовців, які з перелічених посад відносяться до посад державних службовців?

1. Заступник голови обласної державної адміністрації. 2. Міністр внутрішніх справ України. 3. Секретар Київської міської ради. 4. Директор підприємства “Краснокутський маслозавод”. 5. Директор загальноосвітньої школи. 6. Голова Державної пенітенціарної служби України. 7. Радник Президента України.

19. Стосовно начальника управління районної державної адміністрації В. було складено протокол про скоєння корупційного правопорушення. У протоколі зазначалося, що В., перебуваючи на посаді державного службовця, займається викладацькою діяльністю, тим самим порушує вимогу щодо обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Суддя, розглянувши справу про корупційне правопорушення, виніс постанову про звільнення В. з посади начальника управління районної державної адміністрації.

Зробіть юридичній аналіз ситуації.

20.Голова обласної державної адміністрації подав у відставку, мотивуючи своє рішення принциповою незгодою з позицією Кабінету Міністрів України щодо вирішення деяких питань управління державними справами.

З’ясуйте, який орган або посадова особа і в які строки вправі прийняти відставку. Які правові наслідки тягне за собою відмова у відставці?

21. В одному з управлінь Міністерства освіти і науки України проводилась атестація державних службовців. Державним службовцям К. і Т. про проведення їх атестації було повідомлено за п’ять днів до засідання атестаційної комісії.

На засіданні атестаційної комісії, яка складалася з двох членів – голови та секретаря, було прийнято рішення про невідповідність К. і Т. займаним посадам. За наказом міністра К. і Т. звільнено з займаних посад як таких, що “не пройшли атестацію”.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи законне рішення міністра про звільнення К. і Т.? В якому порядку проводиться атестація державних службовців? Куди К. і Т. можуть звернутися за захистом своїх прав?

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

 

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490 (з наст. змін. та допов.)

Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 р. // Там же. – 2014. – № 49. – Ст. 2056 (з наст. змін. та допов.).

Положення про проведення атестації державних службовців: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 1-2. – Ч. 1. – Ст. 27 (з наст. змін. та допов.).

Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 8.– Ст. 351 (з наст. змін. та допов.).

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. // Там же. – 2000. – № 24. – Ст. 1004 (з наст. змін. та допов.).

Державна служба у сфері виконавчої влади: зміст і стратегія реформування / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. // Виконавча влада і адміністративне право. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 331-418.

Матюхіна Н. П. Формування та розвиток вищого корпусу державної служби як один із пріоритетів державної політики у сфері державної служби / Н. П. Матюхіна // Особистість. Суспільство. Право. – Полтава, 2012. – С. 234-239.

Кравченко О. О. Управління державною службою в Україні: на шляху до вдосконалення / О. О. Кравченко. – Сімферополь: Крим. письменник, 2010. – С. 1-34, 59-71.

 

Тема 7. Форми, функції та методи державного управління

(восьме практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття функцій державного управління.

2. Форми державного управління, їх види.

3. Методи державного управління, їх види.

 

З а в д а н н я

22. Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Пункт 52.2. вказаної статті встановлює, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано.

Наказом Державної фіскальної служби України затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування туроператорської та турагентської діяльності.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Яка форма управлінської діяльності обрана у даному випадку Державною фіскальною службою України?

 

23.Органи виконавчої влади прийняли наступні акти: Міністерство охорони здоров’я України видало наказ “Про затвердження Порядку заборони застосування лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів”, а Кабінет Міністрів України затвердив Порядок державної реєстрації та перереєстрації іноземних інвестицій та її анулювання.

Які методи застосовані у наведених сферах державного управління? Відповідь обґрунтуйте.

24.На підставі аналізу Закону «Про Кабінет Міністрів України» визначте форми, функції та методи діяльності Уряду України.

25.У зв’язку з поширенням у місті захворювання на кір в медичних закладах робили профілактичні щеплення всім громадянам віком до 50 років. Однак В. відмовився від щеплення, вважаючи це справою добровільною. Лікар попередив його, що щеплення може бути зроблено примусово. Будучи впевненим у тому, що примус можливий лише у разі вчинення правопорушення, В. звернувся до управління охорони здоров’я з проханням роз’яснити йому порядок проведення профілактичних щеплень.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь на звернення В.

Список н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а літератури

 

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Там же. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наст. змін. та допов.).

Податковий кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 92. – Ст. 3248 (з наст. змін. та допов.).

Про державну прикордонну службу: Закон України від 03.04.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 17. – Ст. 740 (з наст. змін. та допов.).

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. // Там же. – 1994. – № 27. – Ст. 218 (з наст. змін. та допов.).

Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 06.04.2000 р. // Там же. – 2000. – № 29. – Ст. 228 (з наст. змін. та допов.).

Правові акти управління як провідна форма реалізації повноважень органів виконавчої влади / за заг. ред. В. Б. Авер’янова // Виконавча влада і адм. право. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 284-289.

Мацелик Т. О. Функції органів виконавчої влади: окремі питання [Електрон. ресурс] / Т. О. Мацелик // Наук. вісн. КНУВС. – 2010. – № 1. – С. 54-61. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvknuvs/2010_1/matseluk.htm

 

Тема 8. Правові акти державного управління

(дев’яте практичне заняття)

Питання для обговорення

1. Правові акти державного управління, їх значущість, особливості та відмінності від інших актів.

2. Класифікація актів державного управління.

3. Реєстрація та дія актів державного управління.

4. Підстави та наслідки припинення дії актів державного управління.

З а в д а н н я

 

26. Проаналізуйте зміст ст. 7 «Місцевий референдум» та ст. 59. «Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Чи можна зробити висновок, що місцеві ради приймають правові акти державного управління? Яка правова природа актів місцевих рад?

27. Отримавши студентський квиток студент З. нахвалявся перед друзями, що тепер в нього є нормативний документ, який надає йому право пільгового проїзду в громадському транспорті.

Чи має рацію студент З? Проаналізуйте правову природу правового акту державного управління, службового документу та документу, який посвідчує особу.

 

28. С. і К., аналізуючи Рішення Конституційного Суду № 23-рп/2010 від 22.12.2010, відповідно до якого положення статті 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів» втратили чинність, як такі, що є неконституційними, дійшли висновку, що Конституційний Суд України прийняв акт державного управління.

Чи є вірним їх висновок? Надайте свою точку зору з цього приводу.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. ­– 1996 - № 49.- Ст . 272.

Концепція адміністративної реформи в Україні . – К., 1998р.

Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997р. //Голос України. – 26 червня 1997р. (зі змінами).

Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади, затв. Постановою Кабміну України від 28 грудня 1992р. //Урядовий кур’єр. – 18 лютого 1992р. (зі змінами).

Горьова С.Л. Класифікація норм адміністративного права: проблеми методології // Право України. – 1998. - №12.

Коломоєць Т., Федоров І. Принципи кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України // Право України. – 2006. – №6. – С.14-18.

Тимощук В. П. Адміністративні акти : процедура прийняття та припинення дії : монографія / В. П. Тимощук. – К. : Конус-Ю, 2010.

Федоров І. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України деякі аспекти запозичення зарубіжного досвіду // Право України –2005. –№12. – с.83.

 

Т е м а 9. Адміністративний примус в державному управлінні

(Заняття 1 за темою № 9)

Тема. Загальне поняття адміністративного примусу в Україні

(десяте практичне заняття)

Питання для обговорення

1. Переконання та примус в регулюванні суспільних відносин. Їх значущість та співвідношення.

2. Поняття і риси адміністративного примусу.

3. Класифікація заходів адміністративного примусу.

 

З а в д а н н я

29. Надаючи характеристику переконанню студент А. запропонував таке визначення: «Переконання ­– це низка заходів, які провадяться правоохоронними органами за для наведення порядку в поведінці громадян. Зовні вони проявляються в: 1) винесенні догани керівниками підприємств, організацій, установ; 2) накладенні штрафів на порушників; 3) тимчасовому обмеженні волі, інших заходах, передбачених чинним законодавством».

Чи є таке визначення вірним? Запропонуйте власну характеристику переконанню.

30. Наводячи приклади застосування адміністративного примусу студент Б. згадав «власний досвід», відповідно до якого його було покарано батьками за те, що він повернувся з вечірки на дві години пізніше терміну, який йому встановили батьки.

Чи можна в таких випадках батьківський вплив розглядати як адміністративний примус?

С п и с о к т а л і т е р а т у р и

Авер’янов В. Б. Нове ставлення до прав людини – мета реформування українського адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Юрид. Україна. – 2005. – № 5. – С. 31-35.

Кириленко Є. Співвідношення заходів державного примусу, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності / Є. Кириленко, О. Тунтула // Вісн. прокуратури. – 2010. – № 11. – С. 99-103.

Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: [моногр.] / Т. О. Коломоєць. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.

Коліушко І. Поняття адміністративного примусу потребує ґрунтовного переосмислення / І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2010. – № 4. – С. 307-313.

Комзюк А. Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини / А. Т. Комзюк // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46-49.

Небрат О. О. Деякі аспекти застосування адміністративного примусу при здійсненні охорони громадського порядку [Електрон. ресурс] / О. О. Небрат // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 465-470. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FT/2009-3/09 nooogp.pdf

Т е м а 9. Адміністративний примус в державному управлінні

(Заняття 2 за темою № 9)

Тема. Заходи адміністративного запобігання та адміністративного припинення

(десяте практичне заняття)

Питання для обговорення

1. Сутність, мета та підстави застосування заходів адміністративного попередження (запобігання).

2. Сутність, мета і види заходів адміністративного припинення.

З а в д а н н я

 

31. Інспектор державної пожежної охорони проводив перевірку дотримання правил пожежної безпеки у супермаркеті ТОВ “Сніг” і виявив низку порушень. Зокрема, недотримання вимог щодо обладнання торговельної зали, відсутність запасного виходу створює загрозу виникнення пожежі та перешкоджає евакуації людей. За результатами перевірки директорові ТОВ “Сніг” було направлено припис про усунення виявлених порушень, а також припинено роботу супермаркета. Директор був не згоден з такими діями. На його думку, слід встановити винуватих у недотриманні правил протипожежної безпеки й притягнути їх до відповідальності, а не створювати умови, за яких юридична особа несе збитки.

Дайте мотивовану відповідь на скаргу. Охарактеризуйте заходи адміністративного примусу, які були застосовані в даній ситуації.

32. Відносно Ф., який відбув покарання у виді позбавлення волі, було встановлено адміністративний нагляд. Ф. проживав у кімнаті приватного будинку, яку наймав у його власника Т.

Коли до помешкання Ф. завітав поліцейський, Ф. відмовився його впускати, мотивуючи тим, що на такі дії необхідно отримати згоду власника будинку.

Чи може поліцейський застосовувати примус у даній ситуації? Якщо так, то які примусові заходи можуть бути застосовані? Що буде підставою для їх застосування?

Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

 

33. Н., який учинив дрібне хуліганство, був затриманий поліцейським за допомогою співробітника митної служби, який проходив поблизу. Працівник міліції вдягнув на нього наручники та наніс йому удар гумовою палицею за те, що той відмовився сідати в патрульну машину.

Визначте правомірність дії поліцейського. Якщо ви дійдете висновку, що вони неправомірні, складіть проект скарги. Що б змінилось у ситуації за умови, що палицю й наручники застосував співробітник митної служби?

 

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

 

Кодекс цивільного захисту України // Закон України від 02.10.2012 р. № 5403-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2013. – № 34-35. – Ст. 458.

Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку: затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.1991 р. // Зб. постанов Уряду УРСР. – 1991. – № 3. – Ст. 18 (з наст. змін. та допов.).

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 01.12.1994 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455 (з наст. змін. та допов.).

Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 63. – Ст. 2075.

Коломоєць Т. О. Класифікація заходів адміністративного примусу / Т. О. Коломоєць // Право України. – 2003. – № 2. – С. 105-111.

Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: [моногр.] / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ. – 2002. – 336 с.

Комзюк А. Т. Сутність, значення та види заходів адміністративного припинення, що застосовуються в діяльності мілі-
ції / А. Т. Комзюк // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Вип. 16. – Х.: Нац. ун-т внутрішніх справ, 2001. – С. 131-137.

Троянський О. А. Місце адміністративно-запобіжних заходів у системі адміністративного примусу / О. А. Троянський // Держава та регіони. Сер. Право. – 2010. – Вип. 3. – С. 99-102.

 

Тема 10. Поняття та риси адміністративної відповідальності, її законодавчі основи. Адміністративне правопорушення, його склад

(Заняття 1 за темою № 10)

Тема. Поняття та риси адміністративної відповідальності, її законодавчі основи.

(дванадцяте практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

2. Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості і місце у системі національного законодавства.

 

З а в д а н н я

34. Надаючи визначення адміністративної відповідальності студент В. зазначив, що це система правопорушень, за які законодавством встановлені види стягнень, передбачені КУпАП.

Чи має він рацію? Якщо ні, то в чому він помиляється?

35. Характеризуючи законодавство України про адміністративні правопорушення студент Д. підкреслив, що до такого законодавства відноситься не тільки КУпАП, і й інші закони, які регулюють питання притягнення порушників до адміністративної відповідальності.

Чи правий Д? Чи повна його відповідь? Якщо вважаєте що не повна – доповніть.

36. Державний інспектор з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки наклав на військовослужбовця К. штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за грубе порушення правил пожежної безпеки. У постанові про накладення штрафу зазначалося, що К. у своїй квартирі збудував камін та розташував вихід димового ходу у вікні.

Чи законні дії інспектора? В якому порядку може бути притягнутий до відповідальності військовослужбовець К. та які примусові заходи можуть бути до нього застосовані?

С п и с о к л і т е р а т у р и

 

Венедіктов В. С. Критерії розмежування адміністративної та дисциплінарної відповідальності / В. С. Венедіктов // Пробл. систематизації законодавства України про адм. правопорушення: у 2-х ч. – Сімферополь, 2006. – Ч. 1. – С. 17-23.

Кириленко Є. Співвідношення заходів державного примусу, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності / Є. Кириленко, О. Тунтула // Вісн. прокуратури. – 2010. – № 11. – С. 99-103.

Коліушко І. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві / І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2008.– № 4. – С. 31-37.

Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 21-96.

Новак О. Д. Правові засади дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні : монографія / О. Д. Новак; за заг. ред. В. В. Зуй. – Х. : Право, 2015. – 200 с.

Тема 10. Поняття та риси адміністративної відповідальності, її законодавчі основи. Адміністративне правопорушення, його склад

(Заняття 2 за темою № 10)

Тема. Адміністративне правопорушення, його склад.

(тринадцяте практичне заняття)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття та риси адміністративного правопорушення.

2. Склад адміністративного правопорушення.

3. Суб’єкти адміністративного правопорушення.

37. За рішенням державного інспектора рибоохорони П. було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. У постанові про накладення адміністративного стягнення зафіксовано, що П. незаконним способом, використовуючи сітку, ловив рибу у ставку, орендованому ТОВ “Світанок”. Юрист К підрозділу рибоохорони з рішенням не погодився. Він зауважив, що П, на його думку, повинен відповідати за дрібне викрадення чужого майна.

Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні, та висловіть свою точку зору щодо обґрунтованості позиції юрисконсульта.

38.Сімнадцятирічний С. та дванадцятирічний К., які їхали в трамваї разом зі своїм батьком, не заплатили за проїзд. Факт безквиткового проїзду виявив контролер комунального підприємства “Міськелектротранспорт” і запропонував С. та К. сплатити штраф на місці вчинення правопорушення. Вони відмовилися зробити це, посилаючись на те, що не мають грошей і взагалі не можуть нести відповідальності, адже не досягли віку, з якого вона настає.

Проаналізуйте ситуацію та визначте, хто у даному випадку має нести відповідальність. З якого віку настає адміністративна відповідальність? Які особливості притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб?

39.Т. брав участь у провадженні в справі про дрібне хуліганство як свідок. При розгляді справи в суді Т. відмовився давати пояснення, посилаючись на те, що він нічого не пам’ятає. Судовий розпорядник склав протокол про вчинення Т. правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1853 КУпАП. Суддя розглянув справу стосовно Т. і наклав на нього штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи відповідає закону постанова стосовно Т.? Відповідь обґрунтуйте.

Список нормативно-правових актів

та літератури

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

Про міський електричний транспорт: Закон України від 29.06.2004 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 548 (з наст. змін. та допов.).

Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України: Наказ Мінбуду України № 329від 09.10.2006 р. // Офіц. вісн. України – 2006. – № 50. – Ст. 3366.

Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 29. – Ст. 1099.

Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.

Коломоєць Т. Попередження як вид адміністративного стягнення: доцільність його збереження та вдосконалення засад використання ресурсу в умовах реформаційних нормотворчих процесів в Україні / Т. Коломоєць, Ю. Куразов // Слово Нац. школи суддів України. – 2013. – № 1 (2). – С. 105-114.

Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008.– С. 97-110.

 

Т е м а 11. Система та види адміністративних
стягнень. Правила і строки накладення адміністративних стягнень

(заняття 1 за темою № 11)

Тема. Система та види адміністративних стягнень

(чотирнадцяте практичне завдання)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Цілі адміністративних стягнень, їх види.

2. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

З а в д а н н я

40.14 лютого 2014 р. інспектор співробітник поліції склав стосовно М., 1949 року народження, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, і направив протокол до суду. 18 квітня 2014 р. суд, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт строком десять годин.

Обґрунтуйте законність рішення суду. Як Ви вважаєте, чи є підстави для оскарження постанови суду?

41.2 жовтня 2015 р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно К., в якому зазначено, що він 8 вересня 2015 р. керував автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння К. відмовився. Зазначене правопорушення К. повторно вчинив протягом року.

Суд, дослідивши матеріали справи, притягнув К. до адміністративної відповідальності і наклав на нього стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Чи законне рішення суду стосовно К.? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

 

 

Список нормативно-правових актів

та літератури

Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті: постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua

Коломоєць Т. Попередження як вид адміністративного стягнення: доцільність його збереження та вдосконалення засад використання ресурсу в умовах реформаційних нормотворчих процесів в Україні / Т. Коломоєць, Ю. Куразов // Слово Нац. школи суддів України. – 2013. – № 1 (2). – С. 105-114.

Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008.– С. 97-110.

 

Т е м а 11. Система та види адміністративних
стягнень. Правила і строки накладення адміністративних стягнень

(заняття 2 за темою № 11)

Тема. Правила і строки накладення адміністративних стягнень

(п’ятнадцяте практичне завдання)

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Загальні правила накладення адміністративних стягнень.

2. Строки накладення адміністративних стягнень.

 

З а в д а н н я

 

42.1 березня 2015 р. до суду надійшли протоколи відносно В., 2000 року народження, з яких видно, що В. 21 січня 2014 р., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не маючи права керування транспортним засобом, на мопеді “Кануні” здійснив наїзд на Д., спричинивши йому незначні тілесні ушкодження. Зазначені дії були кваліфіковані інспектором ДАЇ за ч. 6 ст. 121, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визначте, чи правильно були кваліфіковані дії В.? Яке стягнення може бути накладено на В.? Охарактеризуйте порядок накладення стягнення при вчиненні двох і більше адміністративних правопорушень.

43.А. вигулював свого собаку на території дитячого садочка. Собака напав на перехожого і розірвав на ньому одяг. Поліцейський склав стосовно А. протокол про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 154 КУпАП. За рішенням суду А. був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП і до нього було застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією собаки.Визначте законність рішення суду.

 

Список нормативно-правових актів

та літератури

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті: постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua

Коломоєць Т. Попередження як вид адміністративного стягнення: доцільність його збереження та вдосконалення засад використання ресурсу в умовах реформаційних нормотворчих процесів в Україні / Т. Коломоєць, Ю. Куразов // Слово Нац. школи суддів України. – 2013. – № 1 (2). – С. 105-114.

Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008.– С. 97-110.

Тема 12.Адміністративний процес: зміст і загальні риси. Структура адміністративного процесу. Види проваджень в адміністративних справах

(Заняття 1 за темою № 12)

Тема.Адміністративний процес: зміст і загальні риси. Структура адміністративного процесу.

(шістнадцяте практичне заняття)

Питання для обговорення

1. Поняття, зміст, риси та принципи адміністративного процесу.

2. Суб’єкти та структура адміністративного процесу.

З а в д а н н я

44. Характеризуючи сутність та особливості адміністративного процесу студент К. зазначив, що на відміну від цивільного та кримінального процесів, які, фактично, є процедурою здійснення правосуддя, адміністративний процес являє собою управлінську діяльність.

Чи правий студент К? Які особливості адміністративного процесу можете назвати Ви.

 

45. І. звернувся із клопотанням про зміну імені до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем постійного проживання. При зверненні І. пред’явив паспорт та квитанцію про сплату державного мита.

Через чотири місяці від дати звернення І. отримав листа за підписом керівника відділу реєстрації актів цивільного стану, в якому повідомлялося, що заявлене клопотання не розглядалося, оскільки втрачено запис про народження заявника.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи порушив у даному випадку представник влади закон? Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження з реєстрації зміни імені.

46. Сімнадцятирічний Ф. звернувся до реєстраційної служби міського управління юстиції з проханням зареєструвати його як підприємця. До свого звернення Ф. додав: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; нотаріально посвідчену письмову згоду батьків на зайняття Ф. підприємницькою діяльністю.

У проведенні державної реєстрації Ф. було відмовлено. У листі за підписом керівника реєстраційної служби міського управління юстиції зазначалося, що Ф. не може бути зареєстрований як підприємець, оскільки на момент звернення із відповідним проханням він не досяг повноліття.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Хто уповноважений вирішувати питання про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності? Як у даному випадку має право діяти Ф.?

Список нормативно-правових актів

та літератури

 

Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263 (з наст. змін. та допов.).

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. // Там же. – 2015. – № 23. – Ст. 158 (з наст. змін. та допов.).

Іваненко Я. Л. Адміністративне неюрисдикційне провадження в публічно-правових відносинах [Електрон. ресурс] / Я. Л. Іваненко. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/2108

Колпаков В. К. Адміністративна юрисдикція: сутність поняття / В. К. Колпаков // Держава і право: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. – Вип. 19. – С. 255-258.

Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу: навч. посіб. / О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – С. 35-44, 75-138.

 

Тема 12.Адміністративний процес: зміст і загальні риси. Структура адміністративного процесу. Види проваджень в адміністративних справах

(Заняття 2 за темою № 12)

Тема.Види проваджень в адміністративних справах.

(сімнадцяте практичне заняття)

Питання для обговорення

1. Провадження в адміністративних справах, їх види та стадії.

2. Дисциплінарне провадження як частина адміністративного процесу.

3. Адміністративна юрисдикція: поняття і риси.

 

З а в д а н н я

47. Наказом Міністерства юстиції України повернуто без державної реєстрації наказ Голови державної фіскальної служби України “Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками служби матеріалів про адміністративні порушення ” у зв’язку з тим, що разом із наказом, поданим на реєстрацію, не надано відомостей про чинні акти з цього питання, інформацію про строки приведення їх у відповідність з новим актом, а також про акти, що втрачають чинність у зв’язку з прийняттям останнього.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження з реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

48. ТОВ “Контакт” звернулося до Міністерства соціальної політики України із заявою про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної із посередництвом у працевлаштуванні фізичних осіб за кордоном. Міністерство через десять днів після отримання заяви повідомило суб’єктові підприємницької діяльності, що дану заяву залишено без розгляду, оскільки до неї не додано копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним суб’єктом господарювання (роботодавцем чи посередником) про посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

Чи законно діяло міністерство? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення. Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження з ліцензування певних видів господарської діяльності.

Список нормативно-правових актів

та літератури

Положення про реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: затв. постановою Кабінету Міністрів України ві

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.