5. Установа зобов'язана щорічно повідомляти заявника про результати експертизи сорту, а також надавати йому коментарі до результатів експертизи.{ Частина п'ята статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
6. Якщо Установа вважає результати експертизи недостатніми для складання експертного висновку за заявкою, вона може після консультацій з заявником провести додаткову експертизу.{ Частина шоста статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
7. Якщо експертиза сорту проводилося за дорученням Установи іншою юридичною особою, її результати повинні передаватися виключно Установі і будь-яке інше використання результатів експертизи можливе лише з дозволу Установи.{ Частина сьома статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 30. Заперечення третіх осіб щодо реєстрації сорту
1. Будь-яка особа може подати Установі вмотивоване заперечення щодо виникнення прав на сорт на підставі невідповідності його вимогам, встановленим цим Законом, протягом трьох місяців від дати опублікування відомостей про заявку в офіційному виданні. { Абзац перший частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Установа надсилає копію заперечення заявнику.
2. Заявник зобов'язаний повідомити Установу про своє ставлення до заперечення протягом трьох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення та залишити заявку без змін, внести до неї зміни або відкликати її.
Зазначений строк продовжується на шість місяців за умови сплати відповідного збору. У противному разі заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.
Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється за умови подання заявником клопотання протягом дванадцяти місяців з його спливу та сплати відповідного збору.
3. Відповідь заявника про залишення заявки без змін або внесення до неї змін доводиться до відома подавця заперечення. Останньому надається місячний строк для повідомлення Установи про те, залишає він заперечення чи знімає його.
4. У разі надходження повідомлення про залишення заперечення останнє розглядається Установою. Вона має право затребувати від подавця заперечення або заявника необхідні для цього матеріали, інформацію, документи, зразки тощо.{ Частина четверта статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
5. Про результати розгляду заперечення повідомляється його подавець і заявник.
Стаття 31. Рішення за заявкою
1. У разі відповідності за результатами кваліфікаційної експертизи заявленого сорту вимогам цього Закону Установою приймається рішення про виникнення прав на сорт. Якщо заявлений сорт не відповідає вимогам цього Закону, приймається рішення про відмову у виникненні прав на сорт.
Про прийняте рішення повідомляється заявник.
2. Майнові права інтелектуальної власності на сорт набирають чинності з дати сплати державного мита за їх виникнення.
3. Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту набирає чинності з дати сплати збору за його виникнення.
4. Державне мито за виникнення майнових прав інтелектуальної власності на сорт і збір за виникнення майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту сплачуються протягом трьох місяців від дати надходження до заявника повідомлення. У противному разі прийняте рішення скасовується, про що заявникові надсилається повідомлення.
У разі несплати державного мита рішення скасовується в частині виникнення майнових прав інтелектуальної власності на сорт.
У разі несплати збору рішення скасовується в частині виникнення майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.{ Текст статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 32. Тимчасова правова охорона
1. Внесені до Реєстру заявок відомості про сорт дають заявнику право на тимчасову правову охорону від дати подання заявки.{ Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Тимчасова правова охорона полягає в тому, що заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яку заявник повідомив про те, що відомості про заявку внесено до Реєстру заявок. Зазначена компенсація може бути одержана заявником тільки після одержання ним патенту.{ Частина друга статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
{ Частину третю статті 32 виключено на підставі Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
4. Чинність тимчасової правової охорони припиняється з наступного дня після дати державної реєстрації прав на сорт або з дати внесення до Реєстру заявок відомостей про відкликання заявки чи прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав на сорт.{ Частина четверта статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 33. Державна реєстрація прав на сорт
{ Назва статті 33 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
1. Державна реєстрація майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт. Після сплати державного мита та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені цим Законом і Положенням про Реєстр патентів, вносяться до Реєстру патентів.
Державна реєстрація майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт. Після сплати відповідного збору та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені цим Законом і Положенням про Реєстр сортів, вносяться до Реєстру сортів.{ Частина перша статті 33 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Реєстр сортів містить сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, які постійно зберігаються на електронному та паперовому носіях. Такими відомостями, зокрема, є: { Абзац перший частини другої статті 33 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
а) зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами);
б) назва сорту;
в) ім'я автора (авторів);
г) номер та дата подання заявки;
{ Пункт "д" частини другої статті 33 виключено на підставі Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
е) опис сорту;
є) зазначення характеристик придатності сорту для поширення в Україні;
ж) географічні і зонові рекомендації використання сорту.
3. Реєстр патентів містить сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, які постійно зберігаються на електронному та паперовому носіях. Такими відомостями, зокрема, є: { Абзац перший частини третьої статті 33 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
а) номер та дата реєстрації прав на сорт;
б) зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами);
в) назва сорту;
г) номер та дата подання заявки;
д) дата пріоритету;
е) опис сорту;
є) дата публікації відомостей про реєстрацію прав на сорт;
ж) ім'я автора (авторів); ім'я (назва) особи, яка є володільцем патенту сорту і зберігає сорт; { Пункт "ж" частини третьої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
з) відомості про надання ліцензій на використання сорту;
и) відомості про передачу прав на сорт.
4. Внесені до реєстрів відомості відкриті для загального ознайомлення.
5. Внесені до реєстрів відомості можуть бути змінені. Зміни за ініціативою особи, якій належать права, вносяться до реєстру за умови сплати відповідного збору.
{ Частину шосту статті 33 виключено на підставі Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 34. Публікування внесених до реєстрів відомостей
Внесені до Реєстру сортів та Реєстру патентів відомості та опис сорту публікуються в періодичному офіційному виданні Установи.{ Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 35. Видача документів про права на сорт
1. Установою в місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт авторові (авторам) видається свідоцтво про авторство на сорт рослин, а заявникові - патент на сорт рослин і свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.{ Частина перша статті 35 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
{ Частину другу статті 35 виключено на підставі Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Якщо авторів сорту є більше, ніж один, то свідоцтво про авторство на сорт видається кожному автору.
4. Якщо права на сорт набувають кілька осіб, то патент на сорт рослин та свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин видаються особі, яка зазначена в заявці першою, якщо договором між заявниками не передбачено інше. Іншим заявникам за їх клопотанням та при сплаті відповідного збору можуть бути видані завірені копії.{ Частина четверта статті 35 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
5. Патент, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про авторство на сорти родів і видів, не включених до переліків родів і видів, сорти яких проходять експертизу на відповідність сорту критеріям відмінності, однорідності та стабільності, а також експертизу на придатність на поширення в закладах Установи, видаються під відповідальність заявників за відповідність сорту критеріям, визначеним цим Законом.{ Частина п'ята статті 35 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 36. Оскарження рішення стосовно заявки
Заявник має право оскаржити будь-яке рішення Установи щодо заявки до суду.
Розділ IV ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ПОВ'ЯЗАНІ З СОРТОМ РОСЛИН
Стаття 37. Особисте немайнове право авторства на сорт
1. Особа, яка створила сорт, визнається автором сорту. Вона набуває особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин від дати державної реєстрації прав на сорт.{ Частина перша статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Не визнаються авторами сорту фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення сорту, а тільки надали автору (авторам) технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при створенні сорту і/або оформленні заявки.
3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково.{ Частина третя статті 37 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
4. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин.
5. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включати до назви своє ім'я.
6. Автори сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, мають однакові права за цим Законом, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними.
7. Особа, визнана автором сорту, має право:
а) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство;
б) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту і не зазначати його у публікаціях;
в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
Цей перелік особистих немайнових прав автора не є вичерпним.
8. У разі перегляду складу авторів за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також осіб, не зазначених у заявці як автори, вносяться зміни до відповідних документів у встановленому порядку за умови надходження клопотання до прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт.{ Частина восьма статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 38. Право на поширення сорту в Україні
1. Право на поширення сорту в Україні виникає з дати прийняття рішення про державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту. По сортах родів і видів, які не віднесені до переліку родів і видів, сорти яких проходять експертизу на придатність на поширення, що затверджується Установою, рішення про державну реєстрацію прав на сорт є одночасно рішенням про державну реєстрацію сорту.{ Частина перша статті 38 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
{ Частину другу статті 38 виключено на підставі Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Сорти, не внесені до Реєстру сортів, забороняється поширювати в Україні.
Стаття 39. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин
{ Назва статті 39 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
1. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин є право володільця патенту на використання сорту та виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами.{ Частина перша статті 39 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту полягає в тому, що ніхто без дозволу володільця патенту не може здійснювати щодо посадкового матеріалу сорту такі дії: { Абзац перший частини другої статті 39 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
а) виробництво або відтворення (з метою розмноження);
б) доведення до кондиції з метою розмноження;
в) пропонування до продажу;
г) продаж або інший комерційний обіг;
д) вивезення за межі митної території України;
е) ввезення на митну територію України;
є) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах "а" - "е" цієї частини.
Володілець патенту може зумовити дозвіл певними умовами та обмеженнями. { Частину другу статті 39 доповнено абзацом згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
З урахуванням положень статті 44 цього Закону дії, зазначені в пунктах "а" - "є" цієї статті відносно зібраного матеріалу сорту, отриманого в результаті використання без дозволу посадкового матеріалу сорту, потребують дозволу володільця патенту, якщо в останнього не було можливості скористатися своїм правом щодо посадкового матеріалу сорту. { Частину другу статті 39 доповнено абзацом згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
З урахуванням положень статті 44 цього Закону дії, зазначені в пунктах "а" - "є" цієї статті щодо продукту, виготовленого безпосередньо із зібраного матеріалу сорту, отриманого в результаті використання без дозволу зібраного матеріалу сорту, потребують дозволу володільця патенту, якщо в останнього не було можливості скористатися своїм правом щодо зібраного матеріалу сорту. { Частину другу статті 39 доповнено абзацом згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Положення частини другої цієї статті застосовуються і щодо сорту:
а) який є похідним в основному від сорту володільця патенту (суттєво успадковує ознаки сорту володільця патенту), за умови, що сорт володільця патенту не є похідним в основному від іншого сорту;
б) який нечітко відрізняється від сорту володільця патенту;
в) виробництво якого потребує багаторазового використання сорту володільця патенту.{ Частина третя статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
4. Похідним в основному від іншого сорту (вихідного сорту) вважається сорт, який хоч явно і відрізняється від вихідного сорту, але:
а) зберігає прояв основних ознак, породжених генотипом чи певною комбінацією генотипів вихідного сорту;
б) відповідає генотипу чи комбінації генотипів вихідного сорту, за винятком відмінностей, зумовлених походженням; { Пункт "б" частини четвертої статті 39 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
в) похідні в основному сорти можуть бути отримані шляхом відбору природно індукованого мутанта чи сомаклонового варіанта або шляхом відбору рослин вихідного сорту, зворотним схрещуванням або методом генної інженерії. { Частину четверту статті 39 доповнено пунктом "в" згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
5. Майнові права володільця патенту можуть бути предметом застави і використовуватись у спільній діяльності, зокрема, бути внеском до статутного фонду чи майна юридичної особи, та бути предметом іншого комерційного обігу, що не заборонений законом.{ Частина п'ята статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
6. Свої майнові права володілець патенту реалізує на власний розсуд, але при цьому не повинні порушуватися майнові права володільців патентів на інші сорти.{ Частина шоста статті 39 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
7. Права інтелектуальної власності на сорт рослин, які належать кільком особам спільно, здійснюються за договором між ними. У разі відсутності такого договору права інтелектуальної власності на сорт рослин, які належать кільком особам, здійснюються ними спільно.{ Частина сьома статті 39 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 39-1. Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин
1. Майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами.
2. Право на дозвіл чи заборону поширення сорту полягає в тому, що без дозволу власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:
а) пропонування до продажу;
б) продаж або інший комерційний обіг;
в) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах "а" і "б" цієї частини.{ Закон доповнено статтею 39-1 згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 40. Передача (відчуження) майнових прав на сорт і передача права на використання сорту
{ Назва статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
1. Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.{ Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Володілець патенту має право заповісти свої майнові права на сорт у спадщину.{ Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором. { Абзац перший частини третьої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
{ Абзац другий частини третьої статті 40 виключено на підставі Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
{ Абзац третій частини третьої статті 40 виключено на підставі Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
4. Упродовж строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин володілець патенту має право в установленому порядку подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надати дозвіл будь-якій особі на використання сорту (відкриту ліцензію). У цьому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком опублікування такої заяви. { Абзац перший частини четвертої статті 40 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Якщо жодна особа не заявила володільцю патенту про свої наміри щодо використання сорту і не виявила бажання укласти ліцензійний договір, він може подати письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У такому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту вноситься у повному розмірі, починаючи з року, наступного за роком опублікування такого клопотання. { Абзац другий частини четвертої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
5. Ліцензійний договір та договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.{ Частина п'ята статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
6. Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Реєстру патентів. { Абзац перший частини шостої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
За внесення зазначених відомостей до Реєстру патентів та змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються збори.
7. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, що належать юридичній особі, яка ліквідується, можуть бути передані (відчужені) іншій юридичній особі у встановленому законом порядку. { Частина сьома статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 41. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин
{ Назва статті 41 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин обмежується строком, установленим цим Законом, та підтримується за умови сплати збору за її підтримання.{ Частина перша статті 41 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин починається з наступного дня після дати державної реєстрації права та закінчується в останній день: { Абзац перший частини другої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
а) тридцять п'ятого календарного року, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав, для сортів деревних та чагарникових культур і винограду; { Пункт "а" частини другої статті 41 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
б) тридцятого календарного року, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав, для всіх інших сортів. { Пункт "б" частини другої статті 41 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Після завершення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, а також його дострокового припинення чи відмови від них, відповідно до положень статей 50 і 51 цього Закону, цей сорт стає суспільним надбанням і його може вільно використовувати будь-яка особа, з урахуванням положень частин другої і третьої статті 38 цього Закону.{ Частина третя статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 42. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та підтримання чинності майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин
{ Назва статті 42 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
1. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або чинності майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин сплачується за кожний рік починаючи з календарного року, наступного за роком державної реєстрації прав. Збір за наступний рік сплачується протягом чотирьох останніх місяців поточного календарного року. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або чинності майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин у першому календарному році, наступному за роком державної реєстрації, може бути сплачено також протягом перших чотирьох місяців цього року. { Частина перша статті 42 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Чинність прав припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.{ Частина друга статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин може бути сплачено протягом дванадцяти місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір збору збільшується на п'ятдесят відсотків. При сплаті збору чинність прав відновлюється з наступного дня після внесення відомостей про це до Реєстру патентів. { Абзац перший частини третьої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
При сплаті збору чинність права на поширення сорту відновлюється з наступного дня після внесення відомостей про це до Реєстру сортів з урахуванням положень статті 50-1. { Частину третю статті 42 доповнено абзацом згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
4. Якщо встановлений збір не сплачено протягом зазначених дванадцяти місяців, в офіційному виданні публікується інформація про припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин.{ Частина четверта статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 43. Примусова ліцензія на використання сорту
1. Примусова ліцензія на використання сорту дає право особі, яка її отримує, використовувати сорт без дозволу володільця патенту. Видавати примусові ліцензії на використання сортів можуть Кабінет Міністрів України і суд.{ Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу використання сорту, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту.{ Частина друга статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Кабінет Міністрів України може видати на строк до чотирьох років примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту. При цьому Кабінет Міністрів України може вимагати від володільця патенту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією. { Абзац перший частини третьої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Видача Кабінетом Міністрів України примусової ліцензії може бути оскаржена до суду.
4. Якщо після трьох років від дати державної реєстрації чи від дати, коли використання сорту було припинено, сорт в Україні не використовується або використовується у незначних обсягах і будь-яка особа звертається до володільця патенту з пропозицією укладання ліцензійного договору, а володілець патенту без поважних причин відмовляє, ця особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової ліцензії на використання сорту.
Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами, а особа-позивач доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, примусову ліцензію може бути надано за рішенням суду на строк до чотирьох років.{ Частина четверта статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
