Авторське право і суміжні права – це інститут цивільного права, такої його підгалузі, як право інтелектуальної власності. Термін «авторське право» розуміється в двох значеннях: об’єктивному та суб’єктивному. Під авторським правом в об’єктивному значенні розуміють сукупність правових норм, що регулюють відносини, пов’язані з використанням творів науки, літератури, мистецтва. Авторське право в суб’єктивному значенні – це суб’єктивне право автора на створений твір (володіння, користування і розпорядження). Суміжні права – це права виконавців на результати творчої діяльності, права виробників фонограм і організацій мовлення стосовно використання творів науки, літератури, мистецтва, що охороняються авторським правом. Таким чином, авторське право і суміжні права об’єднуються в єдиний інститут, який регулює відносини, пов’язані зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва, фонограм, відеограм, виконань, програм організацій мовлення. Авторське право і суміжні права тісно взаємопов’язані, тому що суміжні права виникають і здійснюються на підставі прав авторів на твори та регулюються єдиним законом. Предметом авторського права і суміжних прав є особисті немайнові і майнові відносини, що виникають між авторами творів науки, літератури і мистецтва, виконавцями, виробниками фонограм, програм організацій мовлення. Об’єктами авторських і суміжних прав є твори (літературні, художні, комп’ютерні програми, бази даних та ін.), роботи, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення. Суб’єктами авторських і суміжних прав є автори творів, виконавці, виробники фонограм, відеограм, організації мовлення та інші фізичні та юридичні особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону. Разом з охороною прав авторів творів науки, літератури, мистецтва українське законодавство забезпечує охорону прав виконавців, виробників фонограм (відеограм), організацій мовлення. Ці права одержали назву «суміжні права» Суміжні права – це права виконавців на результати творчої діяльності, а також права виробників фонограм (відеограм), організацій мовлення щодо використання творів науки, літератури, мистецтва, які охороняються авторським правом. Особливістю суміжних прав є те, що більшість з них залежить від прав авторів, творчою працею яких створено твір, вони є похідними від авторських прав. Як правило, виконавець здійснює виконання твору на підставі договору з автором, а виробники фонограм (відеограм), організації мовлення здійснюють надані їм права в межах, що визначені договором з виконавцем та автором твору, який записується або передається в ефір. Відповідно до ЦКУУ, Закону «Про авторське право і суміжні права» об’єктами суміжних прав є:
виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
фонограми, відеограми;
передачі (програми) організацій мовлення.
Законодавство не потребує виконання будь-яких формальностей щодо цих об’єктів. Вони охороняються законом незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження. До суб’єктів суміжних прав згідно з українським законодавством належать:
виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передані суміжні майнові права щодо виконань;
виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) і особи, яким на законних підставах передані суміжні майнові права щодо фонограм;
виробники фонограм, відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм, відеограм;
організації мовлення і їх правонаступники.
Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів, що виконують твір та інших суб’єктів авторського права. Виробники фонограм і відеограм повинні дотримуватися прав суб’єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення, у свою чергу, повинні дотримуватися прав суб’єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, відеограм. Таким чином, первинними суб’єктами суміжних прав є виконавці, виробники фонограм, відеограм, організації мовлення. Суміжні права виникають унаслідок факту виконання твору, виробництва фонограм і відеограм, оприлюднення передачі організації мовлення. Для виникнення і здійснення суміжних прав не потрібно виконання будь-яких процедур. Виконавець, виробник фонограм, відеограм для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що поширюються серед публіки на законних підставах або на їх упаковках, можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:
латинська буква «Р», обведена колом;
імена (назви) осіб, що володіють щодо цих фонограм, відеограм суміжними правами;
рік першої публікації фонограми, відеограми.
За умови відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.
