Теоретичні і методологічні основи охорони природи

Державна програма охорони навколишнього природного середовища

План

Вступ

Теоретичні і методологічні основи охорони природи

Охорона навколишнього природного середовища й екологічна безпека

Проблеми охорони природи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Охорона навколишнього природного середовища - це сукупність заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання й відтворення природних ресурсів і космічного простору в інтересах людей, на забезпечення екологічної рівноваги в природі й на поліпшення якості довкілля. Мається на увазі раціональна охорона атмосфери, надр, гідросфери, використання або знищення відходів, захист від шуму, іонізуючого опромінення, електромагнітних полів тощо.

Проблема охорони навколишнього природного середовища особливо загострилася через те, що підвищені масштаби господарської діяльності почали порушувати природну рівновагу.

Охорона природи має розв'язувати проблему оптимізації взаємовідносин людини і природи: рекомендувати заходи, за яких буде завдано якнайменшої шкоди природі. Кожній природній зоні має відповідати певний спосіб природокористування, який зберігатиме можливість постійного використання природи. У цьому полягає основне завдання охорони природи як науки.

Охорона навколишнього середовища й раціональне використання природних ресурсів - суспільно необхідна діяльність. Вона проводиться в інтересах суспільства, й тому витрати на неї так само необхідні, як і всі економічні витрати на соціальні цілі: культуру, освіту, охорону здоров'я, мистецтво. Природоохоронну діяльність розглядають у соціальному, економічному, політичному, моральному й технічному аспектах. Соціальні аспекти природоохоронної діяльності - це піклування про здоров'я людей. Економічні аспекти охоплюють широке коло питань, пов'язаних із витратами коштів на природоохоронні заходи й необхідністю задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства при одночасному збереженні якості середовища життя. Політичні аспекти - це ставлення держав до питань охорони природи. Морально-етичний аспект - це колективна дисципліна як населення окремо взятої країни, так і всього людства. Технічний аспект стосується створення нових екологічних технологій, розробки технічних систем охорони довкілля і розвитку екологічної інфраструктури.

Теоретичні і методологічні основи охорони природи

Господарська діяльність людини обумовлює істотні зміни в природі. Якщо не вживаються запобіжні заходи, то відбувається виснаження і руйнація природи. Уникнути цього можна тільки тоді, коли використання природи стане засобом її охорони. Це означає, що наукове природокористування має забезпечити повне задоволення потреб суспільства і одночасно зберігати і збагачувати природне середовище як джерело всіх матеріальних благ.

Предметом вивчення охорони природи як науки є:

а) природа як ресурс з соціально-політичного погляду та господарсько-економічної оцінки;

б) природа з погляду управління її розвитком та розширеним відтворенням її багатств у процесі використання;

в) природа як тонізуючий, рекреаційний та оздоровчий фактор;

г) природа як джерело естетичного і екологічного виховання;

д) природа як джерело наукового пізнання.

Охорона природи має розв'язувати проблему оптимізації взаємовідносин людини і природи: рекомендувати заходи, за яких буде завдано якнайменшої шкоди природі. Кожній природній зоні має відповідати певний спосіб природокористування, який зберігатиме можливість постійного використання природи. У цьому полягає основне завдання охорони природи як науки.

Теоретичною основою охорони природи є закони і взаємозв'язки, що діють у природі та в системі «природа - суспільство».

Охорона природи - комплексна наука, споріднена з іншими природничими науками, тому в ній поєднуються різні методи і прийоми досліджень.

Існуючі в природі загальні взаємозв'язки і взаємозалежності визначають основні правила і принципи охорони природи:

1. Охорона природи є історичною необхідністю, нехтування якою може викликати екологічні катастрофи і погіршення умов існування людства.

2. Природоохоронна робота є практичною галуззю, яка забезпечує економічні, здоров'єзберігаючі, естетичні і наукові потреби суспільства. Вона потребує глибокого наукового обґрунтування з філософських, соціальних, етичних і економічних позицій.

3. Природа охороняється в інтересах нинішніх і наступних поколінь людей; сучасне покоління повинне нести моральну і юридичну відповідальність за стан природи, що передається в спадок наступному поколінню.

4. Охорона природи забезпечує можливість прогресивного розвитку суспільства; нехтування природоохоронними заходами об'єктивно спрямовано проти інтересів суспільства.

5. Ефективне виконання завдань охорони природи потребує підкорення особистих і місцевих інтересів інтересам усього суспільства, а також інтересів однієї держави загальнолюдським інтересам.

6. Економічна ефективність заходів з охорони природи є важливим, але не єдиним критерієм їх доцільності, оскільки природоохоронні заходи, що не мають прямого економічного ефекту, задовольняють потреби людей в здоровому середовищі життя.

7. Тільки комплексна охорона природи як взаємопов'язане ціле забезпечить виконання природоохоронних завдань.

8. Охорона природи має бути неперервною, розвиватися в повній відповідності з характером та інтенсивністю впливу суспільства на природу.

9. Організація ефективної охорони природи потребує чіткого перспективного планування, що передбачає необхідність гармонійного розвитку системи охорони здоров'я, науки і культури.

10. Заходи з охорони природи повинні бути невід'ємною частиною робіт з її використання, стати найпершим обов'язком усіх природо користувачів.

11. Виконання всіх завдань охорони природи можливе лише при централізованому адміністративному і науковому керівництві природоохоронною роботою, природоохоронній пропаганді і залучення широкої громадськості до проведення практичних заходів.

12. Пропаганда повинна охоплювати всі верстви населення, починаючи з дошкільного віку, але особливо важливо її вести в колективах підприємств і установ, від яких у першу чергу залежить стан природи.

13. Для наукового обґрунтування заходів з охорони природи потрібні підготовлені кадри і спеціалізовані науково-дослідні установи, які будуть виконувати роботи з виявлення закономірностей взаємодії суспільства і природи, передбачення і моделювання наслідків цієї взаємодії, розробки ефективних заходів щодо попередження негативних змін природи.

14. У процесі розвитку суспільства охорона природи повинна неперервно розширюватися, удосконалюватися, мати глобальні масштаби, включаючи охорону космічного простору.

15. Охорона природи повинна поєднуватися з її планомірним і екологічно безпечним перетворенням в інтересах нинішнього і наступних поколінь людей.

16. При організації охорони природи слід виходити з науково обґрунтованого положення, що всі елементи природи мають або можуть мати в майбутньому позитивне значення для людини.

Правова охорона навколишнього природного середовища полягає в створенні, обґрунтуванні і застосуванні нормативних актів, якими визначаються як об'єкти охорони, так і заходи з її забезпечення. Ці заходи утворюють екологічне право, яке регулює відносини між природою і суспільством.

Поиск по сайту: