Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Терміни та визначення , що застосовуються в Гігієнічній класифікації



3.1. Гігієна праці - галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, їх вплив на здоров'я, функціональний стан людини, розробляє наукові основи гігієнічної регламентації факторів виробничого середовища і трудового процесу, практичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої і небезпечної їх дії на працюючих.

3.2. Умови праці - сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини.

3.3 Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків.

Шкідливими виробничими факторами можуть бути:

3.4. Фізичні фактори:

• температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання;

• барометричний тиск;

• неіонізуючі електромагнітні випромінювання;

• іонізуючі випромінювання**;

• виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

• вібрація (локальна, загальна);

• освітлення природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита осліплююча блисткість, тощо);

• іонізація повітря.

3.5. Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/ або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.

3.6. Біологічні фактори - мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми.

3.7. Фактори трудового процесу.

3.7.1. Важкість праці характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи (ДСТУ 2293-93).

Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням в просторі.

3.7.2. Напруженість праці характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До показників, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

3.8. Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті.

Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.

3.9.Гігієнічні нормативи умов праці (ГДК, ГДР, ОБРВ тощо) - рівні шкідливи х виробничих факторів, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколінь. При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконання роботи
повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної.

3.10. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (ГДКр.з,) - концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більш ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати в експонованих осіб захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу або у віддалені періоди їх життя або життя наступних поколінь.

3.10. Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються ГДКр.з, двох типів: максимальна разова та середньо змінна.

3.11. Професійний ризик - величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції останніх, показників стану здоров'я і втрати працездатності працівників.

3.12. Захист часом - зменшення шкідливого впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих за рахунок обмеження часу їхньої дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості відпустки, обмеження стажу роботи в конкретних умовах.

3.13. Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад (преамбула Статуту ВООЗ).

3.14. Професійні захворювання - захворювання, у виникненні яких вирішальна роль належить впливу несприятливих факторів виробничого середовища і трудового процесу.

3.15. Професійна захворюваність - показник числа виявлених вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями і отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, які зазнають впливу шкідливих виробничих факторів.

3.17. Виробничо-обумовлена захворюваність захворюваність (стандартизована за віком) на загальні* захворювання різноманітної етіології (переважно на поліетіологічні), що має тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці і перевищує таку в професійних групах, що не контактують із шкідливими факторами.

3.19 . Працездатність - стан людини, визначений можливістю фізіологічних і психічних функцій організму, що характеризує його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу.

3.20. Робочий день (зміна) - встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи протягом доби.

3.21. Постійне робоче місце - місце, на якому працівник перебуває більше 50% свого робочого часу, або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона (ДСТУ 2293- 93).

4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці.

4.1. Принципи класифікації умов праці.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і деяких показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах

3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;

2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

3 ступінь (3.3)- умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності т.ч. хронічної патології, до розвитку професійних захворювань,як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

4ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростанняхронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Особливо шкідливі та (або) важкі та напружені умови праці характеризуються наявністю не менше одного виробничого фактора 3 класу 4 ступеня або двох факторів 3 класу З ступеня.

Шкідливі та (або) важкі та напружені умови праці характеризуютьсмя не менше одного виробничого фактору 3 класу.

 

Тема №3 (2 год.).Нещасні випадки та аварії в ЛПЗ, їх розслідування та облік.

1. Мета:засвоїти методику розслідування та обліку нещасних випадків та аварій в ЛПЗ, ознайомитись з заходами профілактики нещасних випадків, травматизму та професійних захворювань медичних працівників.

1.1. Знати:

1.1.1. Поняття “травматизм”, “гостре професійне захворювання”, «хронічне професійне захворювання”, “гостре професійне отруєння”, “аварія”.

1.1.2. Заходи профілактики нещасних випадків, травматизму та професійних

захворювань медичних працівників.

1.2. Вміти:

1.2.1. Проводити розслідування та облік нещасних випадків та аварій в ЛПЗ.

1.2.2. Використовувати на практиці законодавчі та інструктивно-методичні матеріали стосовно розслідування та обліку нещасних випадків та аварій в ЛПЗ.

2. Питання для самостійної підготовки:

2.1. Травматизм, гострі та хронічні професійні захворювання і отруєння в медичній галузі.

2.2. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

2.3 Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру.

2.4. Заходи профілактики нещасних випадків, травматизму та професійних захворювань медичних працівників.

2.5. Колективний та трудовий договори як відображення законодавства з охорони праці. Закон України «Про колективні договори та угоди» та його зміст.

2.6. Основні положення Наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми трудового договору між працівниками і фізичною особою». Укладання трудової угоди за специфікою видів робіт та особливостями функціональних обов'язків. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі. Прийняття на роботу за контрактом.

2.7. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Відшкодування шкоди потерпілому на виробництві.

3. Структура та зміст заняття:

Викладач перевіряє наявність студентів. Ознайомлює студентів з послідовністю проведення заняття за даною темою. На початку практичного заняття проводиться письмовий контроль вихідного рівня знань студентів (за тестами або за учбовими питаннями). Потім викладач розбирає зі студентами учбові питання даної теми шляхом опитування за питаннями 2.1. - 2.7 (частково інформація наведена у додатках 1 та 2). Надалі студенти під керівництвом викладача вивчають основні законодавчі документи за темою заняття, зокрема, знайомляться зі структурою та змістом “Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30 листопада 2011 р. Потім кожен студент одержує ситуаційну задачу та виконує практичну роботу «Оцінка відповідності діючому «Порядку…», проведеного розслідування випадку професійного захворювання. Після оцінки ситуації за умовою задачі студент складає висновок та оформлює протокол. Наприкінці заняття викладач оцінює знання студентів за даною темою, дає завдання на наступне заняття, рекомендує необхідну літературу для підготовки.

4. Література:

4.1.Основна:

4.1.1. Охорона праці в медицині та фармації. Підручник / В.М. Мороз, І.В. Сергета, Н.М. Фещук, М.П. Олійник. – Вінниця: „НОВА КНИГА”, 2005. – С. 42-59.

4.1.2. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» №1232 від 30 листопада 2011 року.

4.2. Додаткова:

4.2.1. Гігієна стоматологічних закладів: Навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. / І.Т. Матасар, В.І. Ципріян, І.П. Колеснікова та ін. /За ред. І.Т. Матасара. – К.: Медицина, 2010. – 148 с.

4.2.2. Гигиена и охрана труда медицинских работников / В.И. Свидовый, Е.Е. Палишкина. - СПб.: Издательство СПб ГМА им. И.И. Мечникова, 2006. - 90 с.

4.2.3. Косарев В.В. Профессиональные заболевания медицинских работников: Монография. - Самара: ГП «Перспектива», 1998. - 200 с.

4.2.4. Постанова Кабінету Міністрів України №1662 від 08.11.2000 «Про затвердження переліку професійних захворювань».

4.2.5. Наказ МОЗ України №133 від 25.03.2003 «Про затвердження Переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань».

4.2.6. Наказ МОЗ України №614 від 13.12.2004 «Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці».

4.2.7. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.01 «Про затвердження форми трудового договору між працівниками і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівниками і фізичною особою».

4.2.8. НАОП 9.1.50-3.01-88 (НПАОП 85.0-3.01-88) «Галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, а також норм санітарного одягу і санітарного взуття працівникам установ, підприємств і організацій системи охорони здоров'я».

Додаток 1

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.