Тема 8: Кредитна система

1. Поняття кредитної системи

2. Банківська система, цілі та механізми функціонування

3. Становлення та розвиток банк. системи

4. Національні (центральні банки), їх походження, призначення та функції

5. Комерційні банки та їх види

6. Спеціальні фінансовокредитні інститути (СКФІ)

7. Міжбанківські об’єднання

8. Стійкість банківської системи, механізм її забезпечення та контроль за діяльністю комерційних банків

1)В теорії існує достатньо багато визначень кредитної системи, але при цьому виділяють два осн. підходи щодо тлумачення цього поняття:

За першим підходом, це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини

Другий напрям трактування поняття, сукупність банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових коштів і надають позики.

На основі цих тверджень, можна сказати, що кредитна система це багатогранність кредитних відносин між суб’єктами кредитних угод з однієї сторони якої виступають банки та спеціалізовані кредитнофінансові інститути.

Кредитна система:

_· Банківська система:

- НБУ (центральний банк)

- мережа комерційних банків

_· Парабанківська система:

- поштовоощадні установи

-спеціалізовані кредитнофінансові інститути

Необхідність і передумови розвитку кредитної системи базуються з одного боку на розвитку виробництва та розширеній торгівлі, а з іншого виникає необхідність у специфічній формі підприємницької діяльності, яка пов’язана з нагромадженням та розподілом тимчасово вільних грошових коштів суб’єктів ринку. І тому процес організації виконання цих двох завдань призвів до появи особливих підприємств, які назвали інститути кредитної системи

Економічна умова функціонування кредитної системи- є кредитні відносини, які виникають внаслідок не збігу у часі витрат та доходів суб’єктів господарювання.

В наслідок чого в одних виникає надлишок додаткових грошових коштів а в інших їх нестача.

Важливим складовим елементом є її інфраструктура що включає у себе комплекс нормативноправового забезпечення, систему захисту інтересів вкладників, позичальників та кредитних установ, інформаційне забезпечення та ін.

2)Банківська система – це законодавчо визначена, чітко структурована і субординована, сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні та ін. фінансові операції на професійній основі .

В економічній теорії виділяють такі банківські системи :

1.Однорівненва банківська система(передбачає горизонтальні взаємозв’язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. За цією системою банки знаходяться на одній ієрархічній лінії та виконую однакові операції. Характерна для країн з адміністративно командним режимом, а також економічно слабо розвинутим країнам)

2. Двохрівнева банківська система (характерна для країн з ринковою економікою і складається з двох рівнів. Верхній рівень займає центральний банк, клієнтами якого є комерційні банки та держави. А на нижньому рівні зосереджені комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації та населення. По вертикалі взаємозв’язки підпорядкування комерційних банків національному банку, а по горизонталі – це взаємозв’язки між комерційними банками з приводу рівноправного партнерства та конкуренції)

1рів.НБУ- нацбанк

2рів.КБ-комерц. банки

3. Трьохрівнева банківська система

1рів.НБУ- нацбанк

2рів.КБ-комерц. банки

3рів.НБ-небанківські установи або пара банки

Поки що на сьогодні в Україні діє чітковідлагоджена дворівнева банківська система, яка функціонує на наступних умовах (принципах):

. Рівноправність і свобода в раціональному господарюванні

. Можливість вибору клієнтом банку

. Здорова конкуренція у банківській справі

. Доступність інформації про банк

. Недопустимість втручання у банківську справу третіх осіб (держава)

. Налагодження зовнішньо економічних звязкість

Основними функціями банківської системи є:

1. Трансформаційна функція, зумовлена посередницькою місією, яку виконують банки.

2. Функція створення грошей і регулювання грошової маси(базується на основі кредиту, на основі її відбувається створення додаткових грошей та зміна їх маси відповідно до попиту і пропозиції на гроші)

3. Стабілізаційна (проявляється у прийняті ряду законів та інших нормативних актів які регламентують діяльність усіх ланок банківської системи)

3) Розвиток банківської системи України

1. Етап (ще з часів СРСР) 1988-1992. Етап неконтрольованого зростання банківських установ. 20 березня 1991р було засновано Нац.банк України, прийнято закон про банки і банківську діяльність.

Основним принципом діяльності банків було отримання прибутку будь-яким шляхом.

2.Етап Масового погіршення фінансового стану нових комерційних банків( 1993-1994) Законодавчо не було закріплено величину власного капіталу комерційних банків. Як наслідок банки видавали кошти з рахунків клієнтів, що призводило до банкруцтва як банків так і клієнтів (в тому числі Ощадного банку).

Не було створено в цей період гарантування і страхування вкладів фізичних та юридичних осіб.

Цей етап характеризується гіперінфляцією

3. Етап 1994-1996

Характеризується банруцтвом великих банків

Через посилення контролю з боку НБУ призвела до їх ліквідації (це витримало лише 100 банків)

4. Етап 1996-1998 Стабілізація банківської системи та введення гривні(грошової національної одиниці)

По-перше створено систему гарантування фізичних та юридичних осіб, визначено величину власних капіталів комерційних банків. Ще створено умови для переходу на міжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку.

5. Етап 1999 по сьогодні

Посилення конкуренції між комерційними банками а також активізувались іноземні банки, формування пара банківської системи. 31.06.2000 Прийнято закон про заходи щодо розвитку національної складової глобальної мережі інтернет розрахунків.

4) Нац. банки як правило є установами, які юридично незалежні від виконавчих органів влади, їх головне призначення полягає у забезпеченні стійкості національної грошової одиниці та регулюванні і координації діяльності грошово-кредитної сфери.

Усвоїй діяльності НБУ керуються лише чинним законодавством та інтересами держави.

Відповідно до дворівневої банківської системи НБУ виконує лише такі функції: 1.Грошово-кредитне регулювання економіки

2.Емісійна функція

3. Банк «банків» та банкір уряду

4. Банківський нагляд

Відповідно до перелічених вище функцій НБУ здійснює такі операції:

- надає кредити КБ

-веде рахунки банків кореспондентів та здійснює розрахунково-касове обслуговування КБ.

Купує та продає цінні папери, випущені державою, а також купує та продає іноземну валюту комерційни банкам.

Проводить операції з резервними фондами та здійснює інші операції.

5) Комерційні банки – це кредитні установи функціями яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів , а також здійснення інших операцій передбачених закономУкраїни про банки і банківську діяльність.

Вціломукомерційні банки класифікуються за рядом ознак:

1. Залежно від кола здійснюваних операцій:

- універсальні

- спеціалізовані

Спеціалізовані бувають з:клієнтською спеціалізацією, з галузевою спеціалізацією, з функціональною спеціалізацією

2. За формою власності бувають:

- державні

- кооперативні

- приватні(в укр. вони заборонені)

- змішані

3. За організаційно правовою формою діяльності бувають:

- пайові

- акціонерні

4.За територією діяльності:

- регіональні

- міжрегіональні

- загальнонаціональні

- міжнародні

5. За розміром статутного фонду:

- малі(величина активів має бути не менше 5-10 мільйонів грн.)

- середні, у яких величина активів більше 10 мільйонів грн.

- великі (більше як 1 мільярд грн.)

6. За приналежністю до країн:

- національні

- іноземні

- спільні

Банківські операції - це операції спрямовані на вирішення завдань банків і як правило пов’язані з рухом особливого товару – грошей.

Банківські операції можна об’єднати в групи:

- активні(ті що проводять комерційні банки з метою прибуткового використання)

- розміщення грошових коштів, утворених за рахунок пасивних операцій.

Активні:

- кредитні операції

- операції з цінними паперами

- валютні операції

Пасивні – це операції за допомогою яких утворюються банківські ресурси

Пасивні:

- депозитні

- вкладні

- пов’язані з придбанням ресурсів

Третя група банківські послуги- це певні дії банку які є супутніми при здійсненні тієї чи іншої банківської операції і спрямовані на задоволення потреб клієнта.

Бувають:

- традиційні

-нетрадиційні

Четвертий вид: інші операції – операції з векселями, факторингові операції, фондові та інші

6) Окрім банків до складу кредитної системи входить безліч різноманітних кредитних установ, сукупність яких утворює парабанківську систему.

Парабанки відрізняються від банків тим, що здійснюють діяльність на фінансовому ринку не випускаючи власних боргових зобов’язань, а лише власні акції і тому всі ризики, які повязані із зміною вартості активів і пасивів вони розподіляють серед своїх акціонерів, до складу парабанківської системи входять поштовоощадні установи, що акумулюють дрібні заощадження широких верств населення через поштові відділення і використовують ці кошти для кредитування суб’єктів господарювання, інших кредитнофінансових установ та в різних випадках держави.

Відповідно до світової практики спеціалізовані кредитнофінансові інститути включають:

1. інвестиційні компанії(фонди) - випускають і продають власні цінні папери в основному дрібним інвесторам, а на отримані кошти купують цінні папери суб’єктів господарювання та КБ, забезпечуючи тим самим своїм акціонерам дохід у вигляді дивідендів.

2. лізингові компанії - купують предмети довгострокового кредитування і надають їх у довгострокову оренду орендарю, який поступово сплачує лізинговій компанії вартість взятого в оренду майна.

3. факторингові компанії – купують дебіторську заборгованість клієнтів, яка пов’язана з постачанням товарів або наданням послуг.

4. страхові компанії – утворюються вони для відшкодування можливих збитків врезультаті стихійного лиха або інших несприятливих умов. Страхові компанії володіють досить значними та стійкими грошовими ресурсами, які вони вкладають у довгострокові цінні папери із фіксованим строком.

5. фінансові компанії – спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів на виплату, а також можуть надавати комерційні кредити. Основним джерелом формування грошових коштів компанії є власні короткострокові зобов’язання, які розміщуються на фінансовому ринку, а також кредити комерційних банків.

6.ломбарди – це кредитні установи, які надають кредити у грошовій формі під заставу рухомого чи не рухомого майна. До трьох місяців на споживчі цілі.

7. кредитні товариства – утворюються для задоволення потреб їх членів у кредиті і фінансові ресурси формуються шляхом купівлі відповідних паїв та сплати спеціального внеску, що при виході із товариства не повертається .

8. кредитні спілки – як правило це громадські обєднання що утворюються на добровільних засадах з метою фінансового та соціального захисту їх членів через залучення особистих заощаджень задля взаємного кредитування. Кредити в таких спілках надаються членам безвідсотково або під дуже маленький відсоток для інших.

9. пенсійний фонд – також можна віднести до СКФІ так як фінансові ресурси утворюються за рахунок внесків працюючих та підприємств, які можуть вкладатись в акції та облігації суб’єктів господарювання.

7) Міжбанківські об’єднання утворюються банками, а також іншими установами для координації та узгодження дій, підвищення ефективності своєї політики, захисту професійних інтересів, а також одержений прибуток.

На сьогоднішній день існує велика кількість різноманітних міжбанківських об’єднань, утворення яких відбувається на добровільних засадах (злиття) або на правах власності контролю централізованого управління та прямого підпорядкування(поглинання)

Міжбанківські об’єднання можна класифікувати за такими ознаками:

1.Залежно від складу учасників:

- банківські

- об’єднання змішаного типу

2.Об’єднання виходячи із цілей об’єднання:

- комерційного типу

- некомерційного типу

3. Залежно від строків діяльності:

- об’єднання створені на певний строк

- безстрокові об’єднання

4. Залежно від ступеня підпорядкування:

- асоціативні добровільні об’єднання, членами яких виступають рівноправні банки, які за своїм бажанням делегують виконання окремих функцій, створеного цим об’єднанням, апарату управління

Характерними рисами таких об’єднань є: добровільний характер членства на основі спільних інтересів. По-друге, вільний вибір організаційної форми об’єднання та вихід зі складу об’єднання. По-третє, делегування ряду повноважень апарату управління на підставі спільних рішень. Демократичний характер управління та договірна форма організації відносин між учасниками. Прикладом є асоціації, ліги, спілки, банківські консорціуми та банківські картелі.

- корпоративні міжбанківські об’єднання, утворюються на умовах власності і мають жорстку ієрархічну структуру.

Характерними ознаками таких об’єднань є: велика залежність між учасниками, по-друге відсутність можливостей і свободи вибору партнерів, значний обсяг централізації управлінських та контрольних функцій. Приклади:концерни, трести.

Д/з чи відрізняється організація від спілки, лік, трестів, консернів, консорціумів (визначення подивитись)

8)Забезпечення стійкості банківської системи залежить від аналізу фінансового стану банків і тому основними джерелами для проведення аналізу є баланс і звіт про фінансові результати.

Аналіз балансу дає нам комплексну характеристику діяльності КБ на будь-яку дату. В балансі відображена інформація про наявність активів власних коштів, а також зміни в структурі залучених коштів, на основі балансу ми можемо зробити висновок про стан ліквідності, який характеризує здатність банку у будь-який момент погасити свої зобов’язання перед вкладниками у грошовій формі на першу вимогу.

Аналізуючи звіт про фінансові результати ми можемо побачити рух фінансових потоків запевний період часу. Забезпечення стабільного функціонування та розвитку комерційного банку є одною із пріоритетних цілей банківської системи україни, тому встановлення відповідних норм та їх дотримання комерційними банками вказує на певну стабільність.

Для комерційного банку оцінка прибутковості може здійснюватись шляхом розрахунку ряду показників:

§ прибутковість банківських активів ROA=ЧП/Активи

§ прибутковість акціонерного капіталу ROE= ЧП/ВК

ЧП- чистий прибуток

ВК-власний капітал банку

§ процентна маржа, він характеризує як банк виконує посередницьку функцію між вкладниками та позичальниками

SPRED = Проц.дох/Дох.акт.=Проц. витр./Вкл.к.

Проц.дх-процентний дохід,

Дох.акт-дохідні активи

Проц.витр.-

Вкл.-вкладений капітал

Контроль за діяльністю комерційних банків обумовлений тим що в умовах ринку існує жорстока конкуренція між банками, яка змушує їх підвищувати ризиковість своїх операцій.

Контроль - це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення регулярного спостереження та періодичних перевірок, фінансово-господарської діяльності роботи банку та його підрозділів. Головними цілями є захист акціонерів і вкладниківі по друге підтримка стабільності на фінансовому ринку шляхом попередження виникнення системних ризиків(бакруцтво одного банку призводить до банкруцтва інших банків)

Поиск по сайту: