Тема 4: Грошовий ринок

1. Суть та специфіка функціонування грошового ринку

2. Структура грошового ринку

3. Мотиви і чинники, які визначають параметри попиту на гроші. Механізм формування пропозиції грошей.

4. Рівновага на грошового ринку та процент

5. Грошовий ринок та інфляція

1)Основна маса грошових коштів, які потрібні для обслуговування кругообігу індивідуальних капіталів, зосереджена на грошовому ринку.

Грошовий ринок – це сукупність економічних відносин, які забезпечують врівноваження попиту і пропозиції грошей, формування їх ціни, а також є складовою фінансового ринку.

Грошовий ринок охоплює сукупність операцій з короткотерміновими і довгостроковими вільними позиковими коштами.

Основним об’єктом грошового ринку є вільні грошові кошти які продаються і купуються.

Операції щодо купівлі продажу грошей не є еквівалентним обміну і не веде до втрат цінностей у продавця грошових коштів.

Для механізму здійснення операцій купівлі продажу вільних грошових коштів використовуються інструменти грошового ринку:

· Боргові – зобов’язання покупця повернути продавцю, отриману від нього суму грошових коштів і сплатити відповідний дохід

· Неборгові – надають право участі продавця в управлінні діяльності покупця

Рух грошових коштів на грошовому ринку може умовно здійснюватись по2 секторах:

1. Сектор прямого розрахунку (фінансування) – грошові кошти рахуються безпосередньо від продавця до покупця.

Може бути у двох видах:

- Капітальне фінансування (вільні грошові кошти передаються в якості інвестицій в обмін на право участі у власності);

- Фінансування шляхом отримання позик (вільні грошові кошти передаються в якості інвестицій, але з умовою повернення і одержання додаткового доходу)

2. Сектор непрямого фінансування – грошові кошти рухаються від продавця до покупця через фінансових посередників (банки, фонди)

Завдяки діяльності фінансових посередників вдається найбільш повно реалізувати всі можливості і отримати максимального доходу від грошового ринку.

2)Грошовому ринку характерний складний механізм функціонування, тому особливого значення набуває його структуризація.

Класифікація грошового ринку:

1. За видами інструментів:

§ Ринок позикових капіталів (охоплює відносини щодо акумулювання вільних грошових коштів фізичних та юридичних осіб і надання їх у користування на кредитних умовах)

§ Валютний ринок (охоплює сферу відносин, пов’язаних із здійсненням операцій купівлі продажу іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті)

§ Ринок цінних паперів (охоплює відносини щодо емісії та купівлі продажу цінних паперів)

2. За інституційними ознаками:

§ Ринок банківських кредитів

§ Ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ

§ Фондовий ринок (переміщення небанківського капіталу середньо та довгострокової дії)

3. За призначенням (ліквідністю) фінансових активів:

§ Ринок грошей (продаються і купуються вільні грошові кошти у вигляді короткострокових зобов’язань )

Буває міжбанківський і відкритий

§ Ринок капіталів (купівля-продаж грошових коштів у вигляді середньо та довгострокових кредитів, а також фінансових активів(цінних паперів))

3)Сутність попиту на гроші акумулюється як попит на один з можливих форм багатства. Його потрібно розглядати як запас грошей на певний фіксований момент часу, а не як потік грошей за відповідний проміжок часу.

Враховуючи теорію Кейнса, сукупний попит на гроші складається з:

- Попит на гроші для трансакцій

Такий попит існує оскільки фізичні та юридичні особи потребують готівки або депозитних грошей, щоб оплачувати рахунки і задовольняти нагальні потреби. Він є дуже чутливим до втрат від зберігання грошей

- Спекулятивний попит (попит як на активи)

Це поняття попиту утотожнюється до концептуального поняття “портфелю інвестицій”ю

Сукупний попит на гроші залежить від таких економічних величин:

· Рівень доходів (у)

· Процентна ставка (r_о)

· Рівень цін (Р)

Сукупний попит на гроші:

М_d= f (y,r_o,P)

Попиту на гроші характерні такі аспекти:

§ Зростання динаміки цін залишає незмінним реальний попит на гроші, включаючи пропорційне збільшення попиту на національні грошові залишки

§ Зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки

§ Більш високий рівень реальних доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.

Пропозиція грошей – це та кількість грошей, яка знаходиться у розпорядженні суб’єктів господарювання і яку вони можуть спрямувати в обіг за сприятливих умов.

На монетарному ринку пропозиція грошей завжди протистоїть попиту на гроші.

Банківська система управляє пропозицією грошей шляхом її зміни відповідно до існуючого попиту, використовуючи при цьому такі показники:

ü Грошва база

ü Грошово-кредитний мультиплікатор

Взаємозвязок грошової бази і грошово-кредитного мультиплікатора:

М_s=М_h*m ,

де М_s – пропозиція грошей

М_h – грошова база

m- грошово-кредитний мультиплікатор

ü Норма резервування (обов’язкові банківські резерви)

Окрім поняття «обов’язкові банківські резерви» виділяють вільний резерв (надлишковий) – сукупність коштів комерційних банків, які вони можуть використати на здійснення активних операцій;

Загальний резерв – сума коштів в розпорядженні комерційних банків і не використовуються для здійснення активних операцій

Зр – Ор = Вр

4)Важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією грошей

Короткотерміновий період часу і рівновага встановлюється при перетині ліній сукупного попиту і пропозиції в т. Е_о

Припустимо, що НБУ для запобігання розвитку інфляційних процесів продає цінні папери, тим самим зменшуючи пропозицію грошей.

Субєкти грошового ринку змушені будуть покривати надлишковий попит, продаючи свої активи.

У випадку купівлі НБУ цінних паперів пропозиція грошей збільшується.

Відбувається послаблення монетарної політики.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може бути спричинене зміною попиту на гроші.

Припустимо, що лінія сукупного попиту стрімко піднімається вгору.

Найменше на це відреагують ціни , а обсяг виробництва залишиться той самий. Такий варіант зміни попиту називається «інфляцією попиту», оскільки призводить до збільшення рівня цін.

Припустимо, що ціни на фактори виробництва починають зростати. Тому виробники змушують реалізовувати товари/ роботи / послуги за вищими цінами.

Ціни збільшуються, а обсяг зменшується. Такий варіант розвитку називається «інфляцією витрат», оскільки ціни зростають за рахунок збільшення витрат виробництва

Інфляція попиту та інфляція витрат взаємопов’язані та взаємообумовлені і їх дуже важко розмежувати.

Поиск по сайту: