Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми спливає через десять років, що відліковуються від дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми в установленому законом порядку.
Майнове право на компонування інтегральної мікросхеми діє протягом певного строку, встановленого законом.
Так, згідно із ст. 475 ЦК майнові права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації. Таким чином, строк повинен відліковуватись від дати подання заявки на державну реєстрацію компонування інтегральної мікросхеми, а спливати через 10 років від цієї дати.
Чинність майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.
Стаття, яка коментується, передбачає можливість дострокового припинення майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми. Умовами такого дострокового припинення прав інтелектуальної власності на зазначений об'єкт може бути заява особи-володільця свідоцтва або випадки, передбачені законом.
Заява особи-володільця свідоцтва з повідомленням про припинення прав подається до Установи, яка вносить відповідні зміни до Державного реєстру топографій інтегральних мікросхем. Слід зазначити, що припинення прав не буде правомірним, якщо воно суперечить умовам договору. Якщо особа-володілець свідоцтва відмовиться від своїх прав, то вона повинна відшкодувати збитки, завдані іншій особі, якій була надана ліцензія.
Правовим наслідком припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є можливість будь-якої особи вільно та безоплатно використовувати зазначене компонування.
Законом передбачена можливість дозволяти володільцю свідоцтва зареєстрованого компонування інтегральної мікросхеми укладати договір на його використання з іншою особою. Звичайно, при достроковому припиненні чинності виключних майнових прав на компонування особа, яка отримала дозвіл на його використання, може зазнати значних збитків. Суб'єкт виключних прав на компонування інтегральної мікросхеми повинен добросовісно користуватися наданим правом. Тому у випадку дострокового припинення його чинності, він повинен відшкодувати завдані збитки особі, якій було надано цей дозвіл.
Права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
Підставами для визнання прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми недійсними є: а) невідповідність зареєстрованого компонування (топографії) інтегральної мікросхеми умовам охороноздатності; б) порушення вимог здійснення реєстрації компонування (топографії) інтегральної мікросхеми в іноземній державі.
Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» передбачає, що спори щодо визнання права на компонування недійсним розглядаються у судовому порядку.
118. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.
Права суб'єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію можна поділити на:
• права автора, який, окрім особистих немайнових, володіє правами на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій пропозицію подано;
• права юридичної особи на використання раціоналізаторської пропозиції у будь-якому обсязі.
Якщо у створенні раціоналізаторської пропозиції брали творчу участь кілька осіб, виникає співавторство.
119. Поняття та об'єкти права на раціоналізаторську пропозицію.
Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне ( технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.
Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.
Раціоналізаторською пропозицією визнається пропозиція, що є новою і корисною для підприємства, організації, установи, міністерства, відомства, до якої вона подана, і яка передбачає зміну або удосконалення: конструкції виробу; технології виробництва; складу матеріалу тощо.
До раціоналізаторської пропозиції законодавство встановило три необхідні вимоги: 1) пропозиція має стосуватися профілю діяльності юридичної особи, якій вона подана; 2) вона має бути новою для цієї юридичної особи; 3) вона повинна бути корисною для юридичної особи.
Відповідність діяльності юридичної особи визначається тим, що раціоналізаторська пропозиція може бути використана у технологічному процесі цієї юридичної особи, у продукції, яку вона виробляє, у застосовуваній техніці або працює раціоналізатор і взагалі чи він працює.
Новизна — це критерій охороноздатності, який визначається за сукупністю знань, так званим «рівнем техніки». Пропозиція визнається новою для юридичної особи, якщо її суть до заявлення не була відома, тобто були відсутні будь-які відомості з усіх відомих джерел інформації, які містять дані щодо рацпропозиції.
Пропозиція визнається корисною для юридичної особи, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність підприємства, продуктивність праці, отримати більший прибуток тощо. Не можна вважати раціоналізаторською пропозицію, яка тільки ставить мету, але не визначає конкретне рішення.
Об'єктом раціоналізаторської пропозиції можуть бути як матеріальні (тілесні) речі, так і певний процес (мається на увазі технологічний і технічний).
120. Суб'єкти та порядок набуття права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
Суб’єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана.
Суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію визнається передусім її творець - раціоналізатор. У коментованій статті не згадуються правонаступники раціоналізатора, проте загальні засади цивільного права України, у тому числі ЦК, не містять норм, які б забороняли перехід чи передавання права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію іншим особам.
Раціоналізаторами можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від віку і обсягу дієздатності. Вони можуть бути громадянами України, іноземцями, особами без громадянства. Важливо підкреслити, що суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію можуть бути особи, які працюють чи не працюють на тому підприємстві, якому подана раціоналізаторська пропозиція, а також особи, які взагалі ніде не працюють.
Якщо раціоналізаторська пропозиція створена кількома авторами, то має місце співавторство, за яким право інтелектуальної власності належить усім співавторам. Але не визнаються співавторами особи, які надавали раціоналізатору лише технічну або якусь іншу допомогу і не брали участі у творчій розробці раціоналізаторської пропозиції.
Правонаступниками автора раціоналізаторської пропозиції можуть бути будь-які особи, як фізичні, так і юридичні. Це можуть бути спадкоємці, інші особи, до яких право інтелектуальної власності переходить на підставі закону або договору.
Серед суб'єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію ЦК не виділяє окремо роботодавців, називаючи лише юридичну особу, якій пропозиція подана. Якщо раціоналізаторська пропозиція розроблена в порядку виконання трудового договору, то, безперечно, її суб'єктом буде роботодавець. Якщо ж раціоналізаторська пропозиція подана особою, яка не працює на підприємстві, якому вона подана, то підприємство ( юридична особа) також буде суб'єктом права інтелектуальної власності на пропозицію, але похідним, як користувач. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію у такому разі належить її автору чи його правонаступнику.