Робота з електроприладами

Кожний електричний прилад може мати притаманні тільки йому правила безпечного користування ним, але є також загальні прави ла, які варто знати і виконувати під час роботи з будь-якими електричними приладами, нехтування ними може призвести до непоправних наслідків.

Дія електрики на людину може призводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або

обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електрики, які призводять до смерті людини.

Як не дивно, але причини нещасних випадків, які пов'язані з електрикою в побуті, залишаються практично незмінними протягом десятиліть— це порушення правил експлуатації або використання несправних приладів, необережність та неуважність під час поводження з електроприладами, спроби самостійного розбирання і ремонту електроприладів. Для того щоб уникнути багатьох неприємностей, слід завжди пам'ятати та дог римуватися загальних правил поводження з електричними приладами:

Передусім слід пам'ятати, що всі електроприлади потрібно включати в електромережу справними, і стан придатності для використання електроприладу повинні контролювати фахівці сервісних центрів або дорослі.

Не можна смикати за дріт, щоб витягнути вилку з розетки. Тим більше, що майже всі сучасні штепсельні вилки пристосовані для їх зручного утримування.

Переважна кількість побутових електроприладів є переносними, тому треба стежити за справністю ізоляції проводу, оскільки будь-який дотик до оголених проводів може мати серйозні наслідки.

Найчастіше пошкодження електричних дротів виникає в місцях їх кріплення до вилки або самого приладу, про що можуть свідчити занадто різкий згин дроту в цих місцях та іскріння.

Не торкайтеся мокрими руками та не витирайте вологою ганчіркою електричні проводи, штепсельні розетки, вимикачі, інш: електроприлади, ввімкнені в електромережу.

Ні в якому разі не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, торкатися води в ємностях, у які занурено ввімкнутий кип'ятильник.

Ще ряд загальновизнаних правил:

♦ не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади;

♦ не можна підвішувати речі навіть на ізольовані дроти, підключені до електрики;

♦ коли йдете з дому, вимикайте всі електроприлади;

♦ використання електричних приладів не за призначенням або невміле користування ними можуть призвести до пожежі!

Розглянемо для прикладу різні електроприлади й особливі правила поводження з ними, почнемо з усім вам відомих стаціонарних освітлювальних приладів. Стаціонарні освітлювальні прилади (люстри, стельові і настінні світильники, бра) рідко є причинами електричних травм або пожежі, тому для них основне правило— не залишати на тривалий термін включеними без нагляду і не розташовувати поруч легкозаймисті речі, щоб уникнути їх загоряння. Для переносних світильників небезпечним місцем є проводи: порушення їх ізоляції може призвести до ураження електрикою, а пошкодження електропроводів — до іскріння і спалаху.

Під час користування радіоелектронними приладами (телевізійні та радіоприймачі, програвачі, підсилювачі, комп'ютерна техніка тощо) треба суворо дотримуватися правил експлуатації, зазначених у технічному паспорті. Наприклад, телевізори часто стають причинами пожеж через недотримання таких умов: ні в якому разі не можна закривати вентиляційні отвори в корпусі приладу, допускати потрапляння всередину корпусу рідин і металевих предметів, встановлювати телевізор у меблеву нішу, що перешкоджає вільному току повітря та відведенню тепла, залишати телевізор включеним без нагляду. Якщо ти дивишся телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати (прилад може загорітися або навіть вибухнути), його треба негайно вимкнути.

Електронагрівальні прилади (праски, електрочайники, електрообігрівачі тощо) споживають значну електричну енергію, тому не можна одночасно підключати кілька таких пристроїв до однієї розетки: це може призвести до надмірного нагріву проводів, руйнування їх ізоляції, розплавлення і загоряння розеток. Користуючись електронагрівальними приладами, слід бути особливо обережним, щоб уникнути опіків і спалаху навколишніх предметів. Залишені без нагляду нагрівальні електроприлади — одна з найчастіших причин пожеж.

Під час використання електроінструментів берегтися треба як механічних травм, заподіяних рухомими або ріжучими частинами пристрою, так і ураження елек-три кою.

Не можна використовувати електроприлади на вулиці під час дощу, туману, снігопаду. Ніколи не користуйтеся електроприладами у ванні чи під душем, оскільки вода добре проводить електрику, тому можна от р и м ат и електричні травми та пошкодження.

Не залишайте електроприлади включеними без нагляду. Це стосується також і пристроїв, які можуть функціонувати у так званому «сплячому режимі», практично не споживаючи електроенергії, але залишаючись підключеними до мережі для виконання деяких своїх функцій (телевізори, відеомагнітофони, комп'ютери тощо). Інколи вдома телевізор постійно тримають увімкненим у мережу, про що свідчить червоний вогник на передній панелі. У технічному паспорті приладу зазвичай зазначається, що не дозволяється залишати прилад у сплячсму режимі більш ніж на 1 — 2 доби. Окрім цього, якщо ви прагнете зменшити споживання електричної енергії, прилад має бути вимкненим, якщо ним не користуються, зокрема вночі та коли вас немає вдома.

Якщо в сім'ї є малі діти, треба, щоб розетки були закриті спеціальними заглушками.

Зазвичай зараз всі електричні мережі будинків та квартир обладнано спеціальними запобіжними засобами, які відключають електричне живлення квартири в разі виникнення перевантаження чи короткого замкнення електричного кола.

Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно вимкнути електрику.

А ти знаєш, де знаходиться вимикач електричного живлення тесе о помешкання? Якщо не знаєш, то попроси своїх батьків показати тобі його і навчити, як ним користуватися!

Якщо відімкнути електромережу неможливо, то слід пам'ятати: не можна застосовувати для гасіння дротів під напругою в оду; терміново телефонуй за номером 101 і викликай пожежників на допомогу.

Багато випадків ураження електричною енергією стається через зіткнення людей з обірваними та провислими проводами. Тому треба знати, що небезпечно не лише торкатися, але й підходити до обірваного проводу повітряної лінії електромережі, що лежить на землі, ближче ніж .5—8 м.

Слід бути дуже обережним і під час прогулянки. Суворо забороняється:

♦ підходити до оголених проводів і чіпати їх руками;

♦ розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;

♦ гратись поблизу підстанцій.

Людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. Як зробити своє життя безпечним? Невже потрібно відмовитись від ганять спортом, розваг, ніколи не користуватися електричними приладами? Авжеж, ні! Невід'ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров'я і життя, здоров'я і життя інших людей, зробить безпечним помешкання та довкілля

3. Перевірка побутових електроприладів перед їх використанням.

1. Улаштування, експлуатацію і ремонт електротехнічних установок та мереж необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок.

2. З'єднання заземлюючої проводки повинні забезпечувати надійний контакт. Приєднання заземлюючих проводів до корпусів апаратів .

3. Огляд заземлюючих пристроїв потрібно провадити одночасно з оглядом електрообладнання не рідше одного разу на місяць.

4. Періодичність вимірів опору заземлюючих пристроїв не рідше одного разу на рік.

5. Ручний інструмент, який застосовується при

електромонтажних роботах (викрутки, плоскогубці, кусачки тощо)

необхідно обладнувати ізолюючими ручками.

6. Підключення до електромережі ручного переносного інструмента здійснюється кабелем за допомогою штепсельних з'єднань.

7. Електрозахисні засоби підлягають огляду і випробуванню згідно з чинними правилами і нормами.

8. Вмикання в мережу електропрасок необхідно здійснювати шланговими проводами марки ШРПЛ (шнур з гумовою ізоляцією, переносний, легкий), який підводиться до електропрасок зверху за допомогою кронштейнів, установлених на прасувальних столах. Довжина провода між кронштейном і праскою повинна бути такою, щоб під час роботи він не лягав на прасувальний стіл і дозволяв вільно переміщувати праску по всій поверхні прасувальної дошки.

9. При роботі на прасувальних столах, обладнаних електропрасками, в приміщеннях з електропровідною підлогою (цементними, плиточними тощо ) слід застосовувати ізолюючі настили і підставки, а також діелектричні доріжки і килимки. Розміри ізолюючих площадок повинні виключати можливість одночасного дотику до праски і заземлюючих частин електрообладнання або струмопровідних конструкцій і поверхонь.

10. Робоча поверхня прасувального стола виготовляється із непровідних матеріалів (дерево, пластмаса) і закріплюється до станини металевими болтами з утопленими головками.

11. Ручки електропрасок виготовляють із ізолюючого матеріалу з потовщенням на кінцях для запобігання зісковзування руки.

12. Роботи щодо ремонту електрообладнання, електроінструменту і освітлювальної мережі дозволяється провадити тільки після відключення їх від джерел електроживлення..

13. Електрообладнення слід терміново вимикати від електромережі при:

- нещасному випадку або загрозі його;

- з'явленні диму і вогню.

14. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85°С.

Поиск по сайту: