Підстави визнання прав інтелектуальної власності на промисловий зразок недійсними

Ст.. 469 ЦКУ

Визнання прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок недійсними може мати місце в будь-який час їх чинності. Визнання зазначених прав недійсними здійснюється лише в судовому порядку, воно може бути повним або частковим — визнаються недійсними всі права, що випливають із патенту, або тільки їх частина.

Чинні патентні закони України про промислову власність встановили такі підстави для визнання прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, недійсними:

- невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка умовам патентоздатності, що визначені законом;

- наявності у формулі винаходу, корисної моделі, промислового зразка у сукупності суттєвих ознак, яких не було у поданій заявці;

— порушення вимог до закордонного патентування винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка на відповідність умовам патентоздатності.

Про визнання прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, визнані недійсними повністю або частково, визнаються такими, що не набрали чинності від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 37) та Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 23) закордонне патентування виплодів, корисних моделей та промислових зразків здійснюється лише в дозвільному порядку, визначеному зазначеними законами. До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель, промисловий зразок в орган іноземної держави, в тому числі міжнародної заявки, заявник зобов'язаний подати заявку до Установи і повідомити її про наміри здійснити таке патентування. В разі відсутності заборони протягом 3-х місяців від дати надходження цього повідомлення до Установи заявку на одержання патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути подано в органи іноземної держави.

Якщо ж заявник порушить встановлений порядок закордонного патентування, то його права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності

ЦКУ ст.. 431, 432

ЗУ про « Автор та сум права» ст.. 52, 53

ККУ ст. 177

В даному разі мова йде тільки про відповідальність за цивільним правом, яка встановлена ЦК, іншим законом чи договором. В даній статті ЦК не розкривається поняття порушення права інтелектуальної власності чи посягання на нього. Ці поняття розкриваються в законах України про інтелектуальну власність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення цивільних прав, в тому числі і за порушення права інтелектуальної власності, передбачена статтями 16, 22, 23. Це загальні цивільно-правові засоби захисту цивільних прав, в тому числі права інтелектуальної власності. До них відносяться: визнання права інтелектуальної власності; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності встановлюється також законами України про інтелектуальну власність. Це спеціальна відповідальність. Закон України «Про авторське право і суміжні права» передбачає низку засобів, здійснення яких потерпілий має право вимагати для захисту свого права інтелектуальної власності. Такі ж засоби передбачені й іншими законами України про інтелектуальну власність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності може бути встановлена і договором. Це може бути така відповідальність, яка не передбачена ні ЦК, ні іншими законами, її можна назвати додатковою до тієї, яка встановлена законодавством. Наприклад, в ліцензійному договорі на використання об'єктів права інтелектуальної власності може бути встановлена додаткова відповідальність за порушення умов цього договору. Додаткова відповідальність, встановлена договорам, не може суперечити чинному законодавству. Але вона має силу майнової відповідальності, встановленої законом.

Поиск по сайту: