Культура давніх японців

Стародавня японська культура склалася унаслідок синтезу місцевих праяпонських та привнесених мігрантами вадзін культурних компонентів, що визначило її специфіку стосовно сусідніх материкових культур далекосхідного регіону.

На відміну від Китаю та Кореї Давня Японія не знала міст. Вадзін мешкали невеличкими поселеннями, забудованими з урахуванням складного гористого рельєфу країни. Тип житла залежав переважно від статусу господаря: верхівка мешкала у дерев’яних будинках на палях (для захисту від вогкості, хижаків і гризунів), простолюдини — у трав’яних куренях або землянках. Покрівлю робили дво- чи чотирисхилою і покривали травою або плетенням із розщепленого бамбука. Іноді селище укріпляли ровами і валами з частоколом по периметру.

Одяг вадзін залишався доволі однотипним: сорочка з поясом і капелюх-ковпак або платок на голові, до яких жінки додавали довгу спідницю з боковим розрізом, а чоловіки — неширокі штани-шаровари. Взимку на сорочку одягали каптан. Зате вибір одежних тканин чітко відповідав соціальному статусові носія: одяг для еліти шили з конопляних тканин (іноді навіть із шовку), тоді як простолюдини мусили задовольнятися тканинами з кори паперового дерева, дикого бавовнику, а то й кропиви. Волосся вадзін носили довгим, часом заплітаючи його в коси.

Важливу роль у суспільному житті давніх японців відігравали релігійні уявлення та ритуали. Щоправда, відомо про них мало. Впевнено можна стверджувати лише про вшанування сонця та сакралізацію правителя (або правительки) як глави солярного культу. Періодично для зміцнення духовної єдності проводилися спільні колективні моління (ними керував вождь). Відзначалися також свята сезонно-календарного характеру, пов’язані із циклом сільськогосподарських робіт, які майже завжди супроводжувалися пишними жертвоприношеннями (в тому числі людськими). Ритуали супроводжували і процес поховання, масштаби якого залежали від соціального статусу небіжчика. Траур за будь-ким тривав 10 днів (протягом цього часу родичі померлого не їли м’яса, пили вино й поминали його піснями й танцями). Зате ховали всіх по-різному: простолюдина тихо закопували в землю, у той час як родовитим небіжчикам влаштовували пишні поховання, під час яких разом із небіжчиком відправляли (якщо вірити китайським хроністам) до праотців не одну сотню "супроводжуючих". Щоправда, археологія ці свідчення поки що не підтвердила.

Не цуралися давні японці і ворожби та шаманських камлань, серед яких особливий інтерес викликає звичай призначати на початку будь-якої серйозної справи (битва, подорож, лікування тощо) відповідального "носія скверни" (дзісай). Протягом усього часу, доки тривала ризикована дія, дзісай не мився, не стригся, не вживав м’яса й узагалі нічого не робив, однак за все ніс персональну відповідальність, і в разі успіху справи міг сподіватися на всіляку шану й матеріальні заохочення, а в разі неуспіху прощався з життям. Неодмінним атрибутом шаманських культів було вшанування духів предків, природних стихій та деяких предметів.

Про мистецтво вадзін свідчень залишилося небагато. Лише керамічні фігурки (догу) найекзотичніших форм свідчать про наявність у давніх японців вкрай своєрідних естетичних смаків, що майже не мають аналогів серед сусідів "Країни Вранішнього Сонця". Щодо рівня технологічного потенціалу вадзін, то він суттєво відставав від материкових показників. Основу господарського комплексу становили знаряддя праці з міді, бронзи й каменю. Що ж до заліза, то його доводилося завозити з інших країн і коштувало воно надзвичайно дорого. Зате скловидну пасту японці виготовляли вже на початку н. е. Тоді ж остров’яни опанували рахування до десяти, навчилися будувати складні іригаційні системи, створення яких вимагало певних знань у галузі елементарної геометрії. Справжніх висот досягли японці в мистецтві татуювання, що засвідчило відповідний рівень естетики, хімічних та медичних знань.

Зовнішньополітична активність більшості давньо-японських "царств" дає підстави припустити можливість існування в тогочасній "Країні Вранішнього Сонця" непогано налагодженої системи вивчення іноземних мов (насамперед китайської), але прямих свідчень про це в історичних джерелах не збереглося.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Антология мировой философии. Москва, 1969. Т. 1.

Біблія або Книга Святого Письма Старого і Нового Заповіту. Київ, 1988.

Гроссман Ю. М., Лісовий І. А. Історія стародавнього світу. Практикум. Львів, 1985.

Древний мир. Сборник источников по культурной истории Востока, Греции и Рима. Москва, 1951. Ч. 1. Восток.

Лирическая поэзия Древнего Востока / Пер. И. М. Дьяконова. Москва, 1984.

Литература Древнего Востока. Иран, Индия, Китай. Тексты. Москва, 1984.

Поэзия и проза Древнего Востока. Москва, 1973.

Тематическая хрестоматия по истории древнего мира. Москва, 1963. Ч. 1. Древний Восток.

Философия древнего мира. Хрестоматия. СПб., 1993. Кн. 1.

Хрестоматия по истории Древнего Востока. Москва, 1963.

Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2 ч. Москва, 1980.

Хрестоматия по истории Древнего Востока. Москва, 1997.

Всемирная галерея. Древний Восток. СПб., 1994. Праці античних авторів

Арриан. Поход Александра. Москва, 1993; СПб., 1993. Арриан. Индия // Вестн. древней истории. 1940. № 2. Геродот. Історія в дев’яти книгах. Київ, 1993.

Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. СПб., 1774—1775. Ч. 2—6. Иосиф Флавий. Иудейская война. Минск, 1991; Москва; Ерусалим, 1993. Иосиф Флавий. Иудейские древности: В 2 т. Минск, 1991; Москва, 1994.

Иосиф Флавий. О древности иудейского народа. Против Апиона. Москва, 1990.

Историки античности: В 2 т. Москва, 1989.

Квинт Курций Руф. История Александра Македонского. Москва, 1963, 1993.

Ксенофонт. Анабасис. Москва; Ленинград, 1951; Москва, 1994. Ксенофонт. Греческая история. Ленинград, 1935; СПб., 1993. Ксенофонт. Киропедия. Москва, 1976.

Латышев В. В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе // Вести, древней истории. 1947—1952.

Плутарх. Моралии. Об удаче и доблести Александра Великого // Вестн. древней истории. 1979. № 4.

Плутарх. Исида и Осирис. Киев, 1996.

Плутарх. Сравнительные жизнеописания: В 3 т. Москва, 1961—1964.

Страбон. География в семнадцати книгах. Ленинград, 1974; СПб., 1994.

Элиан. Пестрые рассказы. Москва; Ленинград, 1963.

Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога // Вестн. древней истории. 1954. № 2, 3, 4; 1955. № 1.

Підручники, навчальні посібники

Авдиев В. И. История Древнего Востока. 3-е изд. Москва, 1970. Археология зарубежной Азии. Москва, 1986.

Васильев Л. С. История Востока: В 2 ч. Москва, 1993, 1994, 1998. 4.1. Васильев Л. С. История религий Востока. Москва, 1988, 1998.

Волобуев О. В., Шеста ков А. В. История древнего мира в художественно-исторических образах. Хрестоматия. 2-е изд. Москва, 1978. История Древнего Востока. 3-е изд. Москва, 1999. История Древнего Востока. Материалы по историографии. Москва, 1991. Источниковедение истории Древнего Востока. Москва, 1984. Литература Древнего Востока. Изд. МГУ, 1971. Неронова В. Д. Введение в историю древнего мира. Пермь, 1978.

От глиняной таблички к университету. Образовательные системы Востока

и Запада в эпоху Древности и Средневековья. Москва, 1998. Струве В. В. История Древнего Востока. Москва, 1941. Тураев Б. А. Історія Стародавнього Сходу: В 2 т. Київ; Харків, 1938.

Наукові та науково-популярні праці

Александров Г. Ф. История социологических учений. Древний Восток. Москва, 1959.

Андрианов Б. В. Земледелие наших предков. Москва, 1978.

Антонова Е. В. Обряды и верования первобытных земледельцев Востока. Москва, 1990.

Антонова Е. В. Очерки культуры древних земледельцев Передней и Средней Азии (опыт реконструкции мировосприятия). Москва, 1984.

Афанасьева В., Луконин В., Померанцева И. Искусство Древнего Востока. Москва, 1976.

Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и античность / Пер. с англ. Москва, 1975.

Бог-человек-общество в традиционных культурах Востока. Москва, 1993.

Ван-дер-Варден. Пробуждающаяся наука. Т. II. Рождение астрономии / Пер. с англ. Москва, 1991.

Вардиман Е. Женщина в древнем мире / Пер. с нем. Москва, 1990. Василевич А. Л. Духовный мир классического Востока. Москва, 1998. Вейнберг И. 77. Рождение истории. Историческая мысль на Ближнем Востоке середины I тысячелетия до н. э. Москва, 1993.

Вейнберг И. П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. Москва, 1986.

Всемирная история: В Ют. Москва, 1955—1956. Т. 1,2.

Всемирная история: В 24 т. Минск, 1996. Т. 1—5.

Горелик М. В. Оружие Древнего Востока: IV тысячелетие — IV в. до н. э. Москва, 1993.

Государство и социальные структуры на Древнем Востоке. Москва, 1989.

Джеймс П., Торп И. Древние изобретения / Пер. с англ. Минск, 1997.

Добльхофер Э. Знаки и чудеса. Рассказы о том, как были дешифрованы забытые письмена и языки / Пер. с нем. Москва, 1963.

Древние цивилизации. Москва, 1989.

Древний Восток. Этнокультурные связи. Москва, 1988.

Дюмезиль Ж. Верховные боги индоевропейцев / Пер. с фр. Москва, 1986.

Дьяконов И. М. Архаические мифы Востока и Запада. Москва, 1990.

Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. Москва, 1967.

Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности (от первых поселений до персидского завоевания) / Пер. с польск. Москва, 1989.

Искусство стран Востока. Москва, 1986.

История Востока: В 6 т. Восток в древности. Москва, 1997. Т. 1.

История всемирной литературы: В 9 т. Москва, 1983. Т. 1.

История Древнего Востока. Ч. 2. Передняя Азия. Египет. Москва, 1988.

История древнего мира: В 3 кн. 2-е изд. Москва, 1989.

История политических и правовых учений. Древний мир. Москва, 1985.

История философии в кратком изложении / Пер. с чеш. Москва, 1991.

Исчезнувшие народы. Москва, 1988.

Культура Востока. Древность и раннее средневековье. Ленинград, 1978.

Культурное наследие Востока. Проблемы, поиски, суждения. Ленинград, 1985.

Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Пер. с венг. Москва, 1982.

Ламберг-Карловски К., Саблов Дж. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика / Пер. с англ. Москва, 1992.

ЛіндсейДж. Коротка історія культури: В 2 т. / Пер. эангл. Київ, 1995. Т. 1.

Лукач Й. Пути богов. К типологии религий, предшествовавших христианству / Пер. с венг. Москва, 1984.

Лурье И., Ляпунова К., Матье М., Пиотровский Б., Флиттнер Н. Очерки

по истории техники Древнего Востока. Москва; Ленинград, 1940. Массон В. М. Первые цивилизации. Ленинград, 1989.

Межгосударственные отношения и дипломатия на Древнем Востоке. Москва, 1987.

Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока / Пер. с англ. Москва, 1982.

Мифология древнего мира / Пер. с англ. Москва, 1977.

Нейгебауэр О. Точные науки в древности / Пер. с англ. Москва, 1968.

Никифоров В. Н. Восток и всемирная история. 2-е изд. Москва, 1977.

Николов И., Харалампиев В. Звездочеты древности / Пер. с болг. Москва, 1991.

Оппенхейм А. Л. Торговля на Ближнем Востоке в древности / Пер. с англ. Москва, 1970.

Очерки истории естественнонаучных знаний в древности. Москва, 1982.

Памятники мирового искусства. Искусство Древнего Востока. Москва, 1968.

Подати и повинности на Древнем Востоке. СПб., 1999.

Сайко Э. В. Древнейший город. Природа и генезис. (Ближний Восток. IV—II тыс. до н. э.). Москва, 1996.

Токарев С. А. Религия в истории народов мира. 3-е изд. Москва, 1976.

Томсон Дж. О. История древней географии / Пер. с англ. Москва, 1953.

Феномен восточного деспотизма. Структура управления и власти. Москва, 1993.

Франкфорт Г, Франкфорт Г. А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека / Пер. с англ. Москва, 1984.

Фридрих И. Дешифровка забытых письменностей и языков / Пер. с нем. Москва, 1961.

Фридрих И. История письма / Пер. с нем. Москва, 1979.

Фрэзер Дж. Золотая ветвь / Пер. с англ. Москва, 1983.

Хлопин И. И. А что было до потопа? Исторические корни древнейших мифов человечества. Ленинград, 1990.

Хук С. Г. Мифология Ближнего Востока / Пер. с англ. Москва, 1991.

Чайлд Гордон. Древнейший Восток в свете новых раскопок / Пер. с англ. Москва, 1956.

Чанышев А. И. Начало философии. Москва, 1982..

Шарру Р. Погибшие миры. Научные секреты древних / Пер. с англ. Москва, 1992.

Горбовский А. Факты, догадки, гипотезы. Москва, 1988.

Дойелъ Л. Завешанное временем. Поиски памятников письменности / Пер. с англ. Москва, 1980.

Дойель Л. Полет в прошлое / Пер. с англ. Москва, 1979.

Керам К. Боги, гробницы, ученые. Роман археологии / Пер. с нем. Москва, 1960, 1986, 1994.

Церен Э. Библейские холмы / Пер. с нем. Москва, 1966, 1986.

Церен Э. Лунный бог / Пер. с нем. Москва, 1976.

Енциклопедії, словники

Брей У., Трамп Д. Археологический словарь / Пер. с англ. Москва, 1990.

Буддизм. Словарь. Москва, 1992.

Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: Словарь. Москва, 1996.

Мифы древнего мира: Энциклопедия: В 2 т. Москва, 1980—1982. 1987-1988, 1991-1992

Автор – Крижанівський

Поиск по сайту: