Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Соціально-педагогічні проблеми впливу ЗМІ на дітей та молоді



телевізори

Сучасне суспільство як ніколи насичене новітньою мікропроцесорною технікою. Радіо - і телеприймачами користуються у найвіддаленіших куточках нашої планети. Зараз навряд чи знайдеться сім’я, в якій не було б телевізора. Так, за даними опитування (Діаграма 1), яке проводилося в нашому селі, в кожній сім’ї є телевізор, у кожній четвертій по два телевізори, а у кожній шостій – вже по три телевізори.

телевізори


Але що таке стаціонарний телевізор поряд із можливістю переглядати програми телепередач за допомогою сучасних мобільних телефонів та засобів GPSзв’язку, які дозволяють сеанси будь-де та будь-коли.

Проведенні нами дослідження, з метою вивчення ступеня “споживання” дітьми телепередач, показали, що перші контакти з телебаченням діти мають уже у віці двох років. У віковій групі трирічних вже 60 відсотків дивляться телепередачі більш або менш регулярно. Як свідчать вчені, занадто великою є участь у регулярному перегляді телепередач дітей у віці від трьох до шести років.

Нажаль сьогодення продовжує спрямовувати засоби масової інформації на формування у молоді соціальної, політичної і духовної адаптації, пасивності, примітивних смаків, інтересів і потреб, зневажливого ставлення до справжньої культури, до історії, сучасних досягнень людської цивілізації, що призводить до відчуження молоді від книги.

Так, в Україні, за даними соціологічних опитувань останніх років, у бюджеті вільного часу молоді книга займає лише п’яте місце, переважають сучасна музика, спілкування, телебачення, заняття за інтересами. У загальному обсязі читання старшокласників класична література займає лише 4,5 відсотка.

Відчуження молоді від книги – це тривожний симптом. За словами французького просвітителя Дені Дідро, “коли люди перестають читати, вони перестають міркувати”.

Дослідження даного питання у нашій школі показали, що читачами художньої літератури серед учасників опитування є учні початкових класів. Учні 5-11 класів читають «за потребою» навчальні підручники та літературу передбачену шкільними програмами. Головними джерелами інформації вбачають Internet, телебачення (діаграма 2).

Із діаграми добре видно, що із віком інтерес в учнів до художньої літератури різко знижується, в той час коли зростає інтерес до технічних засобів та ЗМІ.

Звичайно, найбільше нарікань отримує школа за те, що вона погано вчить, не розвиває інтересу до книги, до серйозного читання. В цьому зв’язку не можна не пригадати слова видатного педагога В. О. Сухомлинського, який писав, що дитині необхідно прививати любов до книги з дитинства. Якщо читання не стає для неї духовною потребою, то у роки дозрівання душа підлітка буде порожньою і беззмістовною.

Проблема “дитина – телевізор” ще не вивчена достатньою мірою. У комплексі мір важливе значення має особистісний приклад батьків, їх ставлення до проблеми “споживання” телепередач, посилення виховного впливу сім’ї в цьому плані. Як зауважив керівник американського товариства “За телебачення для дітей” ПеггіЧарен, якщо у ваших дітей буде достатньо знань та інтересів, то вам не доведеться турбуватися про те, що вони дивляться по телевізору. Нажаль зайнятість батьків у зв’язку із забезпеченням дітей матеріальними цінностями домінує перед спілкуванням та навчанням своїх нащадків. Ці факти породжують велику проблему деградації молоді, до зміни в учасників соціуму життєвих цінностей, заради яких вони відмовляються від спілкування з друзями та родичами, від участі в суспільному житті, прогулянок, занять спортом.

 

Дошкільний вік – особливий період людського життя, названий вченими «періодом первинного фактичного становлення особистості». Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі” декларують ідею дитиноцентризму, яка орієнтована на визнання своєрідності, унікальності періоду дошкільного дитинства, його особливої ролі в становленні особистості.

Але сьогодні інтенсивна інформатизація суспільства кардинально перебудовує простір дитинства, оскільки дорослішання і соціалізація дітей відбуваються у сфері впливу неприродної для дитячого віку інформації – надміру „одоросленої”, множинної і перенасиченої агресивними маркерами. Щоденне і досить часто багатогодинне перебування дітей у світі медіа, спосіб і характер взаємин між ними і медіа-засобом зумовлює формування глобального дитячого медіасвіту.

Тому, постає питання, а чи такий він корисний цей медіасвіт для становлення особистості на етапі дошкільного дитинства?

Ця проблема не є новою впедагогіці: наслідки впливу засобів масової інформації на формування особистості дитини визначали відомі українські педагоги Г. Ващенко, А. Макаренко, Я. Чума

Сучасний стан вивчення проблеми становлення особистості дошкільника та впливу засобів масової інформації на цей процес досліджуються у працях І. Беха, Г. Васяновича, Н. Волкової, О. Козлюка, Л. Кулагіної,

Водночас високі темпи входження медіа в життя сучасної дитини, збільшення сфери їх вживання та функцій зумовлює нові напрямки наукових досліджень, різні підходи до використання медіа-засобів у вихованні та розвитку особистості дитини -дошкільника.

Зазначені положення зумовили мету статті, що полягає в аналітичному огляді різних теорій впливу медіа на становлення особистості дитини дошкільного віку.

Перш ніж перейти до аналізу теоретичних поглядів на проблему взаємодії сучасних дошкільників із медіа-простором, визначимо основні функції медіа-засобів:

 

· - релаксаційна (відпочинок з телевізором чи іншими

· медіазасобами);

· - компенсаторна (медіа створюють можливість компенсації

· дефіциту спілкування);

· - просвітня ( як джерело інформації та просвіти);

· - світоглядна ( засвоєння широкого спектра соціальних норм і

· формування ціннісних орієнтацій особистості).

Протягом багатьох років науковці ведуть дискусії щодо з’ясування характеру взаємин дитина з медіа та особливостей їхнього впливу на особистість дошкільника. Серед найбільш типових визначають такі теорії:

· - теорія суспільно-культурного розвитку (Л. Виготський) – вона

· визначає медіа як засіб формування у малюків соціального досвіду,

· культури, знань;

· - теорія суспільного научіння (А. Бандура) – твердить, що за

· допомогою медіа дошкільники засвоюють певні зразки й моделі

· поведінки, як позитивні так і негативні;

· - теорія стимуляції (Л. Зазнобіна) – медіа-засоби мають вкрай

· негативний вплив на особистість дитини і формують агресивну

· поведінку;

· - теорія використання та користі (М. Гайді) – найбільше акцентує

· вплив медіа на активність дитини у формуванні власного світу [5 ].

Медіа (спеціальні освітні передачі, програми науково-популярного характеру, деякі художні фільми, розвивальні комп’ютерні ігри), можуть стати корисними щодо пізнавального розвитку. Не можна не визнати їх цінність з огляду освітнього, естетичного, розвивального потенціалу.

Комп’ютерні ігри можуть зумовити позитивні зміни у різних сферах особистості, стати джерелом наукових знань, культури, задовольняти емоційні, пізнавальні, культурні потреби. Позиція переможця може зміцнити в дитини почуття власної вартості, пригнічувати почуття страху, невпевненості, напруження .

У дослідженнях Н. Волкової, знаходимо підтвердження теорії„використання і користі”. Дослідниця зазначає, що за допомогою медіа дитина вчиться адекватно сприймати як позитивну так і негативну інформацію. Саме за допомогою медіа у дитини можливо сформувати вміння свідомо робити вибір Позитивний потенціал телебачення та інших сучасних електронних визначено у роботах Л. Чорної. Вона вважає, що основна мета медіа полягає у створенні нових можливостей для розвитку дитини, набуття нового досвіду. Це залежить не лише від змісту медіаканалів, але й передусім від дитини як користувача, від способу і характеру відбору, особливостей сприймання медіаповідомлень, від того, які програми оглядає, в який спосіб, з ким і в який час .

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.