Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Критичні ситуації: поняття, загальна характеристика



Змістовий модуль 17. Критичні ситуації в туристському поході та їх подолання. (14 годин)

Лекція – 4 години

Семінарське заняття – 4 години

Самостійна робота – 6 години

Лекція 27, 28: Критичні ситуації в туристському поході та їх подолання.

План.

Критичні ситуації: поняття, загальна характеристика. Основні правила поведінки туриста в критичних ситуаціях.

Фактори небезпеки виникнення екстремальних ситуацій у туристському поході.

Психологічний аспект екстремальних ситуацій і катастроф.

Медичний аспект екстремальних ситуацій і катастроф.

Втрата продуктів. Голод.

Втрата спорядження. Холод. Укриття.

Втрата води. Спека і спрага.

Аварійне спорядження. Сигнали лиха.

Самостійно – підготувати реферат на тему: «Способи, методи та засоби уникнення паніки серед туристів в критичній ситуації».

Критичні ситуації: поняття, загальна характеристика.

Екстремальна ситуація - будь-яка подія, що спричинює різку зміну нормальних умов життєдіяльності людини. Серед екстремальних ситуацій виділяють позаштатні ситуації, аварії і нещасні випадки.

Позаштатна ситуація - будь-яка пригода, що містить у собі загрозу для здоров’я людей, призводить до виникнення аварії, значно ускладнює виконання програми походу. Іноді для її означення використовується аналогічний за змістом термін “надзвичайна пригода”.

Аварійна ситуація, аварія - вихід з ладу будь-якого механізму, пристрою, спорядження в ході його використання, під час пересування на маршруті.

Нещасний випадок - пригода, що завдала шкоди здоров’ю людини і трапилася з незалежних від неї причин.

Катастрофа - подія природного або техногенного походження, що призвела до загибелі людей і завдала збитків в особливо великих масштабах.

Туристичні походи і подорожі безпосередньо пов’язані з небезпекою виникнення екстремальних ситуацій. Крім того, тут має місце багатофакторність ризику. Змінюваність метеорологічних умов, можливість стихійного лиха, травмування, інших захворювань, виведення з ладу спорядження і багато інших обставин можуть значною мірою ускладнити ситуацію під час подорожі, експедиції.

Учасники туристських походів і подорожей протягом тривалого часу перебувають в умовах, що різко відрізняються від звичних, повсякденних. Уже сама ця обставина є екстремальним фактором, що обумовлює підвищену небезпеку виникнення нещасних випадків і аварійних ситуацій, які вимагають значного фізичного напруження і психологічної мобілізації.

В сучасній літературі туризму спостерігається різнобій у вживанні термінів для означення екстремальних ситуацій.

Основні правила поведінки туриста в критичних ситуаціях.Незважаючи на саму ретельну підготовку до туристського походу і високу ймовірність сприятливого прогнозу для збереження здоров'я туристів, всі учасники походу повинні вміти добре орієнтуватися в екстремальних умовах.

Якщо виникає стихійне лихо (обвал, землетрус, повінь, ураган і т. д.), один або декілька учасників походу можуть бути відрізані від групи, втратити з нею зв'язок. У цих умовах для збереження життя і здоров'я туристу необхідно прийняти правильне рішення про свої подальші дії.

А рішень може бути тільки два: або залишатися в тому районі, де було втрачено зв'язок з групою, або піти з цього місця і самостійно виходити до туристської базі, до найближчого населеного пункту і т. п.

Вибір рішення робиться в залежності від наступних обставин:

1. Рішення залишатися на місці приймається в тому випадку, якщо:

а) на базі відомо, де ви знаходитеся;

б) пересування неможливе за станом здоров'я,

в) місцевість вам незнайома, маршрут вам невідомий;

г) місце вашого перебування може бути виявлено і можна використовувати засоби сигналізації;

д) ви не маєте в своєму розпорядженні запасів води та продовольства, які дозволили б вам дійти до бази, а можливості добути їх в дорозі у вас немає.

Якщо ви прийняли рішення залишитися на місці, вам слід зробити наступні дії:

а) встановити спостереження (за наявності в групі двох і більше осіб спостереження ведуться позмінно, протягом доби) за повітрям і місцевістю, для того щоб виявити рятувальні групи;

б) за допомогою різних засобів подати сигнали про своє перебування: запалити багаття з застосуванням засобів, що підсилюють дим (в багаття кидають свіжу траву, гілки з листям, мох); змінити навколишню місцевість за допомогою вирубки кущів та іншої рослинності у вигляді кіл, квадратів; використовувати різні засоби, що відображають сонячні промені.

в) спорудити укриття;

г) вжити заходів щодо надання першої допомоги людям, що отримали травму;

д) організувати пошук води і їжі з місцевих джерел.

2. Рішення йти приймається в тому випадку, якщо:

а) відоме місцезнаходження бази і шлях повернення до неї;

б) з базою і групою втрачено зв'язок, відновити її не представляється можливим;

в) немає впевненості в тому, що ваше місцеперебування може бути виявлено;

г) усі здорові і в змозі продовжувати шлях;

д) є запаси їжі і води і вони можуть бути легко поповнені.

Якщо ви прийняли рішення рухатися, вам необхідно:

а) уточнити своє місцезнаходження, визначити маршрут;

б) підготувати засоби сигналізації;

в) на місці, звідки йдете, залишити знак (знак зробити у вигляді стріли, яка буде вказувати напрямок вашого руху), записку.

В екстремальних умовах рекомендується:

1. Економити сили, не доводити себе до знемоги перед сном.

2. Припинити рух, якщо погіршилася видимість.

3. Не пересуватися і не перебувати в мокрому одязі. Не сушити одяг на собі.

4. Берегти ноги і руки від ушкоджень. Навіть невелике садно може мати тяжкі наслідки. Не ходити без взуття; працювати в рукавичках. Не знімати взуття на морозі, так як зняте з ніг взуття замерзне і надіти його потім, не відігрівання на вогні, буде неможливо. Якщо взуття розбилося і нічим обмотати ноги, треба відрізати рукава від куртки і надіти їх на ноги так, щоб була захищена стопа.

5. Якщо необхідно вибирати, що нести - воду або їжу, перевагу віддати воді.

6. Якщо мало води, не їсти.

7. При будь-якій жаркій погоді не слід викидати одяг.

8. Не можна спати на землі чи снігу, нічого не підстеливши. Не можна розташовуватися під крутими схилами, в руслах пересохлих струмків та річок.

9. Перш ніж почати їсти невідомий продукт у великій кількості, треба визначити його смак, запах, для чого потримати маленький шматочок у роті протягом 5 хв, якщо смак неприємний – краще не їсти.

10. Не вживати добуту їжу тваринного або рослинного походження в сирому вигляді, не їсти нутрощі риби і тварин, не пробувати рослини, які виділяють молочний сік при розломі або при дотику до них.

11. Якщо немає нічого, в чому можна було б зварити або запарити здобуті продукти харчування, приготувати їжу «під багаттям». Для цього необхідно вирити ямку глибиною до 30 см, на її дно покласти свіжу траву або листя, покласти в ямку продукт, засипати його зверху вугіллям або галькою і зверху розвести багаття. Через кілька хвилин їжа буде готова.

12. Незалежно від наявності запасів води завжди вести пошук води на місці. Здобуту воду слід звільнити від каламуті, профільтрувати через пісок, тканину, прокип'ятити.

13. У всіх випадках, коли в групі дві людини і більше, один повинен бути черговим при зупинці на відпочинок або нічліг. Рухатись слід один за одним, а не поруч. Ніхто не повинен відриватися від групи.

14. У будь-яких складних умовах необхідно дотримуватись правил особистої гігієни. Обов'язково обмивати тіло, руки, ноги, обличчя, мити руки перед їжею, після відправлення природних потреб. При відсутності мила користуйтеся золою, піском або глиною. Слідкуйте за гігієною порожнини рота.

15. необхідно бути обережним з вогнем у лісі. Не розкладати багаття під деревом. На місці передбачуваного багаття насипати шар землі, гравію, піску, а потім вже розводити багаття. Після відходу з місця стоянки треба ретельно загасити вогнище.

16. Опинившись у воді, не скидати одяг, рукавички та взуття; не робити швидких і безладних рухів, намагатися якомога швидше вийти з води, перебратися на плаваючі предмети або прикріпитися до них. Перебуваючи на плаваючих предметах, не залишати їх до того, як вони сядуть на мілину. Перебуваючи у потоці з швидким рухом, плисти до берега під гострим кутом; наближаючись до берега разом з хвилею, повернутися до берега обличчям, прийняти сидяче положення, напівзігнуті ноги випрямити вперед у бік берега, з тим щоб прийняти удар на них. Вийшовши з води, при першій же можливості переодягтися в сухий одяг або зняти мокру, віджати її, а потім знову одягнутися. Намагатися вибрати місце, захищене від вітру. Зігріватися рухом.

17. Перед зупинкою в одноманітній місцевості або при поганій видимості зробити два штучних створних орієнтира в напрямку майбутнього руху.

 

2.Фактори небезпеки виникнення екстремальних ситуацій у туристському поході.

Дати вичерпні рекомендації на випадок усіх екстремальних ситуацій, які трапляються, практично неможливо. Крім виключно суб’єктивних чинників підвищеного ризику (непорозуміння у стосунках між членами групи, незгода з керівником, порушення дисципліни, вживання спиртного, перевтома), існують ще й тактико-технічні фактори:

1. помилки в орієнтуванні на місцевості,

2. недооцінка перешкод і переоцінка власних сил,

3. недостатній нічний відпочинок через невдалий вибір місця базування,

4. поспішність, порушення графіка, темпу, ритму і тривалості руху, неправильний розподіл вантажу тощо.

Не треба скидати з рахунку також природні фактори, що в разі неправильних дій учасників походу являють собою підвищену небезпеку. Основні з них такі:

· круті ділянки скельних, снігових, осипних і трав’яних схилів, льодовиків;

· камінні обвали, снігові карнизи, лід, фірн;

· снігові лавини (з сухого, вологого або мокрого снігу, із снігових дощок);

· гірські річки із швидкою течією; селеві потоки;

· блискавка;

· шквальний вітер, бурі, урагани, смерчі, тайфуни, торнадо;

· низька температура повітря; сонячна радіація;

· розрідженість повітря на великих висотах;

· пороги, шевери, гряди, завали, коловороти, ополонки на водоймах;

· темрява, обмежена видимість; загазованість підземних порожнин;

· сифони і звуження в печерах, швидке несподіване затоплення підземних порожнин;

· болотиста місцевість;

· отруйні тварини і рослини;

· неправильні дії учасників походу, здатні спричинитись до нещасних випадків, (кидання камінням один в одного при пересуванні по схилу; підрізання снігу при траверсуванні схилу, що може стати причиною лавини);

· перебування на снігових схилах без сонцезахисних окулярів (опік очей - “снігова сліпота”);

· купання в гірській річці на не облаштованій для цього ділянці, і т. ін.

Під час туристських походів і подорожей, пов’язаних з перебуванням (особливо тривалим) у природному середовищі, фактор ризику присутній завжди. Найбільш імовірними в природних умовах є аварійні ситуації, пов’язані з помилками в орієнтуванні; втратою групового та індивідуального спорядження внаслідок пожежі, сходу лавини, хуртовини, переправи через водні об’єкти і з подібних причин; відставанням від групи одного або кількох учасників; непередбаченим поділом групи; різким погіршенням погодних умов і виведенням з ладу спорядження, неможливістю його подальшої експлуатації; передчасним витраченням або псуванням продуктів харчування, що викликає загрозу голоду; втратою або виходом з ладу транспортних засобів (машини, човна, плота і т.п.).

Статистика аварійних ситуацій і нещасних випадків під час туристських походів і подорожей свідчить, що в більшості випадків вони є наслідком неправильних дій самих учасників у період підготовки до походу (необґрунтоване завищення можливостей груп, невдало обраний маршрут або час походу, випадковий склад учасників, чи їх психологічна несумісність, недостатнє екіпірування або використання неякісного групового та індивідуального спорядження тощо), а також помилок, безпосередньо на маршруті. І лише незначна частина аварій виникає з об’єктивних причин, які не залежать від учасників походу (наприклад, коли група потрапляє в зону стихійного лиха - пожежі, повені, урагану, землетрусу і т.ін.).

Від нещасного випадку аварійна ситуація відрізняється тим, що в критичних умовах, які містять у собі загрозу для життя, опиняються не один або кілька людей, а вся група.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.