Мелодії струнких вербалік,

Спочатку було слово. інколи потрібно просто впорядкувати свої думки, ідеї, погляди. написати від руки, а не кляцяти по літерах розкладки. не задумаватися про що говориш, але водночас говорити ясно та чітко. бути зразковим. але не лицемірним, поверхневим чи високомірним водночас. жити за принципами, але не ставити себе в рамки. довіряти, та не бути наївним. словом, знайти баланс, відшукати гармонію. внутрішню гармонію. саме так. не концентруватися на меті, результаті, надавати перевагу власне процесу, дорозі... не чекати коли настане ейфорія та задоволення - а перетворити на це увесь шлях, а не лише примарний пік у небесах...

не боятися помилитися і не цуратися визнавати власні помилки. робити з них правильні висновки. взагалі, щось робити. осмисленно. бажанно, - добро. дивитися на все не упередженно, об'єктивно, об'ємно... відправити стеріотипи, забобони, кліше та умовності на смітник істрії. бути відкритим. до світу, для нових думок, поглядів, вражень, до людей. так, людей. серед них багато і хороших... таких, як ти))))))

Панацея чи плацебо?

Радикальні дії,

Тіло знищують судоми,

І раптові зміни.

Покемони чи пірати?

Розірвуть плаценту,

Може справді вже пора

Припинить оренду?

Під патроном чи проценти?

Щастя в перспективі,

Гуркіт, гамір, сльози, ленти -

На любовній ниві...

Панахиди чи П'ємонти?

ми на перехресті:

Спільно жити у коханні

чи таки в безчест'ї????

Авжеш

Контактні лінзи і мігрені

Забуті шпальти й доміно

На джемперах з совка олені

З субтитрами старе кіно,

Нікчемний погляд пілігрима,

Жага і відчай поштаря,

Така банальна сіра рима,

І пар з старого димаря,

Оцет розбавлений сарказмом,

Портрет написаний вуглем,

Життя насичене маразмом,

Як рол унагі та угрем.

Апофеоз журби й розлуки,

Падіння й болю від невдач,

У світі лайків, твітів, луків,

Тотальний РОЗПАЧ...

Маслом намазані сни

Руки не здатні творити,

Ніби нема голови,

Зречення наче акценти,

Змінює пошта листи,

Де адресат помилився,

Втратив зв'язок абонент,

Перший апостол убився,

Краще б на Я президент...

Цупкі гнітючі тенета,

Вогкі смердючі хрести,

зламані потом планети

Маслом намазані сни,

Ступні, коліна, плаценту,

Косинус, анус буття

Замкнуті в нервах сюжети,

Наче верстатом броння,

Пекла повчальні памфлети,

Пихи вершини-хребти,

Рабства найкращі інтерни,

Люто-коралові дні,

Все витрачаю в рутині,

В ліні, вогню забутті,

Замість нутели - повидло,

замість любові - понти...

Діджей

В суботу у кіно,

По п'ятницях - трамваї

Мене уже взяло, -

Чи тільки нагрібає?

Під пальцем мікроскоп,

Сегмент - асинізатор,

Вульгардний підарас

Людей вбивать аматор.

Не місто, ні село, -

Пекельний мегаполіс,

Покинуте авто,

Урановий прополіс,

Ні каші, ні труни,

Одні реклам неони,

Це шоу рум життя-

й такі його закони...

дай янг!

Роботи не плачуть,

Ляльки не сміються,

Листя обпадає,

Іграшки псуються,

Мертві драматурги,

Мовчазні герої,

Всі на героїні,

Від'їджать готові...

Пісні без зупину,

Лекції абсурду,

гамір дельтопланів,

Голки в шкіру суньте...

Скигліть без зупину,

Бийте в барабани,

У дорогу линьте,

Ждуть вас автобани...

Вічність бездоріжжя,

Помилки й поразки,

Перемоги часом -

То лише відмазки...

Сенс буття збагнути,

Відшукать заразу,

Може хто зуміє,

Потягнути мазу,

Дати чесне слово,

Врятувати душу,

Але пам'ятайте, -

Це коштовно дуже.

Краще уколотись,

Відійти в ілюзій

Світ чарівний й дивний,

Як казали друзі.

А реальність - хулі,

нам вона не треба!

Фікція і димка,

Тіла лиш потреба.

Молодь краще здохне,

Гнить - так рокенрольно,

Краще вже в угарі,

Легше і прикольно...

Ми себе зробили,

Крамом не потрібним,

І тому вбиваєм -

зіллям примітивним

Хіба запам’ятаєш ти?

сонети ні про що...

Вулкани повні лави,

Вагон останнього метро, -

І ні листа, ні телеграми...

Куди поділися трамваї?

Кудись поділося кіно...

Як заховатися на людному вокзалі?

Де взяти модні ковзани?

Чи підзабуті ідеали?

Якого біса бачим сни,

У світі повному фекалій?

Де аргумент?

Акардеон,

мелодії струнких вербалік,

Поиск по сайту: