Розділ II. Авторське право і суміжні права. Глава 7. Зміст авторського права

Глава 7. Зміст авторського права

Проте автор не в усіх випадках використання свого твору має право на отримання плати. Винятком із права автора на плату за використання його твору є випадки вільного використання творів, які у вигляді вичерпного переліку містяться у статтях 21—25 і ЗО Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 444 ЦК України.

б) 1 % від суми валового збору (виручки від реалізації), одержаного за використання музич­
них творів, що випускаються в записі на магнітній плівці, компактних касетах, платівках і
лазерних дисках. Сплачують усі розташовані на території України підприємства, установи
та організації;

в) 10 % від загальної суми авторської винагороди, нарахованої за видання музичних і музи­
кознавчих творів. Сплачують усі розташовані на території України видавничі організації,
об'єднання, редакції журналів;

— до Театрального фонду України:

а) 1 % від суми валового збору з театральних постановок. Сплачують усі розташовані на те­риторії України стаціонарні і пересувні театри;

— до Журналістського фонду України:

а) б % від загальної суми авторської винагороди, нарахованої за суспільно-політичні, публіцистичні, науково-популярні твори, інформаційний та ілюстративний матеріал (крім гонорару, з якого провадяться відрахування до фондів інших творчих спілок). Сплачують телерадіомовні організації, агентство Укрінформ, Українське незалежне інформаційне агентство «Новини», всі розташовані на території України регіональні інформаційні агент­ства та видавництва, об'єднання та редакції газет і журналів;

— до Кінематографічного фонду України:

а) 1 % від суми валового збору, одержаного за демонстрацію кіно- та відеофільмів. Сплачу­ють усі розташовані на території України кіно- та відеоустановки, за винятком сільської місцевості;

— до Художнього фонду України:

а) 2 % від загальної суми авторської винагороди або заробітної плати, нарахованої художни­
кам (живописцям, скульпторам, графікам, оформлювачам, декораторам, художникам, які
створюють твори декоративно-прикладного мистецтва, всім зайнятим у промисловості
художникам — конструкторам, модельєрам, макетникам, художникам театру і кіно та
іншим) як за оригінальні твори, так і за роботи з копіювання й тиражування;

б) 2 % від суми реалізації, одержаної від продажу творів художників на комісійних засадах.
Відрахування до Художнього фонду України здійснюють усі розташовані на території
України підприємства, установи й організації, які виплачують авторську винагороду і
заробітну плату художникам за виконані ними художні роботи, а також організації, що
реалізують художні твори на комісійних засадах;

— до Фонду народного мистецтва України:

а) 2 % від загальної суми авторської винагороди або заробітної плати, нарахованої творчим
майстрам, художникам народного мистецтва та працівникам із тиражування художніх ви­
робів (ткацтво, вишивка, килимарство, гончарство, різьбярство, художні вироби з металу,
каменю, дерева, соломки, народне малярство та декоративний розпис тощо);

б) 2 % від суми реалізації, одержаної від продажу творів народного мистецтва на комісійних
засадах на виставках, ярмарках, аукціонах тощо. Відрахування здійснюють усі розташовані
на території України підприємства, установи та організації, а також організації, які
реалізовують твори народного мистецтва на комісійних засадах;

До інших майнових прав інтелектуальної власності на твір на­лежить також право слідування.Під правом слідування чи правом пайової участі розуміється право автора на свою частку доходів від кожного наступного продажу оригіналу художнього твору, а також оригіналу рукопису літературного твору'. Таке визначення права слідування випливає зі змісту ст. 448 ЦК України, яка розширила коло творів, щодо яких може застосовуватися право слідування. До набуття чинності ЦК України у ст. 27 Закону України «Про ав­торське право і суміжні права» право слідування закріплювалося лише за авторами творів образотворчого мистецтва та спадкоєм­цями авторів цих творів. Право слідування обмежується випадка­ми публічного продажу таких творів. При кожному публічному продажу твору образотворчого мистецтва, оригіналу рукопису літературних творів через аукціон, галерею образотворчого мис­тецтва, художній салон, магазин тощо автор має право на одер­жання від продавця винагороди у розмірі 5 % продажної ціни. Де саме здійснюється продаж зазначених творів, конкретизується у ст. 27 Закону України «Про авторське право і суміжні права», оскільки у ст. 448 ЦК України мова йде тільки про розмір винаго­роди, яку має отримати автор від кожного продажу оригіналу

— до Фонду фотомистецтва України:

а) 4 % авторської винагороди або заробітної плати, нарахованої за використання творів фо­
томистецтва у всіх видах видань, художнє оформлення фотовидань;

б) 2 % від заробітної плати, нарахованої всім зайнятим у промисловості та службах сервісу
фотографам і фотолаборантам як за використання оригінальних творів, так і за їх копіюван­
ня й тиражування, а також від сум реалізації творів фотомистецтва на комісійних засадах.
Відрахування здійснюють телерадіомовні організації України, агентство Укрінформ, Ук­
раїнське незалежне інформаційне агентство «Новини», всі розташовані на території Ук­
раїни регіональні інформаційні агентства та видавництва, об'єднання та редакції газет і
журналів, а також підприємства, установи та організації, які виплачують авторську винаго­
роду і заробітну плату фотохудожникам, художникам, фотографам і фотолаборантам, а та­
кож організації, які здійснюють реалізацію творів фотомистецтва на комісійних засадах.

¹ Уперше право слідування було введено у Франції в законі про авторське право ще у 1920 р. Надання права пайової участі стало спробою врахувати інтереси художників, скульпторів, інших авторів художніх творів. Право слідування відіграє для авторів творів роль компен­сації. Воно рівноцінне прибутку, який автор художнього і літературного твору отримує за оприлюднення цих творів. Відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів право слідування не є обов'язковим для національного законодавства. Однак якщо право слідування існує в національному законодавстві, то автор може вимага­ти здійснення свого права слідування в тій країні Бернського Союзу, в якій це право визна­не. При цьому обсяг здійснення цього права визначається законодавством країни, в якій це право діє //ЛипцикД. Авторское право и смежные права / Пер. сфр.; предисловие М. Фе­дотова. - М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002. - С. 184-187, 590.

Поиск по сайту: