Вимоги безпечної експлуатації верхнього механічного обладнання

1.1. Сценічні підйомники облаштовуються відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації вантажнопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051, і повинні забезпечувати безпечне піднімання, опускання і зупинку вантажу (декорацій, обладнання) у визначеному положенні.

1.2. У сценічних підйомниках повинен забезпечуватися рівномірний натяг усіх канатів.

1.3. Напрямні для руху противаг або траверси сценічних підйомників повинні бути металевими й мати жорстку конструкцію. Робоча частина поверхні напрямних повинна бути добре зачищена, не мати задирок. Не дозволяється фарбувати робочу поверхню напрямних.

1.4. Напрямні повинні бути огороджені на всю висоту від підлоги трюму або від місця установки нижніх тягових блоків (при поліспастній системі підйомників) до першої робочої галереї захисною сіткою з металевого дроту діаметром не менше 12 мм з вічком не більше 20 ? 20 мм. У трюмі огородження повинні бути облаштовані оглядовими дверцятами.

При влаштуванні у трюмі евакуаційного коридору вздовж бокових стін запобіжне огородження повинно бути глухим, вогнестійким, із вогнестійкими оглядовими дверцятами. Межа вогнестійкості огородження і дверцят повинна бути не менше однієї години.

1.5. Каркас огородження вище планшета повинен бути розрахований на горизонтальне навантаження від прихилених декорацій на 0,4 кН/м² поверхні огородження з коефіцієнтом перевантаження 1,4. Зазор між конструкцією огородження й деталями противаги, що рухаються, повинен бути не менше ніж 0,03 м.

1.6. Усі блоки сценічних підйомників обладнують запобіжними пристроями, які унеможливлюють затискання каната та його випадання з напрямної блока.

1.7. Кріпильні болти блоків укомплектовуються запобіжними пружинними шайбами, контргайками й іншими деталями, які запобігають самовільному відкручуванню гайок, а також скісними шайбами у разі установки блоків на швелерні балки. Замок пристрою для підвішування декорацій (сценічний карабін, промоскатон) повинен відчинятися всередину й мати запобіжну гайку.

1.8. Вантажі противаг з’єднують між собою за допомогою западин і виступів. Зазор між противагами сусідніх підйомників має бути не менше 0,03 м.

1.9. Ручний аварійний привід має бути електрично зблокований з електроприводом. Перехід на роботу ручним аварійним приводом не повинен призводити до самовільного руху сценічних підйомників.

1.10. Якщо ширина сцени, естради більше її висоти, безпротивагові сценічні підйомники обладнуються приводом з одним тяговим канатом, що переміщує траверсу з уловлювачем у жорстких металевих напрямних. При цьому уловлювач повинен (у разі обривання тягового троса) забезпечувати аварійну зупинку сценічного підйому з повним навантаженням.

1.11. Якщо висота сцени, естради більше її ширини, безпротивагові сценічні підйомники обладнують приводом, лебідка якого має багатократний барабан, на котрий безпосередньо накручуються вантажні канати. При цьому лебідка повинна мати дві незалежно діючі гальмівні системи й жорсткий кінематичний зв’язок від осі барабана до осі кінцевих вимикачів.

1.12. Усі механізми в лебідках, які перемикаються, повинні бути облаштовані таким чином, щоб самовільне перемикання або розчеплення їх було неможливе.

1.13. Поліспастні декораційні підйомники під противагами необхідно облаштувати захисними козирками з амортизаторами, які захищають людей та обладнання від випадкового падіння окремих деталей.

1.14. Усі відкриті обертові частини електролебідок (вали, зубчасті колеса, частини шпонок, що виступають) повинні бути закриті міцним і зручним металевим огородженням, яке не заважає обслуговуванню частин лебідок (змащуванню, ремонту тощо).

1.15. Щоб уникнути удару противаги в упор (у крайніх верхніх і нижніх положеннях) необхідно установлювати амортизаційні пристрої, що поглинають частину енергії під час удару (пружина, листова гума тощо).

1.16. Вантажопідйомність декораційних та індивідуальних підйомників (брутто) не повинна бути більше 500 кг.

1.17. Ручний привід декораційних підйомників необхідно застосовувати під час підіймання вантажів не більше 300 кг; для вантажів понад 300 кг привід повинен бути електричним або гідравлічним. У разі наявності спеціальних технологічних вимог допускається улаштування обмеженої кількості декораційних підйомників вантажопідйомністю 500 кг із ручним приводом.

1.18. Відстань між осями декораційних підйомників повинна бути не менше ніж 0,18 м.

1.19. Швидкість руху декораційних підйомників з електроприводом повинна плавно регулюватися в межах від 0,1 до 1,5 м/сек. У драматичних театрах і концертних залах регулювання швидкості може бути ступеневим. Швидкість руху ручних підйомників не обмежується.

1.20. Штанги декораційних підйомників (металеві або дерев’яні) підвішують не менше ніж на трьох сталевих вантажних канатах. Не дозволяється підвішування штанги на конопляних і бавовняних канатах.

1.21. Дерев’яні штанги декораційних підйомників склеюють не менше ніж із трьох брусів з вертикальним розташуванням шарів. Кожний брус склеюють «на вус» з окремих частин висушеного й дібраного без сучків та інших вад соснового дерева. Стики повинні бути міцними й розташовуватися в розбігу поряд з місцями підвішування штанги до вантажних канатів.

1.22. Металева штанга декораційного підйому з торців закладається дерев’яними чіпками, які вставляють всередину штанги й прикріплюються до неї металевими шпильками.

1.23. Штанга декораційного підйомника повинна підвішуватися до канатів через регульовані (гвинтові або фрикційні) стягувачі за допомогою металевих хомутів, які щільно охоплюють штангу по всьому периметру поперечного перерізу.

1.24. Блоки для канатів індивідуальних підйомників монтують так:

одноканавочні вертикальні — безпосередньо на колосниковій решітці;

багатоканавочні — на спеціальних металевих балках, розташованих паралельно боковим стінкам сцени, естради.

1.25. Розташовують стаціонарні блоки індивідуальних підйомників на колосниках у шаховому порядку рівномірно над усією площею ігрового майданчика. Встановлення тимчасових блоків індивідуальних підйомників дозволяється лише за узгодженням з відповідальною особою за справний стан механічного обладнання сцени.

1.26. Лебідки індивідуальних підйомників установлюють міцно, щоб під час роботи була забезпечена їхня повна стійкість від перетинання, підйому або зсуву з місця.

1.27. Зусилля, яке прикладають до рукоятки лебідки під час підйому найбільшого вантажу, не повинно перевищувати 15 кг на одного працівника.

1.28. Антрактна завіса може бути розсувного, підіймально-опускного, підіймально-розсувного типу з електричним або ручним приводом. Сталевий тяговий канат антрактної розсувної завіси повинен мати не менше, ніж п’ятикратний запас міцності.

1.29. Конструкція підвішування й привід підйому підіймально-опускної та підіймально-розсувної завіси повинні задовольняти вимоги, встановлені для декораційних підйомників.

1.30. Електропривід руху завіси повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами для вимкнення приводу при досягненні полотнищами крайніх робочих положень.

1.31. Для запобігання розгойдуванню завіси й доріжки потрібно:

підіймально-опускну завісу обладнувати двома напрямними із сталевого дроту, натягнутого між колосниками й планшетом для ковзання по них спеціальних втулок, встановлених на верхній і нижній штангах;

підіймально-розсувну завісу обладнувати двома жорсткими напрямними для фіксації доріжок у верхньому робочому положенні.

1.32. Конструкція циркульної антрактно-розсувної завіси повинна забезпечувати правильне й рівномірне накручування каната, який несе полотнище, на барабан в один шар.

1.33. Рух полотнищ завіси повинен здійснюватися по спеціальній роликовій доріжці криволінійної форми. Конструкція доріжки та барабанів повинна унеможливлювати зіскакування каната, який несе полотнище, з барабанів і випадання його з роликів.

1.34. Доріжка циркульної завіси розміщується так, щоб під час руху тросів і полотнищ завіси унеможливлювалось торкання їх до будівельних частин споруди та обладнання.

1.35. Привід циркулярної завіси повинен встановлюватися на спеціальних майданчиках, які забезпечують вільний доступ до барабанів. Майданчики огороджуються відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89. «Строительство. Ограждения строительные инвентарные. Общие технические условия».

1.36. Парні ролики, що утримують трос з полотнищами, повинні встановлюватися на доріжці тільки зверху. Закріплення осі, роликів та інших деталей повинно унеможливлювати їх падіння та роз’єднання.

1.37. Управління електроприводом антрактно-розсувної і підіймально-опускної завіси здійснюється з пульта помічника режисера.

1.38. Протипожежна завіса повинна щільно закривати портальний отвір сцени. Завіса повинна бути підіймально-опускною. Протипожежні завіси повинні мати межу вогнестійкості не менше Е1 60.

1.39. Протипожежна завіса повинна закривати портальний отвір сцени безпосередньо від дії сили ваги самої завіси, якщо вона підіймально-опускна.

1.40. Протипожежна завіса повинна частково врівноважуватися одним або двома противагами і бути сполучена з кожним з них і барабаном підіймальної лебідки не менше ніж двома канатами. Середня швидкість руху завіси повинна бути не менше 0,2 м/сек.

1.41. Кожний із канатів, на яких підвішена завіса, повинен мати дев’ятикратний запас міцності. Найменший, який допускається, діаметр барабана або блока має бути в 30 разів більше діаметра каната.

1.42. Каркас протипожежної завіси повинен перекривати отвір порталу з боків не менше ніж на 0,4 м і зверху не менше ніж на 0,2 м. Каркас повинен забезпечувати міцність завіси при горизонтальному тиску, рівному 10 Па на кожний метр висоти сцени, рахуючи від рівня планшета сцени до коника даху з коефіцієнтом перенавантаження 1,2.

1.43. Сполучення верхньої частини каркаса підіймально-опускної завіси в опущеному стані з конструкцією, що перекриває портальний отвір, необхідно здійснювати із застосуванням піскового затвора.

1.44. Сполучення бічних сторін каркаса підіймально-опускної завіси з нерухомими напрямними необхідно виконувати із застосуванням затвора лабіринтового типу.

1.45. Для щільного примикання нижнього краю завіси до планшета сцени установлюються еластичні негорючі подушки із азбестового волокна.

1.46. В опущеному стані підіймально-опускна завіса повинна спиратися на стіну або перегородку, яка відокремлює трюм від частини будинку для глядачів. При цьому під завісою може бути тільки дерев’яний настил планшета, покладений безпосередньо на негорюче перекриття.

1.47. Протипожежна завіса повинна мати вільний хід вище верхнього робочого положення не менше ніж на 0,2 м.

1.48. Блоки тягового каната, які встановлюють на каркасі завіси, повинні мати щитки (запобіжники), що унеможливлюють зіскакування каната з канавки блока.

1.49. Шахти противаг і тягового каната огороджуються з усіх боків. Шахта противаги огороджується на всю висоту ходу, а шахта тягового каната — на висоту не менше ніж 6 м від планшета сцени. Якщо тягові канати проходять через робочі галереї, огородження шахти тягового каната необхідно робити на всю висоту від планшета сцени до колосникового настилу. Огородження шахт противаги і тягового каната на висоту 3 м від планшета сцени повинно бути глухим зйомним, а вище — сітчастим із дроту діаметром не менше 0,0014 м, з вічками не більше 20 x 20 мм. Висота шахти противаги має бути така, щоб за межами верхнього робочого положення противаги була передбачена можливість вільної ходи противаги на висоту не менше 0,2 м. При верхньому положенні завіси — униз не менше ніж на 0,3 м.

1.50. Відстань між деталями конструкції шахти і противаги або каната повинна бути не менше 0,03 м у прорізі.

1.51. Не дозволяється під шахтами противаг розташовувати будь-які приміщення.

1.52. Лебідка протипожежної завіси повинна мати зупинне електромагнітне гальмо замкнутого типу, відцентрове гальмо для підтримки постійної швидкості при безмоторному спуску (перевищення заданої швидкості спуску завіси допускається не більш ніж у два рази), механізм аварійного вимикання і привід безмоторного спуску на випадок припинення електроживлення.

Привід безмоторного спуску завіси повинен мати кінцевий вимикач для приведення в дію гальма. Схема електропривода завіси повинна бути виконана так, щоб пуск і зупинення його були можливі в будь-якому положенні.

1.53. Рукоятка безмоторного спуску встановлюється на шахті противаги на 1,2 м вище рівня планшета сцени.

1.54. Конструкція лебідки повинна забезпечувати опускання завіси від дії рукоятки безмоторного пуску у випадку припинення електроживлення лебідки.

1.55. Електропривід протипожежної завіси облаштовується:

двома незалежними колійними кінцевими вимикачами, що автоматично зупиняють завісу в крайніх положеннях його робочого ходу;

вимикачем на лебідці для відключення у випадках переходу цих положень на відстань не більше 0,1 мм;

кінцевим вимикачем, що спрацьовує у разі ослаблення натягу канатів. При спрацьовуванні кінцевих вимикачів схема електропривода повинна забезпечувати вимикання живлення електродвигуна лебідки і її дистанційного приводу.

1.56. Схема управління протипожежною завісою повинна забезпечувати її пуск і зупинення з машинного відділення, з пожежного поста і з планшета сцени. Робочий пуск протипожежної завіси дозволяється здійснювати тільки з пульта управління, що знаходиться на планшеті сцени. При цьому завіса, що рухається, повинна знаходитися в полі зору робітника, що керує її рухом.

1.57. Під час руху протипожежної завіси повинні працювати світлова й звукова сигналізації. Вмикання сигналізацій провадиться тим же пусковим пристроєм, яким здійснюється рух завіси.

1.58. Кнопка робочого пуску на планшеті сцени і рукоятка приводу безмоторного пуску повинні бути відгороджені кожухом, який унеможливлює випадкове вмикання.

Кожух рукоятки приводу безмоторного пуску повинен мати запір, що забезпечує вільне відкривання кришки без ключа. Кришка кожуха або запір повинна мати пристрій для пломбування.

1.59. Не дозволяється в умовах нормальної експлуатації спускати завісу рукояткою безмоторного пуску.

1.60. На кожусі рукоятки приводу безмоторного пуску повинно бути зроблено напис «Під час пожежі відчинити кожух і повернути рукоятку».

1.61. Механізми завіси повинні бути відрегульовані так, щоб завіса під час опускання після вмикання живлення проходила не більше 0,25 м (шлях гальмування).

1.62. Не дозволяється використання шахти противаги для прокладки трубопроводів і електропроводки.

1.63. До місць розташування верхніх блоків повинен бути забезпечений вільний доступ.

1.64. Між частинами механізму лебідки протипожежної завіси, що найбільше виступають, і стінами приміщення повинні бути проходи не менше ніж з трьох сторін шириною не менше 0,6 м. Не дозволяється установка в машинному приміщенні будь-якого обладнання, що не належить до протипожежної завіси.

1.65. Софітні підіймально-опускні ферми повинні забезпечувати надійність закріплення театральних прожекторів, світильників і захист їх від механічних ушкоджень.

1.66. Ширина огородження софітної ферми повинна бути такою, щоб установлена освітлювальна апаратура не виступала за її габарити.

1.67. Не дозволяється перевантажувати софітну ферму понад розрахункову масу обладнання, що монтується.

1.68. Софітні ферми повинні бути обладнані кошиком для укладки гнучких електропроводів, зашитих у брезентові петлі.

1.69. Противаговий привід підіймально-опускного містка не потребує встановлення обмежувача швидкості та уловлювачів.

1.70. У робочому положенні підіймально-опускний місток повинен пересуватися в металевих напрямних, прикріплених до перехідних консольних містків або до бічних робочих галерей.

1.71. Двері підіймально-опускного містка і двері перехідних консольних містків повинні мати спеціальні автоматичні замки, що відмикаються тільки тоді, коли підлога перехідного консольного містка і підлога підіймально-спускного містка є на одному рівні (точність зупинки ±0,05 м). Двері повинні мати електричне блокування, яке унеможливлює рух підіймально-опускного містка з відкритими дверима.

1.72. Замки дверей обладнують ручками із зовнішньої і внутрішньої сторін.

1.73. Швидкість руху підіймально-опускного містка не повинна перевищувати 0,25 м/сек.

1.74. Пересувний м’який обрій може бути одно- або двозмінним і мати відповідно один або два приводи. Конструкція приводу обрію або панорами повинна забезпечувати правильне й рівномірне накручування каната, який несе полотно, на барабан в один шар та не допускати зіскакування каната з полотном із блоків або барабанів. Електропривід обрію або панорами повинен мати кінцеві вимикачі.

1.75. Приводи обрію повинні встановлюватися на спеціальних площадках на рівні робочої галереї або на колосниковому настилі. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до барабанів і механізму приводу.

1.76. Парні ролики, що утримують канати з полотном, встановлюються на доріжці тільки зверху. Закріплення осей роликів на напрямних руху повинно бути міцним і унеможливлювати самовільне роз’єднання й падіння осей або блоків.

1.77. Конструкція роликової доріжки та її підвісок повинна забезпечувати можливість регулювання доріжки по висоті, зручного обслуговування та змащування роликів зі спеціального містка шириною не менше ніж 0,5 м з огородженням, яке облаштовується по периметру доріжки. Перехідні містки не повинні створювати розривів у доріжці обрію і в полотні обрію. Пристрій відкидних клапанів в обрії не допускається.

1.78. Рух полотна пересувної панорами повинен здійснюватись за допомогою ручного або електричного приводу по спеціальній доріжці.

1.79. Для опускання скатки полотна панорами або обрію треба під ним облаштувати у планшеті сцени люк з переносним огородженням, який відчиняється.

1.80. Привід панорами необхідно встановлювати на спеціальних площадках з вільним доступом до барабана і механізму.

1.81. У робочому положенні доріжка повинна бути закріплена розтяжками для запобігання розгойдуванню. Вертикальне переміщення доріжки повинно бути забезпечено надійним стопорінням підіймального механізму. Не дозволяється жорстке закріплення кінців доріжки панорами до несучих конструкцій сцени.

1.82. Посадка барабана на вал повинна бути надійною, що запобігає самовільному роз’єднанню деталей.

1.83. Під час обладнання наскрізних панорамних валів, що проходять від робочих галерей до планшета, верхня опора та привідний механізм повинні монтуватися на самостійній конструкції, безпосередньо пов’язаній з конструкцією планшета сцени або несучими конструкціями робочих галерей (балки, консолі). Не дозволяється установка й закріплення верха панорамних валів і їхніх механізмів тільки до настилу підлоги, огороджень, поручнів робочих галерей.

1.84. Портальні лаштунки облаштовуються на планшеті або виготовляються підвісними.

1.85. Каркас лаштунків, який спирається ходовими колесами на планшет, повинен мати додатково верхні ролики для руху по горизонтальних напрямних, щоб запобігти зсуву у вертикальній площині. Підвісні лаштунки повинні мати по нижньому краю напрямний профіль, який входить в окантовану металом щілину планшета.

1.86. Конструкція лаштунків повинна забезпечувати міцність у разі збільшення корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження 0,8 кН/м² по поверхні настилу балкона для освітлювальної апаратури з коефіцієнтом перевантаження 1,3 і фактичного навантаження від обладнання.

1.87. Балкони лаштунків облаштовуються огородженням відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89 і бортовою смугою висотою 0,15 м від настилу. Огородження повинні забезпечувати міцність у разі прикладання горизонтального навантаження 0,1 кН/м² по всій довжині огородження з коефіцієнтом перевантаження 1,2.

1.88. Пересувати лаштунки дозволяється безпосередньо вручну або за допомогою ручного приводу, який встановлюють в габаритах лаштунків. Рукоятки ручного приводу повинні легко зніматись.

1.89. На нижніх або верхніх напрямних повинні бути установлені обмежувачі ходу лаштунків. Ходове колесо портальних лаштунків повинно мати реборди або переміщатися в жолобчастій доріжці.

1.90. Східці портальних лаштунків, починаючи від рівня першого балкона і до верха каркаса, повинні мати вертикальне огородження у вигляді дуг, які розташовані на висоті 0,8 м одна від одної.

Ширина дуг береться по ширині східців, глибина дуг не повинна бути менше ніж 0,7 м і не більше ніж 0,8 м. Дуги між собою повинні з’єднуватись вертикально сталевою смугою.

1.91. Відстань між щаблями східців повинна бути не більше ніж 0,3 м. Діаметр прутків для щаблів повинен бути не менше ніж 16 мм.

1.92. Пересувні освітлювальні рами обладнуються ручним або електричним приводом.

Металеві доріжки для пересування рам повинні монтуватися на несучих конструкціях нижньої (освітлювальної) галереї.

1.93. Рами повинні мати пристрій для надійної фіксації їх у робочому положенні.

1.94. Пересувні освітлювальні рами повинні бути обладнані висувними (телескопічними) драбинами.

1.95. На висоті більше трьох метрів від планшета сцени висувна драбина повинна бути огороджена металевими дугами.

1.96. Польотні пристрої для людей повинні бути з жорсткою доріжкою у вигляді напрямних. Напрямні жорсткої доріжки повинні нерухомо прикріплюватися до колосників.

1.97. Швидкість підйому і пересування кареток польотного пристрою під час польотів людей по горизонталі не повинна перевищувати 2 м/сек, а по вертикалі —1,0 м/сек.

Приводи лебідок польотних пристроїв повинні бути ручними, мати два барабани роздільно для управління горизонтальним рухом і підйомом об’єкта, з обов’язковим встановленням на барабані підйому гальм двосторонньої дії.

1.98. У польотних пристроях для людей допускаються тільки сталеві канати хрестової звивки.

1.99. Каретки польотних пристроїв і поліспасних блоків повинні надійно й безшумно пересуватися і мати пристрої від випадання або заїдання тягових і піднімальних канатів.

1.100. Ходове колесо кареток і всі блоки піднімального пристрою повинні виготовлятися з металу. Не дозволяється використовувати для польотів неметалеві ролики.

1.101. Доріжки для руху кареток повинні мати обмежувачі крайніх положень.

1.102. Каретки польотних пристроїв повинні мати не менше двох ходових коліс.

1.103. Місця встановлення приводу повинні обладнуватися сигналізацією і зв’язком з помічником режисера.

1.104. Рукоятки лебідок приводу для підіймання і пересування повинні мати пристосування для фіксації, які унеможливлюють самовільні дії. Зусилля на привідній рукоятці ручного приводу не повинно перевищувати 15 кг.

1.105. Закріплення пояса або колиски до ходової каретки повинно здійснюватись за допомогою сталевого каната. Пояси повинні виготовлятися тільки за розміром артиста, зайнятого в польоті, та випробовуватись на міцність. Пояс на артисті повинен застібатися не тільки на рівні талії, але і на рівні грудей. Пояс до сталевого каната закріплюється подвійним гачком.

1.106. Клапани димових люків для випуску диму та газів повинні влаштовуватися в спеціальному ліхтарі над сценою або в стіні сценічної коробки, вище колосникової решітки. Загальна площа отвору димових люків повинна бути не менше 2,5 % від площі сцени на кожні 10 м висоти від трюму до гребня даху. Люки, які розташовані у протилежних стінках ліхтаря або стінах сценічної коробки, повинні мати однакову площу перерізу.

1.107. Стінки ліхтарів для установки клапанів повинні бути вертикальними. Допускається улаштування похилих стінок з гострим кутом нахилу. Не дозволяється влаштовувати похилі стінки ліхтарів з тупим кутом клапанів з вертикальною віссю обертання.

1.108. Відкривання клапанів димових люків повинно відбуватися безпосередньо під дією моменту від сили ваги при звільненні їх від утримуючого пристосування, яке забезпечує подолання опору повороту клапана, рівного 300 Н/м (30 кгс/м) його периметра.

1.109. Лебідка димових люків повинна забезпечувати:

часткове або повне відкривання люків із наступним їх закриттям (якщо використовують для вентиляції);

аварійне відключення люків при дистанційному (електричному) або місцевому ручному управлінні.

1.110. Лебідки димових клапанів встановлюють в приміщенні пожежного поста. Дозволяється розміщувати лебідки в інших приміщеннях за умови, що лебідки будуть обнесені надійним огородженням, яке замикається, і дистанційне аварійне управління ними здійснюється з приміщення пожежного поста. Між лебідкою і конструкціями приміщення повинен бути вільний круговий прохід шириною не менше ніж 1 м.

1.111. Електрична схема управління димовими клапанами повинна забезпечити дистанційне відкривання люків із планшета сцени, приміщення пожежного поста і приміщення лебідки.

1.112. Канати управління димовими клапанами повинні мати п’ятикратний запас міцності.

1.113. Канати управління димовими клапанами, які йдуть уздовж стін сценічної коробки і по колосниках, повинні мати огородження.

1.114. Вантажі балансирів повинні надійно закріплюватися на своїх місцях спеціальними замками або запірними планками.

1.115. Робота димових люків повинна регулярно перевірятися. У зимовий період необхідно стежити, щоб крайки по периметру клапанів не змерзалися.

1.116. Клапани димових люків на зимовий період необхідно утеплювати і не рідше одного разу на 10 днів перевіряти на надійність їх роботи.

Поиск по сайту: