Причини і передумови революції

Передумови та причини української національної революції

Утворення центральної ради

Внутрішня та зовнішня політика центральної ради

1.В 1917 році для України склалася досить сприятлива ситуація, у якій вона отримала можливість здобути незалежність і державну єдність.

Причини і передумови революції

· Залежне і пригноблене становище України, великодержавна політика щодо неї з боку Росії та Австро-Угорщини.

· Важке соціальне становище переважної частини населення. Невирішеність аграрного питання і проблеми соціального захисту робітників

· Піднесення українського національно-визвольного-руху, організаційне та ідеологічне його оформлення.

Початок Першої Світової війни ще дужче загострив протиріччя між імперіями. До складу яких входила Українська держава. Але приводом до початку творення Української державності стала революція в Російській імперії, що відбулася 27 лютого 1917 року. Царську владу було знищено. Микола ІІ зрікся престолу, а на його місце став Тимчасовий уряд.

Тимчасовий Уряд було утворено 2 березня 1917 року. Вся влада на землях. Що входили до складу Російської імперії була передана губернським і повітовим комітетам на чолі з комісарами.

Крім органів Тимчасового уряду по всій країні почали утворюватися Ради робітничих і солдатських депутатів, до складу яких входили російські меншовики. Есери і більшовики.

2. 3-го березня 1917 року було створено Українську Центральну Раду. Що представляла інтереси українців і стала носієм національного відродження.

Крім ТУП, з ініціативи яких УЦР і повстала, у державотворенні взяли участь представники православного духівництва, культурно-освітніх організацій, велика кількість партій та безпартійників. Всього, своєрідний український парламент нараховував 882 особи.

Очолив УЦР Михайло Грушевський – видатний український історик і політичний діяч, який був прихильником автономістської ідеї. Важливу роль в УЦР відіграли Симон Петлюра, Єфремов, Мартос, Стешко, Христюк .

Грушевський поставив за головну мету для УЦР здобуття національно-територіальної автономії України, та перебудови Російської держави на федеративну демократичну республіку.

Під національно-територіалною автономією України, Грушевський розумів об’єднання всіх етнічних земель України, які б керувалися на засадах демократії і громадського самоврядування.

Така держав має право самостійно вирішувати економічні, культурні та політичні питання, мати власне військо, вільно розпоряджатися власними землями, доходами, мати власне законодавство та адміністрацію, тобто володіти всіма атрибутами держави.

Грушевський уявляв федерацію. Як союз кількох національних держав. Федералізм був для Грушевського кроком на шляху до незалежності.

3. Зовнішня та внутрішня діяльність Центральної Ради

- утворення українського війська

На фронті відбувались військові збори, віча та маніфестації на яких вимагали переводити українські частини російської армії безпосередньо до України. Ці вимоги пробуджували національну самосвідомість українських офіцерів.

22 березня 1917 року Микола Міхновський, проявив ініціативу і зібрав у Києві старшин і вояків київського гарнізону, після переговорів було створено Український військовий клуб імені гетьмана Полуботка.

По всій Російській імперії відбувалися демонстрації українців-вояків, що прагнули утворити власні національні військові сили.

1 травня 1917 року – створено Перший український козачий полк імені Б. Хмельницького.

18 травня 1917 року – Центральна рада скликала перший Всеукраїнський військовий з’їзд із

700 представників усіх армій російського фронту, Балтійської та Чорноморської ескадр.

Український генеральний військовий комітет, який очолив В. Винниченко, С. Петлюра, М. Міхновський та інші вирішував питання стосовно націоналізації армії.

Такі події занепокоїли більшовиків і Тимчасовий уряд.

Верховний Головнокомандувач Російської армії генерал Лавр Корнілов мав негативне ставлення до дій Олександра Керенського і Тимчасово уряду, який він очолював. Тому з його ініціативи у вересні 1917 року було українізовано 4-ий російський корпус, що знаходився на південно-західному фронті і створено 1-ий український корпус.

Генеральний Секретаріат подбав про створення Вільного козацтва, що представляло собою своєрідну революційну народно-військову організацію. Вже в квітні 1917 року було створено перший кіш

3-7-го жовтня 1917 року в Чигирині відбувається перший Всеукраїнський з’їзд вільного козацтва. У ньому нараховується 60 тисяч чоловік, очолює його Павло Скоропадський, яке пізніше, за розпорядженням УЦР буде реорганізовано в Реєстрове вільне козацтво. Під час визвольних змагань саме йому судитиметься боронити українську державність, але навесні 1918 року воно буде розформовано за наказо німців, що вступлять в Україну. В той же час значна частина встигне увійти до УНР.

Умови прийняття першого універсалу ЦР

6 – 8 квітня 1917 р. – відбулося проведення Українського національного конгресу в Києві.

Основні здобутки:

1. Визначення базового принципу державотворення –

національно-територіальна автономія України.

2. Перебудова Російської держави на федеративну демократичну республіку.

3. Обрання нового складу ЦР на чолі з М. Грушевським, а його заступниками – С. Єфремова

і В. Винниченка.

Заступники УЦР поїхали до Петербургу, щоб переконати Тимчасовий уряд у необхідності надати автономію Україні. Через невдалі переговори було вирішено самостійно поголосити автономію. Такі рішення підтримали широкі українські маси.

Поиск по сайту: