Права та обов'язки роботодавця як страхувальника

Роботодавець як страхувальник має право:

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;

3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;

5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.

Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:

3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду:

а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;

б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;

4) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;

6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;

7) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені Фондом.

Порядок і строки подання відомостей, передбачених Законом, визначаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Питання для самоконтролю:

1.Які права та обов’язки страхувальника?

2.Які права та обов’язки застрахованого?

3.Який порядок розгляду справ страхових виплат?

4.Як здійснюється фінансування Фонду соціального страхування?

Методичне забезпечення самостійного опрацювання навчального матеріалу студентами

Тема 6. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці

Питання для самостійної роботи: 1.Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.

2.Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду в сфері промислової безпеки та охорони праці.

Література: В.Ц.Жидецький. Основи охорони праці. стор.60-64

Методичні рекомендації : При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на права та відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.

Згідно з Законом України "Про охоронупраці" державнийнагляд за додержаннямвимогзаконодавчих та іншихнормативнихактів з охоронипраціздійснюють:

-ДержавнийкомітетУкраїни з нагляду за охороноюпраці; -ДержавнийкомітетУкраїни з ядерної та радіаційноїбезпеки;

- органи державного пожежногонаглядууправлінняпожежної

охорони; Міністерствавнутрішніх справ України;

- органи та закладисанітарно-епідеміологічноїслужбиМіністерстваохорониздоров'яУкраїни.

Вищийнагляд за додержанням і правильнимзастосуваннямзаконів про охоронупраціздійснюєГенеральний прокурор і підпорядкованійомупрокурори.

Органи державного нагляду за охороноюпраці не залежатьвід будь-якихгосподарськихорганів, громадськихоб'єднань, політичнихформувань, місцевихдержавнихадміністрацій і рад народнихдепутатів та діютьвідповідно до положень, затвердженихКабінетомМіністрівУкраїни.

Посадові особи органів державного нагляду за охороноюпраці, державніінспекторимають право: безперешкодно у будь-який час відвідуватипідпорядковані і підприємства для перевіркидотриманнязаконодавства з охоронипраці, вимагативідвласниканеобхіднихпояснень, матеріали та Інформацію з данихпитань; надсилатикерівникампідприємств, а такожїхнімпосадовим особам, керівникамструктурнихпідрозділів Ради МіністрівРеспублікиКрим, обласних і міськдержадміністрацій, міністерств та іншихцентральнихорганівдержавноївиконавчоївладиобов'язкові для виконаннярозпорядженняприписи про усуненняпорушень і недоліків у галузіохоронипраці; призупиняти роботу підприємств, окремихвиробництв, цехів, дільниць, робочихмісць і обладнання до усуненняпорушеньвимогщодоохоронипраці, якістворюютьзагрозужиттюабоздоров'юпрацюючих; притягати до адміністративноївідповідальностіпрацівників, винних у порушеннізаконодавчих та іншихнормативнихактів про охоронупраці; надсилативласникам, керівникампідприємствподання про невідповідністьокремихпосадовихосібзайманійпосаді, передавати в необхіднихвипадкахматеріали органам прокуратури для притягненняцихосіб до кримінальноївідповідальності.

Органи державного нагляду за охороноюпрацівстановлюють порядок опрацювання і затвердженнявласникомположень. Інструкцій та іншихактів про охоронупраці, щодіють на підприємствах, розробляютьтиповідокументи з цихпитань. Власник, який створив новепідприємство, зобов'язанийодержативідорганів державного нагляду за охороноюпрацідозвіл на початок йогороботи. Власникмаєбезкоштовностворюватинеобхідніумови для роботипредставниківорганівдержавногонагляду за охороноюпраці.

Посадові особи органівдержавногонагляду за охороноюпрацінесутьвідповідальність за виконанняпокладених на них обов'язківзгідноІззаконодавством.

Громадський контроль за додержаннямвимогзаконодавства про охоронуПраціздійснюють: трудовіколективи через обраних ними уповноважених 1 Професійніспілки - в особісвоїхвиборнихорганів і представників.

Уповноваженітрудовихколективів з питаньохоронипрацімають право безперешкодноперевіряти на підприємствівиконаннявимогщодоохоронипраці та вноситиобов'язкові для розглядувласникомпропозиції про усуненнявиявленихпорушеньнормативнихактів з безпеки та гігієнипраці. Для виконанняцихобов'язківвласник за рахунокпідприємстваорганізовуєнавчання і звільняєуповноваженого з питаньохоронипрацівідосновнихобов'язків на передбаченийколективнимдоговоромтермініззбереженням за ним середньогозаробітку. Уповноваженітрудовихколективівдіютьвідповідно до типовогоположення, затвердженогодержавнимкомітетомУкраїни з нагляду за охороноюпраці, за погодженнямізпрофспілками.

Професійніспілкиздійснюють контроль за додержаннямвласникамивимогзаконодавчих та іншихнормативнихактів про охоронупраці, створеннямбезпечних 1 нешкідливих умов праці, належноговиробничогопобуту для працівників і забезпеченнямїхзасобамиколективного й індивідуальногозахисту. Вонимають право безперешкодноперевіряти стан умов і безпекипраці на виробництві, виконаннявідповіднихпрограм і зобов'язань, передбаченихколективним договором угодою, вноситивласникам, державним органам управлінняподання з питаньохоронипраці й одержувативід них аргументованувідповідь.

Відповідно до ст. 15 Закону України .Про охоронупраці", на підприємстві з кількістюпрацюючих 50 і більшеосіброботодавецьстворює службу охоронипрацівідповідно до типового положення, щозатверджуєтьсяспеціальноуповноваженимцентральним органом виконавчоївлади з питаньнагляду за охороноюпраці.

На підприємстві з кількістюпрацюючихменше 50 осібфункціїслужбиохоронипраціможутьвиконувати в порядку сумісництва особи, якімаютьвідповіднупідготовку.

На підприємстві з кількістюпрацюючихменше 20 осіб для виконанняфункційслужбиохоронипраціможутьзалучатисясторонніспеціалісти на договірних засадах, якімаютьвідповіднупідготовку.

Служба охоронипраціпідпорядковуєтьсябезпосередньороботодавцю.

Згіднозі ст. 16 Закону України „Про охоронупраці", на підприємстві з метою забезпеченняпропорційноїучастіпрацівників у вирішенні будь-якихпитаньбезпеки, гігієнипраці та виробничогосередовища за рішенням трудового колективуможестворюватисякомісія з питаньохоронипраці.

Комісіяскладається з представниківроботодавця та професійноїспілки, а такожуповноваженоїнайманимипрацівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієнипраці та інших служб підприємствавідповідно до типового положення, щозатверджуєтьсяспеціальноуповноваженимцентральним органом виконавчоївлади з нагляду за охороноюпраці.

Рішеннякомісіїмаютьрекомендаційний характер.

Нормальна діяльність у галузіохоронипрацізумовлюєнеобхідністьсистемистимулювання - заохочень і покарань. До працівниківпідприємствтуристського комплексу можутьзастосовуватись будь-якізаохочування за активну участь та ініціативу у впровадженнізаходівщодопідвищеннярівнябезпеки та поліпшення умов праці. Видизаохоченьвизначаютьсяколективним договором, угодою, трудовим договором.

За порушеннязаконодавчих та іншихнормативнихактів про охоронупраці, створенняперешкод для діяльностіпосадовихосіборганів державного нагляду і представниківпрофспілковихорганізаційвинніпритягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальноївідповідальностізгідноіззаконодавством. За порушеннянормативнихактів про охоронупраці, невиконаннярозпорядженьпосадовихосіборганів державного нагляду з питаньохоронипрацікерівникипідприємств, організацій, установможутьпритягатися органами державного нагляду за охороноюпраці до сплати штрафу. Максимальнийрозмір штрафу не можеперевищуватидвохвідсотківмісячного фонду заробітноїплатніпідприємства, організації, установи. ШтрафинакладаютьсякерівникамиДержавногокомітетуУкраїни по нагляду за охороноюпраці та місцевихорганів.

Питання для обговорення

1. Суть, зміст і мета управлінняохороноюпраці в туристськомукомплексі.

2. Структура управлінняохороноюпраці.

3. Об'єктуправліннявсистеміуправлінняохороноюпраці.

4. Нормативна та методична основа системиуправлінняохороноюпраці.

5. Основнізавданняуправлінняохороноюпраці в туристськомукомплексі.

6. Організаціяроботи з охоронипраці на підприємствахтуристського комплексу.

7. Обов'язкипрацівниківслужбохоронипрацізгідно з Законом "Про охоронупраці".

8. Колективнийдоговір (угода, трудовийдоговір) та його суть.

9. Організаціянавчання з охоронипрацізгідно з Законом "Про охоронупраці".

10. Проведенняінструктажів, їхвиди.

11. Технічниймінімум по діючомуторговельно-технологічному та холодильному обладнанню.

12. ДержкомітетУкраїни по нагляду за охороноюпраці та йогообов'язки.

13. Методи та формипропагандизнань, передового досвіду, новітніхдосягнень науки та техніки в галузіохоронипраці.

14. Аналіз стану охоронипраці та йогоузагальненийкоефіцієнтрівня.

15. Оцінкаефективностізаходів з охоронипраці (економічний і соціальнийефект).

16. Основнівитрати в умовахпідприємствтуристського комплексу та кількістьскладовихшкодинезадовільного стану роботи з охоронипраці.

17. Економічнаоцінкавпливу стану охоронипраці на господарськудіяльністьтуристського комплексу.

18. Державнийнагляд і громадський контроль за охороноюпраці.

19. Права державнихінспекторівнагляду за охороноюпраці.

20. Посадові особи органівдержавногонагляду та їхнявідповідальність за охороноюпрацізгідно з законодавством.

21. Роль професійнихспілок і їх контроль за додержаннямнормативнихактів про охоронупраці.

Питання для самоконтролю:

1. Які права посадових осіб Держгірпромнагляду?

2. Яка відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду?

3. Які питання входять до переліку для здійснення планових заходів державного нагляду в сфері промислової безпеки та охорони праці?

Методичне забезпечення самостійного опрацювання навчального матеріалу студентами

Тема 5. Організація і безпечне обладнання робочих місць при експлуатації комп’ютерної техніки.

Мета: Ознайомитись з організацією та безпечним обладнанням робочих місць при експлуатації комп’ютерної техніки.

Питання для самостійної роботи: 1.Причини ураження електричним струмом.

2.Електробезпека у приміщенні з комп’ютерною технікою.

3.Організаційні та технічні заходи електробезпеки.

4.Захист від атмосферної електрики.

Література: В.Ц. Жидецький. Основи охорони праці. стор.211-248

Методичні рекомендації : При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на причини ураження електричним струмом; організаційні та технічні заходи електробезпеки; та види захисту від атмосферної електрики.

1.Основні причини нещасних випадків від дії електричного струму:

• випадковий дотик, наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

• поява напруги дотику на металевих конструктивних частинах електроустаткування (корпусах, кожухах тощо) урезультаті пошкодження ізоляції або з інших причин;

• поява напруги на відключених струмопровідних частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилкового включення установки;

• виникнення напруги кроку на поверхні землі через замикання проводу на землю.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

• забезпечення недоступності струмопровідних частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

• електричний поділ мережі;

• усунення небезпеки ураження з появою напруги на корпусах, кожухах та інших частинах електроустаткування, що досягається захисним заземленням, зануленням, захисним відключенням;

• застосування малих напруг;

• захист від випадкового дотику до струмопровідних частин застосуванням кожухів, огорож, подвійної ізоляції;

• захист від небезпеки при переході з вищої на нижчу напругу;

• контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

• компенсація ємнісної складової струму замикання на землю;

• застосування спеціальних електрозахисних засобів - переносних приладів і запобіжних пристроїв;

• організація безпечної експлуатації електроустановок.

2,3.Під час роботи на комп'ютерах можуть діяти такі небезпечні та шкідливі фактори, як:
• фізичні;
• психофізіологічні.
Електробезпека при роботі.
Заходи щодо усунення небезпеки ураження електричним струмом зводяться до правильного розміщення устаткування та електричних кабелів. Інші заходи щодо забезпечення електробезпеки, збігаються з загальними заходами пожежо- та електробезпеки.
В якості профілактичних заходів для забезпечення пожежної безпеки слід використовувати скриту електромережу, надійні розетки з пожежобезпечних матеріалів, силові мережі живлення устаткування виконувати кабелями, розрахованими на підключення в 3-5 разів більшого навантаження, включати й виключати живлення обладнання за допомогою штатних вимикачів. Треба регулярно робити очистку внутрішніх частин комп'ютерів, іншого устаткування від пилу, розташовувати комп'ютери на окремих неспалюваних столах. Для запобігання іскріння необхідно рідше встромляти і виймати штепсельні вилки з розеток.
Освітлення.
Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:
• освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення -найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;
• необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;
• на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
• в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);
• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
• слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.
Вимоги до монітору.
Основним обладнанням робочого місця користувача комп'ютера є монітор, системний блок таклавіатура.
Робочі місця мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін на відстані 1м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.
Робочі місця слід рошташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрану паралельно напрямку погляду. Для уникнення світлових відблисків екрану, клавіатури в напрямку очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів, необхідно використовувати антиполискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах - жалюзі.
Екран дисплея повинен бути розташованим перпендикулярно до напрямку погляду. Якщо він розташований під кутом, то стає причиною сутулості. Відстань від дисплея до очей повинна трохи перевищувати звичну відстань між книгою та очима. Перед екраном монітора, особливо старих типів, повинен бути спеціальний захисний екран. При його відсутності треба сидіти на відстані витягнутої руки від монітора.
Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри. Вони усувають практично всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.
Ще одним моментом, який стосується зору, є необхідність створення неоднорідного поля зору. Для цього можна розвісити на поверхнях (стінах) плакати та картини, виконані у спокійних тонах. Наприклад, пейзажі.
При роботі з текстовою інформацією (в режимі введення даних та редагування тексту, читання з екрану) найбільш фізіологічним правильним є зображення чорних знаків на світлому (чорному) фоні.
Монітор повинен бути розташований на робочому місці так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб витримувалася однакова відстань очей від екрана, клавіатури, тексту.
Робоча поза
Зручна робоча поза при роботі з комп'ютером забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні. Кут ліктєвого суглоба коливається в межах 70-90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови 15-20°.
Важливою є форма спинки крісла, яка повинна повторювати форму спини. Висота крісла повинна бути такою, щоб користувач не почував тиску на куприк або стегна. Крісло бажано обладнати бильцями. Його потрібно встановити так, щоб не треба було тягтися до клавіатури. Періодично користувачу необхідно рухатися, вчасно змінювати положення тіла і робити перерви у роботі.
При напруженій роботі за комп'ютером щогодини необхідно робити перерву на 15 хвилин через кожну годину і треба займатися іншою справою. Декілька разівна годину бажано виконувати серію легких вправ для розслаблення.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконується робота на комп'ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів.
Комп'ютерні хвороби
Наслідками регулярної роботи з комп'ютером без застосування захисних засобів можуть бути: захворювання органів зору (60% користувачів); хвороби серцево-судинної системи (20%); захворювання шлунково-кишкового тракту (10%); шкірні захворювання (5%); різноманітні пухлини
Вимоги безпеки перед початком роботи:
- увімкнути систему кондиціювання в приміщенні;
- перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз, при цьому екран має бути трохи нахиленим, нижній його край ближче до оператора;
- перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана;
- відрегулювати освітленість робочого місця;
- відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки;
- приєднати до системного блоку необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднюють системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати при вимкненому комп'ютері;
- ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: монітор, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування);
- відрегулювати яскравість свічення монітора, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не втомлювати очей.
Вимоги безпеки під час виконання роботи:
- необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не опускати її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися;
- для забезпечення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу ”миша” належить забезпечувати вільну велику поверхню столу для переміщення ”миші” і зручного упору ліктьового суглоба;
- не дозволяються посторонні розмови, подразнюючі шуми;
- періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп'ютера.

Забороняється:
- класти будь-яку предмети на апаратуру комп'ютера;
- закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести
до її перегрівання і виходу з ладу.
Для зняття статичної електики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь.

4.Статична електрика - це сукупність явищ, що пов'язані з виникненням, накопиченням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні або в об'ємі діелектричних та напівпровідникових речовин, матеріалів та виробів. Поява зарядів статичної електрики є результатом складних процесів перерозподілу електронів чи іонів при стиканні двох різнорідних тіл (речовин).

Порушення поверхневого контакту при терті тіл призводить до електризації - виникнення електричних зарядів, які можуть утримуватись на поверхні цих тіл протягом тривалого часу. Такі заряди, на відміну від рухомих зарядів динамічної електрики (електричний струм), знаходяться у статичному стані.

Електростатичні заряди виникають: при терті діелектричних тіл одне об одне або об метал (наприклад, пасові передачі); при переливанні, перекачуванні, перевезенні в посудинах горючих і легкозаймистих рідин; при транспортуванні горючих газів трубопроводом; при подрібненні діелектриків; при переміщенні сухого запиленого повітря зі швидкістю понад 15-20 м/с і т. ін. За сприятливих умов (наприклад, при низькій вологості повітря) статичні заряди не лише утворюються, а й накопичуються. Коли в результаті такого накопичення вони набудуть високого потенціалу, то може виникнути швидкий іскровий розряд між частинами устаткування або розряд на землю. Такий іскровий розряд при наявності горючих сумішей може спричинити вибух чи пожежу. В цьому і полягає основна небезпека статичної електрики. Так бензол, бензин спалахують унаслідок електростатичного розряду при різниці потенціалів до 1000 В, а більшість горючих повітряно-пилових сумішей - до 5000 В (за умови, що іскра має достатню енергію).

Заряди статичної електрики можуть утворюватись чи передаватись (контактним або індукційним шляхом) тілу людини. Якщо виникають іскрові розряди, то вони спричинюють фізіологічну дію у вигляді уколу чи незначного поштовху, які самі по собі не є небезпечними для людини (сила струму розряду дуже мала). Однак, враховуючи неочікуваність такого розряду, в людини може виникнути переляк і, як наслідок, - рефлекторний рух, що в низці випадків призводить до травмування (робота на висоті, біля рухомих незахищених частин устаткування тощо).

Систематичний вплив електростатичного поля підвищеної напруженості негативно впливає на організм людини, викликаючи, в першу чергу, функціональні розлади центральної нервової та серцево-судинної систем. Відповідно до ГОСТу 12.1.045-84, гранично допустима напруженість електричного поля Еат на робочих місцях не повинна перевищувати 60 кВ/м, якщо час впливу в не перевищує 1 год; при 1 год < їв < 9 год - ЕЛ0а =60^.

Захист від статичної електрики та її небезпечних проявів досягається трьома основними способами: запобіганням виникненню та накопиченню статичної електрики, прискоренням стікання електростатичних зарядів та їх нейтралізацією.

Запобігти виникненню статичної електрики чи зменшити її величину можна заміною небезпечної технології, зменшенням швидкості руху речовин по трубопроводу, виготовленням поверхонь, що труться, з однорідних матеріалів.

Прискоренню стікання зарядів сприяє заземлення устаткування, збільшення електропровідності матеріалів шляхом нанесення на їх поверхню антистатичних добавок чи присадок, підвищення відносної вологості повітря.

Нейтралізація зарядів статичної електрики здійснюється внаслідок іонізації повітря індукційними, високовольтними, радіоактивними та комбінованими нейтралізаторами.

Питання для самоконтролю:

1.Які основні причини ураження електричним струмом.

2.Що таке блискавковідвід, на чому базується його захисна дія?

3.Які заходи щодо забезпечення безпеки робіт у електроустановках належать до організаційних та технічних?

Методичне забезпечення самостійного опрацювання навчального матеріалу студентами

Тема 6. Виробниче середовище та його вплив на людину.

Мета: Ознайомитись з законом про соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.

Питання для самостійної роботи: 1.Причини забруднення повітряного середовища на підприємствах, вплив шкідливих речовин та пилу на організм людини,нормування; заходи щодо зниження забруднення повітряного середовища.

2.Параметри мікроклімату виробничих приміщень, їх вплив на здоров я і працездатність працівників, нормування; заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

3.Значення раціонального виробничого освітлення. Норми природного і штучного освітлення для приміщень з використанням комп’ютерної техніки.

4. Джерела шуму на підприємствах. Дія шуму на організм людини. Заходи та засоби захисту від шкідливої дії шуму.

5. Джерела вібрації на підприємствах, види вібрації, вплив на організм людини, заходи та засоби захисту від шкідливої дії вібрації.

Література: В.Ц. Жидецький. Основи охорони праці. стор.90-101, 114-124, 127-151

Методичні рекомендації : При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на причини забруднення повітряного середовища на підприємствах; вплив мікроклімату, освітлення на працездатність працівників; дію шуму та вібрації на організм людини та засоби та заходи захисту від них.

1.Забрудненість повітря як виробнича шкідливість

Небезпечними і шкідливими для здоров’я працівників є такі виробничі фактори, як забрудненість і загазованість повітря, токсичні речовини, інфрачервоне, ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля.

Чистота повітря виробничого середовища є важливим фактором підтримання стабільної працездатності працівників, формування у них позитивного ставлення до роботи, підвищення продуктивності праці. Багатьма дослідженнями доведено, що система дихання людини найменш пристосована до забрудненої атмосфери. Слизові оболонки, легеневий апарат піддаються більшому впливу забрудненого повітря, ніж очі та шкіряний покрив. Разом з тим велика кількість виробничих процесів супроводжується утворенням дрібних часточок твердих або рідких речовин, які утримуються в повітрі. Кількість домішок — газів, парів, пилу, які містяться в одному літрі або одному кубічному метрі повітря у грамах, характеризує ступінь забруднення виробничого середовища.

Найбільш поширеною виробничою шкідливістю є забруднення повітря пилом мінерального або органічного походження. Пил утворюється внаслідок механічного подрібнення твердих речовин, просіву і змішування пилеутворюючих матеріалів. Серед органічного пилу найбільш поширені бавовняний, вовняний, деревинний, борошняний і т. п., а серед неорганічного — цинковий, залізний, свинцевий, вугільний, кварцовий, наждачний, вапняковий та інші. Найчастіше утворюється змішаний пил. Чим менші розміри пилинок, тим довше вони утримуються в повітрі і тим шкідливіші для організму.

Найбільшу небезпеку становить пил, розмір часток якого не перевищує 5 мікрон. Попадаючи разом з повітрям в органи дихання, пил викликає захворювання слизової оболонки носа, гортані, трахеї, бронхів і легенів (риніти, катари бронхів, бронхіальна астма). З органів дихання пил поступово попадає в рот та органи травлення.

Найважчі захворювання виникають при попаданні пилу в легені. Це так звані пневмоконіози (пневмо — легені, коніс — пил). Залежно від того, яким пилом зумовлене захворювання, розрізняють декілька видів пневмоконіозів: силікоз, антракоз, азбестоз, талькоз, сидероз, алюміноз і т. п. Найбільш небезпечним є захворювання на силікоз, який зумовлюється попаданням у легені мінерального пилу, що містить двоокис кремнію. Разом з тим, силікоз є і найбільш поширеним, особливо серед робітників гірничо-рудної промисловості, керамічного, слюдяного виробництв. Двоокис кремнію шкідливо впливає на кровоносну і центральну нервову системи людини. Хвороба розвивається стадійно і може ускладнюватися туберкульозом.

Крім того, пил, що міститься у повітрі робочої зони, осідає на шкіру і слизову оболонку очей, зумовлюючи дерматити, екземи, кон’юнктивіти. Забруднюючи шкіру, пил забиває проходи потових залоз і утруднює потовиділення, а значить негативно впливає на процеси терморегуляції працівників.

2. Мікроклімат виробничих приміщеньхарактеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників.

Визначальним метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами. Посилення несприятливого впливу одного фактора дією інших факторів характеризується як їхня синергічна взаємодія. При антагоністичній взаємодії несприятливий вплив одного фактора послаблюється іншим, що діє в цей час.

Мікроклімат виробничих приміщень зумовлюється технологічним процесом і певною мірою зовнішніми метеорологічними умовами. Цехи, в яких тепловиділення від обладнання, матеріалів, людей, сонця перевищують 20 ккал на 1 м3 за годину, відносяться до гарячих. Як правило, основними при цьому є теплові випромінювання від нагрітих поверхонь обладнання і матеріалів. Так, 500-тонна мартенівська піч віддає 15 млн ккал/год, з яких 10 млн ккал припадає на випромінювання. Теплове навантаження складає 250—300 ккал на 1 м3 за годину. Біля 100 ккал на 1 м3 за годину становлять тепловиділення в сушильних цехах заводів будівельних матеріалів, на деяких дільницях виробництва штучного волокна, капрону, в легкій, нафтопереробній, харчовій промисловості.

Виконання роботи в умовах теплового випромінювання і високих температур викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих. Їхня працездатність в таких умовах знижується на 50 %. Фізіологами встановлено, що температура 22°С є тією межею, за якою починається прогресивне зниження працездатності. Так, при підвищенні температури до 26°С вона зменшується на 4 % з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С — на 6 %. А. В. Васильєвою виділені три температурних режими: від 0 до 25°С; від 25 до 35°С і від 35 до 50°С. Кожному режиму властивий певний характер зрушень фізіологічних функцій працівника. При першому режимі ці зрушення знаходяться в зоні допустимих показників; при другому відмічаються підвищені показники, а при третьому — парадоксальні реакції.

В умовах, коли температура повітря дорівнює або перевищує температуру тіла працівника, віддача тепла організмом відбувається шляхом випаровування вологи. Так, при виконанні важкої фізичної роботи привисокій температурі повітря кількість виділеного поту може сягати 1,0—1,5 л/год.

Разом з водою організм втрачає солі і вітаміни, в зв’язку з чим він не справляється з віддачею тепла і наступає перегрівання — теплова гіпертермія. Ознаками її є підвищення температури, сильне потовиділення, спрага, збільшення частоти дихань і пульсу, задишка, головний біль, запаморочення. Перегрівання організму може виявлятися в трьох формах: легкій і середній гіпертермії, тепловому ударі (важка форма гіпертермії) і судомній хворобі. Тепловий удар супроводжується раптовою втратою свідомості, підвищенням температури тіла до 40—41°С, слабим частим пульсом, припиненням потовиділення. Судомна хвороба характеризується порушенням водно-солевого обміну, судомами м’язів, кінцівок, діафрагми, потовиділенням, згущенням крові.

Наявність у виробничих приміщеннях холодних поверхонь також негативно впливає на працівника, оскільки збільшує віддачу тепла з поверхні його тіла. В таких умовах теплоутворення не компенсує втрату тепла і у працівника знижується температура, з’являється слабість і сонливість. Переохолодження призводить до розладу обміну речовин органів, найбільш віддалених від серця, — пальців рук, ніг, носа, а також до зниження опірності організму до різних захворювань. Найбільш поширеними при цьому є захворювання периферійної нервової системи (радикуліти, невралгії), загострення суглобового і м’язового ревматизму, плеврит, бронхіт та ін.

Теплова рівновагапрацівника залежить також від вологості повітря, тобто вмісту у повітрі водяних парів. Найсприятливішою для організму є відносна вологість повітря від 35 до 60 %. Якщо вологість менша 35 %, то повітряне середовище характеризується сухістю, яка посилює випаровування води з поверхні шкіри. При підвищенні вологості повітря (понад 60 %) випаровування поту утруднене. Так, при температурі 25°С в умовах дуже сухого повітря організм втрачає через шкіру і легені 75,4 г вологи за годину, а в умовах дуже вологого повітря — лише 23,9 г/год.

3. Освітлення на робочих місцяхсправляє багатоплановий вплив на працівника, зокрема на його емоційний стан, працездатність, мотивацію, продуктивність і безпеку праці. Світло — це випромінювання електромагнітних хвиль, яке викликає зорові відчуття. Простір, який споглядає людина при нерухомому положенні очей і голови, називається полем зору. Його розміри від точки фіксації характеризуються кутами зору: вверх — біля 55°, вниз — біля 65°, вправо і вліво — приблизно 90°. Оптимальні умови бачення знаходяться в межах кута зору 30—40°. Яскраве бачення можливе лише в діапазоні 1° від точки фіксації. В периферійних зонах сітківки ока чутливість до світла зменшується, тому недостатнє освітлення робочого місця обмежує поле зору.

Особливістю людського ока є акомодація і адаптація.

Акомодація — це здатність зору пристосовуватися до віддалі розглядуваного предмета. З покращенням освітлення акомодація збільшується. Важливо наголосити, що розглядання предмета зблизька вимагає статичного м’язового напруження. Тому виконання багатьох робіт пов’язане з напруженням зору. Періодичне переведення зору з близької відстані на дальшу знижує втому або затримує її розвиток.

Адаптація — це здатність зору пристосуватися до світлових умов навколишнього середовища. До темноти адаптація відбувається повільно. Протягом 30 хв людина адаптується на 80 %. При цьому в перші 5 хв адаптація проходить дуже інтенсивно. Повністю до темноти людина адаптується через годину. Такий же час потрібен і на світлову адаптацію, хоча механізм її дещо інший. У перші 0,05 с чутливість сітківки зменшується до 20 % від порогової. Деколи при дуже яскравому світлі можливе осліплення.

Рівень освітлення на робочих місцях впливає на гостроту зору, тривалість ясного бачення, контрастну чутливість і здатність бачити на далекій і близькій відстані. Нормальна гострота зору, тобто здатність розрізняти дрібні предмети, у працівників, що не страждають на дефекти зору, досягається лише при освітленні 50—70 лк. Для максимальної здатності ока розрізняти такі предмети необхідна освітленість 600—1000 лк. Фізіологічними дослідженнями встановлено, що при освітленості 50 лк через три години роботи час ясного бачення у працівників зменшувався на 72 % порівняно з вихідною величиною, при освітленості в 75 лк — на 55, при 100 лк — на 26, при 200 лк — на 15 % [25].

Гострота зору підвищується зі збільшенням яскравості і контрасту. Недостатнє освітлення може призводити до неадекватного сприйняття об’єктів. Разом з тим перевищення певних меж освітлення може викликати осліплення і зниження працездатності. Погане освітлення не тільки негативно впливає на зорову працездатність, яка виявляється болями очей та голови, а й викликає загальну втому. Втома зорового аналізатора пов’язана з центрами мозку, які гальмують його діяльність, що виявляється в погіршенні уваги, порушенні координації рухів, роздратуванні працівника.

Нерв сітківки ока зв’язаний з гіпофізом, який управляє вегетативною нервовою системою. Тому освітлення може як гальмувати, так і стимулювати діяльність організму.

Доведено, що при сприятливому освітленні посилюються діяльність органів дихання і обмін речовин, прискорюються нервові процеси, поліпшується емоційний стан працівника.

Дослідженнями встановлено, що на ручних операціях виробіток зростає в міру підвищення освітлення. Найбільшу втому працівник відчуває при освітлення 30 лк, найменшу — при 800—1000 лк.

Зв’язок між освітленням і продуктивністю праці підтверджується багатьма дослідженнями. Так, при виконанні робіт малої точності продуктивність праці за рахунок кращого освітлення підвищується на 5—6 %, при виконанні точних робіт — на 15 %, а при виконанні особливо точних робіт — на 40 % [27].

Поиск по сайту: