Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи, що відрізняють її від ревізії, яку проводять за ініціативою правоохоронних органів і аудиту

Складовими елементами фінансово-господарського контролю є ревізія, аудит і судово-бухгалтерська експертиза, які, користуючись загальними методичними прийомами і процедура-ми економічного контролю, досліджують один і той самий
предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств і органі-зацій. Вони виявляють негативні явища в практиці господарювання з метою ліквідації їх та неприпустимості в подальшій діяльності. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації (первинну бухгалтерську документацію і ті самі
законодавчі й нормативно-правові акти України з питань фінансово-господарського контролю).

Разом із тим між ревізією, аудитом і судово-бухгалтерською експертизою є суттєві відмінності, обумовлені їхньою юридичною природою, цілями і завданнями, що вирішуються.

Ревізія це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінан-сових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія базується на перевірці пер-винних документів, облікових регістрів, фінансової і статистичної звітності, фактичної наявності грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей. Перед загальними документальними ревізіями стоять завдання перевірки законності господарських операцій взагалі, дотримання фінансової дисципліни, правильності постановки бухгалтерського обліку тощо. Тобто ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого вдосконалення. Дещо відрізняються завдання позапланових ревізій, що призначаються на вимогу правоохоронних органів. Якщо перший вид ревізії є одним із методів управління, то другий — способом збирання доказів щодо фактів правопорушень у господарській діяльності. Результати ревізії оформляються актом, який має си-лу джерела доказів у слідчій та юридичній практиці. Судово-бухгалтерська експертиза є однією з форм викорис-тання спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку, контролю й економічного аналізу в кримінальному, цивільному і господарському процесах.

Суть судової експертизи полягає у вивченні за завданням слідчого (суду) досвідченою особою — експертом наданих у його розпорядження різних документів з метою встановлення фактич-них даних, що мають значення для розкриття правопорушень в економічній сфері. Як правило, судово-бухгалтерська експертиза досліджує окремі недоліки, виявлені ревізією, для документаль-ного обґрунтування позовних вимог, переданих у слідчі або су-дові органи, до конкретних осіб. На підставі результатів дослі-джень експерт складає висновок, який є одним із передбачених законом джерелом доказів.
Поняття «судово-бухгалтерська експертиза» і «ревізія» в практичній діяльності нерідко змішують, що призводить до зай-вих утруднень під час оперативного отримання необхідних даних щодо конкретної кримінальної справи. Нечітке розуміння схожості та істотної відмінності між судо-во-бухгалтерською експертизою і ревізією викликане тим, що в Кримінально-процесуальному кодексі України спеціально не регламентується призначення і проведення ревізії під час слідства і судового розгляду кримінальної справи. У розділі 5 ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України лише зазначено, що слідчий, прокурор і суд мають право, збираючи докази, вимагати проведення ревізії. Різниця у процесуальному становищі ревізора і експерта-бухгалтера полягає в тому, що ревізор не є самостійним учасни-ком кримінального процесу. Він може виступати свідком у спра-ві, а інколи навіть представником цивільного позивача, тоді як експерт-бухгалтер — особлива фігура в процесі з властивими лише йому процесуальними правами та обов’язками. Також є відмінності в значенні акта документальної ревізії і висновку експерта-бухгалтера у кримінальній, цивільній і госпо-дарській справах.

Зазначені відмінності настільки суттєві, що виконання функцій ревізора експертом неприпустимо і є перепоною для призначення його експертом-бухгалтером з даної справи.

Отже, різниця між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією визначається за: суб’єктом; об’єктом; змістом предмета; методами

Закон України «Про аудиторську діяльність» дає таке визна-чення аудиту: «…це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансо-во-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою ви-значення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відпові-дності чинному законодавству та встановленим нормативам». Мета призначення експерта-бухгалтера — зафіксувати стан справ на підприємстві, який є предметом судового розгляду, або підтвердити правильність поданих документів, або заперечити їх, а призначення аудитора — проаналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства, указати на можливі порушення і підказати методи і способи їх вирішення. В умовах ринкових відносин значно зростає потреба в конкретній і достовірній економічній інформації, необхідній для прийняття оптимальних управлінських рішень. Це викликає необхід-ність ведення бухгалтерського обліку й організації аудиту на сучасному рівні. У той час як бухгалтерський облік є економіч-ною інформацією, яка відображається у формах звітності, що на-дається, аудитор установлює достовірність цих даних за допомогою незалежних перевірок.Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження фінансово-господарської діяльності на підставі аналізу та перевірки бухгал-терських документів, звітів, балансу, розрахунків, інших документів суб’єкта господарювання. Кінцевим результатом аудиторської діяльності є висновки ау-дитора про правильність і достовірність звітності підприємств і організацій, її відповідність чинному законодавству і встановле-ним нормам.
У разі виявлення в ході аудиторської перевірки корисливих зловживань з боку службових осіб суб’єктів підприємницької ді-яльності аудитор зобов’язаний повідомити про це відповідні пра-воохоронні органи і надіслати їм матеріали, які свідчать про ско-єння злочину. Що стосується працівників органів дізнання і попереднього слідства, то вони у межах своєї компетенції мо-жуть вимагати від аудиторів і аудиторських фірм матеріали, які дають можливість пересвідчитись у скоєнні корисливих злочинів.

Отже, найсуттєвіша відмінність судово-бухгалтерської експе-ртизи від аудиту полягає в тому, що параметри її дослідження обмежені колом питань, поставлених перед нею правоохоронни-ми органами, а також цільовим використанням висновків експер-тизи в системі доказів правовідносин.

Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від ревізії, яка проводиться за ініціативою правоохоронних органів як найближчого до судово-бухгалтерської експертизи виду конт-ролю, та аудиту, який є незалежним видом контролю, наведені в табл. 1.3. Аналізуючи дані наведеної таблиці, можна зробити висновок, що судово-бухгалтерська експертиза відрізняється від аудиту та ревізії і за сутністю, і насамперед за підставами для проведення. Кожний вид контролю має свою сферу застосування, суб’єктів, що їх проводять, а також належно затверджену нормативну базу. Незважаючи на те що і аудит, і судово-бухгалтерська експертиза, і ревізія, яка проводиться за ініціативою правоохоронних органів, — це форми контролю, вони істотно різняться за багатьма основни-ми характеристиками. Таким чином, під час розслідування і судового розгляду кримінальних справ слідчий і суд нерідко вдаються до викори-стання спеціальних знань у різних галузях, у тому числі у сфері бухгалтерського обліку, у частині організації методики і техніки проведення досліджень.

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ:

1. Загальна організація судово-бухгалтерської експертизи в Україні.

2. Процес судово-бухгалтерської експертизи та його стадії.

3. Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні вимоги до них.

4. Організація інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи.

5. Використання автоматизованої системи обробки інформації в процесі судово-бухгалтерської експертизи.

6. Планування проведення судово-бухгалтерської експертизи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАУРИ

1. Волкова І. А. Судово-бухгалтерська експертиза: навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 82 с. Інструкція

2. Когутик I.I. Криміналістика: особливості методики розслідування окремих видів злочинів. Текст лекцій. - Львів: Тріада плюс, 2006. - 456 с.

3. Криміналістика. Підручник. Шепітько В. Видавництво :К.: Видавничий дім "Інюре". -2010. - 496 с.

4. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2004. — 268 с.

5. Шаманська М.В., Шаманська С.О., Головко І.В. Судова бухгалтерія:навчальнй посібник / МОН України, Київський нац. ун-т ім.. Тараса Шевченко, - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 454 с.

Поиск по сайту: