Роль правоохоронних органів під час здійснення економічного контролю

Економічні правопорушення — це протиправна дія-льність, що охоплює різні сторони зловживання державною й економічною владою, зазіхає на порядок управління фінансово-господарською діяльністю, завдає істотної шкоди економічній безпеці країни, заподіює матеріальний і моральний збиток інтересам держави, більшості підприємницьких структур і громадян, має, як правило, інтелектуальний характер, відбувається під прикриттям законної економічної діяльності та з використанням службового становища як фізичними, так і юридичними особами з метою незаконного одержання доходів.

Виявлення і розкриття правопорушень потребує не тільки юри-дичних знань, знань в області криміналістики, а і спеціального досвіду в різних сферах економіки (оподаткуванні, ціноутворенні, фінансуванні, кредитуванні, бухгалтерському обліку, контрольно-ревізійній діяльності та державно-фінансовому контролі).
Для неухильного контролю за дотриманням правових норм, охорони існуючих суспільних відносин, закріплених у правових актах для забезпечення правопорядку, держава створює уповноважені органи, які називаються правоохоронними.

До державних правоохоронних органів в Україні належать:

- Міністерство юстиції;

- органи внутрішніх справ (Міністерство внутрішніх справ);

- прокуратура;

- суд;

- адвокатура;

- служба безпеки.

Діяльність правоохоронних органів під час здійснення економічного контролю забезпечується певними нормативними документами законодавства України (з урахуванням унесених змін та доповнень), що регулюють права та обов’язки правоохоронних органів.Основними нормативно-правовими документами, які регулюють права і обов’язки правоохоронних органів під час здійснення їхніх функцій у сфері боротьби з господарськими злочинами, є:

- Конституція України від 28.06.1996 № 234 К/96 ВР;

- Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, що набув чинності з 01.09.2001;

- Указ Президента України «Про Національну програму бо-ротьби з корупцією» від 10.04.1997 №319/97;

- Розпорядження Президента України «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю» від 10.02.1995 № 35/95-рп;

- Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю» від 21.07.1994 № 396/94;

- Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 № 2135-ХІІ;

- Кримінально-процесуальний кодекс України (Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 28.12.1960);

- Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ;
Ø Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ;

- Закон України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-ХІІ;

Свою діяльність правоохоронні органи здійснюють у тісній взаємодії з іншими міністерствами і відомствами, для чого в них можуть уводитися посади помічників керівників з питань взаємодії в боротьбі з організованою злочинністю.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ, НБУ, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, митні органи України, а також інші державні органи, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України, з метою боротьби з органі-зованою злочинністю зобов’язані:

- здійснюючи в межах своєї компетенції контрольні функції, виявляти неправомірні дії організацій і громадян, що свідчать про злочинну діяльність і умови, які створюються для такої діяльності;

- передавати відповідним спеціальним органам одержані під час здійснення контрольних функцій і аналізу отриманої інфор-мації;

- за дорученням спеціальних органів проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки й інші контрольні дії з дотримання законодавства України організаціями і громадянами;

- розробляти пропозиції з удосконалення законодавства, спрямовані на усунення умов, що сприяють злочинній діяльності.

До функцій органів міліції, а також спеціалізованих підрозділів у боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України відносять:

• одержання за письмовою вимогою від установ банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших підприємств, установ і організацій (незалежно від форми власності) інформації і документів про операції, рахунки, вкладення, внутрішні та зов-нішні економічні договори фізичних і юридичних осіб;

• залучення до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів контрольних і фінансових органів;

• отримання інформації з автоматизованих і довідкових систем, які створюються Верховним судом України, Генеральною прокуратурою, Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України.

Під час виконання цих обов’язків правоохоронні органи, які регулюють економічний контроль, здійснюють свою діяльність досить ефективно і при цьому виконують основну функцію — захищають права громадян. Таким чином, у здійсненні економічного контролю право-охоронні органи відіграють важливу роль, оскільки охорона інтересів держави, підприємців і споживачів у господарській сфері є основною метою чинного законодавства, забезпечення дотримання норм якого і покладено на систему пра-воохоронних органів.

Поиск по сайту: