Поняття про емоції, почуття, їх фізіологічні основи
Коли людина сприймає предмети і явища оточуючого світу, вона завжди якось відноситься до них, причому це не холодне, розсудливе відношення, а своєрідне переживання. Одні події викликають у неї радість, інші – обурення, одні речі їй подобаються, а інші викликають у неї незадоволення, одних людей вона любить, до інших байдужа; щось її сердить, а чогось вона соромиться. Задоволення, радість, гнів, страх, гнів, любов – це форми переживання людиною свого відношення до різних об'єктів; вони називаються почуттями та емоціями.
Почуття допомагають нам пізнавати оточуючу дійсність.
Почуття – це різноманітні переживання людини, в яких виявляється її ставлення до того, що діється навколо неї до інших людей і до самого себе.
Н., почуття любові, дружи, патріотизму.
Почуття породжуються об'єктивною дійсністю. Почуття викликаються діяльністю, вчинками людей. Отже, наші почуття мають суспільний характер. Людина усвідомлює власні почуття і виявляє їх.
Вживається замість «почуттів» термін «емоції». У повсякденному житті люди вживають терміни «почуття» і «емоції» як тотожні поняття, але це не так.
Емоція – це конкретна форма протікання процесу перенесення того чи іншого почуття.
Н., емоції радості, смутку, задоволення.
Почуття властиві тільки людині, тільки людина може переживати. А емоції властиві як людині, так і тварині.
Для тварин характерні емоції, елементарні переживання, що виражають реалізацію задоволення або незадоволення органічних потреб у їжі, теплі, відпочинку.
Емоції більш просте, безпосереднє переживання в даний момент, а почуття – виражаються в емоціях і не завжди безперервно і в даний момент можуть не виражатися в якомусь переживанні.
Почуття мають тісний зв'язок з: мовою, сприйманням, усіма пізнавальними психічними процесами, уявою, мисленням, волею.
Значення почуттів
1) Збагачують відображення людиною об'єктивної дійсності.
2) Почуття спонукають людину до діяльності або утримують.
3) Почуття є виявом сутності особистості, її свідомості.
4) Почуття є сигналом про те, що відбувається в оточуючій дійсності і має для людини першочергове значення.
5) Почуття підвищують енергію людини, надають сили, впливають на продуктивність діяльності.
6) Спонукають людину до нових творчих звершень.
7) Підтримують життєвий тонус.
8) Людина стає привабливішою в процесі праці.
9) Емоції та почуття допомагають у навчанні.
Фізіологічні основи почуттів
Емоційні переживання – це рефлекторні явища, які виникають завдяки роботі підкірки, тому що у підкірці знаходяться центри безумовних рефлексів (харчовий, статевий тощо).
2.
Властивості почуттів
1. Якість –вказує а зміст самого почуття, яка різнить його від інших.
(Це те, що відрізняє одну емоцію від іншої: кохання від ненависті).
Н., сум, радість, пригнічення, сором, гордість.
2. Полярність – це виявлення почуттів у яскраво вираженому позитивному або негативному відтінку.
Виявляється полярність частіше всього в екстремальних, складних, нестандартних ситуаціях, підкреслює критичність психічного стану людини.
А.С.Пушкин. «О, как мучителько тобою счастлив я, мне грустно и легко, печаль моя світла».
3. Інтенсивність – це сила вираження почуття.
Приємність, неприємність, задоволення, незадоволення, радість, сум і інші почуття бувають слабкіші чи сильніші. Сила емоцій може залежить від сили тих вражень, які їх викликають, але здебільшого вона зумовлюється зв’язком цих вражень з потребами, рисами особистості, її оцінкою певних об’єктів, суб’єктивним станом людини в даний момент, її індивідуальними особливостями. Залежно від цих умов одні і ті ж об’єкти можуть породжувати емоції різної сили. Інтенсивність емоційних переживань пов’язана з силою і динамікою тих прагнень людини, які в них виявляються.
4. Динаміка – виявляється під впливом одних почуттів, інші можуть послаблюватися або посилюватися.
Н., «хто уявляє, що предмет його кохання отримав задоволення або незадоволення, той і сам також відчуватиме задоволення або незадоволення, і кожен з цих афектів (сильне короткочасне нервове збудження) буде в люблячому тим більший або менший, чим більший або менший він в улюбленому предметі». Бехтерова Н.П.
5. Тривалість – характеризується часом, протягом якого виявляються почуття.
Деякі з них є короткочасними, інші тривають довго, живуть тижнями, місяцями, роками і десятками років. Тривалість почуттів залежить від змісту об’єктів, які їх викликають, характеру тих потреб, прагнень людини, із задоволенням яких вони пов’язані. Довготривалими є почуття, які стають виявом стійкого і узагальненого відношення людини до певних об’єктів. Це почуття дружби, любові до людей, до праці, до знань, до мистецтва, поезії.
6. Багатогранність – це вираження одного і того ж почуття у різних видах діяльності.
Н., почуття любові до матері, до Батьківщини, до праці, книги, тварин.
Захоплення особистості почуттями в цілому.
Всяке сильне переживання людини мимоволі виявляється назовні в зміні виразу обличчя, пози, інтонації голосу, а також діяльності внутрішніх органів(серця, легень, шлунка, залоз…).Захоплюючи весь організм, емоції надають його станові особливої якості: вони інтегрують (об’єднують) функції організму для швидкої відповіді на шкідливий або корисний вплив на нього, допомагають швидко оцінювати характер цього впливу. Виникає захопленість почуттям в цілому дуже важливий, яскравий подразник.
«А напослідок я скажу:
Прощай , любить не обв’язуйся,
С ума схожу иль выхожу
К высокой степени безумства».
8. Активність – це здатність почуттів впливати на діяльність:
1) стенічність – піднесення життєдіяльності людини (посилюють енергію, спонукають до діяльності);
2) астенічність – зниження життєдіяльності в психічній поведінці людини (пригнічують людину, послаблюють її активність, дезорганізують).