ІІІ. Визначення проблеми клієнта

Протягом наступної стадії інтерв’ювання метою студента-консультанта є саме отримання інформації від самого клієнта про його проблему без нав’язування йому своїх поглядів. Деякі юристи використовують методику «димаря», коли спочатку задаються відкриті питання, згодом – закриті.

Відкриті питання – це питання, які не встановлюють жорстких рамок, в них не міститься передбачувана відповідь, на них неможливо відповісти одним словом – «так» або «ні». Вони дають клієнту можливість самому почати розмову в тому порядку, в якому він вважає за потрібне.

Наприклад, першими запитаннями можуть бути такі: “Чому Ви вирішили звернутися до нас?”, “Що у Вас трапилося?”, “Чим ми можемо Вам допомогти?”, “Розкажіть про Вашу проблему?”, „Скажіть, будь ласка, яку правову допомогу Ви очікуєте отримати від мене?” тощо.

Загальна помилка юристів полягає в тому, що вони не завжди дають клієнтам закінчити викладення всіх обставин, що стосуються їх справи. Особливо часто це має місце у випадках, коли студент-консультант бачить «знайому» проблему у розповіді клієнта. Цього робити не слід, тому що кожна ситуація може мати такі особливості, які будуть відрізняти і її саму і її можливе рішення від інших подібних справ.

Цього можна уникнути, якщо студент-консультант буде вислуховувати клієнта, не перериваючи, до повного завершення клієнтом викладу своєї проблеми, поки не з'ясує в чому полягає її суть та чого хоче клієнт.

Студенту-консультанту слід на основі даних, отриманих в ході вільної розповіді, задати клієнту такі питання, які б дозволили скласти цільну картину щодо події про яку розповів клієнт. Для цього необхідно отримати в хронологічному порядку відповіді на питання: Що сталося з клієнтом? Коли це сталося? Хто був учасником цих подій? Які наслідки вони потягли за собою?

Для з'ясування або уточнення обставин та фактів, які не висвітлені або недостатньо висвітлені в розповіді клієнта, досвідчені юристи поряд із постановкою відкритих запитань схиляються до постановки так званих закритих запитань. Закриті запитання застосовуються для отримання однозначної відповіді: так чи ні. Для того, щоб сформулювати такі питання, студент-консультант повинен мати точне уявлення про ті юридично значимі факти, які мають відношення до проблеми клієнта і які слід з'ясувати чи уточнити.

Дуже важливим в процесі інтерв'ювання є з'ясування бажаного вирішення проблеми для клієнта.

В кінці інтерв'ювання студенту-консультанту, з метою перевірки правильності розуміння отриманої від клієнта інформації, а також щоб впевнитись, що він правильно зрозумів з чим і для чого звертався до нього клієнт, слід вдатися до резюмування отриманої інформації.

Резюме - це детальне викладення в хронологічній послідовності юристом подій, які складають правову проблему клієнта. Таке відтворення необхідне для встановлення зворотного зв'язку з клієнтом. Студент-консультант таким чином погоджує з клієнтом правильність своєї фіксації події, усуває допущені помилки. Резюме може бути як усним так і письмовим.

ІV. Збір фактів

Студент-консультант при роботі по збору фактів не повинен зосереджуватися тільки на одній важливій події. Загалом, для з’ясування повної картини справи студент-консультант повинен почати інтерв’ю із з’ясування фактів, що мали місце до та після основної події по справі клієнта. Студент-консультант повинен завжди пам’ятати, що клієнт не має юридичної освіти, тому може не звернути увагу на важливі факти і події. Саме юрист повинен стежити за тим, щоб по справі були зібрані всі факти. При цьому ефективним є продовження застосування методу «димаря»(спочатку задаються відкриті питання, а згодом – закриті), методу перефразування питаннята інших.

Питання, що стосуються викладу справи:

- Чи мав можливість клієнт розповісти свою проблему вільно? Чи мало місце перебивання його розповіді і наскільки це було виправдано?

- Чи мали місце прогалини в розповіді клієнта і як вдалося студенту-консультанту їх заповнити? Які методи він використовував для цього і чи в достатній мірі?

- Чи використовував студент-консультант при опитуванні клієнта відкриті і закриті запитання? Чи були ці питання зрозумілими для клієнта?

- Чи підвів студент-консультант підсумки в кінці розмови шляхом резюмування почутого, і чи намітив напрямки співпраці?

Після проведення оцінки інтерв’ю необхідним є планування подальших дій студентом-консультантом, необхідних для встановлення і впорядкування фактів, які відносяться до справи, аналізу норм матеріального та процесуального права. План роботи по справі повинен базуватися на бажаному для клієнта варіанті вирішення справи і враховувати всі можливі методи його досягнення. В більшості справ план подальших дій включає: збір фактів, підтвердження їх доказами та юридичний аналіз.

Поиск по сайту: