Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІІ. Визначення проблеми клієнта



Протягом наступної стадії інтерв’ювання метою студента-консультанта є саме отримання інформації від самого клієнта про його проблему без нав’язування йому своїх поглядів. Деякі юристи використовують методику «димаря», коли спочатку задаються відкриті питання, згодом – закриті.

Відкриті питання – це питання, які не встановлюють жорстких рамок, в них не міститься передбачувана відповідь, на них неможливо відповісти одним словом – «так» або «ні». Вони дають клієнту можливість самому почати розмову в тому порядку, в якому він вважає за потрібне.

Наприклад, першими запитаннями можуть бути такі: “Чому Ви вирішили звернутися до нас?”, “Що у Вас трапилося?”, “Чим ми можемо Вам допомогти?”, “Розкажіть про Вашу проблему?”, „Скажіть, будь ласка, яку правову допомогу Ви очікуєте отримати від мене?” тощо.

Загальна помилка юристів полягає в тому, що вони не завжди дають клієнтам закінчити викладення всіх обставин, що стосуються їх справи. Особливо часто це має місце у випадках, коли студент-консультант бачить «знайому» проблему у розповіді клієнта. Цього робити не слід, тому що кожна ситуація може мати такі особливості, які будуть відрізняти і її саму і її можливе рішення від інших подібних справ.

Цього можна уникнути, якщо студент-консультант буде вислуховувати клієнта, не перериваючи, до повного завершення клієнтом викладу своєї проблеми, поки не з'ясує в чому полягає її суть та чого хоче клієнт.

Студенту-консультанту слід на основі даних, отриманих в ході вільної розповіді, задати клієнту такі питання, які б дозволили скласти цільну картину щодо події про яку розповів клієнт. Для цього необхідно отримати в хронологічному порядку відповіді на питання: Що сталося з клієнтом? Коли це сталося? Хто був учасником цих подій? Які наслідки вони потягли за собою?

Для з'ясування або уточнення обставин та фактів, які не висвітлені або недостатньо висвітлені в розповіді клієнта, досвідчені юристи поряд із постановкою відкритих запитань схиляються до постановки так званих закритих запитань. Закриті запитання застосовуються для отримання однозначної відповіді: так чи ні. Для того, щоб сформулювати такі питання, студент-консультант повинен мати точне уявлення про ті юридично значимі факти, які мають відношення до проблеми клієнта і які слід з'ясувати чи уточнити.

Дуже важливим в процесі інтерв'ювання є з'ясування бажаного вирішення проблеми для клієнта.

В кінці інтерв'ювання студенту-консультанту, з метою перевірки правильності розуміння отриманої від клієнта інформації, а також щоб впевнитись, що він правильно зрозумів з чим і для чого звертався до нього клієнт, слід вдатися до резюмування отриманої інформації.

Резюме - це детальне викладення в хронологічній послідовності юристом подій, які складають правову проблему клієнта. Таке відтворення необхідне для встановлення зворотного зв'язку з клієнтом. Студент-консультант таким чином погоджує з клієнтом правильність своєї фіксації події, усуває допущені помилки. Резюме може бути як усним так і письмовим.

ІV. Збір фактів

Студент-консультант при роботі по збору фактів не повинен зосереджуватися тільки на одній важливій події. Загалом, для з’ясування повної картини справи студент-консультант повинен почати інтерв’ю із з’ясування фактів, що мали місце до та після основної події по справі клієнта. Студент-консультант повинен завжди пам’ятати, що клієнт не має юридичної освіти, тому може не звернути увагу на важливі факти і події. Саме юрист повинен стежити за тим, щоб по справі були зібрані всі факти. При цьому ефективним є продовження застосування методу «димаря»(спочатку задаються відкриті питання, а згодом – закриті), методу перефразування питаннята інших.

Питання, що стосуються викладу справи:

- Чи мав можливість клієнт розповісти свою проблему вільно? Чи мало місце перебивання його розповіді і наскільки це було виправдано?

- Чи мали місце прогалини в розповіді клієнта і як вдалося студенту-консультанту їх заповнити? Які методи він використовував для цього і чи в достатній мірі?

- Чи використовував студент-консультант при опитуванні клієнта відкриті і закриті запитання? Чи були ці питання зрозумілими для клієнта?

- Чи підвів студент-консультант підсумки в кінці розмови шляхом резюмування почутого, і чи намітив напрямки співпраці?

Після проведення оцінки інтерв’ю необхідним є планування подальших дій студентом-консультантом, необхідних для встановлення і впорядкування фактів, які відносяться до справи, аналізу норм матеріального та процесуального права. План роботи по справі повинен базуватися на бажаному для клієнта варіанті вирішення справи і враховувати всі можливі методи його досягнення. В більшості справ план подальших дій включає: збір фактів, підтвердження їх доказами та юридичний аналіз.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.