Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття емоційного явища як процесу, стану, властивості



Пріоритети психологічних напрямів у вивченні емоційних явищ:

1. Біхевіоризм: вимірювання факторів виникнення емоційного процесу; емоції підмінені активацією; природа та механізми: розрядка інстинктивних відчуттів;

2. Психоаналіз: причини емоційних станів (депресія, агресія тощо); природа та механізми: підсвідома площина психіки; спонукальна сила психічної активності, як функція;

3. Гуманістична психологія: властивості емоцій і почуттів особистості (емоційність, емпатійність тощо); природа та механізм: взаємодія підсвідомої та свідомої площин, суб’єктивне переживання бажаного у свідомості; функції: особистісне зростання;

Як процес: динамічна характеристика - Емоційний процес – специфічна реакція на зміни в зовнішньому або внутрішньому середовищі.

(Я.Рейковський, 1976):

· (фізіологічний)Комп-нт емоційного збудження, визначає мобілізаційні зміни в орг-змі. Виникнення емоційного процесу пов"язується зі станом збудження, підвищенням рівня активації центральної нервової системи, що становить континуум від стану сну до стану крайнього збудження

· (суб*єктивний)Комп-нт, що пов"язаний зі значенням емоційної події для ос-сті (+ чи -), розкриває знак емоції. Знак не має необхідного зв"язку з організацією чи дезорганізацією поведінки ос-сті.

· (об*єктивний)Зміст, якісна хар-ка емоцій. Хар-зує специф. якісні особл-сті емоційної події. Якісна хар-ка залежить від особл-стей сигнального подразника.

Виникнення емоційного процесу пов"язується зі станом збудження, підвищенням рівня активації центральної нервової системи, що становить континуум від стану сну до стану крайнього збудження

Емоційний стани виникають під впливом трьох типів факторів:

· Безумовні емоційні подразники, які викликають емоцію внаслідок природженої чутливості до них організму. На їх основі формуються первинні механізми регуляції.

· Нейтральні, які дістають емоційне значення завдяки формуванню умовних емоційних подразнень. Нейтральні подразники, що передують емоціогенним або їх супроводжують, самі отримують здатність викликати емоції. Йдеться про генералізацію емоційних подразників.

· Співвідношення подразника з установками особистості. На основі досвіду в людини формуються певні очікування. Якщо сигнали не з"являються або не відповідають очікуванню, виникає емоційне збудження. Існує певний оптимум розходження між установками та сигналом, який викликає позитивні емоції щодо новизни, незвичайності. Якщо сигнал не відрізняється від очікувань, він оцінюється як нецікавий, якщо ж відрізняється занадто сильно, здається неприємним, небезпечним, дратує.

Як стан: статична характеристика прояву явища –

С. Л. Рубінштейн, розглядаючи емоцію як феномен, виділяє три основні її ознаки:

1. Емоції виражають стан суб'єкта і його ставлення до об'єкта (на відміну від сприйняття, в якому відбивається зміст самого об'єкта);

2. Емоції, звичайно, відрізняються полярністю, тобто володіють позитивним чи негативним знаком: задоволення - незадоволення, веселощі - смуток, радість - смуток і т.п. Причому, ці два полюси не є взаємовиключними. У складних людських почуттях вони часто утворюють суперечливу єдність;

3. В емоційних станах так само, як зазначив В. Вундт, виявляються протилежності напруження і розрядки, збудження і пригніченості. Наявність напруги, порушення і протилежних їм станів вносить істотну диференціацію в емоції: поряд з радістю-захопленням, радістю-тріумфом існує «тиха» радість - розчуленість і т.п.

Класифікація емоційних явищ (Грановська):

1) Афект - найбільш потужна емоційна реакція. Відмінні риси афекту: ситуативність, узагальненість, велика інтенсивність, мала тривалість.

2) Власне емоції - триваліші стану. Вони можуть бути реакцією не тільки на доконаний події, але і на вірогідні або згадувані.

3) Почуття - ще більш стійкі психічні стани, що мають чітко виражений предметний характер.

4) Настрій - найтриваліше емоційний стан, фарбувальний вся поведінка людини.

5) Стрес - емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою обстановкою.

6) Пристрасть

Емоційні стани - психічні стани, які виникають у процесі життєдіяльності суб'єкта і визначають не тільки рівень інформаційно-енергетичного обміну, але і спрямованість поведінки.

Як властивість:

Емоційні властивості людини:

1. емоційна збудливість - ступінь готовності емоційного реагування на значущі для людини подразники. Виявляється через дратівливість, нестриманість, запальність, гарячковість; сприяє чутливості, вразливості тощо; близькою за змістом до емоційної збудливості є термін емоційна чутливість; емоційний відгук - це ступінь чутливості, сприйняття. За В.В. Бойко, він виявляється в тому, як легко, швидко і гнучко людина емоційно реагує на різноманітні впливи - соціальні події, процес спілкування, особливості партнерів, «на справу», «на предмет», «природу», «на себе» тощо;

2. емоційна ригідність - лабільність. Емоційна ригідність - це стійкість емоції, яка виявляється в тому, що виникнувши на якусь подію чи ситуацію, ця емоція продовжує виявлятися, попри те, що обставини вже змінились, і збудник перестав діяти. Лабільність емоцій (рухливість, здатність до переключення) - полягає в тому, що людина вільно виходить з одних емоційних ситуацій і швидко пристосовується до інших. Іноді це зумовлює її реактивність, імпульсивність, а це означає, що людина погано керує собою;

3. емоційна стійкість розглядається як: 1) різний ступінь чутливості до емоційних подразників; 2) різний ступінь порушення психічних механізмів регуляції під впливом емоційного збудження;

4. експресивність - це вияв емоцій людини через міміку, жести, голос, моторику, пантоміміку, мовлення тощо; інтегральна функція двох складових: ступінь вираження (сили) і контролю людиною за їхнім виразом. За ступенем вияву експресії виокремлюють: а) гіпомімію (амімію) - означає відсутність або послаблення міміки, жестикуляції, збіднення виразних засобів мови, монотонність інтонації, згаслий погляд тощо; б) гіпермімію, котра пов´язана з надзвичайним виявленням засобів вираження емоцій, з багатством яскравих експресивних станів, що швидко змінюються;

5. емоційна вразливість – домінування вражень над пізнавальною функцією сприйняття світу (нечітке сприйняття, підсилене його емоційною забарвленістю, через що переживання домінує у ньому над пізнанням);

Характеристики емоційного реагування, які постійно і яскраво виявляються в даної людини, є її емоційними властивостями.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.