РОЛЬ БЮДЖЕТУ У ЗДІЙСНЕННІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОГРАМ

Однією з головних функцій держави в ринко­вій економіці є сприяння стратегії економічного розвитку народного господарства.

Формуючи інститути розвитку, які стимулюють впровадження новітніх технологій та здійс­нення інноваційної діяльності, держава створює умови для інвестиційної активності та економіч­ного підйому.

Функціонування підприємств усіх форм влас­ності потребує проведення ефективної держав­ної інвестиційної політики, яка повинна забез­печити:

• чітку систему фінансування;

• одержання максимального прибутку на вкла­дені кошти;

• скорочення витрат по залученню інвестицій;

• стратегічне планування;

• фінансову підтримку проектів;

• забезпечення інформацією про новітні техно­логії та створення сприятливого інвестиційного

клімату;

• нагляд за інвестиційною діяльністю та її

оцінку;

• надання інвестиційних кредитів як держав­них, так і міжнародних.

Згідно статті 1 Закону України «Про інвес­тиційну діяльність» від 18.09.91 р. .№ 1560-ХП (із змінами та доповненнями)інвестиціями ви­знаються всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприєм­ницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досяга­ється соціальний ефект. Такими цінностями

можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції

та інші цщні папери;

• рухоме та нерухоме майно (будинки, спору­ди, устаткування та інші матеріальні цінності);

• майнові права, що випливають з авторського права, досвіду та інші інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних, технологічних, комер­ційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);

• права користування землею, водою, ресурса­ми, будинками, спорудами, обладнанням, а та­кож інші майнові права;

• інші цінності.

Сукупність практичних дій громадян, юридич­них осіб і держави щодо реалізації інвестицій має назву інвестиційної діяльності.

До об'єктів інвестиційної діяльності відносять:

• будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народ­ного господарства;

• цінні папери;

• цільові грошові вклади;

• науково-технічну продукцію;

• інтелектуальні цінності;

• інші об'єкти власності;

• майнові права.

Відповідно до вищевказаного Закону інвести­ційна діяльність здійснюється на основі:

> інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, ін­шими юридичними особами, заснованими на ко­лективній власності;

> державного інвестування, здійснюваного ор­ганами державної влади України, Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депу­татів за рахунок коштів бюджетів, позабюджет­них фондів і позичкових коштів, а також держав­ними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

> іноземного інвестування, здійснюваного іно­земними громадянами, юридичними особами та державами;

> спільного інвестування, здійснюваного гро­мадянами та юридичними особами України, а також іноземних держав.

Серед видів інвестиційної діяльності Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає наступні:

1. Капітальні вкладення— форма інвестицій­ної діяльності у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів.

2. Інноваційна діяльність- форма інвестицій­ної діяльності, яка здійснюється з метою впровад­ження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає:

• випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

• прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

• реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;

• фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктив­них сил;

• розробку і впровадження нової, ресурсозбері­гаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:

Ø власних фінансових ресурсівінвестора (при­бутку, амортизаційних відрахувань, заощаджень громадян тощо);

Ø позичкових фінансових коштівінвестора (об­лігаційних позик, банківських та бюджетних кре­дитів);

Ø залучених фінансових коштівінвестора (коштів, одержаних від продажу акцій, пайових та інших внесків громадян і юридичних осіб);

Ø бюджетних інвестиційних асигнувань;

Ø безоплатних та благодійних внесків,по­жертвувань організацій, підприємств і громадян.

Інвестиції- це вкладення капіталу в об'єкти підприємницької діяльності з метою забезпечен­ня його зростання в майбутньому періоді.

Сутність інвестицій визначається тим, що - з одного боку, вони відображають величину акумульованого доходу з метою нагромадження (об­сяг інвестиційних ресурсів), тобто потенційний інвестиційний попит, з іншого - інвестиції ви­ступають у формі витрат, які визначають приріст вартості факторів виробництва, тобто реалізова­ний інвестиційний попит.

Інвестиції - це складний економічний процес руху капіталу в різних формах (грошовій, реаль­ній, прямій, непрямій і т. ін.). Процес інвесту­вання можна представити у вигляді потоку ви­трат, які призначені для зростання або віднов­лення реального капіталу. Таким чином, інвестиції за економічним змістом - це форма реалізації процесу нагромадження, яка проявля­ється як закономірний процес вкладень в суспі­льне відтворення нагромадженої і невикориста­ної частки доходу за певний період господарської діяльності.

За об'єктом вкладеннякапіталу інвестиції по­діляються на реальні і фінансові.

Реальні інвестиції- це вкладення коштів у ос­новний капітал та у приріст виробничих запасів.

Фінансові інвестиції- це вкладення коштів у різні фінансові інструменти (цінні папери, депо­зити тощо).

Прямі інвестиції -вкладення капіталу здійс­нює безпосередньо інвестор в об'єкт інвесту­вання.

За ознакою мети інвестуванняфінансові ін­вестиції поділяються на стратегічні та порт­фельні.

Стратегічні фінансові інвестиції -це вкла­дення капіталу у контрольний пакет акцій з ме­тою здійснення стратегічного управління ком­панією.

Портфельні фінансові інвестиції- це вкла­дення капіталу у частку паю об'єкта інвестуван­ня, яке має на меті приріст суми вкладеного ка­піталу або отримання поточного доходу.

За функціональною структуроюінвестиції поділяються на валові інвестиції, чисті інвести­ції і амортизацію.

Валові інвестиції- вкладення коштів у від­творення діючих виробничих фондів (які визна­чаються величиною амортизаційних відрахувань) та у їх розширення.

Чисті інвестиції- вкладення коштів у ство­рення нових виробничих фондів (тобто у розши­рення виробництва).

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійс­нюються у формі капітальних вкладень.

До складу державних капітальних вкладень належать:

• будівельно-монтажні роботи;

• проектно-пошукові роботи;

• геологорозвідувальні роботи;

• придбання обладнання, інвентарю та устатку­вання;

• інші капітальні роботи.

За джерелами фінансуваннядержавні капі­тальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.

Централізовані капітальні вкладеннямають такі джерела фінансування:

• кошти Державного бюджету;

• кошти місцевих бюджетів;

• державні цільові фонди (інвестиційний, інно­ваційний та інші);

• державні позики.

Децентралізовані капітальні вкладенняфінан­суються за рахунок:

• власних коштів державних підприємств (амортизаційних відрахувань та чистого при­бутку);

• коштів міністерств та відомств;

• позики комерційних банків;

• емісія акцій тощо.

За формами відтвореннядержавні капітальні вкладення поділяються на:

• нове будівництво;

• розширене виробництво;

• реконструкцію;

• технічне переоснащення.

Видатки на фінансування капітальних вкла­деньздійснюються із бюджету розвитку відпо­відних бюджетів у межах затверджених сум че­рез розпорядників коштів у міру надходження доходів. За умов невиконання доходної частини відповідного бюджету видатки на капітальні вкладення фінансуються за залишковим прин­ципом.

Приватні інвестиції направляються в ті галузі виробництва, які мають високий прибуток, або є гарантія, що впровадження в них новітніх технологій дасть змогу одержати високі при­бутки. Державні інвестиції направляються, як правило, на пріоритетні напрями розвитку ви­робництва через бюджет чи довгострокові кре­дити.

Державне регулювання інвестиційної діяльно­сті здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної політики.

Суть державного регулювання інвестиційної діяльності полягає в наступному:

• управлінні державними інвестиціями;

• регулюванні умов інвестиційної діяльності;

• контролі за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Управляння державними інвестиціями здійс­нюють державні і місцеві органи влади й управ­ління. Сюди включають планування, визна­чення умов і виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних і позабюджетних кош­тів.

Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється за допомогою наступних важелів:

• системи податків з диференціацією суб'єк­тів і об'єктів оподаткування, податкових ста­вок і пільг. З метою регулювання інвестицій­ного попиту Верховною Радою України може вводитись диференційований податок на інвес­тиції;

• проведення кредитної та амортизаційної по­літики, в тому числі шляхом прискореної амор­тизації основних фондів. Пільги по амортизації можуть встановлюватися диференційовано для окремих галузей і сфер економіки, елементів ос­новних фондів, видів устаткування;

• надання фінансової допомоги у вигляді до­тацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, вироб­ництв;

• державних норм та стандартів;

• антимонопольних заходів;

• роздержавлення і приватизації власності;

• визначення умов користування землею, во­дою та іншими природними ресурсами;

• політики ціноутворення;

• проведення експертизи інвестиційних про­ектів;

• інших заходів.

Однією з форм державних інвестицій є дер­жавне замовлення на виконання робіт у капіталь­ному будівництві. Державне замовлення розміщу­ється, як правило, на конкурсній основі з ураху­ванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств та організацій. Прийняття в експлу­атацію об'єктів державного замовлення прова­диться в порядку, що визначається Кабінетом

Міністрів України.

Проекти цільових комплексних інвестицій­них програм розробляються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України за участю заінтересованих державних органів і пода­ються на затвердження Верховній Раді Украї^ ни у складі основних напрямів економічного і соціального розвитку. Верховна Рада України затверджує у складі основних напрямків еконо­мічного і соціального розвитку обсяги держав­них інвестицій, здійснюваних за рахунок кош­тів Державного бюджету.

Поиск по сайту: