Етапи художнього сприймання учнів на уроках художньої культури

Народна педагогіка прагне навчити дитину відчувати і розуміти красу, де б вона не виявлялася, забезпечити єдність між естетичним розвитком дитини і її моральним, фізичним вихованням, збудити потяг до художньої творчості, бажання вносити красу в навколишнє життя, працю, поведінку, виробити непримиренне ставлення до потворного, здатність ненавидіти зло і боротися з ним. З цією метою вона мобілізує всі можливі засоби і методи, на які має змогу опертися сім’я, щоб залучити дітей до прекрасного. Вміле їх застосування дає змогу дитині змалку засвоювати елементи естетичного світорозуміння, навчитися бачити прекрасне, розуміти й цінувати твори мистецтва, залучатися до художньої творчості, жити й творити за законами краси.Художнє сприйняття дійсне у всіх своїх виявах, а особливо в мистецтві, одним із шляхів самосвідомості суспільства, органічною частиною світосприйняття, притаманного гармонійно розвиненій людині, духовність якої закладається ще в школі. Ось чому особливе місце у формуванні світогляду школярів належить мистецтву. Мистецтво – одна з форм людської свідомості, складова частина духовної культури суспільства, специфічний стимул практично-духовного освоєння світу. Тому воно необхідне особистості як спосіб цілісного суспільного виховання, її емоційного, естетичного та інтелектуального розвитку. Твір мистецтва завжди становить собою і духовну форму, модель життя, і матеріальну конструкцію – звукову, пластичну, кольорову, словесну, створену митцем за законами краси. Ця модель відіграє подвійну роль. Вона дає образу матеріальне втілення і сама впливає на емоції людини, викликаючи естетичне ставлення до нього за допомогою спеціальної мови: літературної, музичної, образотворчої, кінематографічної тощо.

Художнє сприйняття формується засобами декоративно-прикладного мистецтва, допомагає розвивати здатність глибокого розуміння не лише змісту, а й форми декоративних виробів, орієнтуватися у стильових історичних особливостях мистецтва. Формуванню художнього смаку, розумінню естетичних особливостей декоративних творів сприяє вивчення історії образотворчого мистецтва.

Разом з художньою літературою, музикою, співом, справі естетичного виховання учнів служать уроки образотворчого мистецтва.

На уроках та в позанавчальний час учні опановують основи теоретичних знань, засвоюють практичні навички “читання” картин, малювання, знайомляться з різними видами художнього віддзеркалення дійсності, що сприймаються за допомогою зору (живопис, скульптура, графіка, декоративне мистецтво), з творчістю відомих художників. В основу змісту ознайомлення дітей із художнім образом покладено діалектичний зв’язок чуттєво-сприйнятливих художніх засобів з зовнішнім змістом та задумом автора. Щоб підштовхнути дітей до осмислення цієї діяльності, необхідно формувати правильне розуміння художнього образу. Воно не є простим повторенням життєвих явищ – це результат осмислення буття автором. Розуміння цих залежностей і зв’язків повинно сприяти розвитку вмінь оперувати ними у власній образотворчій діяльності.Зміст формування естетичного і художнього сприйняття включає низку завдань:

1. Розвивати аналітичне сприйняття. Осмислювати художні засоби творів мистецтва: 2. Розширяти уяву дітей про семантику витворів мистецтва через ознайомлення з усною народною творчістю, побутом українського народу; через знаходження паралелей із формами природи, через розуміння витворів мистецтва як результату праці народу, який взяв тему з життя і перевтілив її в своєму художньому задумі.

3. Вчити розрізняти характерні особливості кожного образу, сприяти розвитку емоційної чутливості дітей на художній образ, вчити розуміти його зміст.

5. Формувати вміння розповідати про свої художні враження, використовувати образні порівняння і вміти дати оцінку творам мистецтва.

6. Вчити застосовувати отримані знання у власній образотворчій діяльності, вміти оцінити результати своєї праці і праці свого товариша, виховувати навички співпраці між дітьми.

Поиск по сайту: