2 Держава в політичній системі суспільства. Механізм держави.
3 Форми держави.
Основні терміни теми:суспільство, влада, соціальна влада, політична влада, державна влада, політика, суверенітет, функції держави, політична система, механізм держави, апарат держави, форма держави, форма державного правління, монархія, республіка, форма державного устрою, політичний режим, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, демократичний режим, авторитаризм, тоталітаризм.
Інформаційний блок.
Поняття держави та її ознаки
Держава і право - явища історичні. Вони виникають на певному етапі розвитку суспільства і є закономірним результатом розвитку цивілізації.
Тисячі років людство жило і розвивалось без держави і права. У первісному суспільстві формою соціальної організації спочатку було стадо, первісна община, а потім рід, який вже став певною соціальною групою, об'єднаною веденням спільного господарства. Виникає суспільна влада, при якій управління справами здійснюється всіма дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин. Повсякденне керівництво покладалося на старійшин, військових вождів тощо. Суспільна влада здійснювалася на основі різноманітних звичаїв, традицій, моралі. Роль універсального регулятора суспільних відносин, правил поведінки майже в усіх випадках життя відігравали звичаї, тобто правила поведінки людей, що склалися історично, в результаті їх багаторазового повторення. З’являються передумови виникнення держави і права. Це перш за все :
а) три великі суспільні розподіли праці (відокремлення скотарства від землеробства, відокремлення ремесла від землеробства і скотарства , виділення торгівлі);
б) поява надлишкового продукту, патріархальної сім’ї, приватної власності і майнової нерівності;
в) поява антагонізму в суспільстві, розкол його на класи, виникнення міжкласових конфліктів;
г) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти та виникнення публічної влади.
Сукупність цих та інших факторів спричинили виникнення держави.
У різні часи виникло досить багато теорій походження держави, з яких жодна не в змозі самостійно охопити і розкрити як сутність держави, так і передумови її появи.
У науковій, зокрема юридичній, літературі даються різні тлумачення поняття “держава”. Одні відповідно до своїх поглядів розуміють під державою організоване в певні об'єднання населення, інші - устрій суспільства, ще інші - апарат влади, державні та правові органи, які здійснюють державну владу.
Поняття та ознаки держави
Суттєві ознаки держави
Розглянемо ознаки держави. Вони є загальними для всіх держав без винятку, якого б історичного типу, форми вони не були б. Почнемо з першої ознаки – територіальне розселення населення - це безумовна ознака кожної держави. Без неї немає держави. Владні повноваження державних структур поширюються на всіх людей, які перебувають на території країни.
Наступна ознака - суверенітет.
Наявність апарату публічної влади.Апарат публічної влади складається з апарату управління й апарату примусу. Апарат управління - законодавчі, виконавчі органи, президент. До апарату примусу відносять: армію, міліцію (поліцію), суди, прокуратуру, установи виконання покарань.
Наявність власних правових норм. Держава встановлює загальнообов’язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права. Систему права, її ознаки і характеристику розглянемо у лекції "Основи теорії права".
Здатність стягувати податки. Держава збирає податки, що використовуються для утримання і діяльності державного апарату, функціонування держави.
Крім того держава має і неосновні ознаки, до яких належать: державна символіка (гімн, герб, прапор, столиця та ін. атрибути держави); наявність конституції (основний закон); грошова система та ін.
Соціальна сутність держави полягає в тому, що вона є організуючим елементом суспільства. Її основним завданням є регулювання суспільних відносин і керівництво всіма суспільними процесами, здійснення міждержавних відносин з іншими країнами (виконання внутрішніх і зовнішніх завдань).
Тимчасові
Постійні
Другоряд.
Основні
Зовнішні - визначають зміст діяль-ності держави як суб’єкта міжна-родних відносин і забезпечують її зовнішню політику:
політична (дипломатична функція);
економічна функція;
екологічна функція;
культурна (гуманітарна) функція;
інформаційна функція;
функція захисту державного суве-ренітету;
функція підтримання світового пра-вопорядку
Внутрішні - характеризують упра-влінські повноваження держави в урегулюванні суспільних відносин і забезпечують її внутрішню політику:
політична функція;
економічна функція;
податкова функція і функція фі-нансового контролю;
соціальна функція;
екологічна функція;
культурна (духовна) функція;
інформаційна функція;
правоохоронна функція