Таким образом, апелляционная жалоба не подлежит удовлетворению

ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАНЯТИЕ №5

ВОПРОСЫ И ЗАДАНИЯ

1. При рассмотрении хозяйственного спора судом установлено, что иск подан к лицу, которое не должно отвечать по иску. Истец согласия на замену ненадлежащего ответчика не дал, но суд по своей инициативе вынес определение о замене ненадлежащего ответчика. Принятое по делу решение было обжаловано сторонами в апелляционном порядке как незаконное.

Является ли право суда на замену ненадлежащего ответчика безусловным?

Дайте юридическую оценку действиям суда.

Подлежат ли жалобы сторон удовлетворению?

ГПК У

Стаття 65. Дії судді по підготовці справи до розгляду

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду:

1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

Стаття 24. Залучення до участі у справі іншого відповідача. Заміна неналежного відповідача

Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

П П Вищого господарського суду У від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»

1.3. Господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Ухвали про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача не можуть бути оскаржені в апеляційному та у касаційному порядку.

У разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. Проте відхилення такого клопотання і задоволення позову за рахунок неналежного відповідача можуть бути підставою для скасування рішення згідно з пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК.

Якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

29.09.2009 N 01-08/530

Редакція від 29.06.2010

Про деякі питання, порушені у доповідних
записках господарських судів України
у першому півріччі 2009 року щодо застосування
норм Господарського процесуального кодексу України7. Чи можна вважати, що пунктом 1 частини першої статті 65
ГПК ( 1798-12 ) передбачено безумовне право господарського суду
при порушенні провадження у справі здійснити заміну неналежного
відповідача на належного без згоди позивача? Чи є обов'язком господарського суду ініціювання заміни
неналежного відповідача належним? Згідно з пунктом 1 статті 65 ГПК ( 1798-12 ) у підготовці
справи до розгляду суддя в необхідних випадках вирішує питання
про, зокрема, заміну неналежного відповідача. Втім, зазначена норма обов'язково застосовується
господарським судом у сукупності з приписом частини третьої
статті 24 названого Кодексу ( 1798-12 ), за яким заміна первісного
відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою
позивача. Здійснення такої заміни є правом, а не обов'язком суду. В
будь-якому разі він повинен з'ясувати думку позивача з цього
приводу. Якщо позивач не погоджується із заміною первісного
позивача належним відповідачем, то суд у залежності від конкретних
обставин справи може: 1) відповідно до частини першої статті 24 ГПК ( 1798-12 ) за
своєю ініціативою залучити до участі у справі іншого відповідача,
який є належним; 2) розглянути справу згідно з поданим позовом. В останньому випадку позивач не позбавляється права на
звернення з позовом до належного відповідача, оскільки склад
сторін у відповідному спорі буде інший, ніж у попередньому.

14.08.2007 N 01-8/675

Редакція від 21.04.2008,

Про деякі питання практики застосування норм
Господарського процесуального кодексу України,
порушені у доповідних записках про роботу
господарських судів у першому півріччі 2007 року8. Якими мають бути дії господарського суду, коли він на
підставі статті 24 ГПК ( 1798-12 ) за власною ініціативою залучив
до участі у справі іншого відповідача, а позивач повідомив суд про
те, що вимог до цього іншого відповідача не заявляє?

Відповідно до частини першої статті 24 ГПК ( 1798-12 )
господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до
прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю
ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Згода позивача чи інших учасників процесу на таке залучення,
здійснене за ініціативою господарського суду, не потрібна, а тому
й за відсутності такої згоди господарський суд вправі продовжити
розгляд справи по суті.

Згода позивача є необхідною лише для заміни первісного
відповідача належним відповідачем (частина друга тієї ж статті ГПК
( 1798-12 ).

Таким образом, апелляционная жалоба не подлежит удовлетворению.

Однако, замена ненадлежащего ответчика является правом суда, и допускается только с согласия истца. Если согласия истца не было, то суд имеет право по собственной инициативе привлечь к участию в деле другого ответчика, который является надлежащим.

«Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України врегульовано відносини процесуального правонаступництва, а саме у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. При цьому, про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від норм процесуального закону.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду: 1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів; 2) про повернення позовної заяви; 3) про відмову у прийнятті позовної заяви; 4) про передачу справи за підсудністю; 5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову; 6) про зупинення провадження у справі; 7) про припинення провадження у справі; 8) про залишення позову без розгляду; 9) про затвердження мирової угоди; 10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу; 12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали; 13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу; 14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; 15) окрема; 16) додаткова; 17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; 19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі; 20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання; 21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби; 22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду; 23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк; 25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

При цьому, визначений частиною 1 статті 106 ГПК України перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішень того ж суду, є вичерпним (пункт 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України").

Частиною 2 статті 106 ГПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Однак, серед переліку ухвал, зазначених в ч. 1 ст. 106 ГПК України, ухвала про заміну сторони чи третьої особи правонаступником відсутня, а відтак не може оскаржуватися окремо від рішення суду, про що цілком вірно зазначив суд апеляційної інстанції»

2. ООО «Зенит» обратилось в хозяйственный суд о взыскании с ООО «Донторг» суммы арендной платы и пени по договору аренды нежилого помещения. В ходе рассмотрения дела хозяйственным судом ООО «Донторг» было реорганизовано путем слияния с ЗАО «Донбасс».

Какие процессуальные вопросы возникают в этой ситуации?

Какое решение должен принять судья?

ГПК У

Стаття 25. Процесуальне правонаступництво

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторониабо третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Поиск по сайту: