Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю

1. Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю здійснюються:

1) обов’язково з додержанням вимог режиму секретності;

2) досудове розслідування з додержанням режиму секретності, а судове провадження без будь-яких обмежень;

3) з додержанням вимог режиму секретності лише у разі, якщо на досудовому розслідуванні прокурор, а у суді – головуючий визнає це за необхідне;

4) у загальному порядку для розгляду кримінальних проваджень.

2. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні:

1) після оформлення допуску до державної таємниці та роз’яснення йому вимог статті 28 Закону України «Про державну таємницю»;

2) без оформлення допуску до державної таємниці;

3) без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 Закону України «Про державну таємницю» та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю;

4) лише у разі, коли у нього є допуск до державної таємниці.

3. Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику:

1) у будь-якому випадку;

2) лише у випадку, коли ці особи мають допуск до державної таємниці;

3) у випадку, коли зазначені особи мають допуск до державної таємниці та потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених КПК;

4) не надається.

4. Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється:

1) робити копії та виписки з матеріалів, які містять державну таємницю;

2) робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю;

3) робити виписки з матеріалів, які містять державну таємницю;

4) працювати з матеріалами, які містять державну таємницю.

5. Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється:

1) робити копії та виписки з матеріалів, які містять державну таємницю;

2) робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю;

3) робити виписки з матеріалів, які містять державну таємницю;

4) працювати з матеріалами, які містять державну таємницю.

6. Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування:

1) знищуються у встановленому законом порядку;

2) передаються до режимно-секретного підрозділу суду першої інстанції;

3) передаються на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування;

4) передаються заінтересованим особам на їх вимогу.

7. Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється:

1) експертом державного науково-дослідного закладу;

2) фахівцем, який не є працівником державної спеціалізованої установи;

3) посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці;

4) особами, визначеними слідчим суддею, судом.

Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні

1. У разі вчинення кримінального правопорушення на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні, службовими особами, уповноваженими на вчинення процесуальних дій, є:

1) керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України;

2) капітан судна України;

3) командир корабля;

4) митний орган.

2. Керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України, капітан судна України зобов’язаний призначити іншу службову особу, уповноважену на вчинення процесуальних дій, якщо:

1) він є свідком;

2) він є потерпілим;

3) досяг пенсійного віку;

4) за станом здоров’я не може виконувати покладені нього обов’язки.

3. На вчинення яких процесуальних дій уповноважені керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України, капітан судна України:

1) застосування тимчасового вилучення майна;

2) здійснення законного затримання особи;

3) проведення слідчих (розшукових) дій у вигляді обшуку житла чи іншого володіння особи і особистого обшуку без ухвали суду, огляду місця вчинення кримінального правопорушення;

4) усі зазначені варіанти є правильними.

4. Клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше:

1) наступного робочого дня після доставлення на територію України особи, затриманої в дипломатичному представництві, консульській установі, на судні України;

2) наступного робочого дня після затримання особи в дипломатичному представництві, консульській установі, на судні України;

3) трьох робочих днів після доставлення на територію України особи, затриманої в дипломатичному представництві, консульській установі, на судні України;

4) трьох робочих днів після затримання особи в дипломатичному представництві, консульській установі, на судні України.

5. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України:

1) керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України має право затримати особу на необхідний строк, але не більше ніж на сімдесят дві години, і зобов’язаний надати затриманій особі доступ до отримання правової допомоги;

2) капітан судна України має право затримати особу на строк, необхідний для її доставлення на територію України;

3) досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження центрального органу виконавчої влади у сфері закордонних справ України;

4) досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження порту приписки.

Розділ VIІ

Поиск по сайту: