Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

1. Кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи здійснюється:

1) будь-яким слідчим органу прокуратури;

2) будь-яким слідчим органу внутрішніх справ;

3) лише слідчим, який має досвід роботи на займаній посаді не менше п’яти років;

4) слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення таких повноважень.

2. Відповідно до КПК України неповнолітніми вважаються особи, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до:

1) 14 років;

2) 16 років;

3) 18 років;

4) 21 року.

3. У кримінальному провадженні щодо неповнолітніх крім загальних обставин, що підлягають доказуванню, також встановлюються:

1) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;

2) умови життя та виховання неповнолітнього;

3) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення;

4) все вище зазначене.

4. Яка експертиза призначається у разі необхідності вирішення питання про наявність у неповнолітнього обвинуваченого психічного захворювання та його здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації:

1) судово-психологічна;

2) судово-психіатрична:

3) комплексна психолого-психіатрична;

4) судово-медична.

5. Поняття «умови життя та виховання неповнолітнього» не охоплює:

1) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;

2) склад сім’ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім’ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім’ї;

3) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;

4) зв’язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.

6. За загальним правилом неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом:

1) через батьків або інших законних представників;

2) через службу у справах дітей;

3) через психолога;

4) безпосередньо.

7. Виключно за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину до неповнолітнього може застосовуватися такий запобіжний захід:

1) особисте зобов’язання;

2) домашній арешт;

3) застава;

4) тримання під вартою.

8. Крім запобіжних заходів до неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого не може застосовуватися:

1) передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників;

2) грошове стягнення;

3) затримання;

4) передання їх під нагляд адміністрації дитячої установи.

9. Про час і місце судового розгляду за участю неповнолітнього обвинуваченого суд повідомляє:

1) підприємство, установу чи організацію, в яких навчався чи працював неповнолітній;

2) службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей;

3) батьків або інших законних представників та міліцію;

4) законного представника, педагога чи психолога.

10. Умовами складання прокурором клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру є:

1) вчинення ним вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості;

2) висновок прокурора про можливість виправлення неповнолітнього без застосування покарання;

3) згода неповнолітнього обвинуваченого та його законного представника;

4) усе вище перелічене.

1. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України:

1) під час досудового розслідування проводяться необхідні процесуальні дії для з’ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього;

2) досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх;

3) участь захисника у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх є обов’язковою;

4) особу може бути поміщено до приймальника-розподільника для дітей на строк до 10 днів на підставі ухвали слідчого судді.

2. Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється в судовому засіданні за участю:

1) законного представника, психолога та представників служби у справах дітей, якщо вони з’явилися або були викликані в судове засідання;

2) прокурора, законного представника, представників служби у справах дітей і кримінальної міліції у справах дітей, якщо вони з’явилися або були викликані в судове засідання;

3) прокурора, захисника, педагога, представників служби у справах дітей і кримінальної міліції у справах дітей, якщо вони з’явилися або були викликані в судове засідання, та лікаря – у разі необхідності;

4) прокурора, законного представника, захисника та представників служби у справах дітей і кримінальної міліції у справах дітей, якщо вони з’явилися або були викликані в судове засідання.

3. Які питання з’ясовує суд під час постановлення ухвали у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;

2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;

3) чи слід застосовувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме;

4) всі наведені відповіді правильні.

4. Застосовуючи до неповнолітнього примусовий захід у вигляді направлення до спеціального навчально-виховного закладу, суд покладає обов’язок доставити туди неповнолітнього на:

1) службу у справах дітей;

2) кримінально-виконавчу інспекцію Державної пенітенціарної служби України;

3) орган досудового розслідування;

4) кримінальну міліцію у справах дітей.

5. Ухвалою якого суду неповнолітній може бути достроково звільнений від примусового заходу виховного характеру:

1) суду апеляційної інстанції;

2) суду, який застосував примусовий захід;

3) суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа;

4) суду за місцем проживання неповнолітнього.

Поиск по сайту: