Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Соціально-демографічна проблема України



Сьогодні соціально-демографічне становище в Україні викликає велике занепокоєння. Спостерігаються труднощі з наповненням дохідної частини державного бюджету, практично не поліпшується фінансове становище більшості підприємств. Зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну засвідчує збереження несприятливого інвестиційного та підприємницького клімату в Україні. Всі вищезазначені чинники не могли не здійснити негативний вплив на рівні зайнятості та доходів населення.

Розгляд даної тема є актуальним, бо в сучасній економічній ситуації, коли загострюються суперечності в усіх галузях народного господарства, скорочується виробництво, зростає безробіття, знижується життєвий рівень населення, існує необхідність концентрації зусиль на вирішенні найбільш гострих проблем, розробці нових механізмів реалізації соціальної політики.

Отже, соціально-демографічна політика в Україні має виходити з потреби здій­снення глибоких інституціональних перетворень у соціально-демографічній царині й бути зорієнтованою на такі принципи:

- добору близької в інституціональному відношенні моделі соціального розвит­ку та послідовної модернізації наявної інституціональної основи українського суспільс­тва, її пристосування до потреб повн оцінної ринкової тран сформації та інн оваційної переорієнтації;

- активної регуляторної роли держави за поступового налагодження міжінсти-туційної взаємодії щодо розв'язання соціально-демографічних проблем з подальшим перерозподілом функцій у реалізації соціальної політики на користь інститутів грома­дянського суспільства;

- поєднання лібералізму та соціальних гарантій, відповідальності громадян за своє життя та здоров'я, залучення широких верств населення до вирішення власних проб лем зі ств оренням і реа лізацією си стеми гарантій для тих, хто через об’ єктивн і причини опинився у складному становищі чи не може подбати про себе;

- активного сприяння формуванню нової ціннісної основи економічної й демо­графічної поведінки населення, утвердженню нової системи норм і соціальних ціннос­тей, подоланню суспільної анемії, яка триває;

- переміщення «центру ваги» соціальної політики з тих напрямів політики, що є пов’язаними зі зміною кількісних параметрів соціально-демографічної ситуації.

Регулювання соціально-класових відносин, стратифікації населення та якісних параметрів людського потенціалу в Україні має бути спрямовано на:

- формування плюралістичного структурного устрою, відкритого й динамічно­го суспільства з різноманіттям соціальних верств, сегментів і прошарків у межах усіх класів із широким спектром соціально-економічних зв’язків між ними;

- перетворення інституціональних утворень влади та власності на відносно не­залежні фактори соціального сходження індивідів;

- посилення ролі соціального відбору за меритократичним принципом та ви­східної соціальної мобільності на основі особистих досягнень

- формування конкурентних механізмів щодо соціального сходження індиві­дів, активізація як горизонтальної, так и вертикальної взаємодії соціально-економічних груп населення;

- розширення соціальної бази подальшого суспільно-економічного реформу­вання в нашій країні.

Втілення соціально-демографічної політики залежить від ефективності та якос­ті роботи державних служб, від перетворення відповідних інститутів на позитивний фактор соціальних реформ

Таким чином, враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що державі необхідно прийняти і запустити в дію програми, сприяючі підвищенню рівня народжуваності, підвищенню ефективності статевого виховання і надавати допомогу молодим сім'ям. Для вирішення цього необхідно: встановлення мінімальних нормативів витрат держави на охорону здоров'я; розширення переліку тих видів витрат у сфері охорони здоров'я і культури, які включаються в поняття «захищені статті бюджету» - витратні статті, які фінансуються першочергово, і т.п.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.