Екологічні проблеми тваринного і рослинного світу України

Нищівна вирубка лісів, необдумане осушення боліт і річкових заплав, надмірне розорювання степових ділянок, нищення природних комплексів гірничодобувною діяльністю та промисловими відходами призводять до збіднення і знищення рослинних угруповань, зникнення багатьох видів рослин в Україні. Це у свою чергу спричиняє інші негативні процеси. Зокрема, вирубування лісів призвело до різкого зменшення поглинальної здатності ґрунту, обміління річок, висихання джерел і криниць. Відбулися і зміни у кліматі: влітку збільшилася спека, почастішали зливові дощі, що призводять до паводків на річках. А в Українських Карпатах неконтрольована останнім часом вирубка лісів спричинила ще й почастішання зсувів.

Природна флора України налічує близько 30тисяч видів нижчих та вищих рослин. Під впливом господарської діяльності людини природний рослинний покрив значно змінився: (скрізь за виключенням декількох заповідних ділянок) розорені степи, на значних площах викорчувані та замінені сільськогосподарськими угіддями ліси, висушено багато боліт. Природна рослинність зберегла лише на 19 млн.га., де ліси займають понад 8 млн.га., луки - 7.7 млн.га і природні угіддя понад 3 млн.га. На даний час в державі культивується понад 1 тисяча видів рослин, а понад 200 видів є адвентивними рослинами, а 700 видів зустрічаються як бур'яни.

Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. затверджено Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу. Вперше Червона книга України була випущена в 1980 р. однотомним виданням. Друге, нинішнє видання Червоної книги підготовлене у двох томах: “Тваринний світ” і “Рослинний світ”.
“Червона книга України. Рослинний світ” складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів: судинні рослини (439 видів), мохоподібні (28), водорості (17), лишайники (27), гриби (30).

Для збереження рідкісних рослинних угруповань у 1987 р. створено Зелену книгу України, до якої нині внесено близько 130 рослинних поєднань. Це угруповання, в яких панують рідкісні, ендемічні та реліктові види рослин, унікальні угруповання (наприклад, високогірні, степові, заплавні), які майже повністю знищені господарською діяльністю.
На території України нині відомо близько 45 тис. видів. Зараз до Червоної книги України занесено 382 види рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, тварин.

Ведення мисливського господарства здійснюється переважно екстенсивним шляхом, що є наслідком скорочення обсягів штучного розведення та випуску в природу мисливської фауни, проведення біотехнічних заходів, послаблення охорони мисливських угідь. Недостатня увага приділяється оптимізації статево-вікової структури поголів'я мисливських парнокопитних тварин, поліпшення їх генофонду.

Важливою складовою біоресурсів є запаси риби та інших водних тварин. Протягом останніх років на більшості водойм спостерігається тенденція до зниження загального вилову риби. Основними факторами, що стримують розвиток рибного господарства і негативно позначаються на процесах відтворення запасів риби та інших водних живих ресурсів, насамперед цінних їх видів, є забруднення водних об'єктів, необгрунтоване водоспоживання, порушення гідрологічного режиму, відсутність ефективних рибозахисних та рибопропускних пристроїв на гідротехнічних спорудах, послаблення державного контролю за виловом і реалізацією водних живих ресурсів.

Площа природно-заповідного фонду України зростає повільними темпами і становить на сьогодні лише 2 млн. гектарів, або 3,4 відсотка території країни, що є недостатнім гарантом для забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та різноманіття природних екосистем, насамперед на лівобережжі лісостепової зони, Придніпров'ї та в степовій частині Криму, де під охорону взято лише 0,2 - 0,7 відсотка територій.

5. Екологічні проблеми регіонів і міст України

Екологічні проблеми Карпат.

Українські Карпати відносяться до умовно чистих регіонах України, є одним із значущих східноєвропейських оздоровчих об'єктів, зоною цінних лісових масивів (тут виростає 2110 видів квіткових рослин), які очищають повітряний басейн значній частині Східної Європи.

Основною екологічною проблемою Карпат є загроза зникнення лісів (зменшення лісової площі, на частку якої в даний час припадає близько 1/3 лісів України), як наслідок - порушення гідрологічного режиму регіону, де знаходяться витоки річок 5 країн Східної Європи.

Кожна повінь супроводжувалась зрушеннями гірських порід і селевими потоками, руйнівний вплив яких посилювалося, тобто в останні десятиліття впливали не тільки природні, але й антропогенні фактори (надмірна вирубка лісів, розвиток гірничої промисловості). За останні роки лісопокрита площа Карпат скоротилася на 20% .Зменшилась здатність лісових екосистем затримувати опади і регулювати поверхневий стік води.

Для вирішення екологічних проблем вся лісогосподарська діяльність в Карпатах повинна спиратись на гідротехнічні та лісотехнічні заходах: звести до мінімуму площу суцільної вирубки, відновити верхню частину лісу на гірських вершинах, щоб поліпшити гідрологічний режим річок, які беруть тут початок. Другим напрямком вирішення екологічних проблем є створення водозахисних заказників.

Поиск по сайту: