Посилення експлуатації селянства, зростання панщини

ЛЕКЦІЯ

Визвольна війна українського народу середини ХУІІст. Утворення козацької держави.

Мета: -з’ясувати передумови, причини, перебіг основних подій, історичні наслідки національно-визвольної війни укр. народу; встановити хронологічну послідовність подій; продемонструвати відносини гетьманщини з Кримом, Молдавією, Швецією , Туреччиною та Московією; розкрити зміст діяльності Хмельницького;

- розвивати навички аналізу історичних фактів та роботи з історичним документами; вміння виділяти головне; формування навичок по виявленню причинно-наслідкових зв’язків між історичними подіями; ;

- сприяти формуванню національної свідомості студентів, їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Основні поняття: Булава. Бунчук. Виборні козаки. Визвольна війна українського народу сер. ХУІІ ст.. Військо запорозьке. Військовий довбиш. Військовий кантаржій. Військовий осавул. Військовий писар. Військовий суддя. Військові товариші. Генеральна військова канцелярія. Генеральна військова рада Генеральна військова старшина. Гетьман. Гетьманщина. Городові козаки. Дике поле. Запорізька Січ. Зимівник. Значкові товариши. Кіш (стійбище). Клейноди. Козак. Козацька військова рада. Корогва (хоругва). Кошовий отаман. Курінь. Пернач. Чайка .

Основні дати: 1648 – 1657 – визвольна війна; травень 1648 – битва під Жовтими водами; травень 1648 – битва під Корсунем; вересень 1648 – битва під Пилявцями; 08.08.1649 – Зборівська угода; червень 1650 – битва під Берестечком; 18.09.1651 – Білоцерківська угода ; 1654 – Березневі статті

Обладнання: конспект, зошити, карта, підручники, відеофільм.

Тип заняття:вивчення нового матеріалу.

Література:

Бойко О. Історія України. – К., 2003,

Смолій В. Історія України. – К., 1997.

Смолій В. Історія України: нове бачення. – К., 1995.

Міжпредметні зв’язки: Всесвітня історія, культурологія, географія, політологія.

Структура заняття:

І. Організаційний момент.

Вітання, перевірка студентів на готовність до заняття.

ІІ. Мотивація та актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Метод: частково-пошуковий; бесіда.

- Згадайте причини виникнення козацтва?

- Як жилося українським селянам в складі Речі Посполитої?

- Покажіть на карті землі козацьких вольностей?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Метод: репродуктивний, частково-пошуковий, проблемний,

пояснювально-ілюстративний; бесіда, лекція.

1. Причини, характер, періодизація війни.

2. Перебіг подій визвольної війни (1648 – 1657 рр.).

3. Утворення української гетьманської держави.

ІУ. Закріплення матеріалу.

Метод: репродуктивний, частково-пошуковий.

У. Підсумки заняття.

УІІ. Домашнє завдання:

1. Вивчити конспект.

2. Зробити домашню самостійну роботу.

3. Підготуватись до перевірочної роботи.

УІІІ. Теми для рефератів:

1. Політичний портрет Б.Хмельницького.

2. Значення та оцінка Переяславської угоди від 1654р.

Причини, характер, періодизація.

В сер. ХУІІ ст.. в укр.. землях народний гнів вибухнув з такою силою, що не тільки кардинально змінив хід національної історії, а й суттєво вплинув на геополітичний розвиток усієї Європи. Ця подія була глибоко закономірним явищем. Спрацював комплекс чинників, які зробили широкомасштабний народний виступ необхідним і можливим. Перша група чинників спонукала, підштовхувала до вияву активності (причини), друга робила цю активність можливою – створювала грунт для її розгортання.

Причини національно-визвольної війни в 1648р.

посилення експлуатації селянства, зростання панщини

У цей час надзвичайно ускладнилася соціально-економічна ситуація в українських землях, що входили до складу РП. Після закінчення виснажливої для Західної Європи 30-літньої війни саме Польща стає одним з головних експортерів хліба. Основний польський порт Гданськ від 1583 до 1648р. у 2,5 рази збільшив відвантаження зерна. Орієнтація на внутрішній та зовнішній ринки, а не на задоволення власних потреб суттєво вплинула на структуру поміщицьких господарств. Вони активно перетворюються на фільварки. В основі цієї трансформації лежали два взаємопов’язані процеси – зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.

Польські та полонізовані українські феодали, намагаючись максимально збільшити свої прибутки, йшли шляхом посилення експлуатації селян. Саме тому помітно зростає панщина, особливо в районах, сполучених із зовнішнім ринком. Наприклад, у Східній Галичині та на Волині вона становила 5 – 6 днів на тиждень. Водночас невпинно зростали натуральні та грошові податки. За оцінкою очевидця Г.Боплана, багатьом селянам України в цей час жилося „гірше, ніж галерним невільникам”. Справді, влада пана була безмежною – він за своїм бажанням міг будь-кого з селян продати, обміняти, навіть убити.

Помітно погіршуючи соціальне становище народних мас, фільварково-панщинна система водночас гальмувала розвиток простої капіталістичної кооперації та початкових форм мануфактурного виробництва, зародки яких були тоді в багатьох галузях промисловості, не сприяла вона й формуванню єдиного ринку України.

Потерпали укр. селяни і від здавання феодалами своїх маєтків у оренду. Лише 1616р. більша частина українських земель, що належали Польщі, орендувалася єврейськими підприємцями, які, маючи на меті в короткий строк повернути з прибутком вкладені гроші, нещадно експлуатували селян і виснажували землі.

Поиск по сайту: