Діагностичні методи – тести

Діагностика – одна із важливих проблем використання психологічних знань у різних областях з метою вивчення людини, найкращого використання її можливостей.

Психодіагностичні методи використовуються майже всюди. Без них неможливо стежити за розвиваючим ефектом навчання, отримувати обґрунтовані дані, говорити про ефективність інших методів.

Головним методом психодіагностики є метод тестів, введений у психологію Ф. Гальтоном.

Тест – це особливий вид експериментального дослідження, що являє собою спеціальне завдання або систему завдань. Піддослідний виконує завдання, час виконання якого зазвичай враховують. Тести застосовують не лише для отримання яких-небудь нових психологічних даних і закономірностей, але частіше для оцінки рівня розвитку якої-небудь психологічної якості у даної людини в порівнянні з середнім рівнем (встановленою нормою або стандартом). Тести застосовують при дослідженні здібностей, рівня розумового розвитку, навичок, рівня засвоєння знань, а також при вивченні індивідуальних особливостей протікання психічних процесів. Тестове дослідження відрізняється порівняною простотою процедури, воно короткотермінове, проводиться без складних технічних пристроїв, потребує найбільш простого обладнання (часто це просто бланк з текстами задач). Результат розв’язання тесту припускає кількісний вираз і тим самим відкриває можливість математичної обробки.

Тестування, як метод діагностики, почали широко використовувати у ХХ ст., найбільше вони використовувалися у сферах освіти, медицини, промислового виробництва. Це сприяло виникненню у психології окремої галузі – тестології, яка займається розробкою різних видів тестів.

Групи тестів:

1. Тести інтелекту – використовуються для дослідження рівня інтелектуального розвитку. Найпоширеніша група тетсів. У країнах заходу їх використовують для відбору розумово-відсталих дітей та диференціації дітей за здібностями.

Найбільш поширені – Біле, Стентфорда, Векслера, Айзенка; в Україні – тести Векслера.

Насамперед вони вимірюють словесно-логічне мислення, а іноді – наочно-дійове та образне.окремі тести складаються із завдань, які не потребують вербальної відповіді.

Гальтон вважав, що інтелект передається спадково. Та до сьогодні немає визначення поняття «інтелект»

Існують різні підходи до розуміння інтелекту:

- Інтелект – це здібність до навчання;

- Інтелект – це здібність оперувати абстрактними поняттями (Торндайк, Петерсон, Термен);

- Інтелект – здібність адаптуватися до нових умов (Піаже).

2. Тести успішності – застосовуються для визначення рівня знань/умінь, здобутих у певних галузях професійної діяльності або навчання. Як правило є груповими.

3. Тести здібностей – прогнозують рівень знань тв. Умінь, яких людина може досягнути за певних умов навчання або праці. Оцінюються за кількістю правильно виконаних завдань.

За змістом поділяються на:

- Загальних здібностей – здібностей, які виявляються у всіх випадках діяльності;

- Спеціальних здібностей – художні, математичні, технічні тощо.

4. Тести особистості – спрямовані на оцінку емоційно-вольових компонентів психічної діяльності, взаємин, мотивів, інтересів, емоційної та вольової сфери, особливостей поведінки.

Форми психологічного тестування:

· Індивідуальні – взаємодія дослідника та досліджуваного один на один.

Переваги –можливість спостерігання за жестами, мімікою, висловлюваннями респондента; зміни тестів.

Недоліки – вимагають багато часу, неекономні.

· Групові – робота з великою кількістю людей одночасно.

Перевага – однорідність умов проведення.

Недолік – неможливість встановлення взаєморозуміння з досліджуваними.

Методика тестування може бути поділена на три етапи:

1) вибір тесту (зумовлений метою тестування та ступенем достовірності й надійності тесту);

2) його проведення (обумовлюється інструкцією до тесту);

3) інтерпретація результатів (визначається системою теоретичних припущень відносно предмета тестування).

Як висновок можна сказати, що отримання наукових знань про таке складне явище яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до об’єкта пізнання. Цей підхід визначається системою методологічних засад, або принципів. Психологія має в своєму розпорядженні широкий арсенал методів активного дослідження, пізнання та впливу на психіку людини, щоб допомогти їй у складних умовах нинішнього напруженого динамічного життя. В психологічних дослідження використовуються чотири групи методів, які відповідають певним етапам дослідження: організаційні; емпіричні; методи обробки даних; інтерпретаційні методи. Кожна група має своє призначення для організації та проведення пошукової діяльності, а використання їх в комплексі забезпечує виконання мети та завдань психологічного дослідження. В ході збору інформації найбільш широко застосовуються такі емпіричні методи як спостереження, бесіда, анкетування, тестування, психологічний експеримент. Як правило, з ними пов’язується розуміння методичних засад психології, однак дуже важливе значення має також методи обробки і інтерпретації результатів, які надають смислового та логічного змісту для зібраної інформації.

Поиск по сайту: