Угода про реадмісію з Європейським Союзом

Один з найдієвіших інструментів протидії нелегальній міграції – угоди про реадмісію, які повинні охопити і країни призначення, і країни, що постачають нелегальних мігрантів і через які цих мігрантів перевозять транзитом. Саме тому необхідно створити єдиний реадмісійний простір, що перешкоджав би неконтрольованому переміщенню великих мас людей у реґіоні та світі загалом.

Одне з основних завдань Угоди про реадмісію між Європейським Союзом та Україною – встановлення процедури швидкої та ефективної ідентифікації, безпечного й впорядкованого повернення осіб, які не відповідають вимогам в’їзду та перебування на території України чи країн –членів ЄС. Угода про реадмісію з ЄС поширюється на громадян країн – сторін Угоди, громадян третіх країн і осіб без громадянства.

Сторони зобов’язалися приймати власних громадян на запит тієї сторони Угоди, на територію якої вони в’їхали або перебувають незаконно. Сторона, до якої скеровано запит про реадмісію, зобов’язується без затримок надати необхідні документи на проїзд осіб, стосовно яких погоджено реадмісію, або продовжити термін дії проїзного документа в разі неможливості виконання реадмісії у встановлені терміни.

Ці зобов’язання поширюються на громадян третіх країн та осіб без громадянства, якщо доведено, що вони прибули на територію сторони, яка здійснює запит, безпосередньо з території запитуваної сторони, або мали чинну реєстрацію чи візу на території запитуваної сторони. Угода встановлює порядок реадмісії, у разі надання кількома сторонами візи чи чинної реєстрації, а також за фактичної відсутності жодного з документів.

Угодою передбачено механізм зворотного повернення в разі помилкової реадмісії осіб упродовж трьох місяців. Угодою також встановлюється порядок процедури реадмісії, зокрема подання заяви на реадмісію: будь-яке переміщення особи має здійснюватися на підставі подання заяви про реадмісію до компетентних органів, окрім випадків наявності в особи чинних документів на проїзд і візи чи реєстрації іншої сторони в осіб без громадянства та громадян третіх країн. Якщо нелегала виявлено впродовж 48 годин після незаконного перетину кордону, застосовують прискорену процедуру реадмісії, визначену Угодою.

Угода встановлює часові обмеження на подання заяви про реадмісію, зокрема, 18 місяців після незаконного перетину кордонів громадянами третіх країн та осіб без громадянства та року після виявлення, що умови перебування таких осіб не відповідають чинним умовам перебування на території сторони Угоди. Відмова в реадмісії має бути обґрунтована, а в разі надання згоди реадмісію виконують відповідно до Угоди. Компетентні органи сторін мають заздалегідь письмово узгодити дату та місце передачі, можливості ескортування й іншу необхідну інформацію.

Заохочується використання будь-яких наявних видів транспорту. Усі транспортні витрати, пов’язані з реадмісією і транзитом, до кордону держави призначення несе сторона, що подає заяву на реадмісію.

У рамках договору має бути домовлено, що сторони зобов’язуються надавати взаємну допомогу з впровадження та тлумачення цієї Угоди. Для цього створюється спільний комітет з реадмісії, що матиме такі завдання та повноваження: відповідно до положень Угоди, здійснювати моніторинг імплементації Угоди та регулярний обмін інформацією; готувати пропозиції щодо змін і доповнень до угоди; вирішувати інші процедурні питання. Рішення Комітету обов’язкові для виконання сторонами. Членами Комітету стають представники України та ЄС в особі Комісії за підтримки експертів ЄС.

Після підписання Угоди про реадмісію з ЄС Україна прагне створити єдиний реадмісійний простір на основі двосторонніх угод (Україна–ЄС, Росія–ЄС, Білорусь–ЄС, Росія–Білорусь, Україна–Росія, Україна–Білорусь). Нині Україна має двосторонні угоди про реадмісію з Грузією, Молдовою, Польщею, Словаччиною, Туреччиною, Туркменистаном, Угорщиною та Швейцарією. Однак важливим завданням залишається підписання таких угод з Росією та Білоруссю. Росія та ЄС вже мають Угоду про реадмісію, яка поки що не набрала чинності. Однак переговори щодо укладення такої угоди між Україною та Росією просуваються складно. Росія відмовляється приймати на свою територію громадян третіх країн, які і становлять основну масу транзитних нелегальних мігрантів, які проходять транзитом через Україну до ЄС. Саме це повинно стати основним завданням української дипломатії та на це має бути спрямовано підтримку країн – членів ЄС.

Поиск по сайту: