Поліпшення інвестиційного клімату в регіоні

Поліпшення інвестиційного клімату в регіоні є необхідною передумовою залучення як вітчизняних, так і іноземних інвестицій.

Традиційно у Вінницькій області[2], як і загалом в Україні, переважають інвестиції у промисловий капітал (71 % від загального обсягу). Причому ці інвестиції спрямовуються переважно на будівництво нових підприємств. Це пояснюється необхідністю переходу до сучасного обладнання, новітніх технологічних ліній, для чого старі основні фонди, особливо їх активна частина, малопридатні.

Слід зауважити, що обсяги інвестицій у основний капітал дуже нерівномірно розподіляються між регіонами, в т. ч. й внутрішньообласними. В результаті між ними виникає глибока інвестиційна асиметрія.

Так, у Вінницькій області нині беззаперечними інвестиційними лідерами є м. Вінниця, а також Вінницький, Козятинський і Немирівський райони.

Водночас для таких районів, як Оратівський, Чечельницький, Мурованокуриловецький та деяких інших, характерний «інвестиційний вакуум».

У цих регіонах інвестицій хронічно не вистачає тому, що слабкою є їхня інвестиційна привабливість, яка визначається не тільки загальними (політична стабільність, рівень податків тощо), а й регіональними (людський капітал, матеріально-технічні ресурси, інфраструктурна забезпеченість тощо) факторами.

Слід підкреслити, що за роки ринкових перетворень Вінниччина досягла певних успіхів у створенні сприятливого інвестиційного клімату загалом і на рівні окремих регіонів, зокрема. У області стабілізувалася макроекономічна ситуація (хоча й досі існують складні проблеми, наприклад, щодо запровадження цивілізованих механізмів корпоративного управління). Досить високою залишається якість робочої сили. Зростає ефективність, а, отже, й конкурентоспроможність промислового виробництва: частка збиткових підприємств скоротилася з 40 % у 2002 р. до 33 % у 2003 р. Порівняно невисоким є рівень монополізації ринків. Значним монополістом є хіба-що ВАТ «Вінницянафтопродукт», яке контролює понад 50 % ринку паливно-мастильних матеріалів області. Існують передумови для зростання випуску інноваційної продукції у промисловості.

Деякі регіони Вінниччини також поліпшили інвестиційну привабливість. Про це свідчать результати спеціально проведеного дослідження. У ньому враховано 19 показників, основними з яких є прибутковість промислових підприємств, заборгованість (за підсумками господарської діяльності), темп зростання виробництва, інвестиції в основний капітал, прямі іноземні інвестиції, рівні безробіття, заробітної плати та злочинності (додаток Е, табл. Е.1).

Узагальнення цих показників дозволило встановити інтегральний рівень інвестиційної привабливості регіонів Вінницької області (середній рівень оцінювався одиничним індексом) та провести їх групування. (рис. 12.6).

I група –регіони з найвищим рівнем інвестиційної привабливості (індекс понад 4). До цієї групи відноситься лише Немирівський район, який завдяки діяльності компанії «Немірофф», має найкращі в області соціально-економічні показники. Досить сказати, що за 2003 р. район мав 119,6 млн. грн. прибутків, тоді як у Вінницькій області загалом прибутки перевищували збитки тільки на 80,8 млн. грн. За 1990-2003 рр. обсяги промислового виробництва в районі зросли у 6 разів, тоді як у області скоротилися на 30 %. Це є свідченням вдалого залучення інвестицій, в т. ч. й іноземних, у промисловість району і області.

II група – регіони з високим рівнем інвестиційної привабливості (індекс від 1,1 до 4). До цієї групи відносяться тільки два райони – Вінницький та Крижопільський. Високі показники інвестиційної привабливості першого району пов’язані з успішною діяльністю СП «Аграна Фрут Україна», а також тим, що район має вигідне (щодо обласного центру) економіко-географічне положення. Високий же рейтинг другого району визначається, передусім, високою прибутковістю Крижопільського цукрового заводу, який організаційно увійшов до концерну «Укрпромінвест» і значно поліпшив показники своєї діяльності.

III група – регіони з рівнем інвестиційної привабливості нижчим за середній (індекс 0,5-0,8). До цієї групи відносяться 6 регіонів: Бершадський, Калинівський і Шаргородський райони та міста Вінниця, Жмеринка і Козятин. Зокрема, Калинівський район характеризується підвищеною часткою зайнятих у промисловості (частковий індекс – 1,3), високими темпами зростання промисловості (2,5) та значними обсягами виробництва товарів народного споживання (1,4), передусім за рахунок двох підприємств з Калинівки, які виробляють мило та парфуми (це – філія національної миловарної компанії та парфумерна фірма «Коне»). Звертає на себе увагу порівняно низький рівень інвестиційної привабливості обласного центру – м. Вінниці. Власне, у цьому немає нічого дивного з огляду на те, що у місті нормально не функціонує сектор великої промисловості. За пасивності міської влади більшість промислових «монстрів» збанкрутували – це ВО «Хімпром», ламповий завод та ін. Цим в основному пояснюється високий рівень збиткової діяльності підприємств міста (індекс 1,6). Хоча місто має сприятливі показники чисельності зайнятих у промисловості (індекс 1,5), інвестицій у основний капітал (1,6) тощо.

Рис. 12.6.Інвестиційна привабливість регіонів Вінницької області

IV група– регіони з низьким рівнем інвестиційної привабливості (індекс 0-0,5). Це найбільш чисельна група регіонів, всього їх 19; це 17 районів та міста Могилів-Подільський і Хмільник. Серед регіонів цієї групи найкращі можливості для залучення інвестицій мають міста. Для поліпшення інвестиційного клімату у Могилеві-Подільському важливо стабілізувати роботу машинобудівного заводу, а у Хмільнику – приступити до реалізації програми модернізації заводу «Хмільник-сільмаш».

V група – регіони з найнижчим рівнем інвестиційної привабливості (індекс менше 0). До цієї групи увійшло 6 регіонів: Могилів-Подільський, Піщанський, Тростянецький, Хмільницький і Чернівецький райони та м. Ладижин. Це найбільш проблемні регіони Вінницької області. Несприятливий інвестиційний клімат Ладижина пояснюється найвищим у області рівнем забруднення повітряного басейну. Водночас місто має непогані умови для залучення інвестицій у біотехнологічні та деякі інші виробництва, про що свідчить високий індекс прямих іноземних інвестицій (13).

Поиск по сайту: