Розглянути та замалювати насіння і зародок однодольних рослин на прикладі пшениці

Кращим об’єктом для вивчення насіння однодольних є зернівка пшениці (рис. 204).

Рис. 204.Поздовжній розріз через зародок і ендосперм зернівки пшениці:

1 – оплодень і насінна шкірка; 2 – алейроновий шар; 3 – клітина ендосперма з крохмалем; 4 – стебло зародка і конус наростання;

5 – листки; 6 – корінь; 7 – всмоктуючи частина щитка; 8 – коренева піхва; 9 – зародкова луска; 10 - щиток

Форма зерна довгаста, округло опукла. З одного боку є борозенка, яка йде вздовж усієї зернівки. На боці, протилежному борозенці, розміщений довгастий виступ – це зародок. За своїм об’ємом він займає незначну частину зерна. Ендосперм – найбільш розвинута частина зерна.

Зародок і ендосперм оточені покривом, який складається з кількох шарів клітин, сплюснутих паралельно поверхні зерна. Ці клітини подвійного походження: поверхневі є оплоднем, а внутрішні – шкіркою насінини.

У зародку розрізняють три основні частини – бруньку, стебло, корінець. Брунька має вигляд надітих один на одного конічних ковпачків, які є поздовжніми розрізами зачатків листків. Корінь знаходиться на протилежному боці і має вигляд первинної меристеми. У ньому видно власне корінь і кореневий чохлик. Корінь знаходиться в порожнині, створеній кореневою піхвою – колеризою. Стебло зародка укорочене і закінчується конусом наростання, розміщеним у бруньці.

З боку стебла, в напрямі до ендосперма, при відокремленні його від зародка, знаходиться щиток. Він є зв’язуючою ланкою між зародком і ендоспермом. Щиток складається з паренхімних клітин стовпчастої форми, що прилягають до ендосперма. Шар клітин щитка називають всмоктуючим шаром. Він відіграє важливу роль в процесі проростання насіння.

Ендосперм складається з однорідних паренхімних клітин, багатих на крохмальні зерна. Шар, що прилягає до покриву зерна, різко відрізняється від решти частин кубічною формою клітин та своїм вмістом і складається з дрібних округлих тілець, не схожих на крохмальні зерна. Це – алейроновий шар, клітини якого містять велику кількість конституційних білків.

3. Ознайомитись із процесами формування проростків із насіння дводольних рослин на прикладі квасолі. Замалювати (рис. 205).

Рис. 205.Проростання насіння квасолі

4. Ознайомитись із процесами формування проростків із насіння однодольних рослин на прикладі кукурудзи. Замалювати (рис. 206).

Рис. 206. Проростання насіння кукурудзи

Питання для самоконтролю і розвитку мислення:

1. Опишіть послідовність формування зародка із зиготи у дводольних та однодольних рослин.

2. Що являє собою насінина у квіткових рослин? З яких елементів вона складається?

3. Дайте ботанічну характеристику зародка і насіння дводольних рослин на прикладі квасолі; зародка і насіння однодольних рослин на прикладі пшениці.

4. Чим відрізняється проросток від зародка і від сформованої рослини?

5. Опишіть послідовність формування проростка із зародка насінини у дводольних та в однодольних рослин.

6. Які умови середовища необхідні для формування проростка?

7. Що являє собою насіння з ендоспермом, з периспермом та ендоспермом і периспермом? Наведіть приклади.

Матеріали та обладнання:

1. Будова насіння і зародка дводольних та однодольних рослин, формування проростків із насіння дводольних та однодольних рослин – таблиці.

2. Набухле насіння квасолі, мікропрепарат насіння і зародка пшениці.

3. Живі проростки квасолі, пшениці, кукурудзи.

Література:

1. Васильев А.Е., Воронин Н.С., Еленевский А.Г. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. – М.: Просвещение, 1988. – С. 413-431.

2. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – С.86–88.

3. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 97-306.

4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.330-335.

Поиск по сайту: