Лабораторна робота №21

Тема: Гінецей.

Мета: Вивчити будову маточки, типи та види гінецею; ознайомитись із одностатевими та двостатевими квітками, однодомними та дводомними рослинами.

Теоретичні питання:

1. Маточка, її будова, форма та пристосування до вловлювання пилку.

2. Типи та види гінецею квіток. Еволюція типів гінецею.

3. Одностатеві квітки.

4. Двостатеві квітки.

5. Однодомні рослини.

6. Дводомні рослини.

7. Процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу.

8. Запліднення та розвиток зародка насінини.

Завдання:

1. Розглянути та замалювати будову маточки, їх форми та положення зав'язі у різних рослин.

2. Ознайомитись із типами та видами гінецею квіток різних рослин.

3. Розглянути та замалювати схему еволюції основних типів гінецею.

4. Ознайомитись із одностатевими та двостатевими квітками, однодомними та дводомними рослинами.

5. Вивчити процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу у рослин.

Основні відомості

Маточка – основний орган квітки, що займає в ній центральне положення і складається з одного або кількох зрослих плодолистиків (мегаспорофілів), у яких формується насінний зачаток, а пізніше – зародковий мішок, що містить яйцеклітину та інші елементи, котрі в процесі запліднення несуть ознаки жіночої статі.

У маточці виділяють такі частини:

1) нижня, розширена частина – зав'язь з насінними зачатками;

2) стовпчик, який бере участь у винесенні приймочок;

3) приймочки, які пристосовані для вловлювання пилку.

Зав'язь називається верхньою, коли вона вільно сидить на квітколожі, але всі інші частини квітки розташовані нижче (жовтець, горох, злаки).

Нижня зав'язь формується тоді, коли чашолистки, пелюстки, тичинки і рідше квітколоже зростаються з її стінками, а не зросла її частина розташована зверху (яблуня, груша, соняшник, кульбаба). Якщо інші частини квітки зростаються із стінками зав'язі частково, а сама зав'язь сидить на дні глечикоподібного утворення, то її називають середньою або напівнижньою (шипшина, слива, персик).

Типи зав'язі у квіток:

а) верхня (вишня, горох);

б) нижня (яблуня, груша);

в) напівнижня (середня) (бузина, буряк).

Сукупність плодолистків або мегаспорофілів, що розвиваються у квітці називають гінецеєм. Якщо у квітці одна маточка, утворена одним плодолистком, то гінецей називають простим апокарпним (вишня, бобові). Якщо в одній квітці розвивається дві і більше маточок, то гінецей називають складним апокарпним (магнолієві, жовтцеві).

Зростання плодолистків зумовило утворення ценокарпного гінецею, який, в свою чергу, поділяється на синкарпний (зав'язь розділена справжніми перегородками – лілійні, вересові, дзвіночкові); паракарпний – представлений одногніздою зав’яззю, утвореною кількома плодолистиками, що зрослися на периферії (злакові, вербові, айстрові); лізикарпний – гінецей, який на початку розвитку має справжні перегородки зав'язі, але пізніше вони зникають (первоцвіт, гречкові, деякі гвоздичні).

Двостатеві квітки – це такі, в яких формуються обидва головні члени – маточка (маточки) і тичинки. Такі квітки характерні для переважної більшості представників капустяних (Brassicaceae), айстрових (Asteraceae), розових (Rosaceae), бобових (Fabaceae), губоцвітих (Lamiaceae), гвоздичних (Cariofillaceae), тонконогових (Poaceae), лілійних (Liliaceae) та ін.

Одностатеві квітки (тичинкові і маточкові або чоловічі та жіночі) - це такі, у яких формується лише один з головних членів – або тичинки або маточки. Характерні для представників родин гарбузові (Cucurbitaceae), букові (Fagаceae), березові (Betulaceae), деяких злакових (кукурудза - Zea mays), осокових (Cyperaceae), кропивових (Urticaceae) та ін.

Однодомні рослини – це такі, в яких чоловічі та жіночі квітки (тичинкові та маточкові) утворюються на одному екземплярі рослин. Це – представники родин гарбузові (огірки, гарбуз, диня, кавун), букові (дуб, бук, каштан їстивний), березові (береза, вільха, ліщина), деякі злакові (кукурудза). До групи однодомних рослин відносять також усі рослини, в яких формуються двостатеві квітки.

Дводомні рослини – це такі, в яких чоловічі та жіночі (тичинкові та маточкові) квітки утворюються на окремих екземплярах рослин. Дводомних рослин у природі зустрічається не багато - це, зокрема, верба (Salix), тополя (Populus), конопля (Cannabis), обліпиха (Hippophae) з родини маслинкові, кропива дводомна (Urtica dioica), шовковиця біла (Morus alba), деякі види осоки (Carex) та ялівця (Juniperus) і деякі інші.

Хід роботи:

1. Розглянути та замалювати будову маточки, їх форми та положення зав'язі у різних рослин (Рис. 173, 174).

Рис. 173.Різні форми маточок:

З – зав’язь; Ст – стовпчик; Р – приймочка

Рис. 174.Положення зав’язі у квітці:

1-3 – зав’язь верхня; 1 – квітка підматочкова; 2-3 – квітка навколоматочкова; 4 – нижня зав’язь, утворена плодолистками і квітколожем; 5 – нижня зав’язь, утворена плодолистками, оцвітиною і тичинками; 4-5 – квітки надматочкові;

6 – напівнижня зав’язь, квітка напівнадматочкова

2. Ознайомитись із типами та видами гінецею квіток різних рослин (Рис. 175).

Рис. 175.Розрізи різних типів гінецею:

А – апокарпного (сусака); Б – власне синкарпного (беладонни); В – паракарпного (агрусу); Г – паракарпного (маку); Д.- лізикарпного (первоцвіту); 1 – стінка зав’язі; 2 – гніздо зав’язі; 3 –насінний зачаток

Поиск по сайту: