Порядок Гвоздикоцвіті (Сaryophyllales)

Найбільший порядок (17 родин) цього підкласу. Трави, рідше кущі або невеликі деревця. Квітки, суцвіття і плоди різних типів. Характерним і спільним є зігнутість насінних зачатків і зародка в насінині, який оточує мучнистий ендосперм. Насінні зачатки, як правило, прикріплюються до центрального або осьового сім'яносця.

Родина Лаконосні (Рhуtоlассасеае). Налічує 17 родів і близько 120 видів в тропіках та субтропіках. У ботанічних садах і парках на півдні України і в Криму вирощують як декоративну рослину лаконос американський. Це висока трав'яниста рослина з товстим розгалуженим при основі дерев'яніючим стеблом, часто червонуватим, з великими овально-ланцетними листками, зеленувато-білими квітками і темно-пурпурними кулястими плодами.

Родина Гвоздичні (Саrуорhуllасeае). Налічує 70—80 родів і понад 2000 видів однорічних або, частіше, багаторічних трав або напівкущів з супротивними, рідше черговими листками. Квітки правильні, з подвійною 5-членною оцвітиною, пелюстки на верхівці виїмчасті або двороздільні; тичинок 10(5); маточка з 2— 5 плодолистків, зав'язь верхня; плід — частіше коробочка, рідше горішок або ягодоподібний.

Підродина Мокричні (Аlsіпоіdеае). Чашолистки не зрослись, пелюстки без нігтиків. Рід зірочник (Stеllаrіа) налічує близько 100 видів, з них 14 є у флорі України. 3. лісовий, багаторічник з білими пелюстками, росте в листяних лісах всюди: на луках, особливо заплавних, по схилах і узліссях часто зустрічається з. злаковидний, або п'яна трава, — низька сланка рослина, отруйна для коней. По городах, вогких засмічених місцях, як бур'ян майже повсюди росте з. середній, або мокричник, — з лежачими або висхідними стеблами. Невиразні дрібні квітки скупчені в клубочки, без пелюсток, характерні для таких, наприклад, невеличких рослин, що ростуть у нас на відкритих піскуватих місцях, як давала, або червець однорічний, та остудник багатошлюбний.

Підродина Гвоздикові, або Смілкові (Саrуорhуllоіdеае, або Sіlепоіdеае). Чашечка зрослолиста, часто циліндричної форми; пелюстки з довгими нігтиками. Найбільш відомі у нас є такі роди: віскарія (Vіsсаrіа; рис. 36, 1), смілка (Sіlеnе), що налічує близько 300 видів, з них в Україні є понад 20 видів, поширених на луках, у степах, на узліссях, різних відслоненнях тощо.

Досить великий і поліморфний рід гвоздика (Dіаnthus), що налічує понад 300 видів, з яких у флорі України є близько 30 видів. Гвоздики улюблені й популярні декоративні рослини. У культурі розрізняють три основні групи гвоздик: г. садова, або голландська,— багаторічник, до 50—60 см заввишки, є багато цінних садових сортів і форм з великими різно забарвленими, пахучими, найчастіше махровими квітками. Г. турецька — дворічник; квітки мають різне забарвлення, прості й махрові, у щиткоподібних голівках; пелюстки по краях дрібнозубчасті; різні сорти цих гвоздик йдуть часто на зріз. Г. китайська — однорічник, найчастіше з рожевими, рідше з білими квітками в невеликих пучках; е досить перспективні сорти з великими і яскравими квітками.

Кукіль звичайний (Agrostemma githago) — бур'ян озимих і ярих культур, з великими рожево-пурпуровими квітками. Насіння чорне, дуже отруйне, містить глюкозид агростемін.

Мильнянка лікарська, або собаче мило, (Saponaria officinalis) — багаторічна рослина до 50—80 см заввишки, квітки красиві, біло-рожеві, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Росте на узліссях, луках, при берегах; часом її розводять на городах, де вона дичавіє. У її коренях багато сапоніну; рослина отруйна.

IV. Загальна характеристика, основні представники родини Лободові.

Родина Лободові (Сhепороdіасеае). Трави, напівкущі, рідше кущі або дерева, часто з борошнистою поволокою. Листки прості, чергові, рідше супротивні, часом редуковані або зрослися з міжвузлями стебла. Квітки дрібні, непоказні, двостатеві, рідше одностатеві, частіше в клубочках, зібраних у складні волоте- або колосоподібні суцвіття. Будова квіток досить різноманітна; здебільшого вони з простою п'ятичленною оцвітиною і з п'ятьма тичинками, що протистоять листочкам оцвітини; маточка складається з 2—5 плодолистків, з верхньою одногніздою зав'яззю; плід сухий, горішкоподібний, рідше ягодоподібний або у вигляді супліддя; зародок зігнутий або спіральний

Лободові об'єднують близько 100 родів і понад 1600 видів, поширених у природі переважно в степах, пустелях, напівпустелях, і на прибережних солонцях та солончаках; тут нерідко вони є панівними ландшафтними рослинами, часом на значних площах. Окремі види — злісні бур'яни. Культурних рослин порівняно мало, але економічне значення окремих видів (буряка) досить велике.

Буряк звичайний, або культурний (Beta vulgaris) — дворічна рослина, що походить, як вважають, від б. багаторічного, який дико росте по узбережжю Середземномор'я. Нашими селекціонерами виведено однонасінний (одноростковий) цукровий буряк.

Шпинат (Sріnасіа sаtіvа) — важлива високовітамінна овочева рослина. Використовують у кулінарії для приготування борщу, супу, соусів та інших приправ.

Лобода (Сhеnороdіum) — одно- або дворічні бур'яни з характерною борошнистою поволокою. Найбільше поширені у нас л. біла, або звичайна, що зустрічається на городах, біля жител і повсюди по засмічених місцях.

Курай, або солянка (Salsоlа),— однорічники, напівкущі або кущі. Злісним бур'яном півдня України є, зокрема, к. чумний. Зріла рослина відривається під час вітру від кореня і котиться по полю (тому курай і деякі інші степові рослини називають «перекотиполе»).

Солонець європейський трав'янистий — однорічник, з членистим соковитим стеблом. Поширений на солонцях і солончаках у Приазов'ї і Причорномор'ї.

Поиск по сайту: