Родина Жовтецеві (Ranunculaсеае)

Лекція 20. Клас Двосім’ядольні (Магноліопсиди). П/кл. Ранункуліди. П/кл. Каріофілліди.

1. Загальна характеристика класу.

2. П/кл. Ранункуліди род. Жовтцеві.

3. Загальна характеристика, основні представники родини Гвоздичні.

4. Загальна характеристика, основні представники родини Лободові.

I. Загальна характеристика класу.

Клас Магноліопсиди, або Дводольні (Мagnoliopsida, або Dicotyledones).

Зародок у магноліопсид з 2 сім'ядолями, іноді з 1 сім'ядолею, рідко з 3—4 сім'ядолями. Сім'ядолі звичайно з 3 провідними пучками.

Листки з пірчастим, рідше пальчатим, жилкуванням, іноді жилкування дугоподібне або паралельне, звичайно незамкнуте. Черешок звичайно чітко виражений. Листових слідів 1—3, іноді більше. Профілли і брактеоли звичайно парні.

Провідна система стебла звичайно складається з одного кільця провідних пучків, як правило, з камбієм. У флоемі звичайно є паренхіма.

Кора і серцевина стебла звичайно добре диференційовані.

Первинний (зародковий) корінець звичайно розвивається в головний корінь. Чохлик і епідерма кореня мають в онтогенезі спільне походження.

Деревні або трав'янисті рослини, іноді вторинні деревні рослини.

Квітки найчастіше 5- або (рідше) 4-членні, і лише у деяких переважно примітивних таксонів 3-членні. Нектарники різних типів. Оболонка пилкових зерен звичайно 3-кольпатна або похідних від неї типів; значно рідше (у небагатьох примітивних таксонів) дистальне 1-кольпатна.

Клас Мagnoliopsidaвключає 8 підкласів, 429 родин, близько 10 000 родів і не менше 190 000 видів.

II. П/кл. Ранункуліди род. Жовтцеві.

Частіше всього трав'янисті рослини переважно з двостатевими ациклічними або частково циклічними квітками з багатьма тичинками і маточками або їх кілька з вільними або зрослими карпелами; насіння з ендоспермом або без нього. Ранункуліди за рядом ознак близькі до магноліід, але більш розвинуті Охоплюють 4 порядки, 4 підпорядки, 12 родин, 16 підродин і значну кількість родів та понад 3000 видів.

Порядок Жовтецевоцвіті (Ranunculales).

Охоплює 3 підпорядки, 8 родин і 12 підродин.

Родина Жовтецеві (Ranunculaсеае).

Багаторічні трави, рідше кущі, ліани або однорічники.

Листки чергові, рідше супротивні, здебільшого прості.

Квітки різної будови: актиноморфні або зигоморфні, з ациклічним, циклічним або геміциклічним розміщенням частин квітки на квітколожі, оцвітина з невизначеною або визначеною кількістю членів, проста або подвійна, 5-членна, з різними переходами від простої до подвійної, тичинок здебільшого багато, маточок кілька або багато, рідше одна, гінецей найчастіше апокарпний;

Зав'язь з одним або кількома насінними зачатками, плоди різної будови — збірні листянки або сім'янки, рідше ягоди або коробочки.

Жовтецеві — велика, в основному позатропічна, родина, що охоплює понад 60 родів і близько 2000 видів. Деякі ботаніки вважають, що ця родина перебуває ще й тепер у процесі інтенсивного видоутворення. Поряд з примітивним типом квітки з невизначеною кількістю усіх її членів та ациклічним розміщенням тут спостерігаються всі переходи до більш досконалого її типу. Квітка еволюціонувала від невизначеної кількості членів простої оцвітини до п'ятичленної подвійної оцвітини, від актиноморфії до зигоморфії, від апокарпії до синкарпії.

У складі родини є чимало отруйних і шкідливих для тварин та людини рослин, які містять у своїх органах різні алкалоїди, глікозиди тощо. Деякі рослини, як горицвіт, аконіт, чемерник та інші, відомі як лікарські, а орлики, чорнушка садова, дельфіній, ломиніс — як декоративні. У лісах, на узліссях і гірських луках Карпат досить поширені різні види анемон і еону. На суходольних і заплавних луках часом досить поширені різні жовтеці. За типом плодів і будовою квіток жовтецеві поділяються на 6 підродин: Коптисові, Рутвицеві, Анемонові, Жовтецеві, Дельфінієві, Морозникові, або Чемерникові.

Підродина Коптисові (Сорtіdоіdеае). Найпримітивніша в родині Жовтецеві і включає 7 родів, найбільш примітивним з яких е рід коптіс (Сорtіs), у котрого карпели сидять на довгих ніжках і до того ж відкриті (незрослі) вище рівня прикріплення самих верхніх насінних зачатків. Досить примітивні також одночленні карпели у роду воронець (Асtеа). У флорі України, в лісах і по чагарниках в Карпатах, Поліссі і Лісостепу, зростає в. колосистий з прямостоячим стеблом 30—60 см заввишки, двічі-трійчастими листками, широкоовальними, гострозубчатими, з загостреними долями, з дрібними, білувато-жовтими, зібраними в китиці квітками і чорною ягодою.

Підродина Рутвицеві (Тhаliсtrоіdеае). Дещо більш просунута порівняно з попередньою підродиною. Плодики представлені як листянками, так і горішками. Серед 12 родів світової флори насамперед слід згадати поширені в Україні роди орлики (Аquіlеgіа) та рутвицю (Тhаlісtrum).

Рід орлики налічує близько 75 видів, особливо поширених в горах Кавказу, в Україні їх є 4. Багаторічники, з складними дво-, трироздільними листками. Чашечка п'ятилиста, забарвлена: синя, рожева або лілова; пелюсток 5, лійкоподібних, із шпорками. Найбільше відомі о. звичайні, які ростуть в лісах і чагарниках, їх культивують як декоративні. Легко дичавіють.

Рід рутвиця з дрібними, численними з простою оцвітиною квітками, зібраними у волоть; листки стеблові, чергові. В Україні зростає 8 видів. Найчастіше зустрічаються р. проста та орликолиста.

Підродина Анемонові (Аnеmоnоіdеае). Охоплює близько 20 родів переважно в позатропічних областях; в Україні представлено 5 родів з такими спільними ознаками: плід — збірна сім'янка, квітки правильні; оцвітина проста, віночкоподібна, рідше подвійна.

Анемона, або вітряниця (Аnеmоnе),— численний рід, який має в Україні 5 видів. Багаторічні кореневищні рослини з білими або жовтими квітками. Дуже поширена в листяних і мішаних лісах України а. жовтецева (А. гапипсиїоісіеб) з жовтими квітками. У лісах Правобережжя досить часто трапляється ще а. дібровна з білими квітками. Красиві рожево-фіолетові квітки, що нагадують квітку нарциса, має а нарцисоцвіта, яка росте на гірських луках (полонинах) Карпат.

Досить поширений у соснових лісах сон широколистий, або сон-трава (Рulsаtіllа lаtifоlіа), з великими поодинокими рожевувато-бузковими квітками, що з'являються в квітні раніше від прикореневих пальчастих листків.

На узліссях, лісових галявинах і серед чагарників в зоні Полісся і Лісостепу зустрічається дуже красивий ломиніс, або клематіс цілолистий (Сlеmаtіs іntеgrіfоliа),— з прямостоячим стеблом 30—50 см заввишки і привабливими фіолетовими квітками 5—10 см у діаметрі. Ряд видів і садових сортів роду Сlеmаtіs з виткими стеблами і рясними привабливими квітками вирощують в садах і парках, на лоджіях, балконах тощо.

Рано навесні (до розпускання 3-лопатевих шкірястих листочків) цвіте красивими блакитними квітками печіночниця благородна (Нераtіса nоbilis), яка трапляється в лісах у Правобережній Україні і в Карпатах

Підродина Жовтецеві (Rаnunсulоіdеае). Одна з найбільших підродин, до якої належать близько 20 родів переважно наземних або прибережне водяних чи болотяних рослин; у флорі України е представники 5—6 родів цієї підродини.

Жовтець (Rаnunсulus) — великий і досить поширений у природі рід (вогкі луки, ліси, болота, трав'яні схили, береги водойм тощо), що налічує понад 300 видів, з них близько 40 в Україні. Переважно багаторічники; квітки з подвійною п'ятичленною оцвітиною, пелюстки з нектарними ямками при основі. Майже всі жовтеці отруйні або шкідливі для тварин рослини, що засмічують луки і пасовища. На луках, схилах, узліссях є такі види жовтеців: ж. їдкий, ж. повзучий, ж. золотистий. Дуже токсичним вважається ж. отруйний, що росте по берегах водойм і у надмірно вологих місцях. Квітки в нього невиразні, дуже дрібні.

Пшінка, або чистяк (Fісаrіа). 2—3 види весняних багаторічних рослин з потовщеними бульбоподібними коренями, з майже округлими або яйцеподібно-серцеподібними листками, що містять в їхніх пазухах виводкові бруньки; квітки білі або жовтуваті. В лісах і чагарникових заростях майже повсюди поширена п. весняна (10—20 см заввишки) з жовтими блискучими квітками.

На вологих лісових луках і галявинах на Поліссі, в Лісостепу і в Карпатах росте купальниця (Тrоllіus еurораеа) — з великими, 3—5 см у діаметрі, лимонно-жовтими квітками. Інші види купальниць поширені у північних районах Євразії.

Горицвіт, абло адоніс (Аdоnіs), налічує близько 20 видів, з них в Україні — 5. Одно- або багаторічні рослини з пірчасто- або пальчасто-розсіченими на вузькі частки листками. Оцвітина подвійна, чашечка п'ятилиста, віночок з 5—24 пелюсток. Найбільш поширений, г. весняний —багаторічник, що росте в степах і по степових схилах. Квітки великі, золотисто-жовті, з'являються рано навесні. Важлива лікарська і разом з тим отруйна рослина. Трава містить глюкозиди серцевої групи: адонідин, адонідозид та ін. Темно-червоні дрібні квітки має г. осінній, що трапляється зрідка як однорічний бур'ян у посівах і по засмічених місцях. Однорічним бур'яном є також г. літній з дрібними яскраво-червоними квітками.

Підродина Дельфінієві (Dеlрhіnіоіdеае). Охоплює 6—7 родів, з них в Україні зростають представники 4 родів, переважно наземних рослин, поширених у степовій і лісостеповій зонах, у гірських лісах Криму і на полонинах Карпат.

Дельфіній (Dеlрhіnіum) —великий рід, що налічує близько 200 видів, з них у флорі України — 8. Багаторічні, рідше однорічні, рослини з розсіченими листками і зигоморфними квітками. Чашолистків 5, забарвлені (сині, рожеві, рідше білі), з них один верхній — із шпоркою; пелюсток 2—4, які або зрослися між собою, або 2 верхні зі шпорками, вкладеними в шпорку чашолистка. Ростуть дельфінії переважно на узліссях і серед чагарників на кам'янистих і вапнякових схилах, гірських луках тощо, окремі види засмічують посіви.

Сокирки (Соnsоlіdа). Рід подібний до попереднього, охоплює 4—5 видів однорічних бур'янів, які засмічують посіви переважно озимих культур, ростуть уздовж доріг, в садах тощо.

Аконіт, або борець (Асоnіtum),— близько 60 видів, з них в Україні близько 20. Багаторічники, часто з потовщеними, здутими коренями і пальчасто-роздільними листками. Квітки в китицях, зигоморфні; чашолистків 5, забарвлених (фіолетові, лілові, жовті), з них верхній має вигляд шолома або ковпачка; пелюсток дві, які зрослися між собою. Більшість видів аконітів поширені на Поділлі, у Прикарпатті і в Карпатах. У рівнинній частині України для Лівобережжя більш характерним є а. дібровний, або гайовий, з жовтими квітками, для Правобережжя — а. Бессера з брудно-білими квітками. В Карпатах у лісах, серед скель і на полонинах зростає 9—10 видів. Усі види аконітів отруйні, окремі з них використовуються у медицині.

Чорнушка (Nigеllа)— однорічні рослини, з правильними поодинокими блакитними квітками Деякі види, як ч. польова і нив'яна, трапляються у нас як бур'яни на засмічених місцях або у посівах. Ч. дамаську вирощують як декоративну рослину.

Підродина Чемерникові (Неllеbоrіdеае). Включає лише один рід чемерник, який дуже обособлений і не має близьких родичів. Грубосітчаста поверхня пилкових зерен чемерника відрізняється від усіх інших представників родини жовтецевих.

Чемерник, або зимівник (Неllеbоrus), має близько 15 видів, з них в Україні — 4. Багаторічники, з пальчасто-розсіченими листками. Квітки правильні, чашолистків 5, забарвлені; невеликих трубчастих пелюсток або пелюсткоподібних нектарників, що утворилися з тичинок, 5—8. Рослини дуже отруйні, містять у кореневищах і листках глюкозиди та алкалоїди: гелеборин, гелебореїн і гельборсид, що діють на серце. У широколистяних лісах Західного Поділля зрідка трапляється чемерник чорний.

Як декоративну рослину вирощують чемерники: зелений і чагарниковий; обидва види легко дичавіють.

III. Загальна характеристика, основні представники родини Гвоздичні.

Поиск по сайту: