ТЕМА 8. Культура в умовах нової соціальної реальності

Терміни і поняття

Державна мова —визнана законом урядова мова в державі, обов’язкова для державної адміністрації, суду й шкільного навчання.

Дисидентство — морально-політична опозиція до існуючого державно­го (політичного) ладу, панівних у суспільстві ідей та цінностей.

Діаспора — розсіяння, розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини: уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають поза її межами.

Духовна свобода — сукупність глибоких переконань людини, волі до їх реалізації та свідомих дій, причому такої сукупності, в якій відображається об’єктивна дійсність. Духовна свобода перед­бачає свідому реалізацію людиною своїх ідеалів, що мають на меті послабити її залежність від стихійних законів розвитку і боротися за досягнення історичною прогресу.

Ідеологізація культури — прагнення поставити культуру на службу певних соціальних груп, класів та інших спільностей.

Космополітизм — теорія та практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного громадянства світовим; за­перечення права націй на самостійне існування, відмова від су­веренітету, культури, традицій в ім’я абстрактного розуміння «єдності людського роду», єдиної держави.

Коренізація — політика, спрямована на забезпечення в державних і партійних установах достатньої кількості представників корінного населення та вживання їхньої рідної мови: сприяння організації шкіл і вузів, культурних закладів, які б вели діяльність мовами корінних національностей: видання їхніми мовами періодики та книг. В Україні політика коренізації діста­ла назву "українізація".

Ліквідація неписьменності — культурно-освітня кампанія, здійснювана більшовицькою партією у 20-30-ті роки.

Менталітет —глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості: сукупність установок, нахилів індивіда чи соціаль­ної групи мислити, відчувати та сприймати світ певним чином; характерний для людини чи суспільної групи спосіб мислення, обумовлений біологічними, соціально-психологічними та етнічними факторами, прагнення, нахили, орієнтири людей, в яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія; світосприймання, світовідчуття, бачення себе у світі, це душа, серце й розум народу.

Націоналізм —політичний принцип, згідно з яким політична і національна спільнота мають збігатися. Інакше кажучи, нація повинна мати власну державу. Це головний зміст націоналізму як політичного принципу.

Національна свідомість — усвідомлення народом своєї спільності, національної своєрідності або, коли йдеться про окрему людину, усвідомлення нею причетності до певного народу, його культури і мови, усвідомлення свого місця та ролі в світовій цивілізації і права на національну незалежність; комплекс уявлень національності про саму себе (в тому числі про на­лежність до неї), її усвідомлених інтересів, ціннісних орієнта­цій і установок по відношенню до інших національностей.

Нація —коріння цього терміна лежить в латинському дієслові "nasci" - народитись. З нього і виник іменник "natio". Він оз­начав: порода, рід або раса. Нація — це велике, модерне, ди­намічне, цивілізоване співтовариство громадян, часто поліетнічне, але об’єднане навколо якогось одного етносу, з націо­нальною мовою державного рівня (та, можливо, однією чи кількома локальними офіційними мовами), як правило, із влас­ною територією, спільними інтересами, назвою і національ­ною культурою (як синтезом кількох етнічних культур), волею бути єдиним цілим, усвідомленням спільності (а подекуди і са­мобутності) минулого, сучасного і особливо майбутнього.

Плюралізм — ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного та соціального розвитку, що базується на існуванні декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань та розуміння буття: система влади, що ґрунтується на взаємодії і протилежності дій політичних партій і громадсько-політичних організацій. Плюралізм в художній творчості — методологічна позиція, що передбачає самостійне існування багатьох окремих культур та їх незведеність до спільних феноменів, відтак — множинність культур та їх наукових інтерпретацій.

Пролеткульт — культурно-просвітницька і літературно-художня організація, яка виникла напередодні жовтня 1917 р. і припинила , існування у 1932 р.

«Розстріляне відродження» —процес винищення радянськими каральними органами української творчої інтелігенції в 30-ті роки.

Толерантність — терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Греченко В.А., Чорний І.В. та ін. Історія світової та української культури. - К.: Літера, 2000. – 464 с.

2. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: Артек, 1999. – 728 с.

3. Теорія та історія світової та вітчизняної культури / Горбач Н.Я. та ін.. -Львів: Каменяр, 1992. – 166 с.

4. Історія української культури / за ред. І. Крип'якевича. - К.: Либідь, 1994. – 656 с.

5. Українська культура: історія і сучасність / за ред. С.О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – 456 с.

6. Абрамович С.Д., Тілло М.С., Чікарькова М.Ю. Культурологія. – К.: Кондор, 2005. – 352 с.

7. Чорненький Я.Я. Культурологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 392 с.

Поиск по сайту: