Після переходу через Чермное море євреї вступили у пустелю. Їсти їм було нічого, й вони почали ремстувати. Тоді Бог так сказав Мойсеєві: - Я почув ремство ізраїльтян. Передай їм: ввечері ви будете їсти м'ясо, а завтра зранку наїстеся хліба. І впізнаєте, що Я - Господь, Бог ваш. Ввечері в стан ізраїльтян прилетіло багато перепелів. М'ясом цих птахів й наїлися у той вечір ізраїльтяни. А зранку на поверхні пустелі з'явилося щось дрібне, дуже схоже на крупу. - Що це? - запитали в Мойсея ізраїльтяни. - Це хліб, який Бог дав нам у їжу. - відповів їм на це Мойсей. Євреї назвали його "манна". Саме цією манною й харчувалися ізраїльтяни весь той час, у який вони перебували у пустелі.
Заповіді Бога
Через три місяці після переходу через Чермное море євреї дійшли до гори Синай й розташувалися поблизу від її підніжжя. Мойсей же піднявся на гору і там довго говорив із Богом. Бог передав через Мойсея їзраїльтянам так звані заповіді, тобто закони, за якими їм потрібно було жити.
Бог промовив слова: 1. Я Господь, Бог Твій, Який вивів тебе із землі єгипетської, з дому рабства. Нехай не буде в тебе інших богів, окрім Мене. 2. Не роби собі бовванів, не поклоняйся їм і не служи їм. 3. Не промовляй ім'я Господа твого даремно. 4. Пам'ятайте день суботній, щоб шанувати його. Шість днів працюй, і роби всякі справи свої, а сьомий день — субота Господові Богові твоєму. 5. Шануй батька і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі. 6. Не вбивай. 7. Не перелюбствуй (це означає, що чоловік не повинен забирати в другої людини дружини його, також і дружина не повинна йти від чоловіка і виходити заміж за іншого). 8. Не побажай (або не заздри, не прагни мати те, що мають інші).
Золотий тілець
Ізраїльтяни легко погодилися виконувати всі закони Бога, але досить скоро порушили свою обіцянку. Сталося це так. Ось уже сорок днів і ночей знаходився Мойсей на горі Синай, де записував все, чому вчив його Бог. А насподі, у долині, тим часом усі ці дні і ночі хвилювалися ізраїльтяни. - Мойсей усе не йде та не йде… - гказали люди Аарону, братові Мойсея - Може, з ним щось трапилося? Аарон й сам вже почав хвилюватися. Адже без брата він почував себе таким безпомічним! А тут ще оцей народ, який вимагає від нього якихось рішучих дій: - Зроби ж що-небудь!.. І тоді Аарон наказав ізраїльтянам зібрати усі вироби з золота й вилепити з них золоте теля. - Нехай це буде наш Бог! - сказав він - Тож давайте йому молитися! …Боже мій! Як міг Аарон забути, що робив у таких випадках Мойсей! Адже насамперед він звертався до Бога - до дійсного Бога!..
Божий гнів
Можеш собі уявити, як розгнівався Бог! Тільки заступництво Мойсея спасло ізраїльтян від повного знищення. Ти ж пам'ятаєш, напевно, що вони обіцяли виконувати? "Я - Бог Твій. Не повинно бути в тебе ніяких інших Богів, крім Мене"... Пам'ятаєш? Найперша заповідь, яку ізраільтяни погодилися виконувати!.. А ще ця: "Не вклоняйся нікому та нічому, окрім Мене - ані на землі, ані на небі. Й не роби ніяких зображень або статуй для такого поклоніння". Ну от... Саме за це Бог змусив євреїв блукати пустелею ще багато десятків років, перед тим, як вивести їх у Ханаанську землю…
Скінія – храм Бога «Тепер я розповім вам, який саме дім звелів Бог Мойсеєві побудувати. Він мусив бути не із цегли або з каміння, тому що його потрібно було переносити. Він мав таку саму будову, як і намет, і його легко можна було перенести до іншого місця. Такого величезного намету ви ніколи не бачили. Дім той називався «Скінією». Передусім брали великі дошки, клали одна на одну і їх з'єднували разом. З цих дощок робили стіни скінії. Кришки (віка) вгорі не було; замість неї були заслони. Дверей також не було, але вхід до скінії закривала заслона. Підлоги також не було, скінія будувалася на повитій травою землі. Скінія була дуже гарною, бо дошки покривалися золотом, заслони робили із блакитної, пурпурової і темночервоної тканин. Заслона, яка була замість дверей, висіла на п'яти золотих стовпах. Всередині скінії були два відділення. Перше відділення або перша кімната була більшою. В першій кімнаті були три речі: 1) Посередині стояв золотий жертовник, на якому спалювали не ягнят, а запашні масті, що наповнювали ароматом всю скінію. Ці масті називалися «фіміамом». 2) По одну сторону жертовника стояв золотий стіл, на якому були дванадцять хлібів. Вони називалися показними хлібами або священними. Кожної суботи ці хліби замінювали на свіжі. З другого боку стояв світильник золотий із сімома лампадами. Вікон в скинії не було, вона освітлювалась тільки цими лампадами. Гарною була ця кімната, але друга була ще кращою за цю. Вона знаходилася по той бік заслони. У внутрішній маленькій кімнаті знаходився ящик із зображенням двох золотих ангелів зверху. Цей ящик називався «ковчегом». У ковчезі зберігалися кам'яні таблиці. Але особливою славою цю кімнату наповнювала присутність Бога, Який з'являвся сюди у хмарі і тут проявляв сяйво слави Своєї.
Хмара стояла поміж двома Херувимами зверху ковчегу. Верх ковчегу називався «вікном ковчегу». Тут з'являвся Бог любові і милосердя. І ця невеличка кімната називалася «Святеє Святих». Там не було ні вікон, ні дверей, ні свічок, але там завжди було світло. Слава Божа наповнювала її світлом, тому що Бог, як ви знаєте, ясніший за сонце….Тепер ви знаєте, що таке скінія, а я ще раз полічу всі речі її, ви намагайтесь запам'ятати їх. Перша кімната: а) золотий жертовник; б) стіл з показними хлібами; в) золотий світильник. У другій маленькій кімнаті або в «Святому Святих» — ковчег.»
Вих. 38, 39, 40
Ви вже маєте уяву про скінію. Тепер я розповім вам, що знаходилося із зовнішньої сторони скінії. Ви вже знаєте, що часто дім оточений садом. Навкруги скінії не було саду, а був широкий двір: у дворі кругом стояли стовпи, вони були близько один від одного і на них висіли заслони. Таким чином, скінія була оточена стінами із заслон. А у дворі скінії знаходилися дві речі:
Мідний жертовник. Він був дуже великим. І не був подібний до золотого жертовника, що знаходився всередині скінії. На цьому жертовникові спалювалися жертовні тварини: вівці, кози, воли і телята.
Ви пригадуєте, що Бог звелів людям приносити Йому тварин в жертву, і ви пам'ятаєте чому Бог дав цей наказ. Давно, давно Бог обіцяв послати Свого Сина, щоб Він помер за гріхи людей.