Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у лютому 2012 р., 24% опитаних підтримують ідею визнати УПА-ОУН учасниками боротьби за державну Незалежність України, 57% опитаних — не підтримують. Ще 19% не визначились з цього питання.[72]
Опитування 25 квітня — 5 травня 2011 року Research & Branding Group методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і Криму, проведеного в рамках міжнародного дослідницького проекту Євразійський монітор, показало, що 44% опитаних негативно оцінюють збройну боротьбу Організації українських націоналістів та Української повстанської армії проти радянської влади, 20% респондентів — позитивно, 14% — нейтрально, 18% — не змогли відповісти, 4% — не чули про таку подію.[73]
Результати соціологічних досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» з 30 березня по 9 квітня 2011 року, показали, що оцінки діяльності УПА в окремих регіонах України можуть значно відрізнятись від середньої оцінки по країні. Так, у західних областях України (де саме і знаходився основний оперативний простір дій УПА) вважають їх учасниками боротьби за незалежність України понад 72% населення (по Україні в середньому 27%)[74].
Міжнародний контекст
Литва
У червні 2009 р. у парламенті Литви директор галузевого Державного архіву СБУ Володимир В'ятрович і директор Центру досліджень визвольного руху Руслан Забілий відкрили виставку «Українська повстанська армія. Історія нескорених». На відкритті виступили віце-спікер Сейму Литви Альгіс Кашета, посол України в Литві Ігор Прокопчук, директор Центру геноциду та резистансу Литви Тереза Біруте-Бюрускайте, депутат Сейму Далія Коудіте і депутат Європарламенту Вітавта Ландсбергіс.[75]
Польща
20 червня 2013 р. Сенат Польщі ухвалив заяву, у якій йдеться, що «9 лютого 1943 нападом загонів УПА на волинське село Паросля почалася груба акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівської фракцією Організації українських націоналістів та Українською повстанською армією». У документі також йдеться, що жертвами антипольської акції УПА стали близько 100 тисяч поляків.
За ухвалення такого тексту документа проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту: 55 сенаторів зі 100 були за, 20 проти, а 10 утрималися.[76]
Вшанування пам'яті
В Україні річниці створення УПА офіційно святкують в ряді областей з 2005 року. На честь 70-річчя створення УПА Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська обласні ради оголосили 2012 рік роком Української Повстанської Армії[77][78][79].
В ряді міст України є вулиці, названі на честь різних діячів і героїв УПА. Зокрема:
вулиця Героїв УПА у Львові
вулиця Героїв УПА в Івано-Франківську
вулиця Героїв УПА у Трускавці.
вулиця Вояків УПА в Тернополі
Пам'ятники
Меморіал «Борцям за волю України 1918–1950 рр.»
Пам'ятник на честь 60-річчя створення УПА
Пам'ятник героям УПА у Сколе
Пам'ятник загиблим борцям ОУН-УПА у Єзуполі
Пам'ятний знак УПА у Харкові
Пам'ятник повішеним комуністами воїнам УПА у Дубровиці
УПА в культурі
Обкладинка фільму «Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» (1995 в кіно)
Обкладинка фільму «Залізна сотня» (2004)
Кінематограф
«Akce B» (Чехословаччина, 1951)
«Ogniomistrz Kaleń» (Польща , 1961)
«Zerwany most» (Польща, 1962)
«Анничка» (СРСР, 1968)
«Білий птах з чорною ознакою» (СРСР, 1970)
«Дума про Ковпака» (СРСР, 1973)
«Тревожный месяц вересень» (СРСР, 1976)
«Жорстокі світанки» (Канада, 1980)
«Високий перевал» (СРСР, 1981)
«Провал операции „Большая медведица“» (СРСР, 1983)
«Государственная граница. Фильм 6. За порогом победы» (СРСР, 1987)
«Отряд специального назначения» (СРСР, 1987)
«Останній бункер» (Україна, 1991)
«Карпатське золото» (Україна, 1991)
«Вишневі ночі» (Україна, 1992)
«Страчені світанки» (Україна, 1993)
«Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» (Україна, 1995)
«Нескорений» (Україна, 2000)
«Один — в полі воїн» (Україна, 2003)
«Залізна сотня» (Україна, 2004)
«Далекий постріл» (Україна, 2005)
«Ми з майбутнього 2» (Росія, 2010)
«Історія однієї криївки» (Україна, 2013)
Документальні фільми
Спогад про УПА (1993)
Три любові Степана Бандери (1998)
Війна без переможців(2002)
Війна — український рахунок (2002)
Між Гітлером і Сталіном — Україна в II Світовій війні (2004)
Бандеровцы: Война без правил (2004)
Пам'яті Слави Стецько (2005)
Музей Бандери у Лондоні (2006)
Собор на крові (2006)
ОУН-УПА: війна на два фронти (2006)
Украинский национализм. Невыученные уроки (2007)
УПА. Тактика боротьби (двосерійний) (2007)
УПА. Третя сила (2007)
Тайны века 55: Степан Бандера. Заказное самоубийство (2007)
«УПА. Телепередача особливий погляд»
«Бандерівці»[80] (Чехія, 2010)
«Служба безпеки ОУН. Зачинені двері» (2011)
«Отець Кадило» (2012)
Музика
В гурту «Тартак» і співака Андрія Підлужного є пісня «Не кажучи нікому». На неї режисером Тарасом Химичем знято відеокліп, присвячений бою бійців УПА проти нацистських окупантів біля села Новий Загорів у вересні 1943 року.
В співака Тараса Чубая та гурту «Скрябін» є спільний альбом «Наші партизани» — повстанські пісні в сучасній обробці.
За сприяння Львівської обласної організації ВО «Свобода» та товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» фольклорний театр Остапа Стахіва зняв кліп на повстанську пісню «В чорнім лісі», присвячену полковнику УПА Василю Андрусяку-«Греготу»-«Різуну».
У пісні «Rebell» («Повстанець») німецької рок-групи Landser є такі рядки: «Я був повстанцем в Україні. Червона армія драпала від нас. Несамовита від ненависті і безсилої злоби. Вже йде повстанець, зараз потече ваша кров.». Ці рядки є прямим натяком на УПА.
Відеокліп UPA — The unsung heroes. УПА непомічених героїв
Фольклор
Докладніше: Повстанські пісні
Пісня Української повстанської армії «УПА іде»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Там, у Москві»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Їхав Гітлер на візочку»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Боже, вислухай благання»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Царю Небесний»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Зродились ми великої години»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Гей на півночі, на Волині»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «За Україну»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Збудись, могутня Україно!»: слова і ноти
Пісня Української повстанської армії «Вже вечір вечоріє»: слова і ноти
