Тема: Камеральне опрацювання результатів польових вимірів при технічному нівелюванні
Мета роботи: Одержати практичні навик з обчислення нівелірного журналу і складання поздовжнього профілю траси.
Вхідні дані для виконання роботи
Польовий нівелірний і пікетажний журнал наведені в додатках 9 і 10
Значення висоти початкового репера – НRP8 і кінцевого репера НRP12, величини, які характеризують перший і другий повороти траси: величина кута повороту, радіус кругової кривої і пікетажні назви вершин кута повороту – ф, R, ПКвк, а також румб початкового напрямку траси, приведені в таблиці 2, звідки вони вибираються за своїм варіантом. В таблиці 2 також наведені вихідні дані для нанесення на профіль проектної лінії: величина насипу ( виїмки) на ГК0-hпо, ухил проектної лінії на ділянці від ГК0 до початку першої кругової кривої – і1 і на участку від кінця другої кругової кругової кривої до кінця траси – і2. На участку від початку першої кругової кривої до кінця другої кругової кривої необхідно запроектувати горизонтальну ділянку.
Прокладання виконується на протязі чотирьох занять. На першому занятті обчислюється нівелірний журна, на другому – пікетажний журнал, на третьому будується поздовжній профіль траси і поперечники, а на четвертому – виконується проектування по профілю.
10.1 Опрацювання журналу технічного нівелювання.
1 Як контролюється робота на станції в журналі нівелювання?
2 Як виконується посторінковий контроль в нівелірному журналі?
3 Як підраховується нев’язка в розімкнутому нівелірному ході?
4 Як підраховується допустима нав’язла в замкнутому нівелірному ході?
5 Як розподіляється нев’язка в нівелірному ході?
6 Як вираховуються відмітки зв’язуючих точок ходу?
7 Як вираховуються відмітки проміжних точок ходу?
II.1.2. Порядок виконання роботи
1 До початку заняття необхідно виписати з таблиці вихідні дані НRр8 і НRр12 одержати в лабораторії нівелірний журнал і переписати в нього результати польових вимірів з таблиці.
2 Підрахувати значення перевищень між зв’язуючими точками ходів, використовуючи відліки по червоній і чорній сторонах рейок.
3 Перевірити виконання контролю /перевищення не повинно відрізнятись більш ніж на 4 мм/ і підрахувати середнє перевищення.
4 На кожній сторінці журналу виконайте посторінкові контролі.
5 Виконайте загальний контроль, підрахувавши нев’язку ходу.
6 Вирахуйте допустиму нев’язку.
7 Провести порівняння нев’язок і в випадку допустимості отриманої, розподілити її з оберненим знаком на всі підраховані значення середніх перевищень.
8 Підрахувати висоти всіх зв’язуючих точок способом перевищень.
9 Підрахувати висоти всіх проміжних точок способом горизонту інструменту.
11.2. Обробка пікетажного журналу
11.2.1 Питання для підготовки до заняття.
1 Що називається кутом повороту траси?
2 Як вимірюються кути повороту траси?
3 Напишіть назви головних точок і елементів кругової кривої.
4Що називається пікетом і як він закріплюється на місцевості?
5Запишіть формули для підрахунку пікетажного найменування головних точок кругової кривої 6 3 якою метою і в яких точках розбивають поперечники?
7 Для чого служить пікетажний журнал?
8 Які дані заносять в пікетажний журнал?
11.2.2 Порядок виконання роботи
1 До початку заняття необхідно перекреслити вказані викладачем сторінки пікетажного журналу на лист міліметрового паперу в м-бі 1:2000, одержати таблиці [6] або [8] в лабораторії.
2 Використовуючи вибраний по своєму варіанту румб початкового напрямку траси і значення кутів повороту, вирахувати румби прямих вставок по трасі. Приклад рішення для варіанту № 1, для першого кута повороту
r = ПдС : 10°;
αопоч= 180° - r = 170°;
α= αпоч-фh А= 170° - 25°45' = І44°І5';
r = ПдС : 35°45'
Аналогічно знаходять румб другої прямої вставки.
З/ Знайти за таблицями значення К, Т, Д, Б /довжини кривої, доміру, тангенса, бісектриси/ для значення R = 1 м і потім,помноживши на величину заданого радіуса кругової кривої, вирахувати ці значення.
4 Знайти з контролем пікетажні позначення головних точок першої і другої кругових кривих на трасі. Результати розрахунків записати в пікетажному журналі навпроти відповідного кута повороту траси.
11.3. Побудова поздовжнього профілю траси і поперечника Питання для підготовки до заняття
1 По яких даних складають поздовжній профіль траси?
2 Яким звичайно приймають масштаб профілю по вертикалі?
3 Що являє собою сітка профілю?
4 Що являє собою лінія умовного горизонту і як вибирають її висоту?
Порядок виконання роботи
1 На міліметровому папері побудувати сітку профілю згідно з зразком.
2 В графі "Відстані” розмістити в відповідності з пікетажним журналом і вибраним горизонтальним масштабом всі пікетажні і плюсові точки.
3 В графі «Відмітки землі" розмістити їх відмітки з нівелірного журналу заокруглені до 0,01 м.
4 В графі "План траси" помістити план траси, складений в прийнятому горизонтальному масштабі по результатах зйомки, які є в пікетажнім у журналі. В середині цієї графи прямою лінією зображують вісь дороги, а відповідних її місцях, як в пікетажному журналі, стрілками показують повороти траси.
5 В графі "Грунт" поміщають результати геологічних досліджень ґрунтів по трасі. Верхня границя цієї графи є лінією умовного горизонту.
6 Від лінії умовного горизонту, на встановлених до неї-перпендикулярах /ординатах/, у відповідному вертикальному масштабі відкладають чорні відмітки точок. Ординати не повинні бути довшими 15 см. Виходячи з цього, встановлюється відмітка лінії умовного горизонту. Намічені на ординатах точки з’єднуються ламаною лінією, яка і є профілем траси.
7В графі "Пікети, прямі і криві" дається зображення прямих ділянок траси і заокруглення. Заокруглення умовно зображуються дугами, зверненими випуклістями вверх - при повороті вправо і випуклістями вниз - при повороті вліво. Спочатку і в кінці заокруглень підписують відстані до ближчих пікетних точок.
Всередині кожної кривої виписують її елементи.
8 На прямих ділянках дороги підписують їх довжини і румби.
9 Викреслюють профілі. поперечників в одному масштабі, який відповідає вертикальному масштабу поздовжнього профілю.
11.4 Вирахування відміток точок проектної лінії
Питання для підготовки до заняття
1 Що навивається нахилом лінії?
2 Що таке відмітка фіксованої точки? Які точки відносяться до фіксованих?
3 По якій формулі вираховують червоні відмітки точок траси?
4 Що називається робочою відміткою?
5 Що називається точкою нульових робіт?
6 По якій формулі вираховують відстані до точки нульових робіт від ближчих точок пікетажу?
7 Для чого вираховують ці точки?
Порядок виконання роботи
1 Керуючись заданими вихідними даними вираховують відмітки фіксованих точок по трасі на ПК0, ПКК1, ККК2 і в кінці траси. Червона відмітка на ПК0 рівна чорній відмітці на ПК0 плюс задана величина насипу або виїмки hПК0
Відмітка ПКК1 дорівнює
де - червона відмітка на ПК0; i - заданий нахил по лінії ПК0- ПКК1
SПКК1 - гор.проложення лінії ПКО- ПКК1 яке визначається по пікетажу траси /для варіанта 1 дорівнює 92,3 м/.
Червона відмітка ККК2 враховуючи наявність горизонтальної ділянки дорівнює, очевидно відмітці .
Відмітка кінця траси Нк знайдеться аналогічно Нчерв. по формулі
де Sк- відстань від ККК2 до кінця траси.
Керуючись відмітками фіксованих точок наносять на профіль проектну /червону/ лінію.
3 В графі "Нахил проектної лінії", проектна лінія показується у вигляді діагоналі прямокутника, направленої вниз або вверх в випадну від’ємного або додатного ухилу. На діагоналі в вигляді дробу підписується ухил і довжина проектної лінії на даній ділянці.
4 Враховуючи знаки ухилів, вираховують червоні відмітки всіх точок траси. Червоні відмітки заокруглені до сантиметрів записують в графу "Проектні відмітки" сітки профілю. На горизонтальних ділянках їх підписують тільки на початку і в кінці ділянки.
5 Знаходять різниці між червоною і чорною відмітками точок /робочі відмітки/. їх підписують на відповідних ординатах, вище проектної лінії при насипі і нижче при виїмці.
6 В місцях пересічення лінії профілю з червоною лінією вираховують відмітки точок нульових робіт, попередньо знайшовши відстані до них від ближніх точок пікетажу по формулі
де Н0 - відмітка точки нульових робіт; червона відмітка ближньої пікетної точки; X - відстань від неї до точки нульових робіт; і - ухил на ділянці.
Відстань від ближчої точки пікетажу до точки нульових робіт знаходять за формулою
,
де УІ; У2 - робочі відмітки на ближніх точках пікетажу; S - горизонтальне проложення відстані між ними.
7 Викреслюють профіль тушшю.
Вісь дороги в графі "План траси", графи: "Проектні відмітки", "Ухили проектної лінії", "Пікети, прямі і криві", "Кілометри" і всі підписи в них викреслюються червоним кольором, відстані до точок нульових робіт і їх відмітки - синім кольором, решту граф і підписи в них - червоним кольором.