Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Найскладнішою є адаптація керівників



Адаптація персоналу

1) Поняття і види адаптації

Наймаючись на роботу в ту чи іншу організацію людина має певні цілі, потреби, норми поведінки, відповідно до яких вона ставить вимоги до організації, умов праці та мотивації, у зв’язку з цим виникає необхідність процесу адаптації.

Адаптація– взаємне пристосування працівника і умов організації, що базується на поступовому освоєнні нових професійних, соціальних та організаційних умов праці.

Адаптація буде успішною, коли норми і цінності колективу стануть нормами і цінностями окремого працівника і чим швидше він їх прийме і визначить свою соціальну роль у колективі.

Виділяють наступні види адаптації:

- Первинна (пристосування молодих співробітників, які не мали досвіду професійної роботи – випускники середніх та вищих навчальних закладів);

- Вторинна (пристосування працівників при переході на нові робочі місця, посади, організації).

Вторинна адаптація розглядається з різних позицій і кожна має свій об’єкт, завдання, показники ефективності:

1)Психофізіологічна адаптація (пристосування людини до нових фізичних і психологічних навантажень, фізіологічних умов праці. Об’єктом даної адаптації є умови праці, які визначають комплекс факторів виробничого середовища, що суттєво впливають на самопочуття, настрій, працездатність працівника, а при тривалій дії на них – на стан здоров’я, що виражається у професійних захворюваннях, травматизмі, втомі);

2)Професійна адаптація (повне і успішне оволодіння новою професією, тобто звикання, пристосування до змісту і характеризації, його умов і організації. Вона виражається у певній мірі на певному рівні оволодіння професійними знаннями, навичками і вміннями у відповідності характеру працівника, характеру професії у формуванні професійно-необхідних якостей особи у розвитку стійкого позитивного ставлення працівника до своєї професії. Професійна адаптація передбачає постійне вдосконалення трудових здібностей (умінь, знань));

3)Соціально-психологічна адаптація ( пристосування людини відносно нового для неї соціуму (колективу), його традицій і неписаних норм, до стилю роботи керівника, тобто це введення особи в колектив як рівноправної, прийнятої всіма його елементами у систему взаємовідносин колективу з традиціями, ціннісними орієнтаціями, пристосування особи до соціального оточення в колективі. Соціально-психологічна адаптація ділиться на наступні етапи:

- Початковий (зовнішня переорієнтація, коли працівник не визнає ціннісних орієнтацій даного колективу);

- Особистість і колектив взаємно визнають систему еталонів поведінки один одного, але не змінюють свої позиції;

- Особистість приймає систему цінностей колективу, який теж під її впливом змінює свої позиції;

- Заключний (особистість повністю внутрішньо приймає ціннісні орієнтації, норми колективу та цілком перебудовує свою психологію і поведінку. Цей етап не зовсім бажаний, так як особистість втрачає свою цілісність.

4)Організаційна адаптація (засвоєння ролі та соціального статуту робочого місця та підрозділу в загальній оргструктурі, розуміння особливості організаційного механізму управління організацією).

Умови успішної адаптації:

1.Якісний рівень роботи з питань профорієнтації потенційних робіт

2.Об’єктивність ділової оцінки персоналу

3.Престиж і привабливість професії, роботи за спеціальністю в цій організації

4.Особливості організації праці, які б реалізували потреби працівника

5.Гнучкість системи навчання персоналу на підприємстві

6.Особливості соціально-психологічного клімату, що склався в колективі

7.Особисті якості працівника, пов’язані з його віком, сімейним становищем, характером.

 

2) Етапи та стратегії адаптації персоналу

Адаптація, як і кожний процес характеризується певною тривалістю і має початок та кінець.

Етапи адаптації:

1. Період ознайомлення – тривалість 1 місяць. За цей час працівник може продемонструвати свої можливості, бажання і витримку.

2. Оцінюючий період – тривалість до 1 року. Досягається сумісність з колективом організації.

3. Проходження поступової інтеграції в організації.

Важливу роль в ефективності проведення адаптації нових працівників відіграє керівник, який проводить попередню розмову з працівниками, щоб вони добре зустріли нового співробітника, призначає наставника.

Бажано, щоб протягом 1 тижня керівник щоденно зустрічався з новим співробітником, цікавився його успіхом, труднощами. Це дозволить керівнику дізнатись сильні і слабкі сторони нового працівника, взаємовідносини в колективі, його зовнішній вигляд.

Крім адаптації людини до робочого місця доцільна і адаптація роботи до людини, яка передбачає організацію робочого місця відповідно до ергономіки і гнучке регулювання ритму і тривалості робочого часу, побудова структури організації, розподілу трудових обов’язків і конкретних завдань з урахуванням здібностей і особливостей характеру працівника, індивідуалізація системи мотивації.

Найскладнішою є адаптація керівників.

При адаптації керівник може вибрати 1 з наступних стратегій:

1)Очікування (вивчення спочатку)

2)Критична (попередників)

3)Традиційна (виконання правил і норм попередника)

4)Раціональна (вибір декількох стратегій)

 

Розвиток персоналу

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.