II ЕТАП. ПРОВЕДЕННЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ

Найпоширенішим у практиці способом організації навчальної дискусії є міжгруповий діалог.

Порядок роботи за цього способу такий:

1. Визначення задачі.

2. Утворення груп, розподіл ролей у малих групах.

3. Груповий діалог.

4. Подання результатів обговорення.

5. Міжгруповий діалог.

6. Підбиття підсумків.

Момент пояснення цілей і задач, момент утворення груп і момент початку виконання завдання необхідно відокремити в часі.

Визначення задачі для групової роботи вимагає особливої чіткості, задача має бути сформульована коротко й зрозуміло для дітей. Далі учитель дає час (2-3 хвилини) для об’єднання учнів у групи і їх розміщення. Якщо завдання для всіх груп однакове, утворення групи може відбуватися у такий спосіб: педагог призначає організатора для кожної групи, який запрошує кількох однокласників до спільної роботи.

Перш, ніж групи розпочнуть працювати, слід запропонувати їм повторити завдання. Це обов'язковий елемент початку спільної роботи. Пізніше, коли діти освоять норми й правила співпраці, педагог, спостерігаючи за роботою груп, лише перевіряє, чи зрозуміли учні задачу, чи правильно її сформулювали.

Спочатку дорослий допомагає організувати роботу групи:

обговорює з дітьми способи розподілу обов’язків, дотримання норм співпраці;

задає або конструює разом із учнями позитивні зразки;

навчає фіксувати результати роботи чітко й охайно.

Надалі, міра допомоги групі зменшується, учитель «втручається» у роботу групи за колективним проханням, у якому школярі мають точно сформулювати проблему.

Г.А.Цукерман зауважує: «Її [дискусію в групі спільно працюючих дітей] організує дорослий, але, раз почавшись, ця робота далі не вимагає співучасті дорослого».

Організатор групи і його функції. Особливу увагу слід приділити поступовому „вирощуванню” організаторів груп. Функції організатора детально викладені в книзі С.Т.Танцорова. З огляду на вік учнів початкової школи можна говорити про кілька основних функцій організатора, виконання яких потрібно спеціально вчити дітей.

Отже, організатор:

просить перед початком роботи сформулювати завдання ще раз, переконується, що всі зрозуміли його зміст;

пропонує певний спосіб роботи, група обговорює його;

стежить за тим, щоб група не відходила від обговорення поставленого питання (може зупинити обговорення запитаннями «що ти зараз робиш?», «навіщо ти це зараз робиш?» або «що ти хочеш зробити?»);

стежить за тим, щоб працювали всі, а не хтось один, ставлячи запитання: «Які ще версії можливі?» або «Хто думає інакше?»

Контроль за дотриманням часу, відведеного на роботу, також є обов'язком організатора.

У зв'язку зі складністю, багатофункціональністю описаної ролі, учитель сам призначає організаторів груп. На початку навчання функції можна розподілити між кількома учнями. Інші ролі в групі (за необхідності) діти розподіляють самостійно.

По завершенні групового обговорення вчитель з'ясовує в дітей «Чи готова група представити результат?» і «Чи кожен може доповісти?» Таким чином, педагог переконується в тому, що всі учні можуть розповісти про хід і результати роботи своєї групи.

Підбиття підсумків роботи (рефлексія). Підсумки варто підбивати по двох напрямах: як група організувала спільне обговорення і які змістовні висновки зробила. Для обговорення варіантів взаємодії в групі і їх ефективності у 1-2 класах варто запропонувати дітям оцінити за певними критеріями як вони організувалися. (Критерії виділяються учнями спільно з учителем на початку навчання, під час перших спроб роботи в парі і групі). Наприклад, під час обговорення можна заповнювати таку таблицю, розміщену на дошці:

Таблиця

Збереження змісту рефлексії пов’язано з усвідомленням самим учителем її цілей і грамотним відбором запитань.

С.Т.Танцоров виділяє 3 можливі мети, які ставить перед собою учитель, як організатор рефлексії.

Перша – подивитися на зрушення (сдвижку) в розумінні, усвідомленні чогось, що відбулося в учнів завдяки проведеній роботі.

Друге – подивитися, на що спрямований фокус уваги учнів. У цьому випадку особливо важливо надати дітям зразок організації рефлексії за допомогою низки запитань. За послідовної роботи школярі навчаться самостійно будувати подібні запитання, а, отже, залучаться до грамотного докладного аналізу того, що відбувалося. Першокласникам і другокласникам варто пропонувати 2-3 запитання. У 3-4 класах школярам можна запропонувати картки з 5-6 запитаннями або незавершеними реченнями.

Наприклад:

1. Мені було цікаво…

2. Ми сьогодні розібралися в…

3. Я сьогодні зрозумів…

4. Мені було важко…

5. Завтра на уроці я хочу…

Учень може відповісти на всі запитання або на деякі з них.

У зошиті «Вчуся працювати разом», складеном Н.В.Кубчинскою, учителем початкових класів гімназії №18, м. Луцька, описані як варіанти запитань для оцінки кожним власного внеску в спільну роботу, так і запитання для групової рефлексії.

Наведемо відповідні сторінки цього зошита.

Я оцінюю мою роботу в групі. Ім'я___________________________________________ Дата __________________________________________ Члени моєї групи ____________________ ___________________ _________________ ____________________ ___________________ ___

□ Я слухав/слухала, коли інші говорили.

□ Я пропонував/пропонувала свої ідеї.

□ Я запитував/запитувала інших про їхні ідеї.

□ Я ділився/ділилася матеріалами й інструментами.

□ Я звертався/зверталася до моїх партнерів за допомогою, коли вона мені була потрібна.

□ Я допоміг/допомогла комусь у моїй групі.

□ Я сказав/сказала іншим, що мені подобаються їхні ідеї.

□ Я дотримував/дотримувалася черги й намагався/намагалася, щоб інші теж стежили за цим.

Оцінка групової роботи

З Ч Н Ми переконалися в тому, що всі розуміють завдання.

З Ч Н Ми вислухали ідеї й думки інших.

З Ч Н Ми були дуже терплячими, коли пояснювали складні частини завдання один одному.

З Ч Н Ми ділилися всіма матеріалами один з одним.

Нашим найбільшим успіхом було____________________________________

Наступного разу ми ______________________________________________

Поиск по сайту: