II. Гігієна водопостачання та грунту

1. Гігієнічні нормативи прозорої питної води:

А. Не більше 20 см;

*В. Не меньше 30 см;

С. Не більше 1,5 мг/дм³;

D. Не більше 2 мг/дм³;

Е. Не меньше 20º

#

2. Гігієнічний норматив мутності питної води:

А. Не меньше 30 см;

В. Не більше 20º;

С. Не більше 40°;

*D. Не більше 1,5 мг/дм³;

Е. Не більше 2 мг/дм³.

#

3. Гігієнічний норматив інтенсивного запаху питної водопроводної води – не більше:

А. 1 балла;

В. 7 мг-екв/дм³;

С. 1000 мг/дм³;

D. 20°;

*Е. 2 бали.

#

4. Гігієнічний норматив інтенсивного смаку питної водопроводної води – не більше:

А. 1 бал;

*В. 2 бали;

С. 1000 мг/дм³;

D. 20°;

Е. 7 мг-екв/дм³.

#

5. Гігієнічний норматив активної реакції питної води:

А. Не більше 7,0;

В. 6,5 – 8,0;

*С. 6,5 – 9,0;

D. 6,0 – 9,0;

Е. 7,5 – 9,5.

#

6. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води?

А. Забруднення радіоактивними речовинами;

*В. Накопичення у воді гумінових речовин;

С. Зміни сонячної активності;

D. Зміни температури води;

Е. Зміни погоди.

#

7. Що може бути причиною зміни активної реакції природньої води?

А. Зміни температури води;

В. Забруднення радіоактивними речовинами;

С. Зміни сонячної активності;

D. Зміни погоди;

*Е. Забруднення стічних вод.

#

8. Мікроелементи це?

*А. Хімічні елементи, вміст яких в організмі складають більше 0,01%;

В. Хімічні елементи, вміст яких в організмі складає від 0,01% до 0,00001%;

С. Хімічні речовини, вміст яких в воді складає менше 0,00001%;

D. Хімічні елементи, вміст яких в воді більше 0,01%;

Е. Хімічні елементи, вміст яких в природі більше 1%.

#

9. Сухий залишок води це?

А. Кількість нерозчинних, зважуваних у воді органічних речовин в 1л води;

*В. Кількість розчинних солей, які містяться в 1л води (мг/дм3) ;

С. Кількість бікарбонатів і карбонатів випадаючих в осад при кіп’ятінні;

D. Кількість зважуваних у воді речовин неорганічної природи;

Е. Кількість розчинних у воді солей кальцію і магнію.

#

10. Допустимий вміст сухого залишку в питній воді:

А. Не більше 10000 мг/дм³;

В. 6,5-9,0 мг/дм³;

С. Не більше 7мг+екв/дм³;

*D. Не більше 1000 мг/дм³;

Е. Не більше 500 мг/дм³.

#

11. Чим обумовлена жорсткість води?

А. Вмістом у воді заліза і міді;

В. Мутність води;

*С. Вмістом у воді солей кальцію і магнію;

D. Вмістом у воді сполучення фосфору і сірки;

Е. Вмістом у воді солей цинку і свинцю.

#

12.Гігієнічний норматив жорсткості питної водопровідної води:

А. Не більше 3 мг-екв/дм; ³

*В. Не більше 7 мг-екв/дм³;

С. 14мг-екв/дм³;

D. Не меньше 7мг-екв/дм³;

Е. 7-14 мг-екв/дм³.

#

13. Який вид жорсткості нормується ГОСТом:

А. Постійна;

В. Тимчасова;

*С. Загальна;

D. Карбонатна;

Е. Бікарбонатна.

#

14.Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеної жорсткості питної води

А. Цінне джерело кальцію, зокрема, для тканин зубів;

*В. Є схильним чинником для розвитку нирково-кам’яної хвороби, остеохондрозу;

С. Змінює присмак і запах їжі;

D. Підвищує проникливість капілярів;

Е. Мало придатна для санітарної обробки тіла, тому що формує з милом нерозчинні сполуки, що затрудняють процеси миття.

#

15. Принцип методу, який визначає жорсткість води орієнтировочним методом основаним на:

А. Реакції з тривалентним залізом з формуванням комплексної безкольорової сполуки, яка не вступає в реакцію з роданідом калію;

В. Обліку ступеня помутніння води при доданні хлорида барія;

*С. Властивість катіонів кальція і магнія формувати осад солей з осміновими кислотами;

D. Властивості трилонуБ формувати з катіонами кальцію і магнію розчинних у воді міцних сполук;

Е. Осадження білого осаду при дії на воді азотнокисло срібла.

#

16.Санітарно-гігієнічне значення підвищеного складу хлоридів у питній воді:

А. Надають запах;

В. Підвищують мутність;

С. Надають гіркий присмак;

D. Збільшують кольоровість, змінюють рН;

*Е. Є відносним показником забруднення води органічними речовинами тваринного походження.

#

17.Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів у питній воді:

А. Надають запах;

В. Підвищують мутність;

*С. Надають солоний присмак;

D. Збільшують кольоровість, змінюють рН;

Е. Надають гіркий присмак.

#

18.Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів у питній воді:

*А. Несприятливо впливають на шлункову секрецію;

В. Покращують смак;

С. Змінюють рН води;

D. Збільшується кольоровість;

Е. Надають запах.

#

19. Гігієнічний норматив хлоридів у питній воді:

А. 0,7 – 1,5 г/дм³;

В. Не більше 500 мг/дм³;

С. Не більше 45 мг/дм³;

*D. Не більше 350 мг/дм³;

Е. 1000 мг/дм³.

#

20. Принцип метода якісного визначення вмісту хлоридів у воді:

А. Осадження білого осаду при дії на воду розчину сернокислого срібла;

В. Поява осаду тілесного кольору при дії розчину азотнокислого срібла на воду;

С. Зміна кольору розчину при додаванні азотнокислого срібла;

*D. Осадження білого осаду при дії розчину азотнокислого срібла на воду;

Е. Кольорова реакція при додаванні біхромату калію.

#

21. Принцип метода кількісного визначення вмісту хлоридів у воді:

А. Оснований на властивості катіонів формувати осад солей з олеїновими кислотами мила;

*В. Поява осаду тілесного кольору при титруванні розчином азотнокислого срібла, в присутності біхромату калію;

С. Появлення білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла;

D. Оснований на виявленні ступеню помутніння води при додаванні розчину азотнокислого срібла;

Е. Оснований на виявленні ступеню помутніння води при додаванні розчину хлоридів барія.

#

22. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту сульфатів у питній воді:

А. Здатність до появи набряків;

В. Вказує на забруднення води пестицилами;

С. Збільшення кольоровості, зміна рН води;

*D. Надають воді гірко-солоний присмак;

Е. Збільшення проникності капілярів.

#

23. Гігієнічний норматив сульфатів у питній воді – не більше мг/дм³:

А. 700;

*В. 500;

С. 900;

D. 800;

Е. 350.

#

24. Принцип метода визначення вмісту сульфатів у воді:

А. Виявлення ступеню помутніння води від сульфатів кальцію, формуючого при додаванні до води яка містить сульфат-іони, хлорид кальцію;

*В. Виявлення ступеню помутніння води від сульфату, формуючого при додаванні до води, яка містить сульфат-іони, хлорид барію;

С. Виявлення ступеню зміни блакитного кольору води від додавання до воду гідроксид барію;

D. Осадження білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла;

Е. За зміною кольору індикатору (хромоген-чорного) при додаванні у воду трилону «Б».

#

25.В чому полягає фізіологічне значення води?

А - вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами;

В - вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань;

С - вода використовується для санітарної обробки тіла людини;

D - вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі;

*Е - вода необхідна для введення в кров поживних речовин, в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції.

#

26.В чому заключається епідеміологічне значення води?

А - вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостачі в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами;

*В - вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань;

С - вода використовується для санітарної обробки тіла людини;

D - вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі;

Е - вода необхідна для введення в кров поживних речовин в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції.

#

27. В чому заключається санітарно-гігієнічне значення води?

А - вода необхідна організму для введення в кров поживних речовин в розчиненому вигляді;

В - вода необхідна організму для видалення кінцевих продуктів обміну для терморегуляції;

*С - вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі санітарної обробки тіла людини;

D - вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мікроорганізмів;

Е - вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.

#

28.В чому заключається санітарно-гігієнічне значен-ня води?

А - вода необхідна організму для введення в кров поживних речовин;

В - вода необхідна для санітарної обробки тіла людини, виведення шлаків з організму і терморегуляції;

С - вода необхідна для приготування їжі і травлення у всіх відділах шлунково-кишкового тракту;

*D - вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мінеральних речовин, забруднення отрутохімікатами і радіоактивними речовинами;

Е - вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.

#

29.Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від:

*А - інтенсивності фізичного навантаження;

В - інтенсивності розумової роботи;

С - характеру харчування;

D - вміст вуглекислоти в повітрі;

Е - якості води.

#

30.Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від:

А - вміст кисню у воді;

В - інтенсивності розумової роботи;

С - характеру харчування;

*D - температури повітря;

Е - якості води.

#

31.Мінімальна фізіологічна потреба у воді для людини на добу при оптимальних умовах складає (л):

А - 5;

*В - 3;

С - 0,7;

D - 15;

Е - 1.

#

32.Фізіологічна потреба в питній воді при для людини на добу з підвищеною фізичною нагрузкою складає (л):

А - 1;

В - 2,5;

*С - 5 - 8;

D - 3;

Е - 12.

#

33.Яка кількість води на добу необхідна людині , яка працює в гарячому цеху, при виконанні інтенсивної фізичної роботи (л)?

А - 2,5;

В - 3;

С - 3 - 4;

D - 5 - 9;

*Е - 8 - 10.

#

34.Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді:

А - тільки введенням води (напоїв);

*В - вживання рідини (вода, напої, перші блюда);

С - вода, що міститься у повітрі, що вдихається;

D - вода, що поглинається шкірою;

Е - вода, що поглинається слизовими оболонками з атмосферного повітря.

#

35.Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді:

А - потреба компенсується тільки введенням води (напоїв);

В - вода, що поглинається шкірою;

С - вода, що міститься в атмосферному повітрі, яке вдихається;

*D - питна вода, напої, їжа;

Е - вода, що поглинається слизовими оболонками з атмосферного повітря.

#

36.Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді:

А - потреба компенсується тільки введенням води або напоїв;

В - вода, що поглинається шкірою;

С - вода, що міститься в атмосферному повітрі, яке вдихається;

D - вода, що поглинається слизовими оболонками з атмосфери;

*Е - вода, що утворюється в тканинах при процесах окислення.

#

37.Фізіолого-гігієнічне значення нітратів в питній воді:

А при недостатньому потраплянні в організм сприяють розвитку карбоксигемоглобінемії;

В - при надмірному потраплянні в організм сприяють розвитку флюорозу;

*С - при надмірному потраплянні в організм сприяють розвитку метгемоглобінемії;

D - змінює смак і кольоровість води;

Е - при недостатньому потраплянні в організм призводить до білкового голодування.

#

38.Гігієнічний норматив вмісту нітратів в питній воді (мг/л) - не більш як:

А - 10;

В - 20;

С - 30;

D - 40;

*Е - 45.

#

39.Бактеріологичний показник забруднення води:

А - число яєць гельмінтів в 1 дм³;

*В - мікробне число;

С - титр анаеробів ;

D - число личинок мух в 1 дм³;

Е - санітарне число.

#

40.Бактеріологичний показник забруднення води:

А - число яєць гельмінтів в 1 дм³ ;

В - число лялечок мух в 1дм³;

С - титр анаеробів;

*D - колі-індекс;

Е - санітарне число.

#

41.Бактеріологичний показник забруднення води:

*А - колі-титр;

В - санітарне число;

С - титр анаеробів ;

D - число яєць гельмінтів в 1 дм³;

Е - число личинок мух в 1дм³.

#

42.Мікробне число це:

А - кількість кишкових паличок в 1 л води;

В - кількість мікроорганізмів, виявлених в 1 л води;

*С - кількість колоній, що зростають при посіві 1 мл води, на м'ясо-пептонному агарі після вирощування при температурі 37°С через 24години;

D - кількість колоній кишкової палички що зростають через 24 години припосіві 1 мл на м'ясо-пептонний агар;

Е - найменша кількість досліджуваної води, в якій виявляється кишкова паличка.

#

43.Колі-тітр - це:

*А - найменша кількість досліджуваної води, в якій виявляється кишкова паличка;

В - кількість кишкових паличок в 1 л води;

С - кількість колоній кишкових паличок, що зростають при посіві 1 мл води на м'ясо-пептонному агарі після вирощування при температурі 37°С через 24 години;

D - кількість мікроорганізмів, виявлених в 1 л води;

Е - найбільша кількість досліджуваної води, в якій виявляється одна кишкова паличка.

#

44.Колі-індекс це:

А - кількість кишкових паличок в 1 мл води;

В - кількість мікроорганізмів в 1 мл води;

С - найменша кількість води, в якій виявляється кишкова паличка;

*D - кількість кишкових паличок в 1 л води;

Е - найбільша кількість води, в якій виявляється кишкова паличка.

#

45.Хімічний показник забруднення води органічними речовинами:

*А - окислюваність;

В - загальна жорсткість;

С - солі заліза;

D - карбонати;

Е - сірководень.

#

46.Хімічний показник забруднення води органічними речовинами:

А - солі свинцю;

В - загальна жорсткість;

*С - амонійні солі;

D - карбонати ;

Е - сірководень.

#

47.Хімічний показник забруднення води органічними речовинами:

*А - нітрати;

В - сірководень;

С - карбонати;

D - фосфати;

Е - сухий залишок.

#

48.Хімічний показник забруднення води органічними речовинами:

А - бікарбонати;

В - сірководень;

С - карбонати;

*D - нітрити;

Е - сухий залишок.

#

49.Вісносний показник забруднення води органічними речовинами:

А - амонійні солі;

В - нітрит, фосфати;

С - нітрати, бікарбонати;

*D - хлориди, сульфати;

Е - сульфати, карбонати.

#

50.Яка вода повинна відповідати гігієнічним вимогам ГОСТу «Вода питна»:

А - будь-яка питна вода;

*В - вода питна водопровідна;

С - вода промислово-господарського використання;

D – колодязна вода;

Е – вода джерел господарсько-питного водопостачання.

#

51.Яка вода повинна відповідати гігієнічним вимогам ГОСТу «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання»:

А - тільки вода водопровідна;

*В-вода поверхневих і підземних джерел, використовуваних для централізованого господарсько-питного водопостачання;

С - вода місцевих джерел водопостачання;

D - вода шахтних колодязів;

Е - будь-яка питна вода.

#

52.Яка вода повинна відповідати гігієнічним вимогам ГОСТу «Гігієнічні вимоги до якості води джерел місцевого водопостачання»?

А - до води поверхневих і підземних джерел централізованого водопостачання населених пунктів;

В – тільки до води підземних джерел централізованого водопостачання населених пунктів;

*С - до води шахтних колодязів;

D - до води водопровідної;

Е - до води джерел, використовуваних для питного водопостачання місцевим населенням.

#

53.Дайте гігієнічний висновок якості води питної водопровідної, IV-го кліматичного району, якщо: рН - 10, сухий залишок- 2000 мг/л, сульфати – 400мг/л, вміст фтору – 0,6мг/л, вміст йоду – 100мкг/л:

А - рН перевищує допустиму величину;

В - хлориди і сульфати не відповідають допустимій величині;

*С - вміст сухого залишку не відповідає ГОСТу;

D - вміст йоду нижчий за допустиму величину;

Е - сухий залишок і рН перевищують допустимі величини.

#

54.Вода питна водопровідна, II-го кліматичного району: рН - 9, сухий залишок - 2000мг/л, хлориды - 300мг/л, сульфати – 400мг/л, вміст фтору - 0.6мг/л, вміст йоду - 100мкг/л. Оцініть якість води:

А – рН перевищує допустиму величину;

В - хлориди і сульфати не відповідають допустимій величині;

*С – вміст сухого залишку не відповідає ГОСТу;

D - вміст йоду нижчий за допустиму величину;

Е - сухий залишок і рН перевищують допустимі величини .

#

55.Вода питна водопровідна, III - го кліматичного району: рН-6,5-8,5 загальна жорсткість - 6 мг-екв/л, сульфати – 600мг/л, вміст фтору - 1,2 мг/л, хлориди - 250мг/л, сухий залишок-1000мг/л, нітрати - 55 мг/л. Оцініть якість води:

*А – вміст нітратів і сульфатів вище допустимого;

В – вміст фтору перевищує допустиму величину;

С – загальна жорсткість перевищує допустиму величину;

D – вміст сухого залишку вищий за допустиму величину;

Е – вміст хлоридів не відповідає допустимій величині.

#

56. Вода питна водопровідна, I-го кліматичного району: хлориди - 400мг/л, сульфати 200мг/л, вміст фтору - 2 мг/л, сухий залишок - 300 мг/л, кольоровість - 100°, загальна жорсткість – 3 мг-екв/л. Оцініть якість води:

А - вода відповідає ГОСТу «Вода питна» за всіма показниками;

В - сухий залишок менше допустимої величини;

С - вміст сульфатів не відповідає нормованій величині;

*D - вміст хлоридів і фтору перевищує допустиму величину;

Е - загальна жорсткість не відповідає нормованій величині.

#

57.Вода питна водопровідна II-го кліматичного району: вміст хлоридов - 250мг/л, сульфатів – 400мг/л, нитратов - 40 мг/л, вміст фтору - 1,2 мг/л, кольоровість - 15º, сухий залишок - 1000 мг/л, загальна жорсткість – 12 мг-екв/л. Оцініть якість води:

А - вміст нітратів нижче допустимого;

В - вміст фтору вище нормованої величини;

С - вміст хлоридів вище нормованої величини;

*D - загальна жорсткість вище за допустиму норму;

Е - вміст сульфатів вищий за допустиму норму.

#

58.Вода питна водопровідна II-го кліматичного району : вміст хлоридів – 250мг/л, сульфатів – 400мг/л, нітратів – 50мг/л, вміст фтору - 1,2мг/л, кольоровість - 15°, сухий залишок - 1000мг/л, загальна жорсткість – 12 мг-екв/л. Оцініть якість води:

*А - вміст нітратів вище, а фтору нижче допустимого;

В - вміст фтору вище нормованої величини;

С - вміст хлоридів вище нормованої величини;

D - загальна жорсткість нижче за допустиму норму;

Е – вміст сульфатів вищий за допустиму норму.

#

59.Вода питна водопровідна I-го кліматичного району: вміст хлоридів – 500мг/л, сульфатів - 350мг/л, нітратів - 45мг/л, фтору - 1,5мг/л, запах - 2 бали, привкус - 1 бал, загальна жорсткість – 14 мг-екв/л. Оцініть якість води:

А - вміст фтору перевищує допустиму величину;

В - вміст хлоридів нижчий за допустиму величину;

С - органолептичні властивості не відповідають нормативам;

*D - загальна жорсткість і вміст хлоридів вище за допустиму величину;

Е - вміст нітратів вищий за допустиму величину.

#

60.Вода питна водопровідна I-го кліматичного району: вміст хлоридів – 500мг/л, сульфатів - 350 мг/л, нітратів – 45мг/л, фтору - 1,5мг/л, запах - 2 бали, привкус - 1 бал, загальна жорсткість – 6 мг-екв/л. Оцініть якість води:

А - вміст фтору перевищує допустиму величину;

*В - вміст хлоридів перевищує допустиму величину;

С - органолептичні властивості не відповідають нормативам;

D - загальна жорсткість нижче за допустиму величину;

Е - вміст нітратів вищий за допустиму величину.

#

61.Аналіз води шахтного колодязя: прозорість – 20см, кольоровість - 20º, запах, привкус - 3 бали, загальна жорсткість – 12 мг-екв/л., фтор - 1,5мг/л, колі-титр - 100, окиснюваність – 3,0мг О₂/л. Оцініть якість води:

*А - прозорість меньше допустимої;

В - запах і присмак більше допустимого;

С - загальна жорсткість перевищує допустиму;

D - колі-титр не відповідає допустимій величині;

Е - окислюваність не відповідає допустимій величині.

#

62.Аналіз води шахтного колодязя: прозорість- 35см і кольоровість - 40º

загальна жорсткість – 12 мг-екв/л, колі-титр - 80, мікробне число - 500

амонійні солі - 0,1мг/л, нітрити - 0,002мг/л, нітрати - 40мг/л. Оцініть якість води:

А - прозорість не відповідає нормі;

В - кольоровість перевищує допустиму величину;

С - загальна жорсткість вища за допустиму величину;

*D - бактеріологічні показники не відповідають гігієнічним нормативам;

Е - вміст амонійних солей, нітратів і нітриту перевищує допустимі нормативи.

#

63.Аналіз води шахтного колодязя: прозорість - 15 см, кольоровість - 45º запах, привкус - 4 бали, загальна жорсткість – 12 мг-екв/л, вміст фтору - 1,5мг/л, нітратів – 30мг/л, окиснюваність – 4мг/л, колі - титр – 100, мікробне число -200. Оцініть якість води:

*А - органолептичні властивості не відповідають гігієнічним вимогам;

В – загальна жорсткість вища за допустиму величину;

С- вміст фтору вищий за допустиму величину;

D – вміст нітратів і окислюваність вище допустимою;

Е - бактеріологічні показники не відповідають гігієнічним вимогам.

#

64. Мікроелементи:

*А - хімічні речовини, які містяться в організмі в кількостях меньше 0,01%;

В - хімічні речовини, які містяться в організмі в кількостях меньше 1%;

С - хімічні речовини, які містяться в воді в кількостях меньше 0,01%;

D - хімічні речовини, які викликають ендемічні захворювання;

E - хімічні речовини, які містяться в їжі в кількостях меньше 1%;

#

65.Визначте поняття «біогеохімічна провінція»:

А. Географічна місцевість, значно віддалена від води;

*В. Географічна місцевість, якій притаманні нестача або надлишок хімічних сполук у грунті,воді,живих організмах;

С. Географічна місцевість,розташована вище 1000м над рівнем моря;

D. Місцевість,що містить хімічні сполуки у грунті, в кількості,яка перевищує 10мг/кг;

Е. Географічна місцевість,яка містить хімічні речовини у воді,в кількості меньше ніж

10 мкг на кг грунту.

#

66. Фізіолого-гігієнічне значення фтору в питній воді:

*А – в оптимальних концентраціях (0,7-1,5мг/дм) володіє протикаріозною ефективністю;

В - надлишкові концентрації сприяють розвитку нирково-кам’яної і жовчно-кам’яної хвороб;

С - надлишкові концентрації порушують водно-сольовий обмін, посилюють шлункову секрецію;

D - недостатні концентрації викликають ендемічний зоб;

Е - недостатні концентрації викликають флюороз.

#

67. Фізіолого-гігієнічне значення фтору питної води:

А - надмірні концентрації сприяють розвитку карієсу в немолодому віці;

В - надмірні концентрації сприяють розвитку нирково-кам'яної, жовчо-кам´яної хвороби;

С - надмірні концентрації порушують водно-сольовий обмін, підсилюють шлункову секрецію;

D - недостатні концентрації викликають ендемічний зоб;

*Е - надмірні концентрації викликають системне генерализоване захворювання кісткової тканини, пов'язане з порушеннями процесу мінералізації кісток.

#

68.Надмірне надходження фтору в організм може бути причиною:

А - карієсу;

В - базедовій хворобі;

С - атрофія м'язів;

*D - флюорозу;

Е - сухості шкіри і дерматозу.

#

69.Основним джерелом надходження фтору в організм являється:

А - повітря;

*В - вода;

С - їжа тваринна;

D - ендогенний синтез;

Е - рослинна їжа.

#

70.Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді I-го кліматичного району (мг/дм³)?

*А - 1,5;

В - 2;

С - 1,2;

D - 0,7;

Е - 5.

#

71.Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді II-го кліматичного району (мг/дм³)?

А - 10;

В - 5;

С - 3;

*D - 1,5;

Е – 1.

#

72.Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді III-го кліматичного району (мг/дм³)?

А - 1,5;

*В - 1,2;

С - 0,7;

D - 0,5;

Е - 0,1.

#

73.Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді IV-го кліматичного району (мг/дм³)?

А - 1,5;

В - 1,2;

С - 1;

*D - 0,7;

Е - 0,1.

#

74.Профілактика флюорозу:

А - фторування питної води;

*В - дефторування питної води;

С - додавання фтористого натрію в кухонну сіль;

D - йодування кухонної солі;

Е - дейодування питної води.

#

75.Принцип метода визначення фтору у воді:

А - заснований на реакції фтору з хлоридом барію і утворенні білого осаду;

*В - заснований на реакції між фтором і тривалентним залізом з утворенням комплексної безбарвної сполуки, що не вступає в реакцію з роданідами, залишок якої утворює червоне забарвлення;

С- заснований на реакції фтору з сульфатом марганцю, що не вступає в реакцію з роданідом із утворенням забарвленої сполуки;

D - заснований на виявленні ступеню забарвлення при реакції хлориду барію і сполук фтору;

Е - заснований на утворенні нітрату амонію жовтого кольору, при дії на сполуки фтору сульфофенолової кислоти.

#

76.Вміст фтору у воді I-го кліматичного району 1,5 мг/дм^3.. Яка кількість фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

А - 15;

*В - не потрібно;

С - 5;

D - 3,1;

Е - 0,75.

#

77.Вміст фтору в питній воді I-го кліматичного району 0,5 мг/дм^3.. Яка кількість фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

*А - 3,3;

В - 1,1;

С - 0,7;

D - 1,8;

Е - не потрібно.

#

78.Вміст фтору в питній воді II-го кліматичного району 1,0 (мг/дм³). Яка кількість фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

А - 0,5;

В - 1,0;

*С - 1,1;

D - 1,5;

Е - 2,0.

#

79.Вміст фтору в питній воді II-го кліматичного району 0,7 (мг/дм³). Яка кількість фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

А - 0,7

В – 1,0;

С - 1,2;

*D - 1,8;

Е – 2,0.

#

80.Вміст фтору в питній воді III-го кліматичного району 1,0 мг/дм^3.. Яка кількість

фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

А - 1,5;

В - 0,7;

С - 0,5;

*D - 0,4;

Е - 0,2.

#

81.Вміст фтору в питній воді III-го кліматичного району 0,8 мг/дм^3.. Яка кількість

фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

А - 0,5;

*В - 0,9;

С - 1,2;

D - 1,2;

Е - 2,0.

#

82.Вміст фтору в питній воді IV-го кліматичного району 0,2 мг/дм^3.. Яка кількість

фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

А - 1,5;

В - 1,2;

С - 0,7;

*D - не потрібно;

Е - 0,5.

#

83.Вміст фтору в питній воді IV-го кліматичного району 0,7 мг/дм^3.. Яка кількість

фториду натрію (мг/дм³) необхідна для фторування води?

А - 1,5;

В - 0,5;

С - 0,7;

D - 1,0;

*Е - 1,1.

#

84.Значення мікроелемента йоду для організму:

А – надмірні концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;

В - недостатні концентрації сприяють розвитку у людини сечокислого діатезу;

С - бере участь в синтезі адреналіну;

*D - недостатнє надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;

Е - бере участь в синтезі ацетілхоліну.

#

85.Значення мікроелемента йоду для організму:

А - надмірні концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;

В – н едостатні концентрації сприяють розвитку у людинисечокислого діатезу;

*С - входить до складу гормону щитовидної залози тироксину;

D - надмірне надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;

Е - бере участь в синтезі ацетілхоліну.

#

86.В яких районах переважно зустрічається ендемічний зоб?

*А - гірські місцевості, віддаленні від моря ;

В - степові райони, мало віддаленні від моря;

С - густонаселенні райони;

D -рідконаселенні райони;

Е - узбережжя моря.

#

87.В склад якого гормону входить мікроелемент йод?

А - адреналін;

*В - тироксин;

С - інсулін;

D - кортизон;

Е - Вазопресин.

#

88.Заходи профілактики ендемічного зобу :

А - йодування води;

В - фторування води;

*С - вживання продуктів моря ;

D - вживання молочних продуктів;

Е - додавання в їжу фториду натрію.

#

89.Норматив вмісту йоду в питній воді:

А - до 20 мкг/дм3;

В - 1 мг/дм3 ;

С - 100-120 мкг/дм3 ;

D - 5 мг/дм3 ;

*Е - не нормується.

#

90.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм?

*А - до розвитку гіпофункції щитовидної залози;

В - до ішемічної хвороби серця;

С - до кахексії;

D - до гіповітамінозу «С»;

Е - до базедової хвороби.

#

91.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм?

А - до ниркової недостатності;

В - до ішемічної хвороби серця;

С - до кахексії;

*D - до мікседеми;

Е - до базедової хвороби.

#

92.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм дітей?

А - до кахексії;

*В - до кретинізму;

С - до міокардіопатії;

D - до рахіту;

Е - до сколіозу.

#

93.Основне джерело надходження йоду в організм:

А - ендогенний синтез;

В - повітря;

С - вода;

*D - їжа;

Е - обмінні процеси в організмі.

#

94.Аналіз води водопровідної (III-го кліматичного району): загальна жорсткість - 7 мг-экв/л, сухий залишок - 1000 мг/л, рН - 6,5-8,5, фтор 1,2 мг/л. Дайте гігієнічний висновок:

А - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;

*В - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;

С - кількість фтору у воді перевищує допустиму величину;

D - кількість фтору нижча за норму;

Е - загальна жорсткість перевищує гранично допустиму.

#

95.Оцініть якість води водопровідної в IV-го кліматичного району: запах - 2 бали, загальна жорсткість - 6 мг-экв/л, сухий залишок – 900мг/л, фтор - 1,2мг/л:

А - всі показники перевищують допустимі по ГОСТу;

В - вміст фтору нижче нормованої величини;

*С - вміст фтору вище нормованої величини;

D - сухий залишок вище за допустиму величину;

Е - вода відповідає ГОСТу «Вода питна».

#

96.Вода питна водопровідна I-го кліматичного району. Оцініть якість питної води:

загальна жорсткість - 5 мг-экв/л, сухий залишок – 800мг/л, хлориди -200 мг/л:

*А - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;

В - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;

С - загальна жорсткість нижча за норму;

D - сухий залишок нижче за норму;

Е - вміст хлоридів нижчий за норму.

#

97.Вода питна водопровідна II-го кліматичного району. Оцініть якість питної води: вміст фтору - 1,5 мг/л, органолептичні властивості відповідають ГОСТу «Вода питна» рН - в межах 6,5 - 8,5; сухий залищок – 1000 мг/л, хлориди 300мг/л,

сульфати – 400 мг/л:

А - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;

*В - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;

С - рН перевищує допустимі величини;

D - вміст фтору перевищує допустиме;

Е - вміст фтору недостатній.

#

98.Вода водопровідна в III-му кліматичному районі: рН - 6,5-8,5 вміст фтору - 1,5мг/л, сухий залишок - 700мг/л, загальна жорсткість – 7 мг/л, сульфати - 500 мг/л. Оцініть якість питної води:

А - вода відповідає за всіма показниками ГОСТу «Вода питна»;

*В - вміст фтору перевищує допустиму величину;

С - вміст фтору нижчий за допустиму величину;

D - рН нижче допустимого;

Е - вміст сульфатів нижчий за допустиму величину.

#

99.Поняття про освітлення води:

А - усунення запаху і присмаку;

В - усунення радіоактивних речовин;

С - усунення кольоровості;

D - усунення патогенної мікрофлори;

*Е - усунення каламутності.

#

100.Поняття про очищення води (освітлення):

*А - поліпшення органолептичних властивостей;

В - усунення токсичних речовин;

С - усунення надлишку солей;

D - усунення мікрофлори;

Е - усунення радіоактивних речовин.

#

101.Поняття про очищення води (освітлення):

А - усунення токсичних речовин;

В - усунення надлишку солей;

С - усунення патогенних мікроорганізмів;

D – звільнення від радіоактивних речовин;

*Е - звільнення від зважених частинок.

#

102.Поняття про знезараження води:

А - звільнення води від отруйних домішок;

*В - звільнення води від патогенних мікробів і вірусів;

С - звільнення води від радіоактивних речовин;

D - звільнення води від зважених речовин;

Е – поліпшення органолептичних властивостей.

#

103.Методи освітлення води:

*А - фізичні (механічні);

В - знебварвлення, знешкодження;

С - гігієнічні, біохімічні;

D - санітарні, епідеміологічні;

Е - подвійне хлорування.

#

104.Методи освітлення води:

А - біофізичні, змішані;

В - знебварвлення, знешкодження;

С - санітарні, гігієнічні;

*D - хімічні, комбіновані;

Е - хлорування, перехлорування.

#

105.Фізичний метод освітлення води:

А - коагуляція;

*В - фільтрування;

С - застосування УФО;

D - озонування;

Е - кип'ячення.

#

106.Хімічний метод очищення (освітлення) води:

*А - коагуляція;

В - хлорування;

С - застосування гамма- випромінювання;

D - озонування;

Е - кип'ячення.

#

107.Сутність процесу коагуляції (методу очищення води):

А - утворення біологічно активних речовин, які згубно діють на мікробну клітину;

*В - взаємодія коагулянта з лужними резервами води (електролітами) з утворенням гідроокисів, що адсорбують зважені частинки;

С - утворення молекул хлорнуватистої кислоти, що зупиняє ріст мікробних клітин;

D - утворення безлічі бульбашок газу, що утворюються при додаванні коагулянта у воду і випадінні в осад зважених частинок;

Е - утворення комплексних сполучень у вигляді пластівців, що не реагують з роданідами.

#

108.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:

*А - залізний купорос;

В - мідний купорос;

С - сірчанокисле срібло;

D - хлорнуватисте залізо;

Е - гідроокис алюмінію.

#

109.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:

А - фтористий натрій;

В - мідний купорос;

*С - сірчанокислий алюміній;

D - хлорнуватисте залізо;

Е - гідроокис алюмінію.

#

110.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:

А - фтористий натрій;

В - мідний купорос;

С - азотнокисле срібло;

*D - хлорне залізо;

Е - гідроокис алюмінію.

#

111.Внаслідок процесу коагуляції вода освітлюється, так як:

А - зважені частинки, що мають різноіменні заряди, притягуються і

утворюючи крупні конгломерати, осідають;

В - зважені частинки, що мають позитивний заряд, адсорбуються на

поверхні негативно заряджених пластівців гідроокису, що осідають;

С - в процесі коагуляції змінюється лужність води;

*D - зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на

поверхні позитивно заряджених пластівців гідроокису, що осідають;

Е - зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на

поверхні позитивно заряджених пластівців коагулянта, що осідають.

#

112.Яка умова необхідна, щоб відбулася коагуляція?

*А - оптимальна доза коагулянта;

В - максимальна доза коагулянта;

С - температура води не вище 12ºС;

D - попереднє відстоювання води;

Е - попереднє знезараження води.

#

113.Яка умова необхідна, щоб відбулася коагуляція?

А - мінімальна або максимальна доза коагулянта;

*В - достатня бікарбонатна жорсткість води;

С - температура води не вище 12°С;

D - попереднє відстоювання води;

Е - попереднє знезараження води.

#

114.Чи відбудеться коагуляція при додаванні коагулянта в мягку воду (що не містить бікарбонатів)?

А - так, відбудеться;

*В - ні, не відбудеться;

С - відбудеться частково;

D - відбудеться при додаванні молока;

Е - ефект коагуляції значно посилиться.

#

115.Чи відбудеться коагуляція при додаванні коагулянта в мягку воду (що не містить бікарбонатів)?

А - так, відбудеться;

В - відбудеться частково;

*С - відбудеться при додаванні вапняного молока;

D - відбудеться при додаванні соляної кислоти;

Е - відбудеться за наявності залишкового хлора.

#

116.Для чого визначають лужність води при розрахунку дози коагулянта - сірчанокислого алюмінію?

А - для визначення концентрації флокулянту;

В - для розрахунку орієнтовної кислотності води;

С - для визначення рН води;

*D - для визначення орієнтовних доз коагулянта,які використовуються в дослідній коагуляції;

Е - щоб визначити, який коагулянт використовувати.

#

117.Для чого визначають лужність води при розрахунку оптимальної дози коагулянта (сірчанокислого алюмінію)?

А - для визначення концентрації флокулянта;

*В - для розрахунку бікарбонатної жорсткості води;

С- для визначення рН води;

D - для розрахунку сухого залишку води;

Е - щоб визначити вид коагулянта.

#

118.Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?

А - чим більше доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;

В - чим менше доза коагулянта, тим оптимальніше йде процес коагуляції;

С - процес коагуляції не залежить від дози коагулянта;

*D - доза коагулянта має бути оптимальною;

Е - вибирають оптимальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.

#

119.Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?

А - чим більше доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;

В - чим більше доза коагулянта, тим краще відбудеться коагуляція;

С - чим менше доза коагулянта, тим ефективніше йде процес коагуляції;

D - доза коагулянта має бути середньоарифметичною з 10 проб дослідної коагуляції;

*Е - вибирають мінімальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.

#

120.Доза коагулянта, яка необходна для очищення води залежить:

А - від кількості солей калія і марганцю у воді;

В - тільки від бактерійного забруднення води;

С - від того, який час ми маємо в своєму розпорядженні для очищення води;

*D - від ступеню забруднення і рН води;

Е - від вмісту радіоактивних речовин у воді.

#

121.Як впливає сольовий склад води на процес коагуляції води?

А - не впливає;

В - для коагуляції необхідна наявність солей важких металів;

*С - для коагуляції необхідна наявність бікарбонатів у воді;

D - необхідна наявність солей хлора;

Е - необхідна наявність солей радіоактивних металів.

#

122.Як впливає лужність води на процес коагуляції?

А - не впливає;

*В - у воді, що не містить лужних резервів, коагуляція не відбудеться;

С - для коагуляції необхідна відсутність лужних резервів води;

D - для коагуляції необхідна у воді наявність тільки бікарбонатній солі магнію;

Е - всі відповіді правильні.

#

123.Методи знезараження води:

А - бактеріологічний, біохімічний;

*В - хімічні, фізичні;

С - коагуляція, хлорування;

D - фільтрація, відстоювання;

Е - фізіологічні, епідеміологічні.

#

124.Фізичні методи знезараження води:

А - відстоювання, перманганування;

В - фільтрування, озонування;

С - іонами срібла, кип'ячення;

*D - ультразвуком, УФ променями;

Е - СВЧ- полем, заморожуванням.

#

125.Фізичні методи знезараження води:

А - фільтрування, відстоювання;

*В - кип'ячення, СВЧ- полем;

С - гамма- променями, озонування;

D Д - відстоювання, іонами срібла;

Е - озонування, опріснення.

#

126.Хімічні методи знезараження води:

А - УФ- променями, кип'ячення;

*В - хлорування, озонування;

С - озонування, рентгенівськими променями;

D - магнітним полем, йодування;

Е - СВЧ- полемо, ультразвуком.

#

127.Хімічні методи знезараження води:

А - УФ- променями, ультразвуком;

*В - пермангануваня, перекисом водню;

С - кип'ячення, заморожування;

D - сірководнем, опріснення;

Е - іонами срібла, рентгенівськими променями.

#

128.Способи хлорування води:

А - хлорування з подвійним озонуванням;

*В - звичайними дозами хлора, хлорування з преамонізацією;

С - потрійне хлорування;

D - хлорування з пермангануванням і амонізацією;

Е - хлорування з попереднім йодуванням.

#

129.Способи хлорування води:

*А - подвійне хлорування, перехлорування;

В - потрійне хлорування, переозонування;

С – перманганування з попереднім хлоруванням;

D - хлорування з попереднім озонуванням;

Е - хлорування з препермангануванням.

#

130.Вільний активний хлор у воді, який викликає бактеріцидну дію, представлений концентрацією:

А - соляної кислоти, сірчанокислого алюмінію;

*В - хлорнуватистої кислоти, гіпохлорит- іонів;

С - гіпосульфат - іонів, хлорнуватистого марганцю;

D - атомарного кисню, пари йоду;

Е - атомарного хлора, хлорного заліза.

#

131.Речовини, які використовуються для хлорування води:

А - ДДТ, хлорофос, перманганат калія;

В - газоподібний фтор, аміак, озон;

С - озон, йод, препарати срібла;

*D - хлорне вапно, газоподібний хлор, ДТС ГК;

Е - хлороформ, тіофос, хлорамін.

#

132.Речовини, які використовуються для хлорування води:

А - гіпохлорит калія, гідроокис хлора, хлорофос;

*В - двоокис хлора, хлорамін, гіпохлорид| кальцію;

С- гіпохлорид калію, гідроокис алюмінію, йод;

D - гідроокис кальцію, перманганат калія, озон;

Е - хлорамін, озон, йоднуватистий калій.

#

133.Поняття про хлорпоглинання води:

А - кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинно складати 0,3-0,5 мг/дм3;

*В - кількість активного хлору, вступаючого у взаємодію з легкими речовинами, що окислюються і зваженими, у воді;

С - кількість активного хлору в мг, необхідна для знезараження 1л води;

D - кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинна складати 0,6-1 мг/л;

Е - кількість активного хлору в мг, необхідно для знезараження води, що не пройшла очищення.

#

134.Поняття про залишковий вільний хлор:

А - кількість активного хлора в мг, необхідна для знезараження 1л води;

В - кількість активного хлора, яка витрачається на безпосереднє бактерицидна дія;

С - кількість активного хлора, яка може виявиться у воді після її надмірного хлорування;

*D - кількість активного хлора, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

Е - кількість активного хлора, яка поглинається зваженими речовинами і мікроорганізмами при хлоруванні води.

#

135.Для чого необхідний залишковий хлор у воді після її звичайного хлорування?

А - для бактерицидної дії при зберіганні води;

В - для поліпшення органолептичних властивостей води;

С - для спороцидного ефекту при хлоруванні води;

*D - для гарантії повного знезараження;

Е - наявність залишкового хлора не обов'язкова.

#

136.Кількість залишкового вільного хлору в прохлорованій водопровідній воді згідно ГОСТу «Вода питна» (мг/л):

А - 0,1-0,2;

В - 0,2-0,3;

С - 0,6-1,0;

D - не менше 1,0;

*Е - 0,3-0,5.

#

137.Поняття про хлорпотребу води:

А - кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію;

*В - кількість активного хлору в мг, яка необхідна для знезараження 1 л води;

С - кількість активного хлору, яка може виявлятися у воді після її надмірного хлорування;

D - кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

Е - кількість активного хлора яке поглинається зваженими речовинами при хлоруванні води.

#

138.Поняття про подвійне хлорування води:

А - при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2 мін.- хлор;

В - метод, при якому використовується хлораміни і озон;

С - подача хлору у воду перед відстійниками і аміака- після фільтрів;

*D - подача хлору у воду перший раз перед відстійником, другий раз- після фільтрів;

Е - подача хлору у воду перший раз перед фільтрами, другий раз- після фільтрів.

#

139.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:

*А - покращує коагуляцію;

В - приводить до можливості утворення хлорорганічних речовин;

С- збільшує вміст залишкового хлору;

D - збільшує у воді вміст кисню;

Е - попереджує появу неприємного запаху.

#

140.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:

А - збільшує вміст залишкового хлору;

В - приводить до можливості утворення хлорорганічних речовин;

*С - пригнічує ріст мікрофлори в очисних спорудах;

D - збільшує вміст кисню у воді;

Е – попереджує появу неприємного запаху.

#

141.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:

А - збільшує вміст залишкового хлору;

В - приводить до можливості утворення хлорорганічних з'єднань;

С - збільшує вміст кисню у воді;

*D - збільшує надійність знезараження;

Е - попереджає появу неприємного запаху.

#

142.Поняття про хлорування води з преамонізацією:

*А - при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2хв.- хлор;

В - метод, при якому використовуються хлораміни;

С - метод, при якому у воду вводять хлор, а через 0,5-2 хв. аміак;

D - подача хлору у воду перед відстійниками, і аміаку - після фільтрів;

Е - подача хлору у воду перед фільтрами і аміаку- після фільтрів.

#

143.Поняття про перехлорування води:

А - метод, при якому у воду вводять 3-5 мг/м3 активного хлору;

*В У - метод хлорування, при якому у воду вводять великі дози хлору (10-20 мг/дм3);

С - метод, при якому у воду вводять аміак, а потім через 0,5-2хв.-хлор;

D - метод, при якому воду хлорують двічі звичайними дозами;

Е - метод, при якому воду хлорують двічі: перший раз- газоподібним хлором, другий - ДТСГК.

#

144.Недоліки методу подвійного хлорування води:

А - погіршує запах води;

*В - зростає можливість утворення хлорорганічних утворень;

С - погіршується каламутність і кольоровість води;

D - дуже слабкий бактерицидний ефект;

Е - необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом.

#

145.Переваги методу хлорування води з преамонізацією:

А - що утворюються при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;

*В - може бути застосований для попередження неприємного запаху води, що містить феноли;

С - спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

D - може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить аміак і його похідні;

Е - можливо знезаражувати каламутну воду.

#

146.Переваги методу хлорування води з преамонізацією:

А – утворюючи при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;

В - може бути застосований для попередження зеленуватого кольору води що містить феноли;

С - спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

*D - може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить фенол і його похідні;

Е - можливо знезаражувати каламутну воду.

#

147.Недоліки методу хлорування води з преамонізацією:

А-хлораміни не володіють бактерицидними властивостями;

*В - тривалість хлорування має бути не менше 2 годин;

С - погіршення органолептичних властивостей води;

D - необхідність дехлорування води гіпосульфітом;

Е - підвищена витрата хлора.

#

148.Недоліки методу хлорування води з преамонізацією:

*А - хлораміни володіють слабкішими бактерицидними властивостями, ніж хлор або хлорне вапно;

В - тривалість хлорування має бути не менше 2 діб;

С - погіршуються органолептичні властивості води;

D - необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом натрію;

Е - підвищується витрата хлора.

#

149.Переваги методу перехлорування води?

*А - скорочується час і спрощується техніка хлорування;

В - можливість знезаражувати солону воду;

С - необхідність дехлорування води;

D - не утворюються хлорорганічні речовини;

Е - поліпшується прозорість і кольоровість води.

#

150.Переваги методу перехлорування води?

А - можливість знезаражувати солону воду;

*В – можливість знезаражувати каламутну і забарвлену воду;

С - необхідність дехлорування води;

D - не утворюються хлорорганічні речовини;

Е - поліпшується прозорість і кольоровість води.

#

151.Переваги методу перехлорування води:

А - погіршення прозорості і кольоровості води;

В - необхідність опріснення води;

С - малий бактерицидний ефект;

*D - малий час знезараження;

Е - підвищена витрата хлора.

#

152.Недоліки методу перехлорування води:

А - погіршення прозорості і кольоровості води;

В - необхідність опріснення води;

С - малий бактерицидний ефект;

D - малий час знезараження;

*Е - підвищена витрата хлору.

#

153.Недоліки методу перехлорування води:

А - погіршення прозорості і кольоровості води;

*В - необхідність дехлорування води;

С - необхідність опріснення води;

D Д - малий бактерицидний ефект;

Е - малий час знезараження.

#

154.Переваги озонування методу озонування знезараження води:

А - не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

*В - велика надійність в порівнянні з хлоруванням;

С - збільшується рН води;

D - спрощення техніки знезараження;

Е - економічно вигідніший метод.

#

155.Переваги озонування методу озонування знезараження води:

А - не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

В - збільшується лужність води;

*С - поліпшуються органолептичні властивості води;

D - спрощується техніка знезараження води;

Е - економічно вигідніший метод.

#

156.Спеціальні методи поліпшення якості води:

А - подвійне хлорування, озонування, обробка СВЧ- полемо;

В - коагуляція, йодування, опромінювання гамма- променями;

*С - дезодорація, знезалізнення, опріснення;

D - знезараження, знешкодження, обробка ультразвуком;

Е - преаммонизация, перехлорування, коагуляція.

#

157.Спеціальні методи поліпшення якості води:

*А - фторування, обесфторування;

В - хлорування з преамонізацією;

С - коагуляція з подальшою фільтрацією;

D - подвійне хлорування;

Е - перехлорування, дехлорування.

#

158.Спеціальні методи поліпшення якості води:

А - хлорування з преамонізацією

В - коагуляція з подальшою фільтрацією;

С - подвійне хлорування;

*D - опріснення, дезактивація;

Е - перехлорування, дехлорування.

#

159.Принцип методу визначення дози хлорного вапна для знезараження води:

А - підрахунок колоній бактерій на живильному середовищі після 2-х денного витримки в термостаті при температурі 37ºС;

*В - випробування дії різних кількостей 1% розчину хлорної винищити на воду і оцінка результатів по кількості залишкового хлора;

С - визначення найменш вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;

D - визначення бікарбонатної жорсткості води;

Е - витіснення активним хлором з йодистого калія вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом.

#

160.Принцип методу кількісного визначення залишкового хлора в воді заснований на:

А - визначенні бікарбонатної жорсткості води;

*В - витісненні активним хлором з йодистого калія вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом;

С - підрахунку колоній кишкової палички на живильному середовищі після 2-х денної витримки в термостаті при температурі 37°С;

D - визначенні найменш вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;

Е - випробуванні дії різних кількостей 1% розчину хлорної винищити на воду і оцінці результатів за смаком води.

#

161.Речовини, які використовуються для хлорування води:

А - ДДТ, хлорофос, перманганат калія;

В - газоподібний фтор, аміак, озон;

С - озон, йод, препарати срібла;

*D - хлорне вапно, газоподібний хлор, двоокис хлора, хлорамін;

Е - хлороформ, тіофос, хлорамін.

#

162.Поняття про грунт:

*А - рихлий, поверхневий, родючий шар земної кори;

В - рихла материнська порода земної кори, переважаюча в даній місцевості;

С - грунт, що містить органічні речовини;

D - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини;

Е - тверда оболонка землі, що містить воду.

#

163.Поняття про грунт:

А - тверда оболонка землі, що містить воду;

В - материнська порода земної кори, переважаюча в даній місцевості;

С - грунт, що містить органічні речовини;

D - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини;

*Е - самостійне природно-історичне тіло, що утворилося в результаті впливу грунтоутворюючих чинників і сукупної діяльності людини.

#

164.Поняття про грунт:

А - тверда оболонка землі, що сформувалася під впливом клімату;

*В - материнська порода земної кори;

С - родючий шар земної кори;

D - рихлий, поверхневий шар земної кори;

Е - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини.

#

165.Грунтоутворюючий фактор:

А - стічні води промислових підприємств;

В - мінеральні добрива, отрутохімікати;

*С- клімат;

D - озоновий шар атмосфери;

Е - відходи промислових підприємств.

#

166.Грунтоутворюючий фактор:

А - стічні води промислових підприємств;

В - мінеральні добрива, отрутохімікати;

С - озоновий шар атмосфери;

*D - вік материка;

Е - відходи промислових підприємств.

#

167. Грунтоутворюючий фактор:

*А - тваринні організми;

В - стічні води промислових підприємств;

С - мінеральні добрива, отрутохімікати;

D - радіоактивні відходи промислових підприємств;

Е - всі відходи промислових підприємств.

#

168.Грунтоутворюючий фактор:

А - наявність корисних копалини;

В - стічні води промислових підприємств;

С - мінеральні добрива, отрутохімікати;

D - радіоактивні відходи промислових підприємств;

*Е - рослинні організми.

#

169.Грунтоутворюючий фактор:

А - електричне і магнітне поле Землі;

*В - рельєф місцевості;

С- стічні води промислових підприємств;

D - наявність корисних копалини;

Е - радіоактивні відходи промислових підприємств.

#

170.Роль грунту як кліматоутворюючого фактору:

*А - тепловий режим грунту, що впливає на температуру приземного шару повітря;

В - тип грунту, що впливає на інсоляцію цього району.;

С - механічний склад грунту, що впливає на пилеутворення в повітрі;

D - тип грунту, що впливає на силу і напрям вітру в даній місцевості;

Е – стан грунту, що впливає на забруднення атмосферного повітря.

#

171.Роль грунту як кліматоутворюючого фактору:

А - механічний склад грунту, що впливає на пилеутворення в повітрі;

В - тип грунту, що впливає вплив на інсоляцію цього району.;

*С - заболоченість грунту, що збільшує вологість повітря;

D - тип грунту, що впливає на силу і напрям вітру в даній місцевості;

Е - стан грунту, що впливає на забруднення атмосферного повітря.

#

172.Джерела забруднення грунту мінеральними речовинами:

А - крупні тваринницькі комплекси;

В - нафтопереробна промисловість;

С - атомні електростанції;

*D - мінеральні добрива;

Е - харчова промисловість.

#

173.Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

А - стічні води металургійних підприємств;

*В - кладовища, скотомогильники;

С- атомні електростанції;

D - мінеральні добрива;

Е - виробництво будівельних матеріалів.

#

174.Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

*А - підприємства харчової промисловості;

В - виробництво будівельних матеріалів;

С - стічні води металургійних підприємств;

D - мінеральні добрива;

Е - атомні електростанції.

#

175.Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

А - виробництво будівельних матеріалів;

*В - підприємства нафтової і нафтопереробної промисловості;

С - стічні води металургійних підприємств;

D - застосування отрутохімікатів в сільському господарстві;

Е - тваринницькі комплекси.

#

176.Джерела забруднення грунту токсичними речовинами:

А - підприємства харчової промисловості;

*В - застосування отрутохімікатів в сільському господарстві;

С- тваринницькі комплекси;

D - мінеральні добрива;

Е - кладовища, скотомогильники.

#

177.Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

А - підприємства харчової промисловості;

В - нафтопереробна промисловість;

*С - аварійні ситуації на АЕС;

D - фекально-господарська каналізація;

Е - відходи підприємств хімічної промисловості.

#

178.Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

А - підприємства харчової промисловості;

В - нафтопереробна промисловість;

С- станції радіолокацій;

D - фекально-господарська каналізація;

*Е - відходи підприємств (об'єктів), що використовують радіоактивні речовини.

#

179.Поняття про процес самоочищення грунту:

А - складний біологічний процес перетворення неорганічних речовин у органічних;

В - складний біохімічний процес, що супроводиться розмноженням патогенної мікрофлори;

*С - складний біохімічний процес перетворення органічних речовин в мінеральні або гумус, що супроводиться відмиранням патогенного початку;

D - механічний процес фільтрації забруднення через грунт, грунт до першого водоносного горизонту;

Е - складний біохімічний процес перетворення вуглеводів в жири.

#

180.Сутність процесу мінералізації грунту:

А - перетворення білків в анаеробних умовах в солі амонія;

*В - перетворення органічних речовин на неорганічних;

С - перетворення неорганічних речовин на органічних;

D - перетворення органічних речовин на гумус;

Е - перетворення жирів на жирні кислоти.

#

181.Сутність процесу гумініфікації грунту:

А - перетворення мінеральних речовин на гумус;

*В - перетворення органічних речовин на гумус;

С - перетворення неорганічного азоту на органічний;

D - перетворення органічних речовин на мінеральних;

Е - розщеплювання, перетворення вуглеводів до вуглекислого газу у води.

#

182.Сутність процесу мінералізації вуглеводів в аеробних умовах:

Поиск по сайту: