Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РОЗДІЛ 6. ГАРНІЗОННА СЛУЖБА



 

Загальні положення

 

70. Органи управління, підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади МНС, пожежні підрозділи, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також підрозділи інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж розташовані в межах області, міста, району складають Гарнізон служби державний, обласний, міський і районний (у сільській місцевості).

71. На території України, з урахуванням адміністративно-територіального поділу, встановлюються такі територіальні Гарнізони служби:

гарнізон цивільного захисту в Автономній Республіці Крим;

Вінницький обласний гарнізон цивільного захисту;

Волинський обласний гарнізон цивільного захисту;

Дніпропетровський обласний гарнізон цивільного захисту;

Донецький обласний гарнізон цивільного захисту;

Житомирський обласний гарнізон цивільного захисту;

Закарпатський обласний гарнізон цивільного захисту;

Запорізький обласний гарнізон цивільного захисту;

Івано-Франківський обласний гарнізон цивільного захисту;

Київський міський гарнізон цивільного захисту;

Київський обласний гарнізон цивільного захисту;

Кіровоградський обласний гарнізон цивільного захисту;

Луганський обласний гарнізон цивільного захисту;

Львівський обласний гарнізон цивільного захисту;

Миколаївський обласний гарнізон цивільного захисту;

Одеський обласний гарнізон цивільного захисту;

Полтавський обласний гарнізон цивільного захисту;

Рівненський обласний гарнізон цивільного захисту;

Севастопольський міський гарнізон цивільного захисту;

Сумський обласний гарнізон цивільного захисту;

Тернопільський обласний гарнізон цивільного захисту;

Харківський обласний гарнізон цивільного захисту;

Херсонський обласний гарнізон цивільного захисту;

Хмельницький обласний гарнізон цивільного захисту;

Черкаський обласний гарнізон цивільного захисту;

Чернівецький обласний гарнізон цивільного захисту;

Чернігівський обласний гарнізон цивільного захисту.

Начальники ГУ МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за посадою є начальником відповідного територіального гарнізону цивільного захисту.

Території, у межах яких організовується Гарнізонна служба міського та районного (у сільській місцевості) рівня, визначаються наказом начальника територіального Гарнізону служби.

До складу територіальних Гарнізонів служби не входять підрозділи МНС центрального підпорядкування, за винятком сил і засобів навчальних закладів (навчально-методичних центрів), науково-дослідних закладів та територіальних аварійно-рятувальних підрозділів ДСВАРС МНС. Порядок залучення решти підрозділів центрального підпорядкування визначається МНС.

72. У кожному Гарнізоні служби організовуються внутрішня, гарнізонна і караульна служби. Задачами Гарнізонної служби є:

забезпечення високої організованості та дисципліни особового складу підрозділів цивільного захисту;

підтримка постійної готовності особового складу Гарнізону служби до виконання дій за призначенням;

організація спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів цивільного захисту;

забезпечення зв'язку і взаємодії підрозділів цивільного захисту з іншими службами (водопостачання, енергетичної, газопостачання, міліції тощо);

організація і забезпечення кваліфікованого керівництва силами і засобами Гарнізону служби залежно від виду надзвичайної ситуації.

73. Район безпосереднього обслуговування підрозділами МНС визначається наказом начальника Гарнізону служби.

При цьому враховується, що радіус виїзду пожежно-рятувальних підрозділів, що мають на озброєнні пожежні автомобілі, як правило, не повинен перевищувати 3 км, стосується лише підрозділів, які обслуговують лише один населений пункт; для пожежно-рятувальних підрозділів, що охороняють об'єкти, радіус виїзду визначається будівельними нормами і правилами (ДБН) і, залежно від категорії з пожежної небезпеки будівель об'єкта, не повинен перевищувати 20– 30 км.

Підрозділи МНС, що охороняють об’єкти на договірних засадах, рішенням начальника Гарнізону служби за узгодженням із керівництвом об'єктів, включаються до розкладу виїзду (плану залучення сил та засобів) з визначенням підрайонів виїзду на території населеного пункту, що прилягає до місця дислокації таких підрозділів у радіусі до 2 км.

74. Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання задач гарнізонної та караульної служб, ефективного застосування сил і засобів при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха у Гарнізонах служби створюються оперативно-чергові служби.

До оперативно-чергових служб відносяться:

Оперативно-координаційний центр ГУ МНС у регіонах;

технічна служба;

газо-димозахисна служба;

служба зв'язку Гарнізону;

оперативно - диспетчерська служба.

У Гарнізонах служби районного та міського рівнів, де відсутні штатні оперативно-чергові служби, виконання їх функцій здійснюється за рахунок особового складу органів управління та підрозділів МНС.

 

РОЗДІЛ 7. СИЛИ І ЗАСОБИ ГАРНІЗОНУ СЛУЖБИ

І ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

 

75. Сили Гарнізону служби включають у себе: особовий склад органів управління, підрозділів, навчальних та науково-дослідних закладів МНС, пожежно-рятувальних підрозділів, незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж.

Для посилення Гарнізону служби в необхідних випадках у встановленому заздалегідь порядку може залучатися особовий склад підрозділів органів внутрішніх справ, військових частин Збройних Сил України, населення тощо.

76. Засобами Гарнізону служби є: пожежна, аварійно-рятувальна та інженерна техніка, засоби зв'язку, освітлення, вогнегасні речовини підрозділів МНС України, а також пожежна, аварійно-рятувальна, інженерна, пристосована і допоміжна техніка відомчої, місцевої, добровільної пожежної охорони, підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, а також об'єктів народного господарства, що залучаються у заздалегідь визначеному порядку.

77. Порядок використання сил і засобів, що входять у Гарнізон служби, під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха визначається розкладом виїзду підрозділів (додаток 8), який затверджується начальником Гарнізону, а в районах сільської місцевості – планом залучення сил і засобів (додаток 9), розроблених начальником Гарнізону служби, і який затверджується рішенням (розпорядженням) місцевих органів виконавчої влади.

78. Порядок надання взаємної допомоги у гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха на територіях сусідніх Гарнізонів служби визначається спільним рішенням начальників Гарнізонів за погодженням з МНС.

Кількість номерів (рангів) виклику для кожного Гарнізону служби і техніки, що висилається за ними, встановлюється начальником Гарнізону служби з урахуванням оперативної обстановки, наявності сил і засобів, та їх дислокації на території, що охороняється Гарнізоном служби.

Для гасіння пожеж поза територією об'єкта, що охороняється, може залучатися пожежна техніка й особовий склад об'єктового пожежно-рятувального підрозділу. Кількість відділень, що виїжджають для надання допомоги в гасінні, визначається заздалегідь за узгодженням з керівниками об'єкта.

79. У підрозділах Гарнізону служби повинен бути 100 % резерв основних пожежних (пожежно-рятувальних) автомобілів і 50 % спеціальних, передбачених штатами, що повинні бути готові до використання їх за призначенням.

Необхідний резерв аварійно-рятувальної, інженерної та допоміжної техніки встановлюється начальником територіального Гарнізону служби.

80. Використання сил і засобів Гарнізону служби повинно здійснюватись з урахуванням їх призначення, тактико-технічних можливостей та рівня підготовленості особового складу до виконання окремих видів робіт.

Розклад виїзду підрозділів Гарнізону служби з переліком об'єктів, на які при отриманні першого повідомлення про пожежу подається підвищений номер (ранг) виклику, повинен знаходитись в Оперативно-координаційному центрі Гарнізону. На пункті зв’язку підрозділу повинні бути відповідні виписки з цього розкладу (додаток 10).

 

РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ З ІНШИМИ СЛУЖБАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ І АДМІНІСТРАТИВНИХ РАЙОНІВ

 

81. Гарнізонна служба забезпечує постійну готовність підрозділів МНС й інших пожежних та аварійно-рятувальних формувань, а також їх взаємодію з іншими службами.

82. Для чіткого визначення порядку спільних дій підрозділів МНС з іншими службами цивільного захисту гарнізону розробляються інструкції взаємодії, що регулярно відпрацьовуються.

83. Інструкції взаємодії повинні містити в собі:

питання взаємного інформування про обстановку на території обслуговування (стан водомереж, аварійні роботи на газопроводі, відключення водомереж, перекриття проїздів тощо);

порядок виклику служб на пожежі, інші надзвичайні ситуації й обсяг робіт, що виконуються, кількість техніки, яка залучається, й аварійні бригади;

взаємні дії диспетчерських служб підрозділів МНС і служб взаємодії;

обов'язки старшого аварійної бригади, що прибула за вимогою підрозділів МНС;

порядок підпорядкованості аварійних бригад служб взаємодії і підрозділів МНС.

84. Інструкції взаємодії затверджуються спільним наказом начальника Гарнізону служби і керівниками відповідних служб та затверджуються місцевими органами влади.

85. Оперативно-координаційний центр та пункти зв’язку підрозділів МНС повинні мати прямий телефонний зв'язок (за взаємною згодою – радіозв'язок), зі службами взаємодії регіону, міста, району.

РОЗДІЛ 9. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГАРНІЗОННОЇ СЛУЖБИ

В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

 

86. При ускладненні оперативної обстановки, а також на період державних, релігійних свят, проведення демонстрацій та інших масових заходів, органи управління та підрозділи МНС можуть переводитися на посилений варіант несення служби за наказом міністра, начальника територіального Гарнізону служби.

87. У наказі про переведення особового складу МНС на посилений варіант несення служби необхідно передбачити:

обґрунтування необхідності введення посиленого варіанту несення служби;

межі території, на якій вводиться посилений варіант несення служби;

час, з якого вводиться посилений варіант несення служби, і строк, на який він вводиться;

створення штабу ГУ МНС з його персональним складом та завданнями на період посиленого варіанту несення служби;

призначення в органах управління та підрозділах відповідальних посадових осіб з числа керівного складу;

створення мобільних оперативних груп для проведення оперативних перевірок несення гарнізонної та караульної служби і готовності підрозділів МНС до дій за призначенням, а також оперативного реагування у випадках виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій;

додаткові заходи щодо посилення охорони будівель і території у місцях дислокації підрозділів;

обґрунтування необхідності залучення на чергування вільного від служби особового складу підрозділів, та того, який знаходиться у відпустці, відрядженні тощо, а також введення у бойовий розрахунок резервної техніки;

порядок використання службового автотранспорту;

порядок надання інформації про оперативну обстановку, пов’язану з підготовкою та проведенням заходів.

88. З метою належного забезпечення виконання обов’язків підпорядкованим особовим складом та готовності підрозділів МНС під час посиленого варіанту несення служби, керівникам та іншим посадовим особам Гарнізонів служби та підрозділів необхідно:

посилити режим готовності зведених загонів ліквідації надзвичайних ситуацій та гасіння великих пожеж, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення оперативного реагування на пожежі та надзвичайні ситуації;

провести розрахунки сил та засобів, у тому числі додаткових, необхідних для забезпечення протипожежного захисту місць проведення заходів;

здійснити перевірку протипожежного водопостачання об'єктів, які задіяні у проведенні масових заходів. При виявленні недоліків негайно вжити заходів щодо їх усунення;

здійснити коригування (складання) та практичне відпрацювання планів та карток пожежогасіння на об'єктах, які задіяні у проведенні масових заходів, організувати проведення пожежно-тактичних занять на таких об’єктах;

здійснити перевірку технічного стану пожежної техніки, яка буде задіяна, та доукомплектувати її необхідним пожежно-технічним обладнанням, порошковими вогнегасниками, кошмою, гучномовцями, додатковими засобами зв'язку. Резервну техніку укомплектувати відповідно до норм належності;

провести позапланові інструктажі особового складу щодо дотримання вимог безпеки праці під час виконання завдань, покладених на підрозділи на період посиленого варіанту несення служби та організувати проведення виховної роботи серед особового складу;

закріпити начальницький склад за особливо важливими об'єктами і провести силами інженерно-інспекторського складу позапланові перевірки їх протипожежного стану, а також об'єктів по трасах проходження колон демонстрантів, площ і вулиць із масовим скупченням людей;

організувати проведення денних і нічних перевірок несення служби у підрозділах МНС й стану техногенної та пожежної безпеки на об'єктах напередодні й у дні проведення заходів;

посилити протипожежну охорону об'єктів, на яких проводяться заходи, силами спеціальних нарядів МНС;

організувати цілодобове профілактичне обслуговування об'єктів, що охороняються пожежно-рятувальними підрозділами МНС на договірних засадах;

укомплектувати бойові розрахунки караулів особовим складом за рахунок вільних змін, при необхідності організувати збір вільного начальницького і рядового складу;

провести передислокацію підрозділів МНС з урахуванням обстановки, що склалася;

забезпечити швидке й організоване зосередження сил і засобів, необхідних для ліквідації пожежі, наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

організувати взаємодію із службами і формуваннями цивільного захисту та військовими підрозділами у разі їх залучення;

при необхідності організувати залучення сил і засобів з інших Гарнізонів служби.

89. Служба особового складу підрозділів МНС, що охороняють об'єкти видобутку, підготовки та транспортування нафти й інших горючих і легкозаймистих речовин, з урахуванням особливостей їхньої роботи, може бути організована вахтовим методом.

Рішення про ведення вахтового методу приймається міністром, начальником територіального Гарнізону служби за узгодженням з адміністрацією і профспілковими комітетами щодо охорони об'єктів при відповідному його обґрунтуванні, а також при створенні належних умов для несення служби і відпочинку особового складу підрозділів МНС.

90. Посилений варіант несення служби може бути введений на строк не більш як 60 діб.

По закінченні строку, на який вводився посилений варіант несення служби, організація діяльності підрозділів МНС проводиться у режимі повсякденного функціонування.

У випадках необхідності посилений варіант несення служби може бути подовжений не більш як на 30 діб.

91. Залучення особового складу органів управління та підрозділів МНС для виконання обов’язків під час посиленого варіанту несення служби є службовим обов’язком. У разі необхідності дозволяється залучати осіб рядового і начальницького складу понад установлену норму (120 годин на рік та оплачується відповідно до діючих умов оплати праці, або за згодою надається день відпочинку. Працівникам, які не мають спеціальних звань, за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні оплата здійснюється відповідно до законодавства України.

Некомплект особового складу для забезпечення діяльності підрозділу в режимі повсякденного функціонування не може бути підставою для введення посиленого варіанту несення служби.

92. При формуванні зведених загонів підрозділів цивільного захисту із визначенням тимчасового їх місця дислокації в польових умовах, розбивається табір. Порядок розбивки табору надано в додатку (додаток 11). Особовий склад підрозділів, які входять до складу зведеного загону, переводиться на посилений варіант несення служби.

 

РОЗДІЛ 10. ПОСАДОВІ ОСОБИ ГАРНІЗОНУ СЛУЖБИ

ТА ЇХ ОБОВ'ЯЗКИ

 

93. Посадовими особами Гарнізону служби є:

начальник Гарнізону;

заступники начальника Гарнізону;

оперативний черговий - начальник чергової зміни Гарнізону (заступник начальника ОКЦ з питань збору та обробки інформації);

черговий по караулах (начальник чергової зміни оперативного відділу);

начальник технічної служби;

начальник служби зв'язку;

начальник газодимозахисної служби;

начальник чергової зміни (старший диспетчер) оперативно-диспетчерської служби (району (містах обласного підпорядкування) – диспетчер, радіотелефоніст пункту зв'язку підрозділу).

У районних (міських обласного підпорядкування) Гарнізонах служби перелік посадових осіб визначається наказом начальника територіального Гарнізону служби, може бути скороченим, і однією особою можуть виконуватися обов'язки декількох посадових осіб Гарнізону.

 

Начальник Гарнізону служби

 

94. Начальниками Гарнізону є:

Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя – начальник ГУ МНС;

району (міста обласного підпорядкування) – начальник районного (міського) управління (відділу) ГУ МНС.

95. Начальнику Гарнізону в оперативному порядку підпорядковуються всі служби Гарнізону, підрозділи МНС, навчальні, науково-дослідні та інші заклади, діяльність яких пов’язана з ліквідацією пожеж та надзвичайних ситуацій, підготовкою спеціалістів для їх ліквідації, а також усі сили і засоби, що входять до складу Гарнізону, незалежно від їх підпорядкування.

96. Начальник Гарнізону зобов'язаний:

знати дислокацію підрозділів МНС у Гарнізоні, оперативно-тактичні можливості Гарнізону та ступінь готовності підрозділів до виконання дій за призначенням;

знати місце розташування, пожежно-технічну й оперативно-тактичну характеристику потенційно небезпечних об'єктів та об’єктів підвищеної небезпеки;

забезпечувати підтримку високої організованості і дисципліни особового складу Гарнізону;

організовувати контроль за дотриманням норм охорони та гігієни праці, пожежної безпеки в підрозділах МНС Гарнізону служби;

розробляти у разі необхідності заходи щодо посилення гарнізонної та караульної служб;

контролювати технічну готовність, утримання та правильність експлуатації техніки, обладнання та спорядження;

організовувати та здійснювати контроль за професійною підготовкою працівників Гарнізону, проведення оглядів, змагань та інших гарнізонних заходів;

організувати ведення документів служби Гарнізону відповідно до додатка 12 (додається);

аналізувати роботу сил і засобів Гарнізону при ліквідації пожеж, наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, розробляти заходи, спрямовані на попередження пожеж та виникнення надзвичайних ситуацій, створення умов для їх успішної ліквідації і удосконалення оперативно-службової діяльності підрозділів МНС;

організовувати роботу оперативного управління й інформаційного забезпечення Державної системи попередження і ліквідації НС;

організовувати оперативні служби Гарнізону, підготовку їх особового складу і контролювати роботу цих служб;

здійснювати заходи щодо взаємодії з іншими службами Гарнізону, органами внутрішніх справ й військовими частинами Збройних Сил України;

особисто виїжджати на пожежі, аварії, катастрофи та стихійне лихо, керувати гасінням пожежі відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях й обстановки, що склалася;

здійснювати заходи щодо контролю і поліпшення протипожежного водопостачання, проїздів, зв'язку і виносити ці питання на розгляд місцевих органів виконавчої влади;

вирішувати питання про допуск осіб начальницького складу Гарнізону до виконання обов’язків керівника гасіння пожежі;

встановлювати порядок виїзду на пожежі та надзвичайні ситуації керівників підрозділів при підвищених номерах (рангах) виклику і збору начальницького складу при виникненні великих пожеж та надзвичайних ситуацій на території, що обслуговується;

призначити заступників начальника Гарнізону служби, інших посадових осіб Гарнізону і розробляти для них посадові інструкції (функціональні обов'язки).

 

Заступник начальника Гарнізону

 

97. Заступник начальника Гарнізону призначається наказом начальника Гарнізону служби.

98. Обов'язки заступника начальника Гарнізону визначаються начальником Гарнізону служби. Як правило, обов'язками заступника начальника Гарнізону є: організація професійної підготовки особового складу гарнізону, контроль за протипожежним водопостачанням, проїздами, зв'язком, ГДЗС, а також контроль за утриманням і правильністю експлуатації техніки й обладнання в підрозділах МНС Гарнізону.

99. Заступнику начальника Гарнізону підпорядковуються всі підрозділи МНС Гарнізону.

 

Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону

(заступник начальника ОКЦ з питань збору, підготовки та передачі інформації)

 

100. Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону призначається із числа штатних посадових осіб Оперативно-координаційного центру ГУ МНС.

101. Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону відповідає за функціонування системи збору, узагальнення, первинного аналізу інформації про пожежі, надзвичайні ситуації техногенного, природного та іншого характеру на території Гарнізону служби, здійснення першочергових заходів реагування чергових сил цивільного захисту на такі ситуації, а також забезпечення оперативного інформування керівного складу Гарнізону служби, начальника чергової зміни МНС та керівництва регіону.

102. Під час несення служби оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону підпорядковується начальнику ГУ МНС, заступнику начальника ГУ МНС з питань реагування на надзвичайні ситуації, начальнику чергової зміни МНС, начальнику ОКЦ ГУ МНС.

103. Оперативному черговому – начальнику чергової зміни Гарнізону на час чергування підпорядковуються чергова зміна оперативного відділу (черговий по караулах), чергова зміна оперативно-диспетчерської служби.

104. Чергування за посадою оперативного чергового – начальника чергової зміни Гарнізону вважається виконанням особливо важливого завдання та прирівнюється до несення бойового чергування.

105. Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону зобов’язаний:

здійснювати цілодобове керівництво особовим складом чергової зміни Гарнізону служби;

збирати, обробляти та узагальнювати оперативну інформацію про пожежі, надзвичайні ситуації техногенного, природного та іншого характеру, а також надзвичайні події, які виникли на території Гарнізону;

здійснювати контроль за своєчасним направленням чергових підрозділів до місця виникнення пожеж, надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф тощо відповідно до розкладу виїздів та планів залучення сил і засобів;

направляти відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях та оперативної обстановки чергового по караулах Гарнізону (чергову зміну оперативного відділу) до місця виникнення пожежі або надзвичайної ситуації з метою організації керівництва гасінням пожежі та роботи підпорядкованих підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

негайно доповідати начальнику ГУ МНС, заступнику начальника ГУ МНС з питань реагування, начальнику управління (відділу) рятувальних сил, начальнику чергової зміни МНС про виникнення надзвичайної ситуації, а також про події, що можуть призвести до загибелі людей або мають суспільний резонанс;

за вказівкою начальника Гарнізону інформувати про факт виникнення надзвичайної ситуації, а також про події, що можуть призвести до загибелі людей або мають суспільний резонанс, місцеву державну адміністрацію відповідного рівня;

інформувати оперативно-чергові служби заінтересованих центральних органів виконавчої влади у порядку, визначеному спільними нормативними актами про взаємо інформування в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

повідомляти оперативно-чергові служби сусідніх гарнізонів служби у випадку виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть вплинути на стан їх довкілля;

знати місце знаходження посадових осіб, яким він підпорядкований, та порядок зв’язку з ними;

вести облік надзвичайних ситуацій і пожеж та контролювати хід виконання заходів щодо ліквідації їх наслідків;

організовувати за наказами начальника Гарнізону або посадової особи, яка виконує його обов’язки, оповіщення та збір керівного складу ГУ МНС, особового складу оперативної групи при виникненні надзвичайних ситуацій;

готувати довідки (далі – добова довідка) про основні надзвичайні ситуації техногенного, природного та іншого походження на території Гарнізону за добу на підставі наявних документів (телеграм, факсів, доповідей, довідок тощо) за підписом начальників (оперативних чергових) територіальних органів управління, представників органів виконавчої влади, або їх усних доповідей з подальшим письмовим підтвердженням;

терміново доповідати начальнику Гарнізону, його заступнику, начальнику чергової зміни МНС про всі пригоди та події, що трапились в органах управління, підрозділах та інших об’єктах сфери управління МНС Гарнізону;

цілодобово відслідковувати зміст основних інформаційних програм радіо і телебачення з метою додаткового отримання інформації про події надзвичайного характеру та якість висвітлення питань діяльності ГУ МНС. Про інформаційні повідомлення критичного характеру на адресу ГУ МНС негайно доповідати начальнику ГУ МНС, його першому заступнику, начальнику управління (відділу) рятувальних сил ГУ МНС, та інформувати прес-службу ГУ МНС.

106. Оперативний черговий – начальник чергової зміни Гарнізону має право:

приводити у готовність та залучати до проведення аварійно-рятувальних робіт чергові сили Гарнізону служби у випадках, коли необхідні невідкладні оперативні дії;

одержувати безкоштовно від місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, інформацію, документи і матеріали, які необхідні для виконання покладених завдань;

віддавати за наказом начальника Гарнізону служби та його заступника розпорядження особовому складу підпорядкованих підрозділів Гарнізону служби і одержувати доповіді щодо виконання цих розпоряджень;

підпису оперативної інформації для посадових осіб МНС та регіону в разі виникнення надзвичайної ситуації у позаробочий час.

 

Черговий по караулах

(начальник чергової зміни оперативного відділу)

 

107. Черговий по караулах підпорядковується начальнику чергової зміни Гарнізону (заступнику начальника ОКЦ з питань збору та обробки інформації) – оперативному черговому.

Черговому по караулах Гарнізону служби в оперативному порядку підпорядковуються всі сили та засоби (караули) Гарнізону.

108. Обов'язки чергового по караулах Гарнізону виконує штатна посадова особа оперативного відділу Оперативно-координаційного центру ГУ МНС, або інша особа начальницького складу Гарнізону служби, призначена начальником Гарнізону.

109. Черговий по караулах Гарнізону зобов'язаний:

знати рівень підготовленості начальників підрозділів Гарнізону служби, їх заступників, начальників чергових караулів до виконання дій за призначенням;

знати перелік і місце розташування потенційно небезпечних об'єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, розташування і стан вулиць, проїздів і джерел протипожежного водопостачання, стан засобів зв'язку, наявність пожежної та аварійно-рятувальної техніки, піноутворюючих засобів, апаратів захисту органів дихання та зору і укомплектованість бойових розрахунків у підрозділах Гарнізону;

виїжджати на пожежі, місця аварій, катастроф, стихійного лиха і, відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях і обстановки, що склалась, очолювати керівництво гасінням пожежі і роботу підпорядкованих підрозділів на місці ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

забезпечувати постійне інформування оперативного чергового Гарнізону про хід ліквідації наслідків пожеж та надзвичайних ситуацій безпосередньо з місця події;

перевіряти несення служби і готовність чергових караулів підрозділів МНС, у тому числі відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони, а також стан техніки й озброєння підрозділів, утримання службових приміщень та їх протипожежний стан;

контролювати якість занять, проведених начальницьким складом підрозділів Гарнізону з особовим складом чергових караулів, особисто проводити заняття з вирішення тактичних задач, тактичні навчання, відпрацьовувати злагодженість дій чергових караулів підрозділів своєї зміни;

контролювати підготовленість особового складу відділень і ланок ГДЗС до роботи в непридатному для дихання середовищі, технічний стан апаратів захисту органів дихання та зору, оснащення й утримання контрольних постів і баз ГДЗС;

узагальнювати й аналізувати службову й бойову роботу особового складу чергових караулів підрозділів Гарнізону (відповідно до напрямків діяльності зміни); результати аналізу і заходи доповідати начальнику Гарнізону і вживати заходів щодо їх реалізації;

при отриманні повідомлень про ускладнення оперативної обстановки (виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах підвищеної пожежної, техногенної небезпеки, відключення ділянок водомереж, закриття проїздів, вихід із ладу телефонної мережі тощо) визначити і при необхідності здійснити додаткові заходи на випадок виникнення (загрози виникнення) пожеж та надзвичайних ситуацій. Про отримані повідомлення і визначені заходи доповідати оперативному черговому-начальнику чергової зміни Гарнізону вносити при необхідності зміни в порядок несення служби чергових караулів підрозділів Гарнізону;

вживати заходи щодо посилення гарнізонної і караульної служб з урахуванням оперативної обстановки відповідно до вказівок начальника Гарнізону;

при виникненні подій серед особового складу та інших пригод у підрозділах Гарнізону служби – негайно прибути на місце, вжити необхідних заходів і доповісти начальнику Гарнізону та оперативному черговому Гарнізону.

110. Черговий по караулах Гарнізону має право:

перевіряти в установленому порядку несення гарнізонної та караульної служби, проведення занять з службової та інших видів підготовки в підрозділах Гарнізону;

отримувати необхідну інформацію про стан оперативної обстановки в Гарнізоні, ознайомлюватись з розпорядчою та іншою документацією з питань організації служби підрозділів МНС;

віддавати керівникам (начальникам чергових караулів) підрозділів Гарнізону служби в межах своєї компетенції обов’язкові для виконання розпорядження з питань організації гарнізонної та караульної служб;

відстороняти осіб рядового і начальницького складу Гарнізону служби від виконання службових обов’язків (несення караульної служби) за порушення дисципліни, правил безпеки праці, ухилення від виконання службових обов’язків, а також у зв’язку з хворобою тощо, про що негайно доповідати начальнику Гарнізону.

 

Начальник чергової зміни оперативно-диспетчерської служби

(старший диспетчер оперативно-диспетчерської служби, для районів

(міст обласного підпорядкування) – диспетчер, радіотелефоніст пункту

зв'язку підрозділу)

 

111. Начальник чергової зміни (старший диспетчер) оперативно-диспетчерської служби Гарнізону підпорядковується оперативному черговому - начальник чергової зміни Гарнізону (заступнику начальника ОКЦ з питань збору та обробки інформації), а в питаннях експлуатації і технічного обслуговування засобів зв'язку – начальнику зв'язку Гарнізону.

Протягом чергової доби в оперативному відношенні йому підпорядковуються всі радіотелефоністи (диспетчери) гарнізону (районного, міського, обласного, республіканського).

112. Начальник чергової зміни (старший диспетчер) оперативно-диспетчерської служби Гарнізону відповідає за роботу чергової зміни ОДС щодо забезпечення: прийому повідомлень і своєчасної висилки підрозділів на пожежі, місця аварій, катастроф і стихійного лиха, постійного зв'язку зі службами взаємодії міста (об'єкта), чіткого прийому і передачі розпоряджень начальника Гарнізону, оперативного чергового-начальника чергової зміни Гарнізону, керівника гасіння пожежі або спеціально уповноваженого керівника ліквідації надзвичайної ситуації, оперативного обліку сил і засобів у Гарнізоні.

113. Начальник чергової зміни (старший диспетчер) ОДС Гарнізону зобов'язаний:

контролювати роботу засобів зв'язку, записуючої й інформаційної апаратури ОДС гарнізону й порядок їх використання, знати порядок усунення найпростіших несправностей цих засобів;

знати оперативну обстановку в Гарнізоні, дислокацію та райони виїзду підрозділів Гарнізону, зведених загонів ліквідації надзвичайних ситуацій, гасіння великих пожеж, потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки, на які висилаються підрозділи за підвищеним номером виклику, безводні райони (ділянки), технічне озброєння і тактико-технічні можливості чергових караулів підрозділів Гарнізону, місцезнаходження основних запасів вогнегасник, нейтралізуючих і обеззаражуючих речовин, а також місце розташування підрозділів Гарнізону;

забезпечувати прийом повідомлень про пожежі, аварії, катастрофи та стихійне лихо, використовувати засоби фіксації розмов для запису й уточнення повідомлень, що надходять;

направляти на пожежі, у місця виникнення аварій, катастроф і стихійного лиха підрозділи Гарнізону відповідно до розкладу виїзду, плану залучення сил і засобів, а також за розпорядженнями керівника гасіння пожежі;

узагальнювати зведення про наявність сил і засобів у підрозділах Гарнізону;

підтримувати зв'язок з черговою частиною органу внутрішніх справ, службами життєзабезпечення міста (об'єкта) і, при необхідності, залучати ці служби в район проведення робіт, відповідно до встановленого порядку;

вживати всіх необхідних заходів до своєчасного отримання інформації про обстановку з місця роботи підрозділів;

з'ясовувати за допомогою довідкової документації, а також через відповідні служби, оперативно-тактичні особливості, рівень загазованості, радіаційну обстановку на об'єкті, при отриманні додаткових відомостей негайно доповідати їх керівнику гасіння пожежі;

інформувати у встановленому порядку посадові особи Гарнізону про виїзд підрозділів і обстановку на місці проведення робіт;

доповідати оперативному черговому-начальнику чергової зміни Гарнізону повідомлення, що надходять, про зміни оперативної обстановки, а також інформувати про це чергові караули підрозділів Гарнізону;

доводити до підрозділів Гарнізону інформацію та розпорядження посадових осіб Гарнізону;

здійснювати тимчасову передислокацію підрозділів Гарнізону при виїздах чергових караулів за підвищеними номерами (рангами) виклику відповідно до встановленого в Гарнізоні порядку;

дотримуватися і контролювати правила ведення радіообміну;

періодично перевіряти (не менше ніж 2 рази на добу) телефонний і радіозв'язок з підрозділами Гарнізону, службами міста й об'єктами, а також проводити звірку годинників, що знаходяться в приміщеннях ОДС і на пунктах зв'язку підрозділів;

контролювати ведення журналів: стройових записок, обліку несправностей джерел протипожежного водопостачання, перекриття доріг, проїздів, пошкоджень засобів зв'язку й апаратного журналу центрального пункту радіозв'язку;

приймати повідомлення про пожежі, аварії, катастрофи, стихійне лихо на території, що охороняється, і висилати на них необхідну кількість сил та засобів підрозділів Гарнізону служби.

114. Начальник чергової зміни (старший диспетчер) ОДС Гарнізону має право:

вимагати надання інформації про наявність і стан сил та засобів у підрозділах Гарнізону, а також обстановку з місця проведення робіт;

забороняти виїзд чергових караулів на заняття з вирішення тактичних задач у разі недостатньої кількості в районі виїзду підрозділу сил і засобів;

вимагати в межах своєї компетенції, а також за дорученням посадових осіб Гарнізону, від начальників підрозділів Гарнізону усунення виявлених порушень, що ускладнюють оперативну обстановку в Гарнізоні;

контролювати правильність ведення радіообміну між підрозділами Гарнізону.

 

Начальник газодимозахисної служби

 

115. Начальник газодимозахисної служби (далі – ГДЗС) призначається наказом начальника Гарнізону із найбільш підготовлених осіб начальницького складу управління (відділу) МНС, оперативного відділу, загону або пожежно-рятувального підрозділу, який має допуск до роботи в апаратах захисту органів дихання та зору.

116. Начальник ГДЗС зобов’язаний:

керувати ГДЗС, контролювати й аналізувати її діяльність, готувати огляди і інформації із зазначенням заходів щодо її удосконалення;

знати ступінь підготовленості до роботи в апаратах газодимозахисників підрозділів МНС;

здійснювати облік сил та засобів ГДЗС;

сприяти підвищенню технічного оснащення ГДЗС;

забезпечувати надійну роботу баз і контрольних постів ГДЗС, постійну готовність навчальних об’єктів, правильну експлуатацію і технічне обслуговування апаратів та іншого обладнання;

надавати допомогу підрозділам МНС в організації діяльності ГДЗС;

вивчати та впроваджувати передовий досвід у практику діяльності ГДЗС та підготовку газодимозахисників;

забезпечувати дотримання вимог безпеки при експлуатації і обслуговуванні посудин, що знаходяться під високим тиском;

брати участь у розслідуваннях нещасних випадків, які сталися з газодимозахисниками при роботі в апаратах;

забезпечувати розробку та коригування документації ГДЗС;

забезпечувати підготовку газодимозахисників для виконання обов’язків постового на посту безпеки;

організовувати та здійснювати контроль за прийняттям щорічних заліків у газодимозахисників;

контролювати щорічне планування навчальними закладами ГУ МНС підготовки газодимозахисників, постових на посту безпеки, забезпечувати посилений контроль за їх підготовкою, а також за підготовкою керівників занять до їх проведення;

щороку планувати та організовувати у порядку, визначеному угодою між органом управління МНС і аварійно-рятувальними службами міст та об’єктів (газорятувальна, гірничорятувальна тощо), практичні навчання щодо відпрацювання взаємодії під час ліквідації пожеж, наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

розробляти графіки підготовки особового складу підрозділів МНС на навчальних об’єктах, забезпечувати належний контроль за їх підготовкою до занять, а також за підготовкою керівників занять до їх проведення;

організовувати вхідний контроль хімічно-вапняного поглинача;

розробляти положення та організовувати огляди-конкурси на “Кращу базу ГДЗС”, “Кращий пост ГДЗС”, проводити змагання на звання “Краща ланка ГДЗС” та проводити інші заходи, що сприяють розвитку ГДЗС.

117. Начальник ГДЗС має право:

перевіряти у встановленому порядку несення служби з питань організації ГДЗС;

вимагати від відповідних посадових осіб виконання вимог Тимчасового порядку та інших нормативних актів, що регламентують діяльність ГДЗС;

отримувати необхідну інформацію про стан ГДЗС, ознайомлюватись із розпорядчою та іншою документацією з питань її організації в підрозділах та органах управління МНС;

надавати керівникам органів управління та підрозділів Гарнізону служби пропозиції щодо удосконалення ГДЗС;

відстороняти від роботи в апаратах захисту органів дихання та зору газодимозахисників, які порушують правила роботи в них, а також осіб, які не мають допуску до роботи в апаратах, про що доповідати начальнику Гарнізону, начальнику чергової зміни, оперативному черговому;

вносити в установленому порядку пропозиції начальнику Гарнізону (підрозділу МНС) про заохочення або про накладення дисциплінарного стягнення на особовий склад ГДЗС.

 

Начальник технічної служби Гарнізону

 

118. Начальник технічної служби Гарнізону призначається наказом начальника Гарнізону з числа найбільш підготовлених підпорядкованих осіб середнього та старшого начальницького складу, підрозділу технічної служби МНС. Він підпорядковується начальнику (заступнику начальника) Гарнізону, начальнику чергової зміни, оперативному черговому.

Начальник технічної служби Гарнізону зобов'язаний:

знати тактико-технічні характеристики основної та спеціальної техніки, що є на озброєнні Гарнізону, а також нормативну документацію з її експлуатації;

організовувати експлуатацію (використання, технічне обслуговування, ремонт, облік, збереження) основної та спеціальної техніки;

здійснювати контроль за утриманням, технічним станом і готовністю основної та спеціальної техніки;

визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах для забезпечення підрозділів Гарнізону;

здійснювати контроль за правильністю експлуатації пожежних рукавів;

організовувати роботу рукавних баз і оснащувати їх обладнанням, матеріалами для ремонту пожежних рукавів;

розробляти і впроваджувати заходи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищення рівня професійної підготовки водіїв (мотористів);

узагальнювати і впроваджувати передовий досвід використання основної та спеціальної техніки при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

організовувати та особисто проводити заняття з вивчення нової техніки, обладнання та спорядження, засобів пожежогасіння та проведення рятувальних робіт;

виїжджати на пожежі, місця аварій, катастроф, стихійного лиха, дорожньо-транспортні пригоди з основною та спеціальною технікою, контролювати її роботу, розробляти і здійснювати заходи щодо поліпшення її технічного стану;

надавати допомогу керівникам підрозділів Гарнізону в організації технічного обслуговування, ремонту й експлуатації техніки, обладнання та спорядження;

розробляти документи, що регламентують діяльність технічної служби Гарнізону;

здійснювати контроль за облаштуванням, наявністю та справністю обладнання постів технічного обслуговування в підрозділах Гарнізону відповідно до встановлених вимог.

119. Начальник технічної служби Гарнізону має право:

перевіряти у встановленому порядку організацію діяльності технічної служби в підрозділах МНС;

отримувати необхідну інформацію про стан технічної служби, ознайомлюватись із розпорядчою та іншою документацією з питань її організації в підрозділах та органах управління МНС;

вимагати від відповідних посадових осіб виконання вимог Тимчасового порядку та інших нормативних актів, що регламентують діяльність технічної служби;

надавати керівникам органів управління та підрозділів Гарнізону служби пропозиції щодо удосконалення та усунення недоліків у експлуатації та технічному обслуговуванні пожежної і аварійно-рятувальної техніки, пожежно-технічного й аварійно-рятувального обладнання, засобів пожежогасіння;

відстороняти від роботи водіїв автомобілів, які порушують правила роботи, а також осіб, які не мають посвідчень на право керування відповідним видом автомобіля;

погоджувати у встановленому порядку заявки на матеріально-технічне забезпечення підрозділів Гарнізону з питань технічної служби;

вносити в установленому порядку пропозиції начальнику Гарнізону (підрозділу МНС) про заохочення або накладення дисциплінарного стягнення на водіїв та особовий склад технічної служби.

 

Начальник служби зв’язку та оповіщення

 

120. Начальник служби зв'язку і оповіщення призначається наказом начальника Гарнізону із осіб начальницького складу, які мають, як правило, спеціальну підготовку в сфері електрозв’язку. Він підпорядковується начальнику (заступнику начальника) Гарнізону, начальнику чергової зміни, оперативному черговому.

121. Начальник служби зв'язку і оповіщення зобов'язаний:

керувати діяльністю служби зв’язку та оповіщення, організувати її роту, розробляти та здійснювати заходи щодо удосконалення і розвитку систем зв’язку та оповіщення;

організовувати зв’язок між підрозділами Гарнізону, аварійно-рятувальними та іншими службами району (міста, об’єкта);

здійснювати контроль за технічним станом і готовністю до використання засобів зв’язку та оповіщення, прямого зв’язку, спеціальних та з’єднувальних ліній, каналів зв’язку, апаратури прийому та реєстрації повідомлень про надзвичайні ситуації, своєчасно вживати заходів з організації ремонту або заміни на резервні;

розробляти документи з питань організації зв’язку та оповіщення, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та перевірки апаратури зв’язку та оповіщення;

володіти інформацією про забезпеченість Гарнізону засобами зв’язку та оповіщення, організовувати (вести) облік та розподілення апаратури по підрозділах;

здійснювати заходи щодо забезпечення збереження засобів зв’язку та оповіщення, брати участь у проведенні службових розслідувань за фактами відмови апаратури у роботі, пошкодження чи втрати технічних засобів;

узагальнювати та надавати у встановленому порядку звіт-заявки на засоби зв’язку та оповіщення, експлуатаційно-витратні матеріали;

розробляти схеми зв'язку управління діями підрозділів при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

організовувати навчання особового складу Гарнізону з вивчення засобів зв’язку та оповіщення;

контролювати роботу майстерень зв'язку Гарнізону, виконання графіків і планів технічного обслуговування і ремонту засобів зв'язку.

122. Начальник служби зв'язку і оповіщення має право:

перевіряти в установленому порядку роботу в підрозділах Гарнізону з питань організації зв’язку та оповіщення;

запитувати та отримувати необхідну інформацію про стан засобів зв’язку в органах управління та підрозділах Гарнізону, ознайомлюватись з розпорядчою та іншою документацією з питань її організації;

надавати керівникам органів управління та підрозділів Гарнізону служби пропозиції щодо удосконалення та усунення недоліків в експлуатації та технічному обслуговуванні систем зв’язку;

вимагати від відповідних посадових осіб виконання вимог Тимчасового порядку та інших нормативних актів, що регламентують діяльність служби зв’язку і оповіщення;

вносити в установленому порядку пропозиції начальнику Гарнізону (підрозділу МНС) про заохочення або про накладення дисциплінарного стягнення на особовий склад, який забезпечує виконання функцій служби зв’язку;

брати участь у встановленому порядку в розподіленні засобів зв’язку, а також погоджувати заявки на засоби зв’язку та експлуатаційно-витратні матеріали;

вимагати у встановленому порядку введення тимчасових схем зв’язку та оповіщення на період виходу з ладу чи ремонту основних систем зв’язку та оповіщення, а також в інших необхідних випадках;

забороняти роботу з несправними засобами зв’язку.

РОЗДІЛ 11. ОБОВ'ЯЗКИ ОСІБ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ

ОПЕРАТИВНОЇ ГРУПИ

 

Загальні положення

 

123. Порядок чергування в Гарнізоні служби начальника Гарнізону, його заступників, оперативних груп встановлює начальник Гарнізону.

Виїзд начальника Гарнізону або його заступників на всі пожежі, що виникли на потенційно небезпечних об'єктах та об’єктах підвищеної небезпеки, а також за підвищеним номером виклику (рангом) обов'язковий; порядок виїзду на пожежі оперативних груп визначає начальник Гарнізону.

124. У кожному Гарнізоні розробляється порядок збору начальницького складу Гарнізону для залучення до роботи з гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха.

125. Склад оперативних груп Гарнізону визначається начальником Гарнізону.

В обласних гарнізонах до складу оперативної групи включаються співробітники усіх служб ГУ МНС, а також навчальних закладів (навчально-методичних центрів), науково-дослідних закладів МНС, які входять до складу територіального Гарнізону служби.

126. У міських (районних) управліннях (відділах), самостійних підрозділах МНС за аналогічним з обласним Гарнізоном принципом формуються оперативні групи управлінь (відділів), підрозділів.

127. Оперативну групу по черзі очолюють начальник Гарнізону та його заступники, начальники підрозділів і їх заступники, з урахуванням чергування змін (караулів).

128. Щороку начальник Гарнізону затверджує склад оперативної групи.

Час і тривалість чергування оперативної групи, як правило, збігається з часом і тривалістю чергування караулів пожежно-рятувальних підрозділів Гарнізону.

129. У робочий час співробітники, які входять до складу оперативної групи, виконують свої повсякденні службові (функціональні) обов'язки, а в неробочий час, вихідні і святкові дні про своє місце перебування постійно інформують оперативно-диспетчерську службу Гарнізону і повинні бути в будь-який момент готовими до виконання службових обов'язків.

130. За розпорядженням начальника Гарнізону режим чергування оперативної групи і місця її перебування можуть змінюватися залежно від оперативної обстановки.

 

Відповідальний черговий по Гарнізону

 

131. Відповідальний черговий по Гарнізону призначається начальником Гарнізону з числа керівного складу органів управління (підрозділів) Гарнізону служби, підпорядковується начальнику Гарнізону й очолює оперативну групу.

132. Відповідальний черговий по Гарнізону зобов'язаний:

перед заступанням на чергування перевірити склад оперативної групи, знання особовим складом групи своїх функціональних обов’язків, провести інструктаж особового складу групи;

знати оперативно-тактичні можливості Гарнізонів;

перевіряти особисто і силами оперативної групи організацію гарнізонної і караульної служб у гарнізонах;

залежно від характеру подій, що виникли у Гарнізонах серед особового складу й інших подій, визначати склад співробітників з числа оперативної групи і направляти їх на місце події;

виїжджати особисто на пожежі, які виникли на потенційно небезпечних об’єктах та об’єктах підвищеної небезпеки, на ліквідацію наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, керувати діями підрозділів МНС й аварійних бригад щодо розслідування причин пожежі, визначення матеріального збитку, підготовки відповідної інформації;

у разі неправомочності рішень будь-яких питань доповідати начальнику Гарнізону про ситуацію, яка створюється, і діяти за його вказівкою;

доповідати начальнику Гарнізону про результати чергування оперативної групи Гарнізону.

 

Відповідальний черговий по районному (міському) управлінню (відділу), пожежно-рятувальному підрозділу

 

133. Відповідальний черговий по районному (міському) управлінню (відділу), пожежно-рятувальному підрозділу призначається начальником районного (міського) управління (відділу), пожежно-рятувального підрозділу з числа посадових осіб районного (міського) управління (відділу), пожежно-рятувального підрозділу та підпорядковується начальнику районного (міського) управління (відділу), пожежно-рятувального підрозділу і начальнику Гарнізону служби.

134. Відповідальний черговий по районному (міському) управлінню (відділу), пожежно-рятувальному підрозділу призначається, як правило, на добу. Він зобов'язаний:

знати оперативну обстановку на території, що охороняється;

перевіряти організацію несення караульної служби, роботу оперативних чергових по районному (міському) управлінню (відділу);

виконувати обов'язки, визначені для відповідального чергового начальником Гарнізону служби.

 

Черговий по лінії служб ГУ МНС, підрозділів

 

135. На чергову добу до складу оперативної групи Гарнізону включаються співробітники усіх служб ГУ МНС, підрозділів Гарнізону (чергові за напрямками служби).

136. Чергові по лінії служб, як правило, призначаються в порядку черги з числа співробітників ГУ МНС, підрозділів.

137. Чергові по напрямках служби зобов'язані:

виконувати розпорядження відповідального чергового по Гарнізону;

про своє місце перебування систематично інформувати оперативно-диспетчерську службу (пункт зв’язку підрозділу);

у будь-який момент бути готовими до виїзду в складі оперативної групи на пожежі, аварії, катастрофи, стихійне лихо, інші події і виконувати обов'язки по лінії своєї служби;

знати вимоги нормативних документів по лінії організації служби та порядок їх застосування;

у разі хвороби чи з інших причин, через які немає можливості знаходитись у складі оперативної групи, доповісти про це керівнику своєї служби та повідомити особі, яка керує оперативною групою;

керівник служби організовує заміну та доповідає про це особі, яка керує оперативною групою та ОДС (ПЗЧ).

 

РОЗДІЛ 12. ЗАЛУЧЕННЯ ПОЖЕЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

ВІДОМЧОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ ДО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

 

138. До гасіння пожеж підрозділи відомчої пожежної охорони залучаються за вимогою керівника гасіння пожежі відповідно до розкладу виїзду або плану залучення сил та засобів Гарнізону служби.

139. Взаємодія пожежно-рятувальних підрозділів МНС і відомчої пожежної охорони здійснюється відповідно до інструкцій взаємодії.

 

РОЗДІЛ 13. КАРАУЛЬНА СЛУЖБА

 

Загальні положення

 

140. Караульна служба – це виконання бойової задачі. Вона вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень цього Тимчасового порядку, високої дисципліни, рішучості й ініціативи.

141. Завданнями караульної служби є:

забезпечення постійної готовності чергових караулів до виконання дій за призначенням;

гасіння пожеж, рятування людей на них та, відповідно до тактико-технічних можливостей, надання допомоги при виникненні аварій, катастроф, стихійного лиха;

здійснення контролю за станом джерел протипожежного водопостачання, засобів зв'язку, проїздів;

підтримання постійного зв'язку зі службами взаємодії;

здійснення підготовки особового складу МНС;

підтримка статутного порядку в органах управління та підрозділах;

забезпечення цілодобового нагляду за протипожежним станом об'єктів, що охороняються на договірних засадах.

142. Чисельність особового складу, кількість і тип автомобілів, що знаходяться на озброєнні підрозділів, визначаються штатним розкладом, при цьому штатна чисельність повинна відповідати табелю бойового розрахунку визначеного для підрозділу типу техніки, який встановлюється Статутом дій у надзвичайних ситуаціях.

Караули пожежно-рятувальних підрозділів розподіляються на відділення за кількістю пожежної та рятувальної техніки, яка знаходиться в бойовому розрахунку.

143. На озброєнні караулу знаходяться всі основні і спеціальні автомобілі, які знаходяться в бойовому розрахунку й у резерві, та інша автотехніка, обладнана озброєнням за нормами табельної належності.

144. Техніка, обладнання і спорядження, що зазнали пошкоджень і не можуть застосовуватись для проведення робіт, негайно заміняються в такому порядку:

техніка, за наявності резерву, заміняється за розпорядженням начальника підрозділу, при відсутності резерву – заміна проводиться за розпорядженням начальника Гарнізону служби;

обладнання та спорядження заміняється за розпорядженням начальника караулу з наступною доповіддю про це начальнику підрозділу.

145. Документи служби чергових караулів підрозділів розробляються начальником підрозділу і його заступником відповідно до вимог цього Тимчасового порядку (додаток 13), Статуту дій у надзвичайних ситуаціях, наказів, вказівок, настанов, інших нормативних актів з урахуванням місцевих особливостей.

 

РОЗДІЛ 14. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ КАРАУЛУ

 

146. Посадовими особами караулу є:

начальник караулу;

помічник командира (капітана) пожежного корабля;

начальницький склад, який займається профілактикою пожеж і входить до складу чергового караулу пожежно-рятувального підрозділу по охороні об'єкта;

командир відділення;

водій;

диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку підрозділу.

147. Залежно від виду техніки, що знаходиться в бойовому розрахунку, і штатів підрозділу, до складу караулу можуть входити й інші посадові особи, обов'язки яких розробляються начальником підрозділу.

 

Начальник караулу

 

148. Начальник караулу підрозділу підпорядковується начальнику підрозділу і його заступнику. Він є прямим начальником усього особового складу караулу. Несе особисту відповідальність за стан дисципліни в караулі.

149. На час відсутності штатного начальника караулу його обов'язки дозволяється виконувати особам середнього і старшого начальницького складу, а в окремих випадках – особам молодшого начальницького складу (крім підрозділів, що охороняють об’єкти на договірних засадах), які мають відповідну підготовку і допущені у встановленому порядку до самостійного виїзду на чолі караулу.

150. Начальник караулу підрозділу МНС відповідає за:

готовність особового складу караулу до виконання дій за призначенням, чітку організацію і несення особовим складом внутрішньої і караульної служби;

підготовленість, виховання, дисципліну, морально-психологічний стан підпорядкованого йому особового складу;

справне утримання і правильну експлуатацію техніки і обладнання, що знаходяться на озброєнні караулу;

дотримання правил безпеки праці і пожежної безпеки;

виконання розпорядку дня і підтримку внутрішнього порядку в караулі.

151. Начальник караулу зобов'язаний:

проводити індивідуальну виховну роботу з особовим складом, знати ділові та моральні якості працівників караулу;

організовувати підбір та вивчення особового складу караулу, вносити пропозиції щодо комплектації вакантних посад у караулі;

знати ділові, професійні і морально-психологічні якості особового складу караулу;

проводити заняття зі службової підготовки з особовим складом караулу і контролювати командирів відділень щодо навчання особового складу;

постійно проводити роботу з виховання особового складу караулу в дусі професійного патріотизму, неухильного дотримання дисципліни, беззаперечного виконання наказів начальників і вимог Тимчасового порядку;

знати оперативно-тактичну характеристику району виїзду підрозділу (дислокацію відомчих пожежних підрозділів і добровільних формувань, розташування потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, їх техногенну та пожежну небезпеку, конструктивні особливості будинків, протипожежне водопостачання і проїзди тощо), а також тактико-технічні характеристики автомобілів, що знаходяться на озброєнні Гарнізону;

суворо стежити за дотриманням правил пожежної безпеки, чистотою і порядком у службових приміщеннях, стройовою виправкою особового складу караулу, виконанням правил носіння форми одягу і правильної підгонки обмундирування і спорядження;

піклуватися про здоров'я і потреби підлеглих, стежити за дотриманням ними правил безпеки праці при виконанні господарських робіт, проведенні практичних занять і діях за призначенням;

ознайомитися при заступанні на чергування з оперативною обстановкою в районі (на об'єкті), що охороняється, а також отримати необхідні вказівки від начальника підрозділу про додаткові заходи щодо охорони району (об'єкта);

розробляти і здійснювати під час чергування, залежно від обстановки, що складається, додаткові заходи щодо посилення охорони району (об'єкта);

доповідати начальнику підрозділу, за необхідності, при отриманні від постових, чергових та інших осіб повідомлень про наявність у районі виїзду (на об'єкті) обстановки, що створює загрозу виникнення пожежі, іншої надзвичайної ситуації, вживати заходів до усунення виявлених порушень;

уміти методично правильно виконувати нормативи зі спеціальної фізичної та пожежно-стройової підготовки, дотримуватись правил роботи з обладнанням і озброєнням;

посилювати контроль у нічний час, вихідні та святкові дні за протипожежним станом об'єкта, що охороняється, висилаючи на додаткові маршрути дозори з особового складу караулу;

контролювати і спрямовувати роботу молодших інспекторів профілактики, а також інспекторів профілактики за відсутності начальника (заступника начальника, старшого інженера) пожежно-рятувального підрозділу;

перевіряти особисто або через профілактичний склад і командирів відділень несення служби постовими, дозорними, особами внутрішнього наряду;

організовувати і контролювати у встановленому порядку огляд особливо важливих цехів і інших об'єктів перед їхнім закриттям після закінчення роботи на підприємстві, що охороняється підрозділом на договірних засадах;

стежити за тим, щоб техніка, обладнання і спорядження, засоби зв'язку і сигналізації, джерела протипожежного водопостачання, проїзди і під'їзди до будинків і вододжерел постійно утримувалися в справному стані. При виявленні несправностей вживати негайних заходів до їх усунення і, за необхідності, доповідати начальнику підрозділу й оперативному черговому по Гарнізону. З планом дій ознайомити особовий склад караулу і кожного окремо – з частиною плану, яка його стосується;

своєчасно направляти особовий склад на пости і дозори, провести з ним інструктаж та перевірити знання ним своїх обов'язків;

виїжджати на чолі караулу на пожежі, аварії, катастрофи, стихійне лихо і, відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях і встановленого у Гарнізоні порядку, керувати гасінням пожеж або роботою особового складу караулу при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

при виході з ладу телефонів на пункті зв’язку підрозділу задіяти радіозв'язок, повідомити оперативно-диспетчерську службу про обстановку, що створюється, і діяти відповідно до вимог інструкції обов’язків начальника караулу;

контролювати збір даних про наявність людей у нічний час у дитячих, лікувальних закладах та інших установах, при необхідності доводити ці дані до особового складу караулу;

організовувати і проводити роботу з вивчення протипожежного водопостачання в районі виїзду (на об'єкті);

знати сигнали цивільної оборони і вміти діяти при їх отриманні;

виконувати роботу за спеціалізацією в напрямках оперативно-службової діяльності підрозділу, відповідно до функціональних обов'язків;

акуратно й у повному обсязі вести документацію караулу, стежити за її збереженням;

здійснювати керівництво ГДЗС у підпорядкованому йому караулі (зміні) і забезпечувати її готовність до роботи у небезпечному для дихання середовищі;

контролювати проведення перевірок захисних дихальних апаратів особовим складом чергового караулу (зміни);

особисто керувати роботою особового складу ГДЗС під час ліквідації пожеж, наслідків аварій, катастроф або стихійного лиха, очолювати ланку ГДЗС або входити до складу ланки ГДЗС, якщо її очолює старший начальник;

вносити записи до особистих карток газодимозахисників про їх роботу в захисних дихальних апаратах;

у разі раптової хвороби або з інших обставин, що не дозволяють надалі нести службу, негайно доповісти про це начальнику підрозділу або оперативному черговому по Гарнізону і в подальшому діяти за їх вказівкою.

152. Началь




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.