Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Наказ МНС № 794 від 30.10.2008

ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ

ВНУТРІШНЬОЇ, ГАРНІЗОННОЇ ТА КАРАУЛЬНОЇ СЛУЖБ

МНС УКРАЇНИ

 

ВСТУП

 

Тимчасовий порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України(далі – Тимчасовий порядок) розроблений відповідно до Законів України “Про правові засади цивільного захисту”, “Про пожежну безпеку” та Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 629.

Цей Тимчасовий порядок визначає загальні права й обов'язки посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, їх взаємовідносини, організацію і порядок несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, правила внутрішнього порядку в структурних підрозділах Міністерства.

Вимоги Тимчасового порядку є обов'язковими для особового складу органів і підрозділів цивільного захисту МНС (центрального апарату, територіальних органів управління, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних (спеціальних) загонів, пожежно-рятувальних підрозділів, навчальних закладів, науково-дослідних та інших установ, підрозділів забезпечення), а також для працівників відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони та інших формувань цивільного захисту, незалежно від форм власності, що залучаються до гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, рятування людей, у частині та відповідно до спільних наказів та інструкцій взаємодії, що їх стосується.

Обов'язки посадових осіб, не зазначених у Тимчасовому порядку, визначають їхні безпосередні начальники з урахуванням завдань, що стоять перед структурними підрозділами МНС, і виходячи з місцевих умов.

Настанови, положення, вказівки, що регламентують особливості організації несення служби особовим складом структурних підрозділів МНС, повинні відповідати цьому Тимчасовому порядку.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. У цьому Тимчасовому порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

служба цивільного захисту – державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу;

оперативно-рятувальна служба цивільного захисту – спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається захист населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях;

сили і засоби цивільного захисту – особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне і аварійно-рятувальне обладнання, засоби індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

гарнізон цивільного захисту (Гарнізон служби) – сукупність органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств, установ та організацій МНС, а також інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, дислокованих у межах адміністративно-територіальної одиниці (обласні, міські та районні гарнізони);

гарнізонна служба – вид служби, що організовується з метою забезпечення готовності Гарнізону до ліквідації пожеж та проведення аварійно-рятувальних робіт (далі – АРР), спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів МНС та їх взаємодії з аварійно-рятувальними й іншими службами життєзабезпечення міст та об’єктів;

сили та засоби Гарнізону служби (далі – сили та засоби) – особовий склад органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств, установ та організацій МНС, пожежна й аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби зв’язку й управління, засоби пожежогасіння та інші технічні засоби, що знаходяться на озброєнні підрозділів МНС, пожежних підрозділів, незалежно від їх відомчої належності, а також інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів і подій) та гасіння пожеж;

караульна (чергова) служба – вид служби, що організовується в чергових караулах і чергових групах органів та підрозділів МНС для забезпечення готовності сил і засобів цих органів та підрозділів для гасіння пожеж і проведення АРР;

чергова зміна (караул) – особовий склад органу управління, підрозділу, який здійснює чергування з використанням пожежної й аварійно-рятувальної техніки цього органу управління, підрозділу, з урахуванням особливостей організації чергової служби, встановленими нормативними актами МНС;

чергова (оперативна) група – особовий склад органу управління, підрозділу, який здійснює чергування без використання мобільної техніки, що призначена для гасіння пожеж та проведення АРР, з урахуванням особливостей організації чергової служби, встановленими нормативними актами МНС;

 

мобільна оперативна група – особовий склад органу управління, підрозділу, який здійснює чергування на мобільній техніці та забезпечена засобами зв’язку і оповіщення, технічними засобами, спеціальним одягом та спорядженням для здійснення організаційно-управлінських функцій щодо реагування на надзвичайні ситуації безпосередньо на місці їх виникнення, з урахуванням особливостей організації чергової служби, встановленими нормативними актами МНС;

чергування – період безперервного несення служби особовим складом чергової зміни, чергової групи, включаючи їх участь у гасінні пожеж і проведенні АРР;

розклад виїзду – оперативний документ Гарнізону служби, що встановлює кількість і порядок залучення сил та засобів підрозділів МНС до гасіння пожеж і проведення АРР у місті чи у великому населеному пункті;

план залучення сил і засобів – оперативний документ, що встановлює порядок залучення до гасіння пожеж та проведення АРР сил і засобів Гарнізону служби, аварійно-рятувальних і інших служб життєзабезпечення області (району, міста, населеного пункту, об’єкта) на території України (міжрегіональний), області (регіональний), району, міста, населеного пункту (місцевий);

район виїзду підрозділу (далі – район виїзду) – територія, на якій розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів) передбачено першочергове направлення підрозділу МНС за викликом на ліквідацію пожежі, наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха;

номер (ранг) виклику – умовна (цифрова) ознака складності пожежі, надзвичайної ситуації, яка визначається у розкладі виїзду (плані залучення сил і засобів) необхідним складом сил та засобів Гарнізону служби, що залучаються до гасіння пожеж і проведення АРР;

оперативна обстановка – сукупність обставин і умов у районі виїзду підрозділу, що впливає на визначення задач і характер їх виконання.

2. На оперативно-рятувальні підрозділи служби цивільного захисту покладається:забезпечення готовності до дій сил і засобів, призначених для реагування на надзвичайні ситуації;здійснення комплексу заходів із попередження та реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків;управління підпорядкованими силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями;координація дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні ситуації;локалізація надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

3. Виконання зазначених задач забезпечується:

виконанням заходів щодо створення територіальних структурних підрозділів служби та забезпечення їх матеріально-технічного оснащення в кількості, достатній для виконання покладених на них функцій (з урахуванням резерву);

удосконаленням фахової підготовки особового складу, принциповістю, вимогливістю і готовністю до виконання поставлених задач;

підтримкою в постійній готовності обладнання та оснащення пожежно-рятувальної і спеціальної техніки, засобів зв'язку до дій за призначенням і вмілого їх використання;

постійним контролем за станом внутрішньої, гарнізонної і караульної служб;

вмілою організацією і веденням дій сил і засобів підрозділів при ліквідації надзвичайних ситуацій;

організацією взаємодії сил і засобів Гарнізонів МНС зі спеціальними службами;

використанням досягнень науки, техніки і передового досвіду роботи; прогнозуванням обстановки і впровадженням науково обґрунтованих методів керування структурними підрозділами;

зміцненням дисципліни та законності, створенням необхідних умов для несення служби особовим складом.

4. Загальне керівництво службою цивільного захисту здійснює МНС, а органами і підрозділами цивільного захисту, залежно від їх підпорядкування, – МНС та, в межах адміністративно-територіального поділу України – Головні управління МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

 

РОЗДІЛ 2. ВНУТРІШНЯ СЛУЖБА

 

Зміст внутрішньої служби

 

5. Внутрішня служба – це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя та діяльності органів і підрозділів цивільного захисту та осіб рядового і начальницького складу цих структурних підрозділів відповідно до вимог цього Тимчасового порядку та інших нормативно-правових актів.

Внутрішня служба призначена для підтримання в органах і підрозділах цивільного захисту внутрішнього порядку та службової дисципліни, високого морально-психологічного стану, що забезпечує постійну готовність до дій за призначенням, якісне навчання особового складу, збереження його здоров'я, організоване виконання завдань.

Чітко організована внутрішня служба є дієвим засобом забезпечення постійної готовності до дій за призначенням та високої боєздатності підрозділів, обов’язковою умовою фахової підготовки особового складу та дотримання службової дисципліни.

Високий рівень стану внутрішньої служби залежить від повсякденної вимогливості начальників усіх рівнів, добре організованого контролю за особовим складом, правильного його розміщення та чітко поставленої служби осіб добового наряду.

Зміст внутрішньої служби:

організація та підтримання внутрішнього порядку у підрозділах;

чітке виконання розпорядку дня;

добір, підготовка і несення служби добовим нарядом;

організація навчального процесу;

організація протипожежного захисту підрозділу;

проведення санітарно-гігієнічних заходів;

охорона навколишнього середовища.

Відповідальність за стан внутрішньої служби в органах і підрозділах цивільного захисту покладається на всіх прямих начальників, які повинні забезпечити організацію та виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

 

Загальні обов'язки особового складу

органів і підрозділів цивільного захисту МНС

 

6. Обов'язки та права особового складу органів і підрозділів цивільного захисту встановлюються умовами контракту та функціональними обов’язками (посадовими інструкціями).

7. Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту повинен бути відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги Присяги, статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність, всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту, мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, національне багатство України, її довкілля від надзвичайних ситуацій.

8. Особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту складає Присягу, текст якої прийнятий Законом України “Про правові засади цивільного захисту”. Порядок складання Присяги надано у додатку 1.

Особовий склад МНС зобов’язаний досконало знати, вміло і сумлінно виконувати вимоги статутів, настанов та інших нормативно-правових актів, службові обов’язки; постійно удосконалювати свої професійні навички в сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру; знати, вміло застосовувати та берегти державне майно, ввірену техніку, засоби зв’язку і обладнання; беззаперечно виконувати накази та розпорядження начальників (командирів), проявляти самовідданість і розумну ініціативу при виконанні службових завдань; стійко переносити обмеження, які виникають під час проходження служби; проявляти взаємовиручку.

Особи рядового і начальницького складу МНС при виявленні пожежі або будь-якої іншої надзвичайної ситуації (події) в робочий та позаслужбовий час зобов’язані негайно доповісти про неї до оперативно-диспетчерської служби та до прибуття підрозділів або відповідних керівників взяти на себе керівництво гасінням пожежі й рятуванням людей, а при необхідності і можливості – викликати медичну службу для надання невідкладної медичної допомоги постраждалим.

Кожна особа рядового чи начальницького складу МНС повинна проявляти повагу до керівництва та старших, сприяти у підтриманні готовності техніки й обладнання, порядку і дисципліни в підрозділі, суворо дотримуватись правил службового етикету й виконання вітання, знаходитися на службі у встановленій формі одягу, що має бути підігнаною і утримуватися в бездоганному стані.

10. В аварійно-рятувальних (спеціальних) загонах та пожежно-рятувальних підрозділах для виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу та зміцнення службової дисципліни ведуться Книги пошани (додаток 2).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.